Чорнобиль. Життя біоти. 38 років після трагедії.

Чорнобиль - як живуть тварини та рослини у зоні відчуження. До 38 річниці Чорнобильської трагедіїУтворений Указом Президента України від 26 квітня 2016 року на теренах Іванківського та Поліського районів Київської області, в межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення створений Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Кременчуцький ліцей №25 «Гуманітарний колегіум»Вчитель біології та екології Сорвіна А. О.

26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці станції відбулися два теплові вибухи, які повністю зруйнували реактор, у результаті чого стався радіоактивний викид. Пожежа, що тривала не один день, призвела до виверження зі зруйнованого реактора радіоактивних речовин.206 днів знадобилось героям-ліквідаторам, аби “укрити” джерело витоку радіації. У надзвичайно складних та небезпечних умовах працювали близько 600 тис. осіб різних професій. Це була, й досі залишається, найбільша техногенна та екологічно-гуманітарна катастрофа у світовій історії ядерної енергетики.2022 Аварія призвела до забруднення більш як 145 тис. км 2 території України, Республіки Білорусь та Російської ФедераціїБлизько 5 мільйонів людей постраждало від Чорнобильської катастрофи. У межах зони відчуження ще сотні років залишатимуться непридатними для проживання території (майже 300 км2).

Чорнобиль. Щовесни, у квітні, коли природа пробуджується, — ми згадуємо аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Що відбувається там зараз, навколо станції? Як змінилися і як існують ці понад 200 тисяч гектар зони відчуження?“Відновились дикі тварини, які жили тут 100-200 років тому, весь цей набір: хижаки, великі і малі, вовки, рисі, борсук, лисиці, копитні," — каже завідувач наукового відділу Чорнобильського біосферного заповідника Денис Вишневський.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Спостереження за різноманітними представниками фауни Заповідника тривають. Один з останніх вдалих «виловів» науковців – чотири види копитних. Найбільше помічено оленів: 4 групи загальною кількістю 36 голів. Крім того, 2 лосі, 6 сарн європейських і 2 групи диких коней. З метою відновлення та збагачення багатства фауністичних комплексів до Зони відчуження було завезено 20 особин коня Пржевальського. (1998 р., «Червона книга України»), що виявилося сприятливим для їх ефективного розмноження в природному середовищі; вони успішно протистоять хижакам, їх чисельність поступово збільшується.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Чи не найчастіше на обліковій ділянці біля водойми-охолоджувача ЧАЕС зустрічаються найбільші хижі птахи Заповідника – орлани-білохвости. Орлана-білохвоста занесено до усіх трьох видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Другого квітня науковці також помітили через дамбу гніздо орланів, де самиця обігрівала кладку. Торік ця пара вигодувала одне пташеня. Окрім орлана тут зустрічається 37 видів птахів, занесених до «Червоної книги України», в т.ч. скопа, підорлик малий, змієїд, червоний шуліка. Різко зросла чисельність ряду ссавців, яких тепер нараховується 66 видів. Зафіксовано 16 червонокнижних видів ссавців.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Про те, що на території Заповідника мешкає, як мінімум, один бурий ведмідь, точно відомо вже кілька років, коли клишоногий став потрапляти до фотопасток.«Засвітився» він і минулого року, попри окупацію зони відчуження. Крім світлин, науковці зустрічають й буквальні сліди життєдіяльності ведмедя. Як от нещодавно виявили його мітки на території Опачицького природничо-наукового дослідницького відділу – ялину з обдертою ведмежими пазурями корою та налиплою шерстю на смолистому стовбурі дерева. Шерсть взяли для подальшого дослідження, а, головне, встановили в цьому місці фотопастки: можливо, ведмідь знову сюди повернеться.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Стадо здичавілих корів у Заповіднику з’явилось внаслідок смерті їх господарів – самопоселенців села Луб’янка. Це не перший випадок на цій території. Після аварії майже рік існувало стадо здичавілої худоби навколо колишнього села Чистогалівка. Пізніше його перегнали до експериментального господарства в с. Нові Шепеличі. З 2017 року співробітники проводять регулярні спостереження за цим стадом. Цей неочікуваний випадок дав можливість, з одного боку, досліджувати процес здичавіння свійської тварини, а з іншого – їх вплив на локальні ділянки ландшафту р. Ілля.

