Конспект уроку - дослідження життя і творчості Василя Стефаника. У цій розробці уроку розкривається новаторство письменника, експресіонізм у його творчості, тема еміграції.
1
Тема: В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості.
Новела «Камінний хрест»: психологічне розкриття теми еміграції .
Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості.
Мета:
Тип уроку: урок – психологічне дослідження.
Обладнання: портрет письменника, видання творів, аудіо запис пісні Б. Лепкого
«Чуєш, брате мій», портрет Е. Мунка, репродукція картини
«Крик»
Хід уроку
Вступне слово вчителя
Ми продовжуємо дослідження життя і творчості В. Стефаника, людини, твори якої були важкою ношею для нього, є такими для нас, читачів. Чому важкою? Можливо тому (звертаюся до портретів і підпису), як писав сам письменник, що він «любив мужиків, за їх тисячолітню історію, за культуру…за них писав і для них.»
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Вчитель: на попередньому уроці ми опрацьовували життєвий і творчий шлях В.Стефаника. Учні високого рівня навченості мали завдання пройтися сторінками життя Василя Стефаника та створити презентацію творчості письменника, завдання для решти учнів – віднайти цікаві моменти з біографії письменника. І, звичайно ж ,ознайомитися із змістом новели «Камінний хрест». Отож,запрошую до співпраці.
1 учень – біографічна карта Василя Стефаника
(оригінально, змістовно, лаконічно)
2 учень – презентація творчості Василя Стефаника
(використано засоби ІКТ)
3 учень - навчання у Кракові
Із 1892 – по 1990 роки Стефаник навчався на медичному факультеті Ягеллонського університету (м. Краків). (показує фото тодішнього і теперішнього університету). У той час Краків був потужним європейським центром. Тут він познайомився з польським науковцем медиком Вацлавом Морачевським і його дружиною Софією Окуневською. Заприятелював з польським поетом Станіславом Пшибишевським. Саме ця дружба вплинула на формування Стефаника як письменника.
4 учень – персональна пенсія Василю Стефанику
Мене шокував той факт, коли 1931 до 60-річчя з дня народження Стефаника Радянський уряд призначив письменникові персональну пенсію, яка була вкрай необхідна паралізованому Стефанику. Та незабаром він відмовляється від неї на знак протесту проти голодомору і сталінських репресій. Тоді митрополит Андрей Шептицький призначив йому таку ж пенсію від Української греко-католицької церкви. Ці гроші взяв Стефаник, але дрібними монетами і роздав їх жебракам, попросивши молитися за душі жертв голодомору, собі не залишивши жодного мідяка.
5 учень – фатальні втрати
Гортаючи сторінки біографії Василя Стефаника вражає те, що його життя було переповнене фатальними втратами.
Смерть забрала у нього спочатку старшу, а потім молодшу сестру, кохану дівчину – Євгенію Бачинську, а згодом – матір, яку любив над усе.
Доля випробовувала Стефаника ціле життя: втратив двох братів, поховав батька, у 1914 році помирає дружина Ольга Гаморак, залишаючи 43-річного чоловіка вдівцем з трьома малолітніми синами.
6 учень – деспотизм батька
Я хочу доповнити про батька, який був заможним селянином, але дуже скупим і навіть деспотичним, для нього, крім грошей, нічого більше не існувало. Не раз мама ховалася від чоловіка, щоб зекономити хоч щось для сина на навчання чи харчі.
7 учень – жінки в долі Стефаника
Я хочу розповісти про ту сторінку в житті письменника, про яку ви любите казати : «Чим більше страждали, тим краще писали», про жінок в долі Стефаника.
Перша закоханість ще юного Василя – Євгенія Бачинська, з якою доля дуже швидко розлучила через передчасну смерть дівчини, їй він присвятив новелу «Синя книжечка», яку він назвав «малесенькою трагедією усіх хлопців».
Тоді була Софія Морачевська, але у них не могло бути майбутнього, бо обоє поважали її чоловіка Вацлава.
