Членистоногі. Ракоподібні.

Тема: Членистоногі. Ракоподібні

Мета: сформувати знання учнів про особливості організації членистоногих; виявити й дослідити особливості будови, життєдіяльність і поведінку річкового рака у зв’язку із середовищем існування; розвивати логічне мислення, творчі здібності учнів; удосконалити вміння аналізувати; виховувати спостережливість, культуру спілкування; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Очікувані результати: учні називають середовища існування ракоподібних; ознаки будови, які вирізняють цих тварин серед інших; характеризують особливості способу життя, розмноження і розвитку ракоподібних; пристосування цих тварин до водного середовища існування; визначають риси пристосованості тварин до середовища існування.

Обладнання: зошит, підручник, роздавальний матеріал, таблиці

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування учнів на робочий настрій.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2. Вправа «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:

1. Назвіть ознаки пристосування нереїса до середовища існування.

2. Які тварини належать до малощетинкових кільчастих червів?

3. Назвіть ознаки пристосування дощового черв’яка до середовища існування.

4. Які тварини належать до багатощетинкових кільчастих червів?

5. Назвіть ознаки пристосування п’явок до середовища існування.

6. Назвіть види п’явок, поширених на території України.

2.3. Конкурс сенканів на теми «Піскожил», «П’явка».

2.4. «Установи відповідність».

Установити відповідність між назвами кільчастих червів та їхнім зображенням.

1 нереїс

2 трубочник

3 піскожил

4 п’явка

5 дощовий черв’як

 

А	Б	В	Г

 

Відповідь: А — 4, Б — 2, В — 3, Г — 1.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Учені до останнього часу не знали вікової межі цієї тварини. У підручниках була інформація, що вони живуть до 15–20 років. Справа в тому, що ці тварини не мають «паспорта» (як луска в риб, річні кільця в дерев), і тому визначити їхній вік дуже важко. Та як це зробити, якщо вони линяють двічі на рік? Учений-іхтіолог В. Рум’янцев з Каспійського НДІ протягом 10 років вивчав біологію і промисел цих унікальних тварин і знайшов простий та надійний, хоча і трудомісткий спосіб. Він позначив кілька тисяч особин, а потім з року в рік визначав їх приріст за одне линяння, за рік. Виявилося, що ці тварини живуть усього 7–8 років.

— Тривалість життя якої тварини визначав учений? (Річкового рака.)

«Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «ракоподібні». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: гетеротрофи, зелені, плавають, розмножуються, мають клешні, водяні тварини, еукаріоти тощо.

Узагальнення результатів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1. Різноманітність членистоногих, особливості їхньої будови

Розповідь учителя

Членистоногі — це найбільш поширені в природі тварини. До цієї групи належать павуки, метелики, раки, скорпіони, кліщі та інші представники, яких загалом близько 1,5 млн видів, тобто більшість тваринного населення земної кулі як за кількістю видів, так і за абсолютною кількістю. Усіх їх розподілено на групи: ракоподібні, павукоподібні, комахи.

(Проектування зображення на екран або використання його як роздавального матеріалу.)

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення та визначте спільні ознаки, які характерні для цих тварин.

Членистоногі
Ракоподібні	Павукоподібні	Комахи

 

Очікувані відповіді учнів:

Тіло сегментоване, сегменти неоднакові, наявність кінцівок, члениста будова кінцівок, наявність зовнішнього скелета тощо.

Розповідь учителя

У тілі членистоногих виділяють три відділи: голова, на якій знаходяться органи чуття й органи захоплення їжі; груди, на яких розташовані органи пересування (кінцівки, крила); черевце. У деяких членистоногих голова і груди утворюють єдиний відділ тіла — головогруди.

Усі відділи тіла складаються із сегментів, кількість яких є важливою систематичною ознакою. Кінцівки складаються з декількох члеників і утворюють систему важелів, які приводяться в рух роботою м’язів. У різних сегментах вони виконують рухову, захисну, статеву та дихальну функції. Деякі кінцівки на голові перетворюються на ротові придатки — органи захоплення, утримання і подрібнення здобичі.

Тіло вкрите твердою оболонкою — кутикулою, основним компонентом якої є полісахарид хітин. Кутикула виділяється залозистими клітинами покривного епітелію. Вона утворює так званий зовнішній скелет. Хітиновий панцир не розтяжний.

Запитання до учнів:

— Як відбувається ріст членистоногих?

Очікувана відповідь учнів: ріст організму можливий тільки в період линяння.

Запитання до учнів:

— Які функції виконує зовнішній скелет?

Очікувані відповіді учнів:

Зовнішній скелет виконує такі функції:

1) захисну, перешкоджаючи механічним пошкодженням;

2) служить місцем прикріплення м’язів;

3) запобігає випаровуванню води з поверхні тіла (ця властивість дозволила членистоногим освоїти сушу).

Складання опорних схем

Зовнішня будова членистоногих

 

Сегментоване тіло

Члениста будова кінцівок

Наявність хітинового покриву

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які системи органів були характерні для кільчастих червів.

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацювання:

— Які системи органів з’явились у членистоногих ? Чим це спричинено?

(Обговорення відповідей учнів.)

2. Ознаки будови ракоподібних на прикладі річкового рака

Розповідь учителя

До ракоподібних належать річкові раки, омари, лангусти, краби, креветки та безліч інших видів (близько 20 тис.). Переважна більшість ракоподібних — мешканці морів, озер, річок. Невелика кількість видів, наприклад мокриці, пристосувалися до життя на суші. Морські форми поширені до глибини 5000 м. Розміри ракоподібних коливаються від часток міліметра до 1 м.

Складання опорної схеми

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя з послідовним складанням опорних схем

Типовий представник ракоподібних — річковий рак. Він живе на дні водойм, пересувається з допомогою довгих ніг, проте здатний і вправно плавати з допомогою хвостового плавця. Цей плавець утворений анальною лопаттю та останньою парою черевних ніжок. Річковий рак може сягати 15–20 см завдовжки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Особливості способу життя, розмноження і розвитку ракоподібних

Робота в парах (самостійна робота учнів з підручником)

Завдання для пар:

I пара — Які особливості будови травної системи річкового рака?

II пара — Які особливості будови дихальної та видільної системи річкового рака?

III пара — Які особливості будови кровоносної системи річкового рака?

IV пара — Які особливості будови нервової системи річкового рака?

І пара  — Які особливості розмноження та розвитку річкового рака?

(Виступи представників груп, відповіді на запитання однокласників.)

Це цікаво

• Існує думка, що нормальний спосіб пересування раків — задом наперед. Річ у тому, що раки справді вміють задкувати, але тільки тоді, коли їм загрожує небезпека.

• Рак має буро-зелене забарвлення. Та варений рак червоніє внаслідок хімічних перетворень, які відбуваються з компонентами його панцира під дією високої температури. Механізм цього явища такий: покриви рака містять червоний пігмент астаксантин, який у результаті взаємодії з білками панцира стає бурим. Під час нагрівання білки руйнуються, астаксантин звільняється й червоніє.

• У романі В. Каверина «Два капітани» один з героїв мріє зловити голубого рака, який нібито приносить щастя, але, ставши дорослим, дізнається, що голубих раків не буває. Насправді забарвлення річкових раків буває різним — від голубого до брудно-зеленого.

• Під час линяння в річкового рака часто відламуються клешні або частини ніжок. Поступово вони відновлюються, тобто відбувається регенерація. Якщо річкового рака схопити за клешню, він обламує її. Через деякий час втрачена клешня відростає.

V. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Цікаві запитання».

1. Чому під час небезпеки рак задкує?

2. Чому в річкових раків зір розвинутий гірше, ніж органи дотику та нюху?

3. Чому в річкових раків очі розміщені на стеблинках, а в нас — ні?

5.2. «Біологічна задача».

Самка річкового рака відкладає до 600 яєць за сезон. Скільки яєць вона відкладе за все життя, якщо живе вона до 8 років і статевозрілою стає на четвертому році життя?

5.3. Вправа «Швидка допомога».

Учням пропонується швидко поставити вчителю запитання з тих частин теми, які були незрозумілими або не зовсім зрозумілими.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

Я знав	Я дізнався

 

VІІ. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підібрати або скласти загадки (ребуси) про раків.

2. Підготувати повідомлення про різні види ракоподібних.