Презентація "Чорнобильська катастрофа"

Чорнобильська катастрофа26 квітня 1986 рік. Малицька Тетяна Степанівна вчитель біології Березнівського ліцею №1імені Миколи Буховича

ЧОРНОБИЛЬЧорнобиль – ми пам’ятаємо цю датуІ застигає в жилах кров. Чорнобиль – помирає у дитини матиІ не віддасть їй вже свою любов. Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,Страждань та гірко виплаканих сліз. Ця радіація впадає в Чорне море, Вона таїться в ніжних стовбурах беріз. Валентина Харченко

Уночі 26 квітня 1986 року вибухнув реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. До Києва від неї — 120 кілометрів, до кордону з Білоруссю — лише 11. Ця аварія стала наймасштабнішою в історії атомної енергетики. Радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів.

Історія Чорнобильської АЕСУ 1970 році створили дирекцію Чорнобильської АЕС на чолі з Віктором Брюхановим. Він очолював будівництво та експлуатацію станції аж до аварії у квітні 1986 року. У травні 1970-го розмістили котлован під перший енергоблок ЧАЕС. У серпні 1972 року у фундамент головного корпусу першої черги станції урочисто залили перший кубометр бетону, туди поклали нержавіючу капсулу з посланням до майбутніх поколінь.

26 вересня 1977 року приблизно о 20 годині 20 хвилин в мережу включили турбогенератор № 2 першого блоку — так запрацювала перша в Україні атомна електростанція. Наприкінці 1978 року на Чорнобильській АЕС запустили другий енергоблок. А до квітня 1979-го станція виробила перші десять мільярдів к. Вт*год електроенергії.

Атомний реактор Чорнобильської АЕСУ 1981 році запустили третій енергоблок, а в 1983-му — четвертий. Пуск пʼятого енергоблоку планувався на кінець 1986 року, а шостого — на кінець 1988 року. Станом на 1986 рік на Чорнобильській АЕС працювало девʼять тисяч людей. Це був один із найпотужніших проектів не лише в СРСР, а й усьому світі. Місто Прип'ять почали будувати спеціально для працівників електростанції та членів їхніх сімей.

Вибух на Чорнобильській АЕСНа 25 квітня 1986 року була запланована зупинка 4-го енергоблока Чорнобильською АЕС для чергового обслуговування. Було вирішено використовувати цю можливість для проведення низки випробувань. Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію. Перше повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин, коли державна комісія СРСР вирішила евакуювати мешканців Припʼяті — найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч. На державному рівні перше коротке повідомлення з`явилося лише 28 квітня о 21:00.

Захисне обладнання ліквідаторів аварії часто було саморобним.

Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало б бути, а з Форсмаркської АЕС (1100 км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема. Підвищення рівня радіації також було засвідчено у Фінляндії, але страйк державної цивільної служби затримав відповідь і публікацію

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Забруднення довкілля. Внаслідок аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені і поховані сотні дрібних населених пунктів. З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії, найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно невеликий період напіврозпаду. Найбільшу небезпеку також становили ізотопи цезію та стронцію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші скупчення цезію-137 було виявлено в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляв в рослини і гриби. Зараженню також піддавалися комахи і тварини, які ними харчувалися. Значному забрудненню піддалися ліси. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, як-от гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення річок і більшості озер в наш час низький.

Вплив аварії на здоров'я людейҐрінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни” стверджують, що через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Європі засвідчено 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози й очікується ще 50 тисяч. Було засвідчено 134 випадки гострої променевої хвороби серед людей, котрі виконували аварійні роботи на четвертому енергоблоку. У багатьох випадках променева хвороба ускладнювалася променевими опіками шкіри. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 осіб

Онкологічні захворювання. У постраждалих встановлено зростання частоти ранніх форм раку — лейкемії, раку щитоподібної та молочної залози, а також пізніх форм пухлин — раку легені та сечовивідних шляхів.

Непухлинні захворювання За результатами довгострокових епідеміологічних досліджень 1988–2010 рр., стан здоров’я населення, яке постраждало в післяаварійний період, значно погіршився. Провідне місце у структурі захворюваності та смертності належить хворобам системи кровообігу. Катастрофічно підвищується їх поширеність у осіб різного віку, а також розвиток ускладнень, що призводять до ранньої інвалідності та смертності, що завдає великих збитків економіці держави. Суттєве значення серед непухлинних захворювань також мають хвороби органів травлення, дихання, нервової системи і органів чуття, ендокринної, кістково-м’язової та сечостатевої систем. Серед захворювань системи кровообігу переважають цереброваскулярні патології (інсульт, інфаркт мозку, церебральний атеросклероз, гіпертонічна енцефалопатія), ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія.

Через майже 40 років місце Чорнобиля застигло в часі. Покинуті будівлі та порожні дороги всередині Зони відчуження відображають людські втрати та вплив на навколишнє середовище однієї з найгірших ядерних катастроф в історії.26 квітня в Україні традиційно відзначають роковини трагедії на Чорнобильській атомній електростанції. Цей день — привід не тільки вшанувати пам’ять загиблих, які ціною власного життя врятували від біди мільйони співгромадян, але й ще раз оцінити медичні наслідки цієї катастрофи та сформувати нові шляхи їх якнайшвидшого подолання.

Використані джерелаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8 C%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0https://umj.com.ua/uk/publikatsia-73953-chornobil-bil-shho-ne-vshhuxayehttps://www.bbc.com/ukrainian/features-56857842https://babel.ua/texts/70299-44-roki-tomu-zapustili-chornobilsku-aes-zgaduyemo-yak-buduvali-pershu-v-ukrajini-atomnu-elektrostanciyu-i-jiji-misto-suputnik-prip-yat-yake-stalo-prividom-v-arhivnih-fotohttps://greenworld.in.ua/index.php?id=1461646374