У 1898 році – Стефаник закохується в ту «що її любив аж до смерті», як писав пізніше, у Євгенію Калитовську, та вона теж має чоловіка, родину, але не має щастя. А її рідна сестра Ольга давно і потаємно чекає від Стефаника одне-однісіньке слово – «люблю». Чекала, 6 років чекала, а Стефаник мучився і освідчувався Євгенії у творах «Моє слово», «Конфітеор». Аж у 1904 році Ольга почула те омріяне слово «люблю», Стефаник одружився з нею, прожили не довго, 10 років, Ольга подарувала йому трьох синів. І саме їй він присвятив найкращі свої поезії у прозі «Ользі присвячую», «Сини», «Амбіції».
Слово вчителя: ми простежили як і за яких умов формувалася особистість людини, чоловіка, письменника.
У чому ж полягає феномен Стефаника, як письменника? Адже всі його твори вміщаються в одному томику, а ім’я стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу?
На сьогоднішньому уроці психологічного дослідження спробуємо дати відповідь на це питання.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
( на екрані телевізора висвітлена тема, вчитель читає, учні записують в зошиті, тоді висвітлюється мета – вчитель зачитує).
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.
Слово вчителя: кожна новела Стефаника – це описана людська трагедія. У центрі уваги митця – покутські селяни в австро-угорському ярмі, у пеклі Першої світової війни, під польською окупацією. Змінюються обставини, але незмінним залишається море народних сліз, поту і крові.
Щоб поєднати у творі зовнішні фактори та внутрішній світ людини Стефаник започатковує в українській літературі експресіонізм, він франц. - expression – вираження, започаткований у малярстві на межі ХІХ-ХХ століття норвежцем Едвардом Мунком у картині «Крик» (вчитель звертається до картини на дошці і цитати Е. Мунка).
Саме тому – експресія – вираження – крик – є синонімічним ланцюжком.
Зверніть увагу на основні ознаки експресіонізму як стилю (на дошці записано ознаки, вчитель перечитує, аналізує).
Василь Стефаник новатор не тільки у започаткуванні стилю, але й нових тем. Саме опрацьована вами самостійно новела «Камінний хрест» є першим твором в українській літературі і єдиним у творчості письменника, який присвячений темі еміграції, а вже пізніше про це явище писали Василь Барка, Улас Самчук, Євген Маланюк, Тодось Осьмачка та багато інших.
З поняттям еміграція пов’язані такі слова як діаспора, міграція, імміграція; пригадаймо значення цих слів.
Слово вчителя: ще будучи студентом краківського університету Стефаник став свідком першої хвилі української еміграції. Що? Коли? Куди? гнало українців? На ці питання попросимо дати відповідь вчителя географії (2-3 хвилини про чотири хвилі еміграції). (на екрані телевізора карта)
Слово вчителя: на попередніх уроках української літератури ми вже частково зверталися до теми еміграції, вивчаючи творчість (діти відповідають Івана Франка). Тема якої поезії І.Франка співзвучна з темою новели В.Стефаника «Камінний хрест»?
Учень – поезія «Емігранти» з циклу «До Бразилії».
Учитель: давайте пригадаємо поезію.
(учениця виразно читає вірш з екрана телевізора)
Слово вчителя: зверніть увагу на дошку, цитата з вірша «Емігранти» є епіграфом сьогоднішнього уроку (запишіть у зошиті).
- А хто з письменників Гусятинщини порушував тему еміграції?
Учень – наш земля Богдан Лепкий, навчаючись у Кракові, стає свідком емігрантського руху, що й спонукало його до написання поезії «Чуєш, брате мій?» або інша назва «Журавлі», яку пізніше брат Левко Лепкий поклав на музику, яка стала емігрантським гімном.
Слово вчителя: Послухайте пісню «Чуєш, брате мій?» у виконанні Володимира Вермінського. (звучить пісня, емігрантські фотографії в ролику)
Вчитель: новела Стефаника «Камінний хрест» написана в лютому 1899 року на основі реального факту: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Стефаника, емігруючи до Канади ставить на своїй нивці камінний хрест, (який до речі і до нині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів.
