ЧОМУ БУТИ УКРАЇНКОЮ – ЦЕ МОЯ СУПЕРСИЛА

ЧОМУ БУТИ УКРАЇНКОЮ – ЦЕ МОЯ СУПЕРСИЛА

Вступ. Події на сході України датовані 2014 роком та їх загострення із початком повномаштабного вторгнення росії на території України від 24.02.2022 року остаточно висунуло питання належності кожного громадянина до патріотизму, як носія українського громадянства.

Виклад основного матеріалу. В момент, коли в Україні було обʼявлено про запровадження військового стану через вторгнення на свої території російського агресора, було зупинено роботу більшої кількості систем та галузей. Війна стала гострим конфліктним зіткненням великих людських спільнот, вона стала випробуванням на міцність насамперед для військової системи, для роботи державних та місцевих органів та й суспільства в цілому. Життя кожного українця в один момент змінилось на 360 градусів ‑ хтось змінив одне українське місто на інше, хтось ‑ виїхав за кордон, були й ті, хто залишився вдома. Однозначно можна сказати, що кожен українець, незалежно від місця свого перебування, відчував тотальну тривогу, відчай, невпевненість у тому, чи наступить завтра і що там буде.

Досить позитивним моментом у напрямку загартування українців до стійкості та вчинення спротиву було регулярне звернення Президента України з через всі можливі засоби зв’язву: це телебачення, радіо, інтернет та друковані видання. Це показало моральну готовність голови держави України боротись за загально‑ закріплені цінності, що стали життєвим «кредом» українського народу ‑ це воля та незалежність, які як ніколи мають були відстояні та захищені. Окрім того, з першого дня прояву російської агресії українські чоловіки та жінки масово подались захищати кордони своєї країни, не маючи для цього жодних військових навичок. Такий войовничий дух український народ черпає із своїх історичних коренів, адже зі сторінок книжок із Історії України кожен українець знає що в його жилах тече кров козака чи козачки [3].

Аналітики наголошують, що агресія росії (росія заперечувала із 2014 року, що вона є стороною конфлікту на Донбасі, і те, що вона є стороною тристоронніх мінських домовленостей, укладених між росією, Україною й ОБСЄ) примусила Україну відродити армію. Причому, поки державні органи налаштовували процеси, українські громадяни організувались та почали вкладати свої сили та грошові кошти на здійснення підтримки тим лініям фронту й громадянам, які першими прийняли на себе удар ворога. Світом ширилися масові збори, які направлялись на потреби української армії; українці поодиноко передавали придбані бронежилети, берці, форми та інше приладдя, купували й переправляли приціли і прилади нічного бачення, ремонтували та вдосконалювали техніку, плели маскувальні сітки, передавали на фронт інструменти для обладнання бліндажів, ліки; організовувались групи жінок для приготування їжі як для військових, так і людей, які були внутрішньо переміщеними або евакуйованими та потребували мінімальної допомоги та піклування [2].

Вагомий внесок зробили й продовжують робити українські громадяни, які були змушені перетнути кордон нашої держави. Вбачаючи сильний спротив з боку українських громадян, не виїхали, українці, які прийняли статус біженців не полишили надії та приєднались до масових зборів коштів та потреби української армії; дехто став волонтером й продовжував надавати будь-яку допомогу таким як вони. Масштаби української згуртованості, організованості, допомоги як один одному так і всім хто цього потребує набув таких розмірів, що за опитуваннями іноземних ЗМІ, іноземці стали поважати українців більше ніж колись. За соціологічним опитуванням, організатором якого стала соціолог Ірина Бекешкіна, наші закордонні сусіди вважають, що українці: «Є сильна, вольова нація, яка завдяки таким рисами набуває духу непоборності».

Головне ж, що творить і зміцнює незалежність України, кажуть аналітики: «це прагнення і дії небайдужих людей. Людей, які захищають Україну на фронті, людей, які підтримують армію і розбудовують країну в тилу».

На сьогодні свято «Незалежності України» входить до трійки найбільш популярних свят в Україні, а відмінне знання української мови й застосування її у спілкуванні є трендом не тільки серед українців, але й серед представників інших культур та націй, які стали гостями нашої країни.

Зі слів українських підприємців, журналістів, письменників: «Бути українцем, це…»:

- на думку Марії Кауфман, засновниці «Anywell» бути українцем: «це дуже велика відповідальність. Український народ сильний духом, і, щоб не трапилося, ми завжди підтримаємо один одного» [2].

- з точки зору Олени Рудневої, директора фонду Олени Пінчук: «Бути українцем – це знати українську мову, любити її і поважати. Також бути українцем ‑ це також поважати та знати нашу історію. Українці володіють славною і багатою історією. це і спадщина від трипільської культури, і славетні часи Київської Русі, і доба козацтва. Також наш народ сміливо боровся з завойовниками під час обох світових воєн і зробив великий внесок у новітню історію людства. Саме наш відважний народ «дав по зубам» Росії ‑ тій самій країні, яку до цього вся Європа страшилася протягом майже трьох століть» [2]

- Олександра Буринська, засновниця Managing Director PLEON Talan вважає, що: «Бути українкою сьогодні ‑ це особлива суперсила. Божевільний патріотизм і віра в перемогу ‑ ось головні постулати, які скеровують Збройні Сили України, а разом з ними Весь український народ до перемоги» [2].

Після повномасштабного вторгнення особисто я відкрила в собі таку суперсилу, як  неймовірна організованість. Я взагалі тривожна людина, і мені всі ці дії, пов’язані з війною, дорівнюють смерті. Але після проголошення війни я збагнула, що маю щось робити, щоб бути корисною у цій боротьбі, тому я і моя родина часто дознаймо на потреби Збройним силам України. На базі моєї школи регулярно організовуються збори продуктів та речей першої необхідності для військових, в чому я регулярно приймаю участь.

За іронією, зараз будь-яка країна світу відкрита для влаштування життя українців, проте я зараз, як ніколи бажаю жити саме у своїй країні. Також, я помітила, що дуже багато людей повертається з-за кордону до своїх домівок або облаштовуються на нових місцях. Це говорить про те, що більшість людей все ж таки прагне жити у своїй країні. 

Висновок. Змістом даної роботи було показано можливості українського народу, які з точки зору закордонних ЗМІ було прирівняно до надзвичайної сили. Насправді такою силою володіє кожен українець, який всім серцем не бажав жити на підкореній чужинцями землі, яку тривалий час оберігав та вважав своєю домівкою.

Бути українцем на сьогодні ‑ заслуговує поваги і особисто я прагну не покидати власний дім, а будувати своє майбутнє у своїй країні. Для мене бути українкою ‑ це пишатися тим ким ти є. І прославляти свою Вітчизну, де б ти не була.

Список літератури

1. Бути українцем – це наша суперсила. URL:  https://gazeta.ua/ru/blog/56922/buti-ukrayincyami-nasha-supersila
2. Суперсила, яку українці відкрили у собі за час війни: URL: http://surl.li/mizgd
3. Українські козаки: історія й сучасність - Я – журналіст URL: https://ij.ogo.ua/suzh/ukrayinski-kozaki-istoriya-y-suchasnist/