ЧИМ ПОДІБНА ТА ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ СИСТЕМА ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ФРАНЦІЇ МІЖ СОБОЮ?

ЧИМ ПОДІБНА ТА ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ СИСТЕМА ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ФРАНЦІЇ МІЖ СОБОЮ?Підготувала студентка 1 курсу групи ГТ-11-з Пушкар А. В.

Освіта у Великій Британії

Обов’язкова освіта у Великій Британії починається з п’яти років. Перший ступінь – Prepreparatory School (підготовча школа) передбачає всього два обов’язкові предмети – англійську і математику, але за бажанням можна вивчати історію, географію, музику, мистецтво. Деякі британські школи приймають і двох-, і трирічних малят. Із чотирьох років передбачені підготовчі класи (prepreparatory school). Що цікаво, діти вчать техніку й мистецтво.

На наступну сходинку – Primary (або Preparatory) School (початкова, підготовча школа) – учні переходять у вісім років. До базових предметів додаються основи фізики, хімії та біології. З 8 до 11 або 13 років учні одержують знання із загальноосвітніх предметів, теорії мистецтва, релігії й етики.

Середня освіта (11-16 років). Серйозне навчання починається в 11-13 років, у Secondary School, де до програми входять всі основні предмети шкільного циклу і різноманітні факультативи. У 14 років учні вибирають від п’яти до десяти дисциплін, з яких через два роки і складатимуть іспит General Certifi cate Secondary Education, GCSE (сертифікат про середню освіту). Secondary Scool (середня школа) незалежно від програми припускає вивчення обов’язкової державної програми. В 14 років школяр починає готуватися до складання іспитів на документ про середню освіту – GCSE, обираючи основні предмети.

Курс підготовки (16-18 років). В 16 років обов’язкова освіта закінчується – можна вступати до професійного коледжу, ліцею, технікуму чи піти працювати. До вступу в університет необхідно пройти курси AS-levels (рік) і A- levels. Успішне складання іспитів є пропуском в обраний університет. Просто складаєш отримані бали й порівнюєш із вступним балом університету. Ті, хто збирається вступати до університету, проводять у школі ще два роки, де займаються за програмою передуніверситетської підготовки A-level. Учні вибирають три профільні предмети для поглибленого дворічного вивчення і два предмети, які входитимуть до їхнього розкладу лише один рік.

Вища освіта Великобританії відповідає унітарній дворівневій системі до рівня докторантури. Немає офіційних вказівок щодо тривалості навчання в університетах, так само термінологія і структура ступенів може бути різною в різних університетах. Всі звання можна розділити на звання, які присуджуються до закінчення університету (Вищий національний диплом – 2 роки, Вищий національний сертифікат – 1 рік) і звання, які присуджуються після закінчення університету.

Освіта у Німеччині

Система освіти Німеччини представляє собою класичну структуру, що складається з початкової, середньої і вищої школи. На всіх рівнях цієї структури представлені як державні, так і приватні навчальні заклади, хоча кількість останніх незначна. Держава гарантує усім громадянам одержання обов’язкової середньої освіти, тому навчання у державних початкових і середніх школах є безкоштовним. У більшості випадків безкоштовним є і навчання у державних університетах.

Мережа дошкільних дитячих закладів у Німеччині розвинена слабко. Дитячі садки в основному знаходяться у приватній власності, їх відвідують діти віком від трьох до п’яти років. Дошкільна підготовка необов’язкова, але у віці 5 років вона охоплює майже всю вікову групу

Навчання у початковій школі (Grundschule) у Німеччині починається у шестирічному віці і триває упродовж чотирьох-шести років. У перших двох класах відсутня дисциплінарна структуризація – базові знання з математики, німецької мови, краєзнавства, музики і релігії викладаються комплексно, в рамках одного навчально-виховного курсу. Як правило, початкові класи існують в рамках структури середньої школи (Allgemeineschule), де учні, які одержали початкову освіту, продовжують навчальний курс, власне, у середній школі (з 10-12 до 16 років) і середній профільній школі (з 16 до 19 років).

Середня профільна школа, що завершує повний курс середньої освіти є, одночасно, і підготовчим етапом до університету. У Німеччині існують також профільні школи, які дозволяють одержати закінчену професійну освіту і влаштуватись на роботу за спеціальністю. Загальна тривалість повного курсу середньої освіти у Німеччині (початкова і профільна школи включно) складає 13 років. Починаючи зі стадії, власне, середньої школи, вводиться багатоваріантність освіти: учні, окрім вивчення базових предметів, мають право самостійно обирати додаткові навчальні дисципліни. Якщо учень не отримав свідоцтва про закінчення загальнообов’язкової освіти, він не має права продовжувати освіту у вищому навчальному закладі.

Наступний щабель навчання називається орієнтаційний (Orientierungsstufe): діти та їхні батьки повинні обрати шлях подальшої освіти. У них є чотири основних можливості: цеп’яти- або шестирічна старша школа (Hauptschule);6-річна реальна школа (Realschule);9-річна гімназія (Gymnasium);так звана загальна школа (Gesamtschule).

