Цифрові технології в практиці роботи вчителя іноземної мови

Вступ. Останні роки в освіті відбуваються зміни, які охоплюють практично всі сторони учбового процесу. Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, а саме: оволодіння учнями мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.

Опираючись на Європейський та світовий досвід у сфері освіти в Законі України «Про Освіту» та «Концепції Нової Української Школи» зазначено цифрову компетентність, як одну з основних при вивченні навчальних предметів.

Звернемо увагу на визначення терміну «цифрові технології» – це будь-який продукт, за допомогою якого можна створювати, переглядати, розповсюджувати, змінювати, зберігати, вибирати, передавати і отримувати інформацію електронними засобами у цифровій формі (комп'ютерні мережі та будь-які онлайн-сервіси, що забезпечуються ними, програмне та апаратне забезпечення, цифровий контент, в т.ч. файли, інформація, дані).

Цифрові технології в сучасному світі – це не лише технічний засіб навчання, а й середовище існування, яке відкриває нові можливості для навчання в будь-який̆ зручний̆ час, в будь-якому місці, можливість проектування індивідуальних освітніх траєкторій, можливість переходу від простого споживання електронних ресурсів до їх створення. Цифрове середовище вимагає від педагогічних працівників іншої ментальності, іншого сприйняття картини світу, зовсім інших підходів і форм роботи  і з здобувачами освіти. Педагогічний працівник стає не лише носієм знань, якими він ділиться з учнями, а й провідником у цифровому світі, саме тому йому важливо володіти цифровою компетентністю на достатньо високому рівні.

Формування іншомовної комунікативної компетентності за допомогою цифрових технологій відповідає найважливішим методичним принципам навчання іноземних мов. Для успішного впровадження необхідно одразу кілька матеріальних чинників: гаджети (комп’ютери, планшети, ноутбуки або смартфони), безперервний доступ до інтернету і для вчителя, і для учнів (причому як на заняттях, так і вдома). За відсутності хоча б одного із зазначених чинників навчання іноземної мови втрачає сенс, адже застосування цифрових технологій стає неможливим.

У кожного вчителя є свої цифрові інструменти, які він використовує у власній професійній діяльності. Найважливішим критерієм вибору інструментів для організації   навчання за допомогою дистанційних технологій є:

• відповідність поставленим методичним цілям, тобто те, наскільки певний сервіс чи ресурс уможливлює досягнення очікуваних результатів навчання в дистанційному форматі;
• універсальність;

– можливість використовувати одну й ту ж платформу для всіх типів занять;

• доступність інтерфейсу, що характеризує, зокрема, україномовні ресурси або  ті, що мають зрозумілий інтерфейс, та враховує можливі особливі освітні потреби здобувачів освіти та засади універсальних програмних засобів;
• розмаїття пристроїв та вибір ресурсів, що максимально підходять для різних платформ (персональних комп’ютерів, планшетів, мобільних пристроїв, які працюють на операційній системі iOS та Android тощо);
• інформаційна безпека;
• мінімізація кількості платформ, що пропонується для реєстрації здобувачам освіти та педагогам. Важливо уважно ознайомитись із правилами використання платформ і за можливості мінімізувати обсяг персональних даних, які на них фіксуються.

Із метою ефективного використання означених можливостей, учитель повинен визначитися, для яких цілей йому знадобляться запропоновані ресурси. Приміром, для включення матеріалів у зміст уроку чи самостійного пошуку інформації учнями в рамках роботи над проєктом. Використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет дозволяє більш ефективно вирішувати дидактичні завдання уроку, раціонально розподіляти час, відведений на вивчення конкретної теми, сприяти підвищенню емоційного сприйняття теоретичного матеріалу, підвищенню його інформативності, доступності та наочності.

На уроках іноземної мови інтернет-ресурси використовую для

• ліквідації прогалин у знаннях, уміннях і навичках;
• включення матеріалів мережі в зміст уроку (їх інтеграція у програму навчання);
• самостійного пошуку учнями інформації в рамках роботи над проєктом;
• самостійного поглиблення вивчення іноземної мови;
• систематичного вивчення певного курсу іноземної мови дистанційно під керівництвом учителя;

Використання мережі Інтернет у процесі вивчення іноземної мови дозволяє: користуватися автентичними текстами, переглядати відео та слідкувати за прямими ефірами, слухати радіо, спілкуватися з носіями мови. Усе це сприяє реалізації мети навчання іноземних мов – формування іншомовної комунікативної компетентності. Як  відомо, існує безліч можливостей використання сучасних інформаційних технологій на уроці, однак є ресурси, на які варто звернути особливу увагу. Розглянемо деякі сервіси та інструменти.

Платформи для проведення уроків

Одним із найважливіших засобів навчання є платформа, завдяки якій        відбувається реалізація навчального процесу. Оскільки Viber, Facebook, Messenger, що слугували українським учителям під час карантину, не дуже підходять для комфортної  трансляції матеріалів,              пропоную список додатків із великим     інструментарієм, котрі замінять або значно полегшать процес проведення уроку

1.  Zoom.

Інструментарій платформи: дошка для записів, можливість трансляції презентаційного матеріалу та завдань, чат, емоджі «підняти руку» та «поплескати», можливість змінювати фон та записати урок на відео. Крім того, вчитель може самостійно вимикати звук учню, котрий порушує дисципліну або відповідає не за темою.

2.  Microsoft Teams

Інструментарій платформи: трансляція будь-яких навчальних матеріалів, дошка для записів, функція «підняти руку», чат. На платформі також є можливість упродовж уроку записувати мініконспект, створювати групу класу, завдяки чому можна підтримувати зв’язок з учнями та поширювати домашні завдання.

3.  Skype

Інструментарій платформи: трансляція матеріалів, чат, у який можна надсилати завдання, відео- та фотоматеріали, можливість змінювати свій фон, субтитри, що дозволять працювати в умовах, коли вчителя погано чути або у класі є дитина із порушенням слуху.

4.  Google Hangouts

Інструментарій платформи: трансляція матеріалів та чат, миттєвий обмін повідомленнями та відеоконференція.

5.    Платформа Moodle (https://moodle.