ЗМІСТ

Життя людини - найвища цінність

Життя – це…

Що потрібно для щасливого життя

Для чого ми живемо…

Право на Власне життя

Легенда про цінність життя

Чому людське життя є найвищою цінністю в сучасному світі

Здоровий спосіб життя

Цінуйте життя!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Життя людини - найвища цінність

 

Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»...

Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть».

Прекрасні слова, правда? І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Тому тема нашої сьогоднішньої зустрічі «Життя - це мить, зумій його прожити». Ми повинні з'ясувати такі питання: для чого людина живе на землі? Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

Вдумаймось у слова Леонардо да Вінчі: «Пам'ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує».

Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє. Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути чи хоча би пом'якшити.

Щодня перед кожним із вас постають запитання: хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче й важче.

Життя - це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

 

 

Життя – це…

 

 

Життя - це посмішка уранці,

Це фотографія у рамці,

Життя - це посмішка крізь сльози,

Життя - це сонце і морози!

Життя - це квіти навесні,

Життя - це жарти і пісні.

Життя - це кайф, як не крути,

Його нам варто перейти!

Життя - це щастя, що навколо,

Це біль, що серце всім колола.

Життя - це вулиці, це люди,

Життя -природа, що усюди.

Життя - це віддане кохання,

Життя - це мрії, сни, зізнання.

Життя - любити до останку,

А не любити до світанку!

Життя - це бачити себе

В очах, що люблять лиш тебе!

Життя - це інколи образи,

Життя - обірвані всі фрази!

Життя - це ревнощі, сумління,

Життя - це страх, це рух,горіння...

Життя -це все ж таки й страждання..

Але і дружба, це палання!

Життя - це погляд несміливий,

Це погляд ніжний і звабливий!

Життя - прогулянки до ранку,

Життя - це поцілунок зранку!

Життя - це сонечко зимою,

Трава покритая росою.

Життя - холодні грози літом,

Життя - це бути з цілим світом!

Життя - це страх перебороти,

Це щось зробити, як всі проти!

Життя - побути десь самому,

Життя - поспати не удома!

Життя - побути в небезпеці,

Життя - це вижити у спеці...

Життя - це плавати вночі,

Життя - згубити десь ключі!

Життя - кричати досхочу,

Життя - зізнатись "так. брешу!"

 

 

 

 

 

 

 

 

Що потрібно для щасливого життя

 

Що таке щастя? Чи зможете ви відразу, не замислюючись, відповісти на це питання? У різні часи мірилом щастя були різні речі і поняття. Зараз більше половини моїх співгромадян, відповідно до статистики (хитра наука!), Міряють щастя кількістю грошей. "Скажіть, Шура, чесно, скільки вам потрібно грошей для щастя?" Пам'ятаєте відповідь Балаганова? "Сто рублів!" У наш час сума зросла, а щастя так і ні?

Зовсім нещодавно зробила таке "відкриття" для себе: багато людей вважають, що вони - увагу! - не гідні щастя.

Що вони щось роблять погано, щось не роблять, що треба б ... І тому щастя їм не бачити. Добровільний мазохізм. Воістину, ми те, що про себе думаємо. Таким людям доля буде підкидати численні подарунки, але вони навіть можливість змінити своє життя сприймуть як черговий тяжке випробування, пройдуть повз - і так і не дозволять собі бути щасливими. Є такі люди у вашому оточенні?

Чи багато людині потрібно для щастя? І в чому ж воно все-таки вимірюється? У грошах? Як говорив великий поет А.С. Пушкін: "У наше століття жорстокий без грошей і свободи немає". Зрозуміло, що не в грошах щастя ... Гумористи відразу додали - "а в їх кількості". Щастя і багатство в народній мудрості часто йдуть рука об руку. Очевидно, що, не маючи даху над головою і шматка хліба для трапези, важко мріяти про велике щастя. Потрібно первинні фізіологічні потреби задовольняти. Але як тут не згадати російське прислів'я - "Не приходом люди багатіють, а витратою".

Щастя в коханні? Так, якщо Любов з великої букви і не до конкретної людини, а до всього сущого на Землі. Хто досяг такої Любові? Закоханість і пристрасть - дві супутниці любові чоловіка і жінки йдуть, поступаючись місцем або байдужості і звичкою, або глибокого і чистого почуття.

