Види роботи з текстом підручника як  Конспектування – це стислий виклад джерелом інформації основного змісту прочитаного (почутого).

 Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся за читання мовчки або вголос;  своїти його зміст в цілому.

•       виписування дат;  Розділіть текст на окремі блоки (відносно само складання хронологічних таблиць; стійні частини).

•       робота з термінами, географічними назвами,       Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній висновками;    головне.

•       виписування імен історичних персоналій;       Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх ар-

•       відбір історичних фактів для доведення окрем-      гументують. 

        их суджень;                                                                  Запишіть основні положення та ідеї тексту або

•       формулювання  висновків  на основі прочита-      почутої інформації.

        них фрагментів тексту; конспектування;                    

•       складання плану чи тез.  Узагальнення – визначення загальних,       суттєвих ознак історичного явища чи процесу,

                               Складання плану               формулювання провідних понять чи ідей того,

                                                                                          що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрун-

Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст па- тується на аналізі та синтезі та йде від простого раграфу.  до складного (від конкретного до абстрактного).

Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.  Виділіть головне поняття в отриманому завданні. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

за якою потрібно скласти план.                                       Відберіть основні, типові факти з опрацьованого

3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту –          матеріалу.                       Пам'ятки  

це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.                  Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси. 

Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці              Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку

головні думки. Це буде простий план теми.                     явища чи процесу.                                        для роботи 

Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три)  ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким  Порівняння – це розумова операція, спря3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених ності між певними історичними подіями, явища- на уроці історії.

чином, щоб він відповідав цим ідеям.                               мована на встановлення рис схожості та відмін-

вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді     ми чи процесами. Етапами порівняння можуть підпунктів плану.  бути:

Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому  засвоєння об'єктів порівняння та їх запис; своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам  виділення критеріїв – споріднених суттєвих краще засвоїти матеріал. ознак об'єктів, які порівнюються; це –

Пам'ятайте! Структурно план поділяється на найскладніша частина порівняння. Критерії вступ, основну частину та висновки. порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

•       чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

•       порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;   стисле узагальнення та його запис.

Схема характеристики історичної особи

(складання історичного портрету)

Схема аналізу історичних фактів,   

подій, явищ та процесів Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета. 

Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

У чому значення діяльності цієї особистості.  Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);  запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва

– захід (відповідно, справа – схід); навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і 

ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”; працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.