З того часу пройшли не роки - століття, а «Камінний хрест» не перестає хвилювати драмою людського серця. Чому? Відповідь на це питання знайдемо у творі «Привид хрестів» Альберта Камю, вивченому на уроці світової літератури. Про що цей твір?
Учень – у ньому йдеться про те, як один чоловік думав над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: «Ти хотів легкого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди вибери один по своїй ноші». Ходив чоловік, придивлявся, бачив дивовижної краси хрести: золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому, і раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів він, бо якраз по ньому був цей хрест, а коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.
Слово вчителя: тож дайте відповідь на поставлене питання. Чому новела «Камінний хрест» хвилює нас і сьогодні?
Учень – Бо кожен у житті несе свій хрест.
Учень – А Стефаників хрест – людський біль.
Слово вчителя: чому новела «Камінний хрест», в якій Стефаник вилив людський біль має символічну назву?
Відповідь дамо за методом Сократа у формі «Пласт» (алгоритм на дошці).
Слово вчителя: протягом уроку неодноразово звучало слово новела, доведіть, що «Камінний хрест» відповідає жанровим ознакам новели.
Учень 1 – тому що це невеликий розповідний твір.
Учень 2 –в його основі незвичайна життєва подія з несподіваним фіналом.
Учень 3 – мінімум персонажів .
Слово вчителя: Стефаника називають «майстром психологічної новели», а девізом його творчості був вислів «короткість – сестра таланту».
Слово вчителя: За мотивами цього твору видатний режисер Леонід Осика у 1968 році на Київській кіностудії імені Олександра Довженка за сценарієм Івана Драча зняв фільм «Камінний хрест», який увійшов у скарбницю найвизначніших українських кіношедеврів. Давайте переглянемо сюжетно-композиційний ланцюжок у кадрах, тому що
наступним етапом уроку є складання «сюжетно-композиційного ланцюжка», використовуючи кадри фільму, за методом літературного доміно. (Кожен із вас відшукує відповідники, які є певним копозиційним елементам і прикріплює на дошці. )
Учень 1 – Експозиція – Служба в армії. Тяжка праця на горбі
Учень 2 – Зав’язка – Гості в хаті Івана
Учень 3 – Екскурс в минуле ( позасюжетний елемент) – Розповідь Івана, як сини дійшли думки про виїзд
Учень 4 – Розвиток дії – Прощальний обід
Учень 5 – Кульмінація – Божевільний танець
Учень 6 – Розв’язка – Проводи родини Дідухів
ІV. Підсумок уроку
Слово вчителя: Іван Дідух все життя працював на землі, вона його так і не нагодувала. Проте він все одно її любить до нестями, хоч і заради дітей вимушений покинути її. Підсумовуючи опрацьований матеріал складемо сенкан до слова еміграція (алгоритм пригадуємо? Учні записують сенкан у зошиті, вчитель опитує 2-3 учні)
Еміграція.
Нова, непередбачена.
Лякала, манила, обнадіювала.
Віра в краще майбутнє.
Виїзд.
Слово вчителя: в одному з листі до Стефаника О. Кобилянська писала «Стискаю міцно вашу руку, ту, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і тою, що її лілія носить». Як би ви розшифрували цей поетичний вислів? Де ж та фарба, що лілія носить, у «Камінному хресті»?
Учень 1 – Колір лілії – білий, означає чистоту, лілію малюють на іконах Матері Божої.
Учень 2 – Білий колір у «Камінному хресті» - це колір надії сім'ї Дідухів.
Учень 3 – Омріяне Іванове майбутнє було білого кольору.
Учень 4 – Сім’я Дідухів залишала село, коли падав сніг, він теж білого кольору, з його появою відбуваються зміни в природі і душі людини.
Вчитель: трагедія, що відбулася століття тому в родині Дідухів, в душах сотень тисяч Галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею України і власною долею. Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо і пам’ятайте, що рідна земля і в жмені мила.
V. Оцінювання
VІ. Домашнє завдання.