Будова евкаріотичної клітини: ядро. 9 клас (Балан)

Полтавский Анатолий Васильович 17 листопада 127 Відгуки відсутні

Про матеріал

Презентація на тему: Будова евкаріотичної клітини: ядро. 9 клас (Балан). 9 клас за автором: Балан. Презентація містить 20 слайдів, змістовну інформацію про параграф. Презентація створена за книгою: Біологія (Балан) 9 клас 2026 https://pidruchnik.com/3150-biologiia-9-klas-balan-2026.html
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Будова евкаріотичної клітини: ядро. Структурна організація ядра, хроматин, будова хромосом та особливості каріотипу організмів

Номер слайду 2

Загальна характеристика клітинного ядра•Обов’язковий компонент евкаріотів: наявне у клітинах тварин, рослин, грибів і протистів.•Збереження спадковості: містить молекули ДНК з повною генетичною інформацією організму.•Керування життєдіяльністю: регулює біосинтез білків, обмін речовин і поділ клітини.•Дві структурні частини: поверхневий апарат та внутрішнє середовище (ядерний матрикс).

Номер слайду 3

Різноманітність клітин за кількістю ядер. Одноядерні клітини. Більшість соматичних клітин тварин, рослин і грибів із одним ядром. Багатоядерні клітиниІнфузорії, форамініфери, гриби, водорості та посмуговані м’язові волокна. Без’ядерні клітини. Зрілі еритроцити ссавців і ситоподібні трубки вищих рослин.

Номер слайду 4

Особливості без’ядерних клітин та ядер інфузорій•Руйнування ядра при дозріванні: в еритроцитах формується на ранніх етапах розвитку.•Втрата здатності до поділу: без’ядерні клітини не здатні до розмноження.•Генеративне ядро (мікронуклеус): забезпечує збереження та передачу спадковості інфузорій.•Вегетативне ядро (макронуклеус): керує реалізацією спадкової інформації в клітині.

Номер слайду 5

Частина І • Структурна організація ядра. Поверхневий апарат та внутрішнє середовище ядра

Номер слайду 6

Будова поверхневого апарату ядра•Дві біологічні мембрани: складається із зовнішньої та внутрішньої мембран.•Перинуклеарний простір: заповнений рідиною щілиноподібний простір між мембранами.•Зв’язок з ЕПС: зовнішня мембрана функціонально поєднана з ендоплазматичною сіткою.•Рибосоми на поверхні: на зовнішній мембрані ядра розташовані численні рибосоми. Зовнішня ядерна мембрана. Контактує з гіалоплазмою, несе рибосоми та переходить в ЕПС. Внутрішня ядерна мембрана. Прилягає до ядерного матриксу та закріплює нитки хроматину.

Номер слайду 7

Ядерні пори та вибірковий транспорт речовин. Ядерні пори — мікроскопічні отвори в місцях з’єднання обох мембран ядра. Спеціальні білки пор розпізнають, сортують та транспортують макромолекули. Надходження з цитоплазми. Синтезовані у цитоплазмі білки-гістони, ферменти та регуляторні фактори. Виведення з ядра. Молекули м. РНК, т. РНК, р. РНК та сформовані субодиниці рибосом.

Номер слайду 8

Ядерні пори та вибірковий транспорт речовин. Ядерні пори — мікроскопічні отвори, де зовнішня та внутрішня мембрани ядра з’єднуються між собою. Транспорт у ядро. Білки-гістони, ферменти реплікації та регуляторні молекули. Виведення з ядра. Молекули м. РНК, т. РНК та субодиниці рибосом у цитоплазму.

Номер слайду 9

Внутрішнє середовище ядра — ядерний матрикс. Ядерний сік. Напіврідке середовище (каріоплазма) з білковими фібрилами. Ядерця. Щільні тільця для синтезу р. РНК і субодиниць рибосом. Нитки хроматину. Комплекси молекул ДНК та ядерних білків-гістонів.

Номер слайду 10

Каріоплазма та будова ядерець. Ядерний сік (нуклеоплазма)Ядерця та їхні функції•Склад і властивості: за структурою нагадує цитоплазму з ферментами й нуклеотидами.•Внутрішньоядерний скелет: білкові нитки (фібрили) поєднують ядерця, хроматин і пори.•Середовище реакцій: забезпечує реплікацію ДНК та транскрипцію РНК.•Щільна будова: комплекси РНК із білками, ділянки хроматину та гранули.•Формування й кількість: утворюються на особливих ділянках хромосом (багато в ооцитах риб).•Головні функції: синтез р. РНК, збирання рибосомних субодиниць і ядерних білків.

Номер слайду 11

Хроматин: від розгорнутої ДНК до хромосом•Хроматин (від грец. хроматос — фарба): ниткоподібні структури з ДНК та ядерних білків.•Інтерфазний стан: у період між поділами хромосоми розкручені у вигляді ниток.•Ущільнення перед поділом: нитки хроматину спіралізуються у компактні тільця — хромосоми.•Захисна роль пакування: оберігає молекули ДНК від розривів під час поділу клітини.

Номер слайду 12

Частина ІІ • Генетичний апарат клітини. Молекулярна організація та будова хромосом

Номер слайду 13

Нуклеосомна організація молекули ДНК•Основа хромосоми: дволанцюгова молекула ДНК, сполучена з ядерними білками.•Будова нуклеосоми: комплекс із восьми білкових глобул, навколо яких накручена ДНК.•Ступінь компактизації: скорочує ДНК із кількох сантиметрів до 0,5–1 мкм.•Генетичний вміст: хромосоми містять гени — ділянки ДНК з кодом білків і РНК.

Номер слайду 14

Зовнішня будова метафазної хромосоми•Дві хроматиди: поздовжні структурні елементи, кожен із ідентичною молекулою ДНК.•Центромера (первинна перетяжка): ділянка сполучення хроматид, що поділяє їх на плечі.•Плечі хромосоми: ділянки хроматид по обидва боки від центромери.•Кінетохор: білкова структура на центромері для прикріплення ниток веретена поділу.

Номер слайду 15

Зміни хромосом у клітинному цикліПідрахувати кількість хромосом у світловий мікроскоп можливо лише під час поділу клітини.1. Інтерфаза. Реплікація ДНКСамоподвоєння молекул ДНК і кількості хроматид.2. Початок поділу. Спіралізація. Ущільнення хроматину у двохроматидні хромосоми.3. Розходження. Дочірні хромосоми. Нитки веретена поділу розтягують хроматиди до полюсів.

Номер слайду 16

Каріотип та видова сталість хромосомного набору. Каріотип (від грец. каріон — ядро, типос — форма) — сукупність ознак повного хромосомного набору клітини (кількість, форма та розміри хромосом).46 Хромосом у людини (23 пари)8 Хромосом у дрозофіли (4 пари)100%Видова специфічність каріотипу

Номер слайду 17

{A9 F59159-E0 A0-42 B8-A8 D5-E8 F41 B765960}Тип набору. Позначення. Характеристика хромосом. Приклади клітин. Гаплоїдний1n. Усі хромосоми поодинокі та різніСтатеві клітини (гамети), спори. Диплоїдний2n. Кожна хромосома має гомологічну пару. Соматичні клітини тварин і рослин. Поліплоїдний3n, 4n, 6n. Кількість гомологічних хромосом понад двіЕндосперм (3n), культурні рослини. Типи хромосомних наборів евкаріотів

Номер слайду 18

Аутосоми та гетерохромосоми в каріотипі людини•Аутосоми (44 у людини): нестатеві хромосоми, подібні в усіх особин виду.•Гетерохромосоми (2 у людини): статеві хромосоми, що визначають стать організму.•Жіночий набір (44 + XX): містить дві однакові X-хромосоми з подібним набором генів.•Чоловічий набір (44 + XY): містить різні за розміром та набором генів X- і Y-хромосоми.

Номер слайду 19

Значення каріотипу для існування видів та систематики•Підтримання цілісності виду: сталість каріотипу забезпечує життєздатність нащадків одного виду.•Міжвидовий бар’єр: різниця каріотипів робить гібриди між різними видами нежиттєздатними або безплідними.•Розпізнавання видів-двійників: полівка звичайна має 2n = 46, а подібна полівка лучна — 2n = 54.•Історична спорідненість: порівняння каріотипів використовують у систематиці та еволюційній біології.

Номер слайду 20

Узагальнення: ключові функції ядра в клітиніЗбереження ДНКНадійний захист спадкової інформації виду. Передача генів. Точний розподіл хромосом між дочірніми клітинами. Регуляція обміну. Керування синтезом білків через транскрипцію м. РНК. Збирання рибосом. Утворення р. РНК і рибосомних субодиниць у ядерцях.

Номер слайду 21

Перевірте свої знання • § 19 Перевірка та закріплення знань:1. Чому існування видів залежить від стабільності їхніх каріотипів? 2. Які органічні сполуки входять до складу хромосом? 3. Які клітини людського організму є без’ядерними і чому?

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів