конспект уроку з української літератури на тему "Іван Франко "Сойчине крило""

Тема : «І знову про кохання…» ( за змістом новели Івана Франка «Сойчине крило»)

 

Мета: розкрити світ почуттів і пристрастей, створений  словом великого майстра на основі новели « Сойчине крило»; творчо осмислити  основний морально-етичний пафос твору; неоднозначність образу Марії;

розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору,  уміння учнів  досліджувати  особливості новели ;

виховувати інтерес до творчості поета; чистоту й благородство почуттів; серцем пізнати велику істину – любов  найсильніша, бо вона -  від Бога;

збудити бажання краще пізнати  глибинний зміст  творів І. Франка.

Тип: урок аналізу художнього твору

Обладнання: портрет І.Франка, художня ілюстрація до твору, портрет Гете, букет хризантем, старовинний підсвічник, аудіозапис увертюри до опери Джоакіно Россіні «Вільгельм Телль».

Хід уроку

 

І. Мотиваційний етап

 

Релаксаційна вправа «Доторкнися до зірок»
Вправа проводиться з метою формування в учнів оптимістичного ставлення до уроку й очікування позитивних результатів.(Звучить повільна музика)

Слово вчителя. Сядьте зручніше і закрийте очі. Уявіть собі, що перед вами нічне зоряне небо, на якому багато зірок. Кожен виберіть собі найяскравішу зірку. Уявіть, що ця зірка – гарна оцінка, яку б ви хотіли отримати, вдала відповідь на уроці, це ваша найзаповітніша мрія. Тепер подумки   доторкніться до своєї зірки. Намагайтеся з усіх сил! Ви обов’язково зможете дістати свою зірку. Зніміть її з неба, покладіть перед собою, а тепер відкрийте очі. Подивіться на свою диво-зірочку. Нехай вона подарує вам натхнення, і зігріє своїм теплом, а в кінці уроку ви поставите на ній свою оцінку за роботу.

 

 Звучить пісня у виконанні В.Козловського на слова І. Франка «Чому являєшся мені у сні?»(1 стовпчик і приспів)

•         Які думки і почуття викликала у вас ця пісня?
•         Чи знайома вам ця пісня? Хто автор слів?

 

-Тож ви зрозуміли, про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці. Так, про кохання.

 

Які асоціації викликає у вас слово «кохання»?

 

 

Бесіда

– Часто між закоханими тисячі  кілометрів. Як вони спілкуються між собою?

- Як це могло  відбуватися  в 1905 році?

 

Вірш

Я так люблю твої листи,

Бо в них твого тепла частина,

Це – найдорожче, це безцінне,

Це вириває з самоти.

Я так люблю твої слова,

За ними теплота безмежна,

Гортаю тихо, обережно

Листи, і серце ожива…

Навіть коли життя безбарвне,

Сонце засмучене негарне,

У тих листах живе мій рай.

                    Костянтин Хмара

 

- Говорять, чужі листи читати не можна. А ми познайомимося з одним через сприйняття героїв твору.

 

III. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

Слайд1

 

Тема уроку:

Сьогодні на уроці розпочинаємо вивчення ще однієї сторінки творчості митця, яка допомагає кожному з нас замислитися над вічним.

розкрити світ почуттів і пристрастей, створений  словом великого майстра на основі новели « Сойчине крило»;

Завдання уроку:  творчо осмислити  основний морально-етичний пафос твору; неоднозначність образу Марії;

                         з’ясувати, у чому полягає новаторство І. Франка;

                         розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору,  вміння учнів  досліджувати  особливості новели ;

 

Епіграф

Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і Бог! З ним

живеш – мучишся, а без нього – ще гірше! Жорстока.

Безвихідна загадка!

І.Франко.

 

    Поясніть  зміст цих рядків. А в кінці  уроку дасте відповідь на запитання : чим було кохання для героїв твору?

 

Інтерактивна вправа»Очікування»

    Чого ви очікуєте від уроку? (Учні на аркушах у формі  зірочки пишуть свої очікування, які зачитають у кінці уроку)

 

Сприймання учнями нового матеріалу.

Кохання… Про нього мріють, на нього чекають. Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, але й тим духовним збагаченням, котре наповнює серця. Кохання – одне з найсвітліших, найвеличніших людських почуттів, неповторне і вічне, як життя, прекрасне і таємниче.

 Сьогодні ми ще раз поринемо у цю таємницю… Бо ж «Сойчине крило» - це чи не найкращий твір Франкової малої прози.

