Буклет "Квітни, мій рідний краю"

Квітни, мій рідний краю!

Квітне Рахівщина, бо …

Анна Гафіяк мешканка Рахівщини здобула гран-прі на міжнародному фестивалі «Гуцульська родина»

Співачка Анна Гафіяк не так давно займається музичною творчістю, але вже встигла здобути гран-прі на міжнародному фестивалі «Гуцульська родина».

Анна Гафіяк родом з Полтавищини. Саме там дівчина закінчила музичне училище імені Лисенка. На Рахівщину ж вийшла заміж і саме тут вирішила остаточно поєднати своє життя з музикою. Одним зі способів для виконавця заявити про себе є участь у різноманітних музичних конкурсах. Анна каже, що з дитинства намагалася їздити на різноманітні шоу талантів.Зі слів Анни наразі вона більше не планує брати участь в конкурсах, а повністю зосереджується на концертній діяльності та створенню цього репертуару.

Майстер із Рахівщини виготовляє трембіти і на закордон

Для гуцула трембіта не просто музичний інструмент. Раніше вона була чи не єдиним засобом зв’язку вівчаря з селом. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи народження в сім’ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували. Нею ж визначали годину, а найдосвідченіші чабани навіть передбачали погоду. Кажуть, особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу.

Іван Гринюк – трембітар з Рахівщини. Про ці інструменти знає все, адже виготовляє їх не один десяток років. Найкращим матеріалом для виготовлення трембіти є смерека. Існує думка, що ідеально підійде громовиця, тобто дерево в яке влучила блискавка. Проте не обов’язково.

При виготовленні трембіт Іван Гринюк врахував свій музичний досвід. Каже, що колись з народним оркестром Гуцульщини їздив на гастролі і зрозумів наскільки незручною при транспортуванні є трембіта, а тому вирішив робити їх такими, аби ніяких проблем при пересуванні не виникало, вони просто розкладаються на кілька частин.

Окрім того, він виготовляє так звані Рахівські трембіти – скручені, аби вівчарям було легше  з ними пересуватися на полонинах. До речі, робить саме з дерева, а не металеві.

Замовлень на виготовлення трембіт вистачає. Чималий попит за кордоном – в США та Канаді… .

Єдиний у світі «Музей гуцульської бриндзі»

У Рахові працює перший в Україні Музей гуцульської бриндзі. Модерний, технологічний, культурно-освітній, смачний простір, який популяризує бриндзю і власне Рахівщину. Засновниця – гідеса Ольга Шкуро.

Ольга є учасницею Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів.  Члени Асоціації виготовляють і пропагують гуцульську овечу бриндзю. Як учасник проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”, Асоціація підготувала документи, аби рахівська овеча бриндзя одержала географічне зазначення (ГЗ). І вона отримала! У грудні 2019-го гуцульська овеча бриндзя першою в Україні одержала географічне зазначення.

Музей гуцульської бриндзі  облаштований в Ольги вдома.

Тут є VR-окуляри для перегляду роликів, листівки з доповненою реальністю… Уже придбані екран, проектор, ноутбук. Інтер’єр виконаний у народному стилі, в ньому багато дерев’яної фактури. Встановлені бочки-бербениці, створений куточок-бутафорія, де показаний процес створення сиру.

На території є двір-оранжерея з альтанкою, гойдалкою – цей простір став частиною музею. Тут художниця малює повітрулю, облаштовані стенди про виробників гуцульської овечої бриндзі. А ще Ольга замовила портативний мангал, аби проводити майстер-класи з приготування кулеші на вогні. У теплу пору року дегустації бриндзі відбуваються в альтанці, а з похолоданням частування проходить у закритому приміщенні.

Музей – це історія, сучасна інформація, цифровий інтерактив, майстер-класи, дегустація і власне екскурсія, розповідь від Ольги Шкуро.

«Це і просвітницький музей: запланована співпраця з освітніми закладами Рахівщини та всієї України, зі студентами факультетів туризму, які приїздять на практику, хочемо заходи зі школярами, конкурси, вікторини, сюрпризи. Будемо популяризувати музей».