Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. (Максим Рильський)

Про матеріал

Матеріали про творчий доробок великого Каменяра - це системний блок тем, який поєднано у одну презентацію, вона включає аналіз життєвого шляху, поетичних збірок (патріотична і інтимна лірика), прозу та драматургію письменника.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Зміст слайдів
Номер слайду 1

1ІВАН ФРАНКО(1856-1916)"...ми мусимо навчитися чути себе українцями— не галицькими, не буковинськими українцями,а українцями без офіціальних кордонів" Іван Франко style.colorfillcolorfill.type

Номер слайду 2

ЕПІГРАФІван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості.(Максим Рильський)

Номер слайду 3

3

Номер слайду 4

Ми відвідали Державний історико-культурний музей-заповідник «Лича́ківський цви́нтар» — меморіальне кладовище у Львові, де зробили світлину біля могили Франка.

Номер слайду 5

У творчості Івана Яковича. Франко мене зацікавило…

Номер слайду 6

6

Номер слайду 7

7 — писав той, хто висвітив цим вогнем найтемніші куточки життя народу, змалював їх перед цілим світом. "На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя", Кузня в музеї-садибі І. Франка

Номер слайду 8

8Іван Франко народився в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) 27 серпня 1856 р. в родині коваля Якова Франка і Марії Кульчицької. Село Нагуєвичі часів І. Франка

Номер слайду 9

9 Батько рано помер, проте, помітивши виняткову допитливість і обдарованість сина, встиг віддати його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де викладали польську й німецьку мови, початкову арифметику. Дядько Івана, Павло Кульчицький, житель цього села, навчив його читати й писати українською, а тітка Людвіга Кульчицька, яка походила із "загонової шляхти", розповідала малому про польське повстання 1863 р.

Номер слайду 10

10 Потім Іван навчався у дрогобицькій "нормальній школі отців василіан ". Враження шкільного дитинства згодом виллються в оповідання "Грицева шкільна наука", "Отець-гуморист", "Олівець" та ін. Завдяки старанням вітчима, Гриня Гаврилика. Будинок головної міської школи в Дрогобичі, де вчився Іван Франко у 1864-1867 рр. Тепер тут педагогічний інститут ім. І. Франка.

Номер слайду 11

11 1867 р. він вступив до Дрогобицької гімназії, де отримав ґрунтовні знання з класичних мов, історії, математики тощо. Там він багато читав і почав писати вірші. Свідоцтво про закінчення першого півріччя класу Дрогобицької вищої гімназії. 

Номер слайду 12

12 Перший вірш Франка мав назву "На Великдень 1871 року" й був присвячений батькові. Ще в гімназії хлопець брався перекладати твори Гомера, Софокла, Горація, "Слово о полку Ігоревім", "Краледворський рукопис" (одну зі знаменитих літературних містифікацій Вацлава Ганки, що спричинилися до чеського національного відродження). 1874 р. у львівському студентському журналі "Друг" під псевдонімом "Джеджалик" уперше з'являються вірші вісімнадцятирічного Івана — "Моя пісня" і "Народна пісня".

Номер слайду 13

13 Скінчивши Дрогобицьку гімназію 1875 р., юнак вступає на філософський факультет Львівського університету. Тут він поринає у вир українського суспільного життя, стає членом "Академічного гуртка", знайомиться з М. Павликом та І. Белеєм (з якими довгі роки співпрацюватиме на громадській і редакційній ниві), бере участь у виданні журналу "Друг". Іван Франко – студент Львівського університету

Номер слайду 14

14 Доноси галицьких реакціонерів спричинилися до першого арешту І. Франка та членів редакції журналу «Друг». Після звільнення з тюрми (він просидів у тюрмі майже 8 місяців до суду, а засуджений був на 6 тижнів арешту) І. Франко включається в соціалістичний і робітничий рух Галичини. У березні 1880 року І. Франко виїжджає в Коломийський повіт. В дорозі письменника вдруге зарештовують. Франко з товаришами І. Погорецьким та Я. Рошкевичем. Фото 1875р.

Номер слайду 15

15

Номер слайду 16

16

Номер слайду 17

17 Повернувшись після таких «мадрівок» до Львова, І. Франко бере участь у робітничій газеті «Praca», там же латинськими буквами опублікував І. Франко свій знаменитий вірш «Гімн» («Вічний революціонер»). Іван Франко, 1881 рік

Номер слайду 18

18 У 1881р. починає видання журналу «Світ», у якому від номера до номера друкує повість «Борислав сміється».

Номер слайду 19

19 У журналі «Світ» І. Франко друкує ряд своїх революційних поезій, що ввійшли потім у збірку «З вершин і низин. B цей період І. Франко публікує в журналі «Зоря» історичну повість «Захар Беркут». Журнал “Громадський друг” (“Дзвін”, “Молот”), який видавали Іван Франко та Михайло Павлик у 1878 р.