 

-Як же народився цей шедевр?

1.Виступ учня, що мав попереднє завдання.

Твір « Сойчине крило з’явився з-під пера І .Франка у 1905 році – у «золотий період» його творчості. У цей час письменник шукав нові шляхи вираження думки, опрацьовував нові теми, мотиви. Як справжній митець, письменник мав нахил «обсервувати життя в його найрізноманітніших проявах» і творив у стані «тієї ніколи й нічим не заспокоєної гарячки, котра змушує… перейматися стражданнями й радощами, думками й мріями інших людей». «Сойчине крило» було вперше надруковано в зб. «На лоні природи» в 1905 році. Твір має підзаголовок «Із записок відлюдька». За свідченням І.Франка, новела написана в грудні 1905 року. Це період, коли йшла російсько-японська війна. Про це дізнаємося з твору.

Що стало причиною написання сказати важко. Але це період у житті І.Франка складний: період розчарувань, втрат.

 

Учитель. Так, отже новела «Сойчине крило» чи не найкращий твір пізньої прози І.Франка. У рецензії літературного критика А.Крушельницького на збірку «На лоні природи»  «Сойчине крило» визначене як «найбільш інтересне оповідання»,  де автор на найвищий п’єдестал ставить любов.

. І я пропоную вам зараз поринути у незбагненний світ Франкової новели

 

Слайд 2

 

2. Словникова робота.

- Поясніть значення слів, що зустрічаються у творі.

 

Самітник – людина, яка відсторонюється від світу.

Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

Адресат – одержувач листа.

Скептик -  той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається. 

Сибарит - людина, яка надає перевагу бездіяльному, марному способу життя, зманіжений розкошами.

 

Діалог споріднених душ (інсценізація)

 

Лине музика А. Кос-Анатольського «Ой ти,дівчино,з горіха зерня»,стихає

 

Хома. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев’ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником. Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі! Я витворив собі оте життя як не здобуту твердиню, в якій живу й паную… Ся твердиня побудована в моїй душі.

 Думав, що й  вона буде, без неї празник не празник,  і Новий рік не Новий рік. Попробуймо обійтися без неї.

 

Марія. Чи тямиш мене? Тямиш мій сміх? Ха,ха,ха! Ха,ха,ха! Тямиш той ліс, мій рідний ліс, якого нема другого в світі? Се не був ліс, се я була… Я сконцентрувала всю силу своєї волі, весь огонь своєї пристрасті, всі чари своєї душі і тіла, щоб навіки вписатися у твою тямку…

 

Хома. Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялася мучити мене? Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі… Я віри в у тебе, як у себе самого… Говори собі, пиши собі що хочеш! Я тепер дивлюся на все оком естетика. І де ти сміятимешся, я байдуже здвигну раменами. І де ти плакатимеш, я засміюся.

 

Марія. Не сердься на мене, мій Массіно, не сердься на мене! Не сердься на мене, Массіно мій! Я не винувата, що ти в моїм житті був тим палким сонцем, але ти не вірив у мене, у мою щирість, в мою любов… Я покарала тебе, і, коли у тебе є хоч шматочок людського серця в грудях, ти мусиш відчути ту кару. Та проте, Массіно, не сердься на мене! Я, караючи тебе, потерпіла сто, тисячу разів дужче, як ти.

 

Хома. А, може, її й правда?

 

Марія. Посилаю тобі сойчине крило. Здається мені, що се летить до тебе половина моєї душі. А як одна половина залетить, то від твоєї душі буде залежати, чи прилетить і друга.

 

Хома. Впадаєте в сентиментальність, шановна пані! Ваша історія з сойкою зовсім не до речі приточена.

 

Марія. Я знаю, Массіно, ти не любиш сентиментальності. І тебе вже занудило отеє балакання без змісту.

 

Хома. Се чорт, не женщина! Завважую, що вона, пишучи се, немов душею розмовляла зі мною і, вкладаючи свої фрази, рівночасно своїми ящірчатими очима слідила кождий рух моєї душі.

 

Марія. Ти віриш у силу сповіді? Массіно, любий мій, єдиний на світі, кого я правдиво і беззавітно любила і досі люблю, прошу тебе, слухай моєї сповіді!

 

Хома. Та що се я? Три чверті на дванадцяту! Господи! А я сиджу над цим листом і весь змочив його сльозами…

 Голубонько моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату, торкне мене своїм крилом. Може, і я прокинуся, і стрясу з себе ті пута і рвонуся до нового життя.

 

-Хто ці люди?

 

Метод «Мікрофон»

- Які роздуми виникли у вас під час читання новели «Сойчине крило»?  Чим вразила вас новела І.Франка «Сойчине крило»?

Міркування учнів.

Отже, новела надзвичайно прониклива, аж болюча. Твір за обсягом близько 40 сторінок, а здається, що ми прочитали поему про кохання і страждання, побачили митарства по колу пекла головної героїні, боротьбу між почуттями і байдужістю, самотністю героя-адресата. Очевидно єдине: такий твір могла написати людина, яка сама зазнала мук кохання. Які проблеми порушено у творі?

• Що у нашому житті є незбагненним? Що не піддається поясненню, простій логіці, є загадковим і незрозумілим?

Відповіді учнів.

• Найперше, звичайно, - це душа. Особливо, коли вона страждає від кохання, від зради, від морального і фізичного болю.

 

Об’єктом уваги Франка у новелі «Сойчине крило» є душа людини, її страждання. Письменник показує, як велика сила кохання здатна зцілити зболену душу

 «Фокусуючі запитання»

• Поясніть другу назву новели «Із записок відлюдька».( у такий спосіб з’ясовується, що твір написаний у формі щоденникових записів. Така форма викладу дає можливість без посередників пізнати героя, його найінтимніші думки і почування, розкрити всі таємниці душі).
• Напередодні якого свята відбуваються події?

 

Метод – творче читання. Прийоми – коментоване, виразне читання, читання під музику.

Запитання.

- Які асоціації і почуття викликає у вас зустріч Нового року?

Як змальовує І. Франко зустріч Нового року? Зачитайте цитати.

«Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники.. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Вам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жие Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук...»

 

Справді, опис Франка, незважаючи на окремі деталі побуту початку ХХст., якнайповніше відображає всі відтінки почуттів людей у новорічну ніч. Як досягається мистецька довершеність вислову?. Це експресивно забарвлені вислови, відтворення звуків бою годинника. Короткі називні та неповні речення.

 

• Розкажіть про спосіб життя Хоми.

 

Наступний уривок читається під музичний супровід (аудіозапис увертюри до опери Джоакіно Россіні «Вільгельм Телль». Для представлення світу естетичних уподобань Массіно (Хоми) створити невеличку експозицію: портрет Гете, букет Хризантем, кілька гарно оправлених книг, тека з паперами, свічка у старовинному підсвічнику… )

«Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленім хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан. Тут світ і поезія мого життя. Тут я можу бути раз дитиною, другий раз героєм, а все самим собою. Зо стін глядять на мене артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна. На поличках стоять мої улюблені книги в гарних оправах. На постаменті в кутику мармурова подобизна старинної статуї хлопчика, що витягає собі терен із ноги, а скрізь по столиках цвіти — хризантеми, мої улюблені хризантеми різних кольорів і різних відмін. А на бюрку розложена тека з моїм дневником.»

 

Після прослуховування уривка – запитання:

1. Який рівень естетичних смаків та уподобань героя?

2. До якого прошарку суспільства належить персонаж?

3. Про що свідчить така обстановка в кабінеті?

(Можна зробити висновок, що герой твору – естет, рафінований інтелігент, який добре розуміється в мистецтві, начитаний, цілком сучасний. Про це свідчить і обстановка в його кабінеті. Автор вдається до детального опису всіх подробиць, щоб психологічно підготувати нас до того, що цей світ, витворений героєм, є мушлею, де ховається його самотність).

 

• Хто така Сойка, як її справжнє ім`я ?(Марія-Маня-Манюся)
• Чому розлучились герої?
• Доведіть, що Хома (Масіно) і Марія справді кохали одне одного.
• З якою метою автор обрав форму листа для розкриття подальшого сюжету твору?

(Щоб уникнути одноманітності у побудові твору та розвитку сюжету).

• Поясніть початок листа : «Чи тямиш мене?» (чи пам»ятаєш мене?)
• Як тон листа розкриває героїню?

(насичення питальними реченнями, зокрема повторення фрази «Чи тямиш мене?», створює силове поле присутності героїні. Передається вир почуттів, «огонь пристрасті», описи страждань, випробувань героїні)

• Композиція незвичайна – « твір у творі», твір з обрамленням.

Це щоденник головного героя , у  канву якого вплітається лист – сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає розповіді ще більшої психологічної напруги.

