Читання іноземною мовою як комунікативне вміння і засіб спілкування

                                                     1

Читання іноземною мовою як комунікативне вміння і засіб спілкування є одним із важли­вих видів мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації. Дуже важливо на початковому і середніх етапах навчити дітей техніки читання. З цією метою використовую такі форми роботи:

-     спочатку засвоюється правильна вимова й читання букв і буквосполучень (хором, групами, індивідуально);

-         тренування в парах (сильніший учень читає, а слабший повторює);

-         читання хором за вчителем, групою або індивідуально за диктором;

-         самостійне читання хором;

-         індивідуальне читання.

   Також проводжу роботу з формування навичок ознайомлювального читання, інформативного читання, читання з охоплення основного змісту прочитаного.

В якості навчального тексту використовую як тематичні, краєзнавчі, художні тексти, так і діалоги (полілоги), вірші, пісні, листи тощо. Головне, щоб текст  відповідав інтересам і віку учнів і був максимально наближений до природної ситуації . В умовах класно-урочної системи  текст для читання може стати, з одного боку, стимулом для обговорення найрізноманітніших проблем, з іншого боку, надати необхідний фактичний і мовний матеріал для оформлення власного висловлювання і служити зразком для нього. Виходячи з цих функцій тексту, я вчу дітей способам вдосконалення умінь говоріння на його основі.

Очевидно, що читання виступає як самостійний вид мовленнєвої діяльності в тому випадку, коли ми читаємо для того, щоб отримати необхідну інформацію з тексту. При цьому потрібно уточнити, що в залежності від ситуації повнота і точність вилучення інформації можуть бути різними. Таким чином, завдання навчання читання як самостійного виду мовленнєвої діяльності полягають у наступному: навчити учнів витягувати інформацію з тексту в тому обсязі, який необхідний для вирішення конкретного мовного завдання, використовуючи певні технології читання.

Важливою складовою уроку німецької мови є робота з текстами на певну тему. Підходжу до неї по-різному, але часто використовую фронтальний переклад. Визнаю за цим методом багато недоліків. Але іноді саме він є на уроці найбільш виправданим: дає можливість залучити до роботи учнів із різним рівнем успішності,

                         2

зекономити час, сприяє розширенню та закріпленню словникового запасу на відповідну тему, дає можливість діагностувати помилки та коригувати знання дітей.

До того ж завдяки цьому виду роботи вони можуть визначити свій рівень знань відносно знань однокласників, що є важливим стимулом для роботи над вдосконаленням набутих навичок. Результативність фронтального перекладу як одного з методів навчання змушує мене визнати його використання на уроці раціональним. Я вважаю, що за певних обставин використання фронтального перекладу може бути більш продуктивним, ніж застосування будь-якого іншого методу. Це один із інструментів у руках вчителя, і саме йому вирішувати, коли і як ним скористатися.

                Навряд чи при вивченні іноземних мов можливо обійтись без такої форми роботи, як читання вголос. Необхідність використання цього традиційного методу на уроці органічно випливає із мети: навчити правильно читати німецькою. Ця робота проводиться на кожному уроці, доводячи до автоматизму навички учнів. Проводячи подальшу роботу з текстом, звертаюся до рольової гри (робота в групах), діалогу (робота в парах), текстових вправ та ін.. Часто використовую такі ігри для формування навичок читання як «Річка», «Читай уважно», «Зачаровані письмена», «Перевірка пам’яті ». Важливу роль  надаю  інтерактивним методам навчання. Використовую такі інтерактивні ігри, як  «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм».

При роботі з текстом можна виділити три основні етапи роботи: дотекстовий, текстовий і післятекстовий. Очевидно, що післятекстовий етап буде присутній лише в тому випадку, коли текст використовується не як засіб формування умінь читати, а для розвитку продуктивних умінь в усній або письмовій мові, а простіше кажучи, умінь говорити і писати іноземною мовою.

Дотекстовий етап використовую для того, щоб мотивувати учнів і скоротити рівень мовних труднощів. Наприклад:

1. Робота із заголовком.

За заголовком можна попросити учнів визначити:

- тематику тексту;

- перелік проблем, що  піднімаються в ньому;

- ключові слова та вислови і так

                   3

2. Використання асоціацій, пов'язаних з ім'ям автора.

- До якого жанру можна імовірно віднести цей текст?

- Хто, по - вашому, буде головним героєм (його професія, національність і так далі.)

- Де і в який час може відбуватися дія?

3. Сформулювати припущення про тематику тексту на основі наявних ілюстрацій.

4. Переглянути текст, перший абзац і визначити основну ідею тексту.

5. Спробувати відповісти на запропоновані питання до читання тексту. Текстовий етап використовую, щоб проконтролювати рівень сформованості різних мовних навичок та мовленнєвих умінь.

Вправи і завдання

1. Знайти, вибрати, прочитати, з'єднати, вставити:

- відповіді на запропоновані питання;

- правильність, хибність тверджень;

- відповідний заголовок до кожного абзацу;

- відповідного змісту речення, пропущене в тексті;

- речення з наступними словами, граматичними явищами і так далі;

- дієслова, прикметники, епітети, які автор використовує при описі кого-небудь або чого-небудь;

- опис зовнішності, місця події, відносини кого-небудь до чого-небудь і так далі.

2. Здогадатися:

- про значення слова чи слів за контекстом;

 - який із запропонованих переказів, яка дефініція слова найбільш точно відображає його значення в даному контексті;

- як будуть розвиватися події у другому розділі, наступної частини тексту.

Післятекстовий етап . Мета: використовувати ситуацію тексту як опору для розвитку умінь в усній і письмовій формі. Наприклад:

1. Спростувати твердження або погодитися з ними.

2. Довести, що...

 3. Охарактеризувати.

                                                4 

4. Сказати, яке з наступних висловлювань найбільш точно передає основну думку тексту. Обгрунтувати свою відповідь.

6. Скласти план тексту.

7. Розповісти текст від імені головного героя.

8. Придумати нову назву.

9. Підібрати, відібрати прислів'я, які підходять за змістом до даної ситуації і найбільш точно передають ідею тексту.

Види вправ можуть бути різними, що дозволяє вчителю творчо підійти до їх застосування згідно з особливостями класу та власним розумінням подання навчальної теми.

Отже, організовуючи читання  прагну до того, щоб читач з особи, що просто сприймає, споглядає перетворився в співучасника. Читання служить поштовхом до формування думок людини, почуттів і рис характеру. Для вчителя важливо навчити учнів активно, творчо освоювати ту інформацію, яка закладена в тексті.

  Намагаюся розвивати дитину в цілому, як особистість, навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування. Учні використовують такі вирази : «Я думаю, що…», « Я переконана, що…», «Я вважаю, що…», «На мою думку, що…».

Вчимо з учнями пісні, віршики, які використовуємо під час фізкультхвилинки.

Беру участь у семінарах, методичних об’єднаннях, де є можливість познайомитися з роботою колег, підвищити свій досвід та й поділитися власними доробками з іншими. Проводила відкриті уроки. 

https://ppt-online.org/137316