Щастя - це глибоке внутрішнє стан гармонії, внутрішнього комфорту. Коли найбільший суддя - моя совість - всім задоволена. Коли є сенс у житті, коли я займаюся справою усвідомлено. І справа це приносить мені величезну радість і задоволення. Коли живі і здорові всі мої рідні та близькі. Коли в сім'ї живуть мир і повага. Коли ми разом у горі та радості. Коли не страждають люди навколо мене.

Що ж можна зробити для першого кроку до свого життєвого щастя? Перестати займатися самоїдством. Зрозуміти свою місію. Знайти тільки свою справу і стати в ньому справжнім професіоналом. Перестати турбуватися через дрібниці. А ще мені дуже допомагають заняття спортом в досягненні внутрішньої гармонії. Спортом - це дуже голосно сказано. Басейн, ранкова зарядка, масаж і глибокі медитації. Саме в самому процесі осягнення свого "Я" і знаходиться та сама внутрішня грань глибокого розуміння свого призначення. Тривоги і смутку йдуть. На їх місце приходить мудра діяльність із самовдосконалення. І розуміння того, що немає ідеалу, немає абсолюту, є шлях до нього. І він нескінченний.

Ще один шлях до власного щастя - допомога іншим. Турбота про слабких, тих, хто має потребу в твоєму співчутті і розумінні, допомагає підвищити самооцінку і знайти сенс життя. З юності волонтери вселяли мені якесь побожне повагу. Навіщо люди займаються цим? Адже їм нічого не платять. Виявляючи з участь і з страждання, вони виконують свою велику місію. Допоможи ближньому ... Як часто ми забуває про цю біблійної істини! Не треба навіть далеко ходити - поруч з нами живуть ті, кому потрібна наша допомога. Допомагати складно, важко, але саме в цьому і проявляється наша громадянська позиція, усвідомлена і конкретна. Можна довго і красиво говорити про необхідність допомагати і співчувати, а можна просто провідати хворого, тихо посидіти біля його ліжка. Або нагодувати голодного. Принести ліки. Навіть просто сказати тепле, душевне слово у важку хвилину.

 

 

 

Для чого ми живемо…

Люди, ви коли-небудь замислювалися над тим, для чого ми живемо на цій землі? Болісно дивитися на сучасних підлітків, яким усе байдуже (по барабану): кудись ідуть, щось роблять, чимось цікавляться... А куди, що, чим? Відповіді і самі не знають! Бо ними, їхніми діями в основному керують мода, або думка друзів, ровесників. Іноді дивишся на молоду людину: гарна зовні, гарно одягнена... А духовності ніякої - злегкістю кинути кусок хліба під ноги і розтоптати, плюнути під ноги старенькій людині, покрити матом будь-кого і так далі...Уже зараз старші, люди похилого віку не викликають ніякого співчуття, поваги, лише відразу, огиду, в іншому випадку просто байдужість.

Зараз зізнатися у кохання, використовуючи ненормативну лексику, із жуйкою у роті та насінням - виявляється модно!
А потім дивуємося - чому так багато самотніх стареньких людей? Бо їх онукам на них начхати!
То ж давайте задумаємося, для чого ми живемо на цьому світі, що залишимо по собі?

Що життя? То лише мить!

Що пролетить повз нас нестримно!
Ми її не можем зупинить,

Але і робимо усе пасивно!

 

 

Право на Власне життя

Найбільш фундаментальним правом людини є право на власне життя. Це є право людини жити життям, яке вона хоче, і як вона хоче, без обмежень чи перешкод. Це право має бути законом кожної країни, і держава, як правова сила, має захищати його. По цьому праву, людині забороняється тільки одне – чинити шкоду іншим людям, все інше дозволено і захищено законом.

    Право на Власне Життя є натуральним правом природного існування людини. Багато вірять, що воно є від Бога. Проте люди часто його не розуміють. Людство тисячоліття живе в державних системах, основна функція яких – примусова підкора населення волі держави, де існує розуміння і згода, що воля людини має бути підпорядкована волі держави. Це розуміння і згода -- є рабське мислення. В світі зараз немає ні однієї держави, де людина є повністю вільною! Найбільш вільними напевно є США і деякі країни Європи. Але навіть США все більше і більше використовує державну систему для подавлення власного населення все новими законами, які обмежують особисту свободу людини, диктують її персональну поведінку, примушують платити небажані податки, постійно забирають або обмежують права людини.

    Право на Власне Життя споріднене поняттю Свободи Життя. Перше є легальною концепцією другого, де друге є концепцією свідомості і поведінки.

Легенда про цінність життя

В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен з них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже: «Віддаю я вам усе своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ними, примножуйте та пам'ятайте мою настанову: найвища цінність - це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як найдорожчий скарб». Сини пообіцяли та й розійшлися своїми дорогами.

Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя - батькові ж обіцяв.

Молодший син часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «Навіщо ви вирішуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все обговорити та домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому не домовитись». Війна скінчилась, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та жінки кинулись до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів і чоловіків.

Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картинка. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?», - запитав їх. І люди розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталось так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла й річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворились на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто почало перетворюватись на пустелю, в якій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» - вигукнув молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися тварини і птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись у річку, переповнену рибою. Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулось до людей життя, не боялись вони вже за майбутнє своїх дітей.

З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших навчив батьківської мудрості.

Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову», - із жалем промовив він.

А люди й досі в тих землях пам'ятають про життя одного із синів, ще й своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося.

 

 

 

 

 

 

Чому людське життя є найвищою цінністю в сучасному світі

За багатовікову  історію людство пережило безліч потрясінь: війни,природні лиха, голод, хвороби, що супроводжувалися смертями багатьох людей. ()особливо  жорстоким було минуле 20 століття. Лише одна подія -    Друга світова війна (1939-1945) забрала життя понад 60 млн осіб, більш як 90 млн стали інвалідами. Ця моторошна цифра спонукає до роздумів: хіба можна світ, у якому гине стільки людей, уважати за добрий? Чому моральні правила, відомі тисячі років, виявилися безсилими проти різноманітних проявів зла? Якщо добре поміркуєте, то самі зможете знайти відповіді на ці непрості запитання. Річ у тім, що мало знати правила моралі, потрібно чинити за ними й у великих справах, і в буденних дрібницях. Тож, переживши жорстокість і несправедливість,  люди дедалі частіше замислюються, чи варто перекладати відповідальність за те, що коїться довкола, на інших. За останнє десятиліття в різних країнах світу моральнішими стали закони.  Визнаючи людське життя за найвищу цінність, сучасній світ прагне подолати бідність, голод та хвороби, від яких потерпає ще так  багато людей. Адже людське життя є тим добром, з яким й  можна реалізувати якесь інше добро. Отже, першою умовою пізнання гідності кожної особи є повага до її життя.

 

 

 

 

Здоровий спосіб життя

Спосіб життя людини залежить від того, як вона відпочиває та працює, чим захоплюється, що їсть і п'є.

Людина веде здоровий спосіб життя, якщо вона не палить, не вживає алкогольних напоїв і наркотиків, щодня робить фізичну зарядку, стежить за чистотою свого тіла, доброзичливо ставиться до інших людей.

Ми вибираємо здоровий спосіб життя. Будемо дотримуватись режиму дня, правильно харчуватись, займатися фізкультурою, уникати стресів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цінуйте життя!

Як часто ми витрачаємо неоціненні хвилинки на пусті образи, слова,  погані вчинки, заздрощі, які нічого не варті, навіть не замислюючись над тим, що життя настільки коротке, наскільки маленька піщинка в безмежній пустелі, як краплинка в океані Всесвіту…

Я зрозуміла наскільки великий скарб маю після того, як вижила в страшній аварії. Я усвідомила, який дорогоцінний шанс мені даровано долею! Зараз я з упевненістю можу сказати:

Живіть кожен день, як останній.

Залишайтесь оптимістами. Пам’ятайте, що ваші  думки творять майбутнє. Будда сказав: ” Всі ми – результат наших думок”, тому ніколи не скаржтеся на  життя, будьте щасливими при будь – яких обставинах.

Ніколи не втрачайте надію. Вірте в себе та вірте в краще.

Не витрачайте час на речі, які не приносять вам задоволення.

Не витрачайте час на людей, які вам не приємні. Не намагайтеся переробити їх, вам все одно це ніколи не вдасться.

Цінуйте кожну мить, проведену з вашими близькими. Пам’ятайте, що вони не вічні.

Любіть життя! Любіть себе! Любіть кожну людину, яку ви зустрінете на своєму життєвому шляху. І ви перетворите буденність на свято.