CASE-STUDY. Булінг. Протидія булінгу

CASE-STUDY

     Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.

     Важливим  у педагогічній професії є питання як протидіяти булінгу, адже через нього помирає сотні дітей, а також дорослих, які не можуть витримати насильство, знущання і закінчують життя самогубством. Існує безліч фактів, які приголомшують, наприклад у Японії  через кібербулінг покінчила життя самогубством 22-річна дівчина. У Запоріжжі 15-ти річна школярка також вчинила самогубство, через булінг у школі.

    Безліч дітей в різних куточках світу стикаються з агресивною поведінкою в свою сторону з боку однолітків. Про це свідчить статистика ЮНІСЕФ,  що бійки та булінг перешкоджають навчанню 150 мільйонів дітей віком від 13 до 15 років у світі. А в Україні  відповідно дослідженню  ЮНІСЕФ:  67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу.

  Потрібно розуміти, що  булінг призводить до неприємних наслідків і педагоги зобов’язані вирішувати проблеми, суперечки які призводять до агресивних дій (булінгу).

  Булінг можна припинити якщо уникати у ситуацію яка склалася,  а не стояти осторонь.  По-перше, треба  зрозуміти, що з дітей, які сміються над вами, хтось сміється також – можливо, навіть батьки, тому потрібно доклаcти зусилля  педагогові і психологові, щоб переконати дитину, що знущання над іншими у відповідь на свої образи це не вихід. По-друге, потрібно пам’ятати, що агресія породжує агресію. Якщо так само ображати когось у відповідь або шукати когось іншого, кого можна образити, то світ не стане краще. По-третє, булінг відображається на цілому житті жертви і не дає  їй можливості реалізуватись,  тому не потрібно займатися булінгом.