Учені уважно досліджують життя дикої природи у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику після того, як цю територію 1986 року уразила радіація. Результати приголомшують: тамтешні флора і фауна відроджуються! Більше того, кажуть науковці, багато дичини добре пристосувалося до життя в екстремальних умовах. З’явилися тут і досі небачені екземпляри. Як-от — шакали золотистіОсь такий вигляд має золотистий шакал. На перший погляд – симпатичний. Ці хижаки зазвичай живуть у прибережних районах Серед­земного та Чорного морів. Але в останні роки примандрували на захід та північ Європи. Добрали­ся, як бачимо, і у центральну час­тину України, у самий Чорнобиль.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Гоголь звичайний – єдиний представник роду гоголевих в Україні. Ця ниркова качка занесена до ЧКУ та знаходиться під охороною Боннської та Бернської конвенцій. Природоохоронний статус – рідкісний. Задля збереження виду рекомендують влаштовувати у місцях, зручних для гніздування виду, штучні гоголятники, а також зберігати у заплавах річок старі дуплисті дерева. Нещодавно співробітники Заповідника спорудили й розвісили для гоголів п’ять будиночків на території Опачицького ПНДВ. Сподіваємось, якщо не в цьому, то наступному році, вони будуть заселені.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. На фото – вольєр, який був зведений понад рік тому на території Чорнобильського Радіаційно-екологічного Біосферного Заповідника(https://www.facebook.com/zapovidnyk2018)для стада зубрів європейських, аби перетримати їх кілька тижнів у карантині перед вивільненням у природу. WWF (https://www.facebook.com/wwfukraine) спільно з заповідником планував повернути цей вид на Полісся, де його на початку 20 століття повністю знищили браконьєри. Тварини мали стати найбільшим вільним стадом зубрів у Європі на природоохоронній території у понад 200 тисяч га🌳Першого зубра з дев'яти, вчені встигли відловити у польській Біловежі за день до початку російської військової агресії у лютому 2022 року, але через початок війни відлов зупинили. Чи повернуться зубри на українське Полісся? Наша відповідь – так. Проєкт відкритий, проте нині він невизначений у часі. На території Чорнобильського заповідника також можливо реалізувати процес відновлення стійких багатокультурних лісів. Адже здорові ліси – одне з ключових рішень сталого економічного відновлення й добробуту нашого суспільства

СЕЗОН ТИШІЩороку з 1 квітня по 15 червня в Україні оголошували сезон тиші, аби дикі звірі й пернаті могли у спокої виводити й ростити потомство. З початком російської агресії ВРУ скасувала сезон тиші до завершення воєнного стану. І це – об’єктивно. Якщо на стан природи на окупованих територіях чи, тим більше, там, де ведуться активні бойові дії, ми вплинути жодним чином не можемо, то в зоні відчуження та за її межами в наших силах максимально не заважати періоду масового розмноження диких тварин.

Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник. Осушення водойми-охолоджувача ЧАЕС призвело до майже повного зникнення тут водних та водно-болотних природних комплексів. Натомість, з’явились нові типи рослинності. У структурі новоутворених ділянок суші можна виділити два основні типи біотопів:підвищення, що представляють собою черепашково-піщані пляжі з незадовільним гідрорежимом та розрідженим рослинним покривом; понижені ділянки рельєфу зі сприятливим режимом зволоження ґрунту та більш поживним субстратом, де формується трав’яний і деревно-чагарниковий рослинний покрив. Фахівці Чорнобильського заповідника проводять на території ВО радіоекологічні та радіобіологічні дослідження. Крім того, після минулорічного знищення Каховскої ГЕС виникла необхідність оцінки напрямів відновлення рослинності на осушених ділянках водосховища. Для цього водойма-охолоджувач ЧАЕС використовується як модель для досліджень науковцями НАНУ.

Інформаційні джерела:https://www.facebook.com/zapovidnyk2018https://t.me/wwfukrainehttps://t.me/mindovkilliahttps://ua.boell.org/uk/2011/02/07/biotichni-naslidki-chornobilskoyi-katastrofihttps://suspilne.media/125436-zdicavili-korovi-risi-vovki-lisici-ak-zivut-tvarini-u-cornobilskij-zoni-vidcuzenna/Для перегляду:https://www.youtube.com/watch?v=t. Resj4 Yn. V6 A&ab_channel=%D0%9 F%D1%80%D0%BE%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83%21