• Уперше в українській прозі І. Франко вводить прийом розлогого листа, який є і жанровим компонентом твору, і розлогою розповіддю про взаємини закоханої пари Хоми – Массіно і Манюсі, про життєві пригоди героїні у пошуках щастя. Намічається сюжетна лінія образу фатальної жінки.
• Як змінюється психологічна реакція Хоми на прочитане з листа?

    (Від першого бажання вкинути лист у вогонь разом із колишніми почуттями та фразою: «Невже одна поява отих кількох аркушів, записаних її рукою, одного засушеного крильця давно вбитої пташини може вивести тебе з рівноваги?» до вигуків: «Женщино, демоне! Чого тобі від мене треба? Женщино, комедіантко, прокляття на тебе! Всі твої слова. І сміх, і сльози – все це комедія, все роля, ошука!..» І нарешті: «Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні мук не муки».)

 

 

• Чому Сойка наважилась через 3 роки все-таки повернутися до Массіно?
• Як ви ставитесь до вбивства сойки Манею? Назвіть причини, що спонукали її до цього, чи виправдовують вони такий вчинок? (Через ревнощі ненависть до сойки набуває лютої агресії: Маня вбиває сойку. Саме це вбивство потім позначається на пригніченому стані молодої жінки, її демонічних рисах).

 

. «Сойчине крило» - твір, у якому синтезуються епос, лірика, драма. Спробуйте довести це.

Епічність – у широкій часовій протяжності, в епопейності подій,

лірика – у музиці мови й акордових почувань,

 драма – у драматичній напрузі, в ущільненній часово-просторовій єдності, у діалогізмі викладу.

 

Тема твору: історія кохання Хоми й  Мані, розповідь про життєві пригоди дівчини після  її зникнення.

 

Слайд 4

 

«Біологічна  хвилинка». Давайте поміркуємо, чому саме сойку ввів Франко у твір? Що це за пташка? ( На дошку спроектовано зображення сойки,звучить спів сойки) Учень зачитує заздалегідь підготовлені відомості.

Сойка (Garrulusglandarius), птах родини воронових, відіграє роль "поліцейського лісів": вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше чим людина її помітить.. У природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів.

Імітаторські здібності сойки достатньо хороші. Їй підвладні, напевно, не тільки всі звуки живої природи, а й нескінченна різноманітність механічних звуків. Сойка може "стукати", ніби вдаряє дзьобом об дерево, "скрипіти", як незмазане колесо воза. Іноді можна опинитися свідком і спільного співу сойок У всіх випадках спів сойки - явище вкрай короткочасне і нерегулярне. Воно припиняється з появою гнізда, і аж до вильоту пташенят сойка робиться однією з наймовчазніших і лякливих птахів.

 

«Проблемне питання».  Чому ж Іван Франко ввів образ саме цієї пташки?

(Учні роблять припущення.) Давайте простежимо, яким було життя Марії протягом трьох років, щоб відповісти на це питання.

 

Слайд 5

 

1. «Сповідь Сойки» - «сюжетний ланцюжок».

- Як склалося життя  Сойки після розлуки з коханим?

- З якими чоловіками звела її доля?

 

Втеча з Генрисем  до Кракова

 

шахрайство разом із Генрисем ,його арешт

 

спроба повіситись

 

зв'язок із Зиґмунтом, його арешт

 

квиток до Москви, знайомство з

Володимиром Семеновичем

 

програв у карти Никанору Ферапонтовичу Свєтлову

та від’їзд до Сибіру

 

в домі капітана-ісправника Серебрякова

 

смерть Миколи Федоровича.

 

 

 

 

 

Отже, нелегко було Марії.

•                   Якими  були для Марії ці роки ?
•                   Як вона їх прожила? ( Учні висловлюють свої припущення, що її життя було не справжнє, імітоване.)

1.               «Словникова робота»

ІМІТАЦІЯ (від лат. imitatio) —

1. Наслідування, підроблення.

2. Виріб, який є підробкою під   що-небудь.

3. Повторення музичної теми або мелодії одним з голосів безпосередньо за іншим
голосом.

Висновок: сойка імітує різні звуки, припиняє це робити, коли звиває гніздо; усі ці роки Марія імітувала не лише своє почуття, а навіть і життя.

Сойка імітує різні звуки, припиняє це робити, коли мостить гніздо. Марія усі три роки імітувала свої почуття і своє життя.

У Євгена Гуцала є такий вислів: «Людина багато в чому схожа на пташку; у ранній молодості нестримно тягне її з дому, вона ладна забути все, з усім розпрощатися, щоб знайти для себе інше, нове життя, а пізніше, коли стільки побачено й пізнано, незбагненна сила тягне людину повернутися назад, до рідного гнізда, туди, де народився, звідки подався у світи…».

