Буклет "Вікові проблеми підлітків та шляхи їх вирішення в період воєнного часу"

допомога, коректне спонукання до активності, «оживлення».

8. Розповідати про статеве дозрівання, пропонувати книги, фільми. Діти дорослішають набагато швидше, ніж нам здається.

9. Відзначати те, що дітям вдається, те, що вони роблять самі. Наприклад:

•                  «Я побачила, як тобі не хотілося це робити, але ти зробив»;
•                  «Дякую, що прибрав»;
•                  «Дякую за допомогу»;
•                  «Мені з тобою цікаво»;
•                  «Я можу на тебе покластися»;
•                  «Я у тобі впевнений/а».

10. Пам'ятати, що повага — завжди важлива, а зараз — критично важлива.

11. Намагатися розібратися, яка саме потреба криється за поведінкою підлітка.

12. Пам’ятати, що критика не сприяє близькості, а навпаки — віддаляє.

13. Знаходити активності для спільного проведення часу (готувати, прибирати, дивитися фільми, грати в настільні ігри тощо)

14. Якщо ви стурбовані поведінкою, станом дитини та/або вашими стосунками, звертатися по допомогу спеціалістів.

«Бути батьками підлітків — завжди виклик. А бути батьками підлітків під час війни — задача з кількома зірочками», — зазначає психолог, і нагадує батькам не забувати піклуватися про себе.

Щоб уникати конфліктів з дитиною-підлітком краще:

Аргументувати заборони;

Обговорювати: якщо ти вчиниш так, то які будуть наслідки (зіпсуєш своє здоров’я, можеш потрапити в погану компанію, з тобою може трапитися щось лихе тощо);

Рахуватися з думкою підлітка (інакше він не навчиться зважати на вашу думку);

Не вважати свою позицію на 100% правильною;

Підтримувати підлітка, хвалити (можливо навіть не зовсім заслужено, для підвищення його впевненості в собі);

Не лаяти його друзів або тих, з ким він зустрічається (марно, викличете лише заперечення і негатив), хіба що тих, з ким він вже розлучився або посварився;

У суперечках намагайтеся домовитися.

Комунальний заклад

«Професійний ліцей сфери послуг

 м. Хмільник»

Вікові проблеми підлітків
та шляхи їх вирішення в період воєнного часу

Підготувала

соціальний педагог:

Світлана Плахіна

«Підлітковий вік — перехід — „міст“ між дитинством та дорослим життям»
Психологиня Світлана Ройз

Підлітковий вік – це початок пошуку себе, свого унікального «Я».

Психофізичні особливості підлітків:

Статеве дозрівання

Зміна інтересів

Критичне ставлення до колишніх ідеалів

Зниження навчальної успішності

Підвищена втомлюваність

Емоційна нестійкість

Відчуження по відношенню до рідних

Протирічливість

Інтерес до протилежної статі

Пошук сенсу життя

«Намагаюся бути самостійним, хоча не дуже вмію»

Є своя думка, не завжди правильна.

Вважає свою думку достеменно правильною.

Не рахується з думкою батьків.

Чинить так, як хоче.

Є прагнення спробувати все, що роблять його однолітки та дорослі (покурити, спробувати алкоголь і так далі).

Вважає, що він все може і з ним нічого не станеться (не піклується про власну безпеку).

Які особливості можуть проявитися у підлітків під час війни?

Стати більш мовчазними чи дуже балакучими

Проявляти більше агресії

Відчувати себе самотніми

Повторювати багато разів одну і ту ж саму дію 

Стати більш тривожними

Проявляти імпульсивність, дратівливість, труднощі з контролем

Боятися показати свою вразливість, просити про допомогу

Переживати постійну амбівалентність (двоякість) у відчуттях

Проявляти зміни у навчальній діяльності та мотивації

Вживати ненормативну лексику

Рідко просити про ніжність і тілесний контакт

Як батьки можуть допомогти підліткам прожити цей непростий період ВОЄННОГО ЧАСУ?

Світлана Ройз радить батькам:

1. Піклуватися про себе, щоб були сили на розуміння та підтримку дітей.

2. Говорити дитині: «Ти завжди можеш на мене розраховувати». Коли небезпечно зовні — ми маємо стати надійним «безпечним середовищем».

3. Утриматися від самозвинувачень та самознецінення. Памʼятайте: усі прояви підліткового віку спрямовані не на батьків, а на дорослішання.

4. Говорити конкретні речі, саме те, що зараз бачимо, уникаючи слів «ніколи», «завжди» («Я зараз бачу невимиту тарілку» замість «Ти ніколи не миєш посуд»).

5. Уникати фраз: «У тебе все буде в майбутньому, все життя попереду...» (це відчувається, як знецінення того, що відбувається саме зараз); «Я розумію, як тобі, я теж був таким» (всі переживання — унікальні). Замість знецінення та узагальнення спробуйте допомогти дитині назвати та усвідомити емоцію:

«Не ти поганий — тобі погано. Чим я можу тобі допомогти?».

6. Втішати, але без читання моралей.

7. Приділяти увагу дітям, що знаходяться в стані ступору (після травматичних переживань). Вони зазвичай не привертають до себе уваги, але часто саме їм потрібна