Номер слайду 20

20

Номер слайду 21

21 В 1886 році в Києві, в колишній колегії Галагана (тепер середня школа № 92) «у позиченому сурдуті» І. Франко обвінчався з курсисткою Ольгою Хорунжинською і повіз молоду дружину до Львова. 1887 року Франко стає співробітником прогресивної на той час польської газети «Кур'єр Львовський». Цього ж року виходить збірка «З вершин і низин». І. Франко з дружиною. Київ, травень 1886 р.

Номер слайду 22

Номер слайду 23

23 В серпні 1889 року в Галичину приїхала група студентів з Pociї. І. Франко вирушив з цією групою у туристську подорож. Австрійська влада побачила в цьому намагання письменника відторгнути Галичину від Австрії і приєднати її до Росії. Зарештований разом з студентами, І. Франко знову просидів у в'язниці десять тижнів і був випущений без суду. У 1890 р. разом з Павликом Франко організовує українську радикальну партію, органом якої став часопис “Народ”, редагований Франком при співучасті Михайла Драгоманова, Володимира Охримовича, В’ячеслава Будзиновського та інших

Номер слайду 24

24 1893 року І. Франко видає друге, доповнене, видання збірки «З вершин і низин». На останнє п’ятиріччя ХІХ ст. припадають три поетичних збірки І. Франка: «Зів’яле листя» (1896р.), «Мій Ізмарагд» (1898р.) та «Із днів журби» (1900р.). В цей період І. Франко починає видавати журнал «Житє і слово» (журнал виходив з 1894 по 1897 рік). Українські журнали, у виданні яких брав участь І. Франко.  

Номер слайду 25

25 На початку 90-х років виходять збірка поезій «Із днів журби» (1900р.), повість «Перехресні стежки» (1900р.) та інші. З 1898 року у Львові починає виходити журнал «Літературно-науковий вісник». І. Франко стає одним з найактивніших співробітників журналу.І. Франко(в центрі) з М. Коцюбинським та В. Гнатюком. Львів, 1905р.

Номер слайду 26

26 На революцію 1905 року в Росії І. Франко відгукується своєю знаменитою поемою «Мойсей». В 1906 році Харківський університет присудив йому почесний ступінь доктора російської словесності, представники Російської Академії наук підносили питання про обрання письменника членом цієї академії наук.

Номер слайду 27

27

Номер слайду 28

28 В 1906 році виходить його збірка поезій «Semper tiro», в 1907 році – повість «Великий шум», в 1910 році – «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890p.». І. Франко пише і друкує статті про О. Герцена (1911р.), О. Пушкіна (1914р.), Т. Шевченка і т.д. Здоров'я письменника все гіршало. Він виїжджав на лікування в Карпати, був у Києві, в Одесі (1913p.), коли йому ставало легше, знову гарячково брався до роботи. Так, статтю про драму Пушкіна «Борис Годунов» І. Франко написав 1914р., цього ж року написав статтю «Тарас Шевченко» та поеми «Євшан-зілля», «Кончакова слава» і чимало поезій.

Номер слайду 29

29

Номер слайду 30

30 У 1915 році здоров'я письменника різко погіршало (захворювання "не зовсім благородне"). Весною 1916 року хворий письменник переїхав до свого будинку у Львові. Незважаючи на хворобу, Франко інтенсивно працював над журналом «Літературно-науковий вісник». Він склав заповіт 9 березня 1916 року, в якому всю свою рукописну спадщину і бібліотеку просив передати Науковому Товариству імені Т. Г. Шевченка. 28 травня 1916 року Іван Якович Франко закрив навіки свої світлі стомлені очі.

Номер слайду 31

31 31 травня 1916 року труна з тілом Франка була тимчасово поставлена в орендованому склепі. Лише через десять літ, 1926 року, останки Франкові були перенесені на вічний спочинок у могилу на Личаківському кладовищі. На могилі письменника був споруджений пам'ятник: висічену на камені фігуру робітника-каменяра,яку можна побачити і тепер у Львові, на Личаківському кладовищі.

Номер слайду 32

Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості Івана Франка. Пролог до поеми — заповіт українському народові

Номер слайду 33

Мікеланджело БуонарротіІвана Франка глибоко вразила скульптура Мойсея, створена на початку ХVI ст. Мікеланджело Боунарроті.

Номер слайду 34

Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв… Взагалі Франко – лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику М. Коцюбинський

Номер слайду 35

«Зів’яле листя» - третя лірична збірка І. Франка, що вийшла за життя поета двома виданнями: 1896 року – з передмовою, що нібито ці вірші знайшов у готелі, де закінчив життя через нероздільне кохання їх автор. 1911 року – І. Франко пише нову передмову і визнає своє авторство.

Номер слайду 36

Лірична драма – підзаголовок збірки «Зів᾿яле листя», народженої особистим і суспільним горем. «Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного»,- писав М. Коцюбинський.

Номер слайду 37

Літературний критик Василь Щурат неправильно зрозумів потребу Франка писати задушевні вірші й назвав автора „Зів’ялого листя” декадентом.

Номер слайду 38

Декадентство – ( занепад ) загальна назва кризових, занепадницьких явищ у мистецтві к. 19 – п. 20 століття. Для декадансу характерні індивідуалістичний песимізм, аморалізм, естетизація падіння і небуття.

Номер слайду 39

Композиція. Перший “жмуток”1886-1893 Другий “жмуток” 1895 Третій “жмуток” 1896

Номер слайду 40

«Перший жмуток»Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє,А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває.

Номер слайду 41

«Другий жмуток»«Ой ти, дівчино, з горіха зерня» «Червона калино, чого в лузі гнешся?..»

Номер слайду 42

Чого являєшся мені у сні?

Номер слайду 43

«Третій жмуток»

Номер слайду 44

Ліричний герой – особа, думки, почуття, якої виражаються в ліриці, це друге «Я» поета.

Номер слайду 45

Ольга Рошкевич. Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай

Номер слайду 46

Юзефа Дзвонковська. Явилась друга- гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня. Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно: "Мені не жить, тож най умру одна!" І мовчки щезла там, де вічно темно.

Номер слайду 47

Целіна Журавська. Явилась третя — женщина чи звір? Глядиш на неї — і очам приємно, Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір. За саме серце вхопила мене, Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась І смокче кров, і геть спокій жене. Минали дні, я думав: наситилась,Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!

Номер слайду 48

48 «Перехресні стежки»

Номер слайду 49

49 Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість «Перехресні стежки». Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхиперсонажів. Кожен із героїв цього твору є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами — герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті — різних національностей. Житейські перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі.

Номер слайду 50

50 Сюжет «Перехресних стежок» має два плани — любов і боротьба. Обидві лінії пов'язані з молодим адвокатом Євгенієм Рафаловичем, який приїжджає працювати в одне з міст Галичини. До жорстокої протидії з боку влади Євгеній готував себе заздалегідь, проте він не міг передбачити, що «перехресні стежки» життя зведуть його з Регіною — юнацькою любов'ю, тепер — заміжньою жінкою, приреченою на приниження й безстрокову домашню тюрму.

Номер слайду 51

Номер слайду 52

Номер слайду 53

Номер слайду 54

Номер слайду 55

Номер слайду 56

56  У цьому творі Франко порушує соціальні проблеми: українського селянства та інтелігенції, взаємостосунки між різними суспільними групами, проблеми влади та підлеглих, зневір'я і затурканості селян, проблеми тодішнього судочинства, проблеми подружніх стосунків безправ'я жінки в суспільстві.

Номер слайду 57

57  Автор показав знедоленим людям шляхи захисту своїх прав. Вкладаючи свої думки в уста адвоката Рафаловича, І. Франко ніби підштовхує народ до політичної боротьби за соціальні й національні права.

Номер слайду 58

58 Автор подає правдиву, глибоко психологічну характеристику «руського», тобто українського села, жителі якого — люди темні, затуркані, залякані, безправні. Неосвічені, наївні та довірливі селяни не вміють захистити себе, не знають, кому вірити. До свого пана вони так само звикли, як віл до ярма, і тепер не розуміють, як без пана, самі, вони могли б керувати майном, прибутками.  Втім, письменник не вважає селян людьми нижчого сорту. Очима Рафаловича він бачить їхні розумні погляди, чує розсудливу й дотепну мову. Ці якості найяскравіше розкриваються підчас селянського віча. Для селян віче — школаполітичного життя, самозахисту, можливість згуртувати сили.

Номер слайду 59

Номер слайду 60

60 Соціально-психологічна драма -це п᾿єса побудована на серйозному і гострому соціальному конфлікті, який реалізуєтьсячерез вчинки, думки і прагнення героїв.

Номер слайду 61

61 Кадри із фільму-спектаклю «Украдене щастя»1956

Номер слайду 62

621984

Номер слайду 63

"Іван Франко - це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості"   Максим Рильський

Номер слайду 64

Отже, Іван Франко по праву займає особливе місце в українській літературі. Він відомий за межами України не тільки як поет, письменник, драматург, але й літературознавець, фольклорист, історик, перекладач. Із щедрої Франкової криниці черпають творчу наснагу нові покоління письменників, живописців, композиторів.

Номер слайду 65

У творчості Івана Яковича. Франко мене зацікавило…

pptx
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
25 грудня 2017
Переглядів
71
Оцінка розробки
Відгуки відсутні

Отримайте безкоштовний сертифікат про публікацію авторської розробки

Кожна публікація гарантує участь у конкурсі для вчителів

Додати розробку