Найбільш престижним типом середньої школи є гімназія (Gymnasium), диплом якої дозволяє без вступних іспитів вступити на більшість факультетів університету. Як правило, гімназії спеціалізуються на гуманітарній освіті. Реальна школа (Realschule) також має достатньо високий статус і дає професійну освіту у галузі обслуговування, торгівлі і державної служби. Високий бал, одержаний за результатами навчання у реальній школі, дозволяє вступити до старшого класу гімназії, а потім – до університету. Головна школа (Hauptschule) призначена, в основному, для учнів, які не передбачають продовження своєї освіти в університеті. Професійна школа (Professionalschule) також орієнтована переважно на учнів, які прагнуть оволодіти тією чи іншою робочою професією і не планують здобувати вищу освіту. Загальна школа поєднує різні особливості гімназій і реальних шкіл, що дозволяє здобувати одночасно гуманітарну і технічну освіту.

Коледжі. Після старшої школи (Hauptschule) 16-річні випускники, що взяли курс на одержання спеціальності і якнайшвидше працевлаштування, вступають у дворічні професійні школи (Berufsschule). Випускники реальної школи мають можливість вступити в професійно-технічні училища (умовно їх можна віднести до коледжів) двох типів: Berufsfachschule й Fachoberschule. І там, і там навчання триває два роки, але в першому випадку видається диплом про одержання професії (Berufsqalifi zierender Abschluss), а в другому – атестат про закінчену середню освіту, що дозволяє вступати у ВНЗ (Fachhochschulreife).

Вища освіта ФРН має чітку бінарну структуру, складаючись з університетів („наукових вищих шкіл”) та політехнічних інститутів („вищих фахових шкіл”). До речі, роль останніх постійно зростає. Вищою освітою Німеччини опікуються як федеральний уряд, так і уряди земель. Переважна більшість вищих навчальних закладів у Німеччині державні, але останнім часом стали з’являтися й приватні. Навчання в них платне. Активно розвивається система бізнес-освіти. Екзаменами завершується кожна дисципліна. Після завершення програми виконується письмова робота (Hausarbeit), а також складаються усні чи письмові екзамени з головних дисциплін.

Освіта у Франції

Сучасна система французької освіти складалася упродовж останніх двох сторіч та вважається однією із найбільш передових у світі. Основні її особливості – перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх, включаючи іноземців (правда, університети стягують зі студентів номінальну плату). Французька освітня система має яскраво виражену національну специфіку. У цій країні своя система дипломів та вчених ступенів, особливий розподіл на цикли, і особливе відношення до дипломів державних навчальних закладів: вони, як правило, цінуються набагато вище, ніж дипломи приватних шкіл та університетів.

Дошкільна підготовка у вигляді „материнських шкіл” охоплює практично всіх дітей з віку 3 років. У таких школах педагоги й психологи 3-4 роки готують їх до школи..

Початкова освіта у Франції є обов’язковою і безкоштовною. До початкової (елементарної) школи приймають дітей з 6 років. Початкова освіта триває 5 років. Початкова школа складається з трьох циклів: підготовчий цикл (один рік) (cycle préparatoire); елементарний цикл (два роки) (cycle élémentaire); середній цикл (два роки) (cycle moyen).

Середня освіта. Система здобуття середньої освіти у Франції складається з двох блоків і включає перший цикл навчання (коледж) та другий цикл навчання. Цикл спостереження – 5-й і 6-й класи. Всі діти вступають до коледжу, проходять однакову програму навчання і в обов’язковому порядку вивчають одну з „живих” мов. Цикл орієнтації – 4-й і 3-й класи. Діти починають вивчення другої „живої” іноземної мови і можуть вибрати додатково латину, грецьку мову або будь-яку іншу. Наприкінці 3-го класу учні складають екзамени для отримання свідоцтва про закінчення коледжу (раніше цей документ називався ВЕРС). Після 3-го класу орієнтація подальшого навчання не залежить від наявності свідоцтва про закінчення коледжу.

Характерною рисою системи вищої освіти Франції (вища освіта – будь-яка освіта після середньої школи, яка базується на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр”) є різноманітність вищих навчальних закладів. Дослідити діяльність усіх вищих навчальних закладів неможливо, але в основному вони поділяються на два типи: університети великі школи (Grandes écoles, GE), до яких належать ВНШ, – це елітарні, як правило, комерційні вищі навчальні заклади, вступ до яких обмежений. Після отримання диплома бакалавра та після навчання у дворічних “підготовчих класах” (сlasses préparatoires aux Grandes écoles, CPGE) абітурієнт має можливість, витримавши серйозний конкурс (склавши іспити), навчатися в них. Закінчивши Велику школу, студент отримує диплом магістра (magistère). Для запису в університети необхідно мати документ про середню освіту (12 чи 13 років навчання), який у Франції має назву „бакалаврат” й отримується після складання комплексу випускних екзаменів, що проводяться одночасно по всій країні так, що списування практично виключене. Незалежність цих екзаменів від ліцеїв дає змогу досить об’єктивно порівнювати між собою заклади середньої освіти. Дані про ці екзамени (включаючи й результати учнів) оприлюднюються у пресі.

Університети – єдині заклади, які приймають усіх кандидатів без попереднього відбору (хоча негласно і нелегально існує відбір за оцінками на ступінь бакалавра) і саме тому в університетах часто опиняються студенти, які просто не вступили до інших шкіл. Більше половини бакалаврів вступають до університету, але близько 40% залишають навчання упродовж першого року навчання.