 

Слайд 6

 

 «Дискусійна мережа : За і Проти».

•                   Хто винен у тому, що Хома та Марія розлучилися?
•                   Чи зустрілися б вони, якщо б Марія не надіслала листа?
•                   Як ви розцінюєте той факт, що вона першою пішла на примирення? На що вона надіється?

( Сойчине крило – то половинка її душі. І якщо він прийме її, то тим самим притягне другу половинку ).

•                   Які якості повинні виробити в собі закохані, щоб не розлучатися?

 

Слайд 7

 

Учитель:Які ж проблеми порушуються в творі?

( Кохання, вірність, зрада, щастя. Сенс людського життя.)

 

  Діти, вам заздалегідь дано було завдання дібрати вдома цитати до однієї з проблем, зробити короткі коментарі.

 

1) Сенс людського буття

Проблематика новели «Сойчине крило» є екзистенційною за характером, бо Іван Франко порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі.

 Головний герой новели поділяє матеріалістичні погляди: спочатку «весь був у громадській праці», мріяв про хліборобські спілки, займався агітацією серед селян, за що, очевидно, сидів у в’язниці. Але коли став жертвою власних пристрастей, то суспільство, держава, народ стали для нього «подвійними кайданами». Герой став самітником, відлюдьком. Таке життя нікчемне. У кінці твору герой це зрозумів і повернувся до себе, до людей.

 Сенс буття Марії полягав у пошуках щастя. Вона мріяла про різні світи, про волю, достаток, палке кохання. Але доля жорстоко покарала її за втечу і зраду. Наприкінці вона зрозуміла, що щастя було зовсім поруч.

 

2) Кохання

 Головна ідея новели – це утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї  сутності.

 Марія після трирічних поневірянь у пеклі злочинницького світу повертається до коханого, бо зрозуміла, що основним принципом життя є любов. У цьому полягає гуманістичний пафос твору. Чи варто було вирушати кудись на пошуки великої любові й розкоші, щоб врешті-решт опинитися в рідному краї і тут пізнати справжнє кохання і стати щасливою?

 В душі Хоми – Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями «живого чоловіка», які перемагають, бо кохання – рушійна сила життя.

 

Бесіда.

– Чи були в героїні моменти слабкості, коли вона не мала виходу із ситуації?

- Що вона хотіла зробити з собою?(Повіситися, втопитися).

- Як ви думаєте, що її стримувало?

 

10.Життя героїні дуже складне, схоже на сон.

- На який сон схоже життя героїні?

(Уривок напам’ять читає учениця).

« Чи ти віриш у сни, Массіно?

Чи снилося тобі коли  таке, що ти злякався чогось і втікаєш? А за тобою погоня. Якісь вороги, якісь скажені собаки, якісь дикі звірі. Женуть щодуху, з різних боків. Ти біжиш із усієї сили, швидше, швидше, а вони за тобою. А з боків усе нові. Ось і спереду забігають. Ти вбік скачеш і знов біжиш. Рад би летіти, а тут у тебе ноги слабнуть, робляться мов олов’яні. Щось немов хапає за них. Ти падаєш, а під тобою земля провалюється. Ти летиш, летиш униз і все ще чуєш за собою погоню. Секунда, друга, третя, а кожна довга, як вічність, а  страшна, як пекло. Ти ждеш, що ось-ось розіб’єшся о щось тверде – і прокидаєшся. Ти весь мокрий від поту, серце б’ється швидко, дух у груді заперло, ти весь тремтиш і ще не знаєш, що се було перед хвилею, сон чи ява?

Чи переживав ти коли такий сон, Массіно? А тепер подумай собі, що такий сон з усіма його страховищами я переживаю отеє вже три роки. Не секунди, а тижні, місяці, роки. А в них кожда година здібна вбити живу душу.

А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі.

Я давно отупіла на всі страховища свого життя. Я відівчилася плакати, відівчилася жалувати, відівчилася боятися чого-небудь».

 

Робота над ідейно-художнім змістом новели шляхом комплексного аналізу тексту.

 

Робота в групах

Учитель

Готуючись до цього уроку, ви діти були поділені на три групи : Літературознавці, Психологи, Аналітики.

•                   Кожна з груп отримала своє завдання. І зараз кожна група поділиться своїми знахідками.
•                   А ви під час виступів груп, робіть собі записи у зошитах.
•  

І так ,будь-ласка, І-ша група «Літературознавці»

 

І. Наше завдання було таким : «Проаналізувати новелу як жанр літератури».

Слайд (записати у зошити)

Новела – один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв’язки; властивий глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів, відступи від норм усталеної будови.

(Твір має ознаки новели – насичений ліризмом та драматичними колізіями).

Відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Хоча для новели має завеликий обсяг; для повісті мало персонажів і сюжетних ліній; для оповідання-надто драматична дія з несподіваним фіналом.) 

 

4) Слово вчителя.

- Жінка – нерозгадана таємниця, загадка, яку завжди хотіли розгадати чоловіки.

І.Франко запитує:

Жіноче серце! Чи ти лід студений,
Чи запашний, чудовий цвіт весни?
Чи світло місяця? Огонь страшенний,
Що нищить все! Чи ти як тихі сни невинності,

Чим б’єшся ти? Яка твоя любов?
В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?
В чім змінне ти, а в чім постійне?

Ці питання здавна цікавили Гі де Мопасана, Льва Толстого, Віктора Гюго – велетнів психологічної прози. Франко дає свою оригінальну інтерпретацію жіночої долі у новелі «Сойчине крило»

У чому ж неоднозначність образу Марії?

 

5) Виступ психологів. «Психологія душі Марії»

- Наше завдання було з’ясувати мотиви поведінки головної героїні, розкрити психологію її душі.

Тендітна жіноча душа…  Вона може витримати нестримні пориви щастя, суму, радості, розпачу. Проте, реальний світ жорстокий, він часто завдає пекучого болю, змушує пройти всі кола пекла.

 Так сталося і з Марією: поневіряння злочинницьким світом, дві спроби самогубства – ось наслідки її необдуманого вчинку. Хто винен у тому, що Марія втекла від коханого, від самої себе? Що керувало її вчинками?

 Романтичне бажання жити, а не існувати, не просто бути, а стати – це прагнення і визначило її подальшу долю. Як кожна жінка вона мріяла про щастя, достаток, мріяла побувати у різних місцях світу. Вона жила покликом серця, прагнула почуватися особистістю, жадала повноцінного життя.

 Психологічний портрет Марії вражає багатством її внутрішнього світу, своєрідним баченням смислу буття і гармонії з природою, поетичним мовленням.

 Пристрасна натура, Марія перебуває у полоні палкого почуття і тому повертається до рідного краю, до того, кому першою освідчилася у коханні і кого свого часу зрадила. Шукаючи щастя вона помилилася у своєму виборі і тепер спокутує свої гріхи. Її лист Хомі – Массіно – це сповідь зраненої душі, яка, попри всі випробування, залишилася чистою, люблячою і поетичною. Ми ще раз переконуємося в тому, що кохання – велика сила. Воно здатне зцілити людину, повернути її до життя. 

 

Слово вчителя. Читаючи новелу, ми разом з вами спостерігаємо духовне очищення головного героя. На початку твору він «відлюдько, самітник». Поступово в ньому  пробуджується життя, і він починає не просто існувати, а жити «рвонутися до нового життя».

 

Виступ аналітиків. «Еволюція поглядів головного героя».

Наша група мала завдання: простежити за змінами у погляді на сенс людського буття головного героя Массіно, розкрити внутрішній світ.

Хома-Массіно у своїх «Записках відлюдька» змальовує світ свого відчуження від людей. Він – інтелігент, розумний, освічений, який оточив себе штучними, хоча й мистецькими витворами культури. Улюблені книги, портрети Гете, Емнрсона, Рескіна, журнали, зокрема стаття Уайльда про Ісуса Христа, захоплення музикою – все це той «ілюзорний світ», у який поринув наш герой після того, як став жертвою кохання. Він став «артистом життя, естетом». Герой працює радником в одному бюро, зайнятий працею, що напружує розум, але не торкає серця. Він ввічливий, чемний, має гарні манери, але не має друзів, нікого не пускає у свою душу.

 Герой – відлюдько, самітник, суспільні проблеми, людські пристрасті не зворушують його, хоч у глибині серця жевріє іскра кохання, яка не дає йому спокою. Та він боїться навіть собі зізнатися у цьому.

 Перед нами звичайний чоловік, що зворушує силою свого почуття до дівчини. Це людина з ніжною, вразливою душею. Кохання окрилює його, дає сил боротися.

 Наш герой любив ліс, любив збирати гриби, природа допомагала відновлювати сили, збагачуватися духовно. Можливо, саме ця любов до природи і сприяла виникненню палкого почуття до Манюсі, яка уособлювала собою саму природу, ліс, була духовно близькою Хомі. Та після втечі коханої молодий чоловік боляче переживає зраду, і це породжує у ньому черствість, замкнутість, відчуженість.

 Однак Массіно не спроможний вирвати з душі чарівний образ дівчини, котру кохає всім єством, він не може протистояти живим почуттям. У кінці твору він повертається до себе, до людей. Кохання перемогло.

Ще у нас була група учнів-читачів, які мали завдання презентувати проект сутності Хоми, його спосіб життя за допомогою малюнків, кодів, символічних знаків…

Поясніть смисл слів «штука для штуки». На вашу думку, гра – це житття, чи життя – це гра? Може, життя – це мистецтво гри?

• Презентація результатів проектної діяльності ІV групи учнів-читачів

 

 

Створений колаж є відображенням сутності головного героя, способу його життя.

Образ слона відображає образ Массіно, який читає лист від Мані;

бивні – оборонна позиція, страх контактів;

одинока фігура – символ самоти:

«відлюдок», «самітник», «новак у твердій школі самоти».

одяг – вказує на те, що чоловік вчений; опора на елементи філософії:

Щастя чоловіка – я хочу, щастя жінки – він хоче.

Жінка – небезпечна гра. (Ніцше)

Щастя – це вдоволеність собою (Шопенгауер)

«Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялась мучити мене?»

 Життя - се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінути не гідні заплатити мені всі скарби світу».

Чорний колір одягу – втеча від реальності;

алея, дорога – шлях самознищення;

природа – світ;

простір – бажання;

хмара – пригнічення бажань;

дерева – облаштування в житті;

огорожа – захист від зовнішнього світу;

сувій – правила життя.

 

Тож,життя-це мистецтво гри.

 

 

 

 

 

Завдання для класу. Накреслити кола Вена

Хома :

 Раніше «вірив, мріяв, любив. Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі вважав окрасою життя те, що було лише конвенціональною брехнею...» .

 Герой гадає, що він переступає якусь межу. «Без зайвої байдужості і без зайвого ентузіазму» – такий внутрішній стан героя.Крах нового світогляду героя. «Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступня, осяяне подвійним сонцем, наповнене красою й гармонією» ;

«слимакове, паперове та негідне існування». «Може й я прокинуся.,і стрясу з себе ті пута, і рвануся до нового життя!»

 

Марія:

Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, ірозчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!».

Молода жінки, яка пройшла всі кола пекла у реальному житті. Пекельний шлях не порушив глибин душі, що залишилася чистою і, головне, люблячою.   Живе, бурхливе життя Манюсі. Душа героїні залишилась без змін, незважаючи на жорстокі випробування долі, яку героїня сама прикликала і якої прагнула.

 

Спільне

Глибокі почуття,  перевірені часом. Бажання щастя.

 

Бесіда.

• Чому складається враження, що Франко не завершив свою новелу? (Автор залишає можливість зрозуміти, що філософія відносин із самим собою вимагає прийняття рішень. Образ героя-адресата є уособленням боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Для кожної людини настає момент, коли необхідно зробити вибір, який істотно вплине на її життя).

 

Учитель.  Так. Отже, новела є надзвичайно проникливою. Всього сорок сторінок, а здається ціла поема про кохання і страждання. Три роки життя головної героїні, її падіння, горечі - і на противагу їй самотність головного героя.  Такий твір могла написати тільки людина, яка сама любила і страждала.

 

Слайд 8

 

«Мозковий штурм» 

Дослідження символіки образів, їхнього смислового навантаження

Слово вчителя . Оскільки ми аналізуємо новелу, то не можемо обійти образи-символи. Франко мав рідкісне вміння у повсякденних деталях бачити характер, явище.

•                   Яку роль відіграють образи-символи у новелі?
•                   Яке їх смислове навантаження?

- Образ Сойки – символ героїні, волі, свободи

- Сойчине крило – це символ вірності, кохання й уміння прощати.

- Червона з білими цятками сукня. У ній втікає героїня, у ній вона й повертається. Це символ не лише пам’яті, а й вірності.

Подвійне сонце – подвійне життя одне у побуті, інше – в душі.

Ліс – гармонія людини і природи .

Дзвінок – тривога, очікування чогось

- Парадигма( приклад, взірець ) втечі – повернення.

( Утеча Манюсі від себе, від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир життя злочинницького світу.

Утеча Хоми-Массіно від себе як громадського діяча в софістику «артиста життя», відчуженого від життя дійсного.

Повернення героїв до своєї справжньої сутності, до душевної чистоти, до людей, до рідного краю.

Віра. Усі жахливі перипетії, подвійна спроба самогубства не вбили в Манюсі віри в себе, у людину загалом. Однак усе це далеко не однозначно. «Віриш у бачення тая? Я вірю. Здається, що якби на хвилю перестала вірити, здуріла б, руку наложила б на себе. А може, ся сама віра – симптом божевілля?»).

 

Про новаторство І.Франка

    Опрацювавши зміст новели, скажіть, будь ласка, то в чому ж полягає новаторство

 І. Франка?

Новаторство Франка:

• «Сойчине крило – новела, у якій синтезовано епос, лірику й драму.
•  Твір написано у формі щоденникових записів і листа.
• Новітня інтерпретація жіночого образу. Освідчення в коханні з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі.
• Ліризм, емоційність, схвильованість викладу. Увага сконцентрована на особистості, її внутрішньому світі;
• Драматична напруга.
•  Поглиблена психологізація образів

«Займи позицію»

- Чи зміг би я пробачити Марію?

- Чи актуальний твір сьогодні?

-Як ви гадаєте чи щасливими будуть головні герої новели? Свою думку обґрунтуйте.

 

Рефлексія

• Чи здійснились ваші очікування?

( учні з пелюсток оформлюють «квітку», зачитують свої очікування)

 

«Незакінчене речення»

Продовжити думку: «Сьогодні на уроці я почув, побачив, зрозумів…»

 

Бесіда

- Чим сподобалась вам новела?

- Цей твір можна назвати новелою-сповіддю, новелою-освідченням. Висловіть власну оцінку твору. Чого він навчає?

•     Чому твір  носить назву «Сойчине крило»?
•     Отже, повернімося до епіграфа.

- Чим для героїв твору було кохання? (відповіді учнів)

Яким був наш урок?

Чим він вам запам’ятався?

- Який урок життя ви взяли для себе?

 

Оцінювання.

 

Домашнє завдання.

1. Написати власне висловлювання на тему «Уміння прощати – велика наука». 

2.Скласти фанфік до новели

 

Учитель. Жінка для Франка була святинею, але життя змушувало її страждати, переживати випробування, бути квіткою в пилюці. Автор співчував своїй героїні, його любов всепрощаюча і світла. Письменник побудував сюжет з елементами інтриги, як цікаву історію, яку можна розповісти. Сюжетом править рух почуттів. Показано психологічні переживання, зосереджено увагу на нюансах. Передано моральний біль. Розглянуто філософію вини, кари, каяття. Врешті-решт головні герої перестають бути загубленими. Думки та настрої персонажів тримали нас в гіпнотичному стані, доки все не завершилось. Потрібно бути геніальною людиною, щоб з пережитого почуття створити прозу, яка потрібна не лише автору, а й усім. Сподіваюсь, що спостереження за долями героїв навчили вас цінувати життя, людські почуття

 

 

 

А зараз мені хочеться вам зачитати слова Євгена Гуцала:

Людина багато в чому схожа на пташку: в ранній молодості нестримно тягне її з дому, вона ладна забути все, з усім розпрощатися, щоб знайти для себе інше, нове життя, а під старість, коли стільки побачено й пізнано, незбагненна сила тягне людину повернутися назад, до рідного гнізда, туди, де народився, звідки подався у світи…»

• Я думаю, що ці слова актуальні для вас, бо ви скоро закінчите школу, і  подастеся у «далекі світи». тож не забувайте свої рідні домівки та будьте обачними, світ дуже мінливий, а вдома вас завжди чекають.

 

 А Б О

 

Нехай мені доля вготовила муки.

Не камінь на плечі,а цілий обвал.

Я буду до щастя простягувать руки,

Я буду молитись за свій ідеал.

Нехай моя доля горьовано плаче,

Карає і мучить нестерпним життям.

Я все-таки жінка,я щось-таки значу,

Я світ цей здивую красивим дитям.

Накотяться біди-повинна здолати,

Підкотиться туча-повинна змовчать.

Немеркнуче світло:я-жінка,я-мати,

Запалена Богом остання свіча.

І хто мене кине-покинутим буде,

Хто словом осудить-одсудиться сам.

Земна і небесна-такою пребуду,

Такою дістанусь грядущим вікам.