СКАРБНИЧКА ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ

 “Всебічний розвиток правильного мовлення”

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний  розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.     Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.     Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна  чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на  одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух  дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

  Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей .   Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок на шляху до правильного мовлення.   Артикуляційна гімнастика  необхідна для розвитку правильного мовлення.

Словник.  Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає.

Пасивний словник завжди більший за активний. Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;

• у кінці 2 року - 300 слів;

• у кінці 3 року - 1000 слів;

• в 4 роки - 2 500 слів;

• в 5 років - 3 500 слів;

• в 6 років - 4 000 слів;

• в 7 років - 4 500 слів.

  У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів. Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко.Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови.   Проте і в середньому дошкільному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості. Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети,  явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.             

Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.  Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропоную Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

Вікові  особливості  мовленнєвого  розвитку дитини

П’ятий  рік  життя.

 Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки [с, з, ц], починають вимовляти шиплячі звуки [ш, ж, ч], але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”). 

Шостий  рік  життя.

 До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені  ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими

частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки [ш, ж, ч] та звуки [р, рь.] Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови. 

Вади мовлення  у дітей 6 – річного  віку 

Мовлення дитини має бути сформованим до п’яти років.  Але часто зустрічаються порушення: заїкання, неправильна вимова звуків, шепелявість. Дефекти звуковимови обов’язково приводять до помилок при письмі. 

Буває, що дитина вміє вимовляти правильно ізольований звук

(напр.[ш] ), але в словах пропускає його або замінює. (шапка – сапка). 

Інколи дитина не може вимовляти звуки [ш, ж, ч, щ, р], бо у неї «пришита під’язикова вуздечка», в’ялий язик і вона не може його підняти вверх. Щоб перевірити це – попросіть дитину облизати верхню губу. Проблемою є і заїкання. 

Тому, шановні батьки, не перевантажуйте дітей у букварному періоді. Будьте терплячими, не нервуйте і не підганяйте дітей.

Постійно стежте за правильністю мовлення дітей. Надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади. Помічником у вирішенні цієї проблеми для ваших дітей стане логопед

Що потрібно знати батькам?

МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.       Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, ді­дуся.   Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення  дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови по­чинається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.     Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі.    Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення.

Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру

мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі  співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей.

 У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширю­ється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розви­нена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.   Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

Що повинні знати діти?

 У дитини 5-го року життя відмічаються значні успіхи в розумовому і мовленнєвому розвитку. Дитина починає виділяти і називати найбільш суттєві ознаки і якості предметів, встановлювати простіші зв'язки і точно відтворювати їх у мові.  Їх мовлення стає більш різноманітним, точнішим і багатшим по змісту. Діти звертають більше уваги на мову дорослих, стараються її наслідувати. Збільшення активного словника від 2500 до 3000 слів,   створює дитині можливість повніше будувати свої вислови, точніше висловлювати свої думки. В мові дітей цього віку все частіше з'являються прикметники, якими вони користуються для визначення ознак і якостей предметів. Свої висловлювання діти будують з 2- 3 і більше простих поширених речень. Діти 5-го року життя починають оволодівати монологічним мовленням. В їх мові вперше з'являються речення з  однорідними обставинами. Вони засвоюють і вірно узгоджують прикметники з іменника­ми.   У дітей різко збільшується інтерес до звукового оформлення слів. Прислухаючись до слів, які вимовляє дорослий, дитина намагається встановити схожість у їх звучанні. Відповідно, значно покра­щується їх звуковимова. Повністю щезає пом'якшення приголосних і рідше бувають випадки пропусків звуків, складів.

 Більшість дітей до 5-ти років засвоюють і вірно вимовляють

.свистячі [ С, З, Ц, ДЗ], шиплячі [Ш, Ж, Ч, Щ, ДЖ], сонорні [Л, ЛЬ, Р, РЬ] звуки. Правильно вимовляють багатоскладові слова, точно зберігаючи в них складову структуру. Частіше вірно вживають в словах наголос, дотримуючись літературної норми вимови слів. На 5-му році життя дитина спроможна визначити на слух наявність того чи іншого звуку в слові, підібрати слова на заданий звук.      Достатньо розвинений мовний слух дитини дає їй змогу розрізняти в мові дорослих підвищення і зниження сили голосу, підмічати прискорення і уповільнення темпу мовлення, вловлювати різномані­тні інтонаційні засоби виразності мовлення.  Отже, до 5-років у дітей закінчується процес оволодіння звуковою стороною мовлення. Мова в цілому стає чистішою і виразнішою. Підвищується   мовна активність і діти все частіше задають запитання.

Шановні батьки! Слідкуйте, чи правильно і вчасно розвивається звукова сторона мовлення у вашої дитини!

Мова дорослих - взірець для наслідування.

  Мова дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мови дорослих, які її оточують з раннього дитинства. Малюк навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми. Причинами помилок в мові дорослих є вплив діалектного оточення і невміння   відрізняти звукову норму.     Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування. Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація-це вміння регулювати силу голосу, користуватись логічним наголосом, паузами, темпом мовлення. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.

Слід дотримуватись відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мови батьків, у неї може виникнути заїкання.

Мова батьків має бути орфографічне і граматично правильною, вимова звуків повинна чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.      Справжнім скарбом рідної української мови є твори усної народної творчості- приказки, загадки, скоромовки, вірші, казки. Дорослим необхідно   вживати влучні вирази, народні перлини в живу розмовну мову, вивчати з дітьми народні твори.    У розвитку мовлення дитини надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Пошкодження слуху в ранньому дитинстві затримує розвиток мови. Знижений слух є перешкодою до розуміння мови оточуючих, а це затримує розвиток мовної активності дітей. Батьки повинні берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу.             Не можна говорити над самим вухом дитини, недоцільно й цілувати у вушко малюка. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання радіо, телевізору, голосні розмови дорослих. Першою ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.

  Вчитель-логопед   Кульчицька Н. В.

  ТНВК  №15  м. Тернопіль

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.     Розвиток мовлення дитини починається від самого народження.        Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.   Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки   її життя.      

Поради батькам

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення дитина вимовляє в колі близьких людей- батька, матері, бабусі, дідуся. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне невиправлення мовленевих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спрчиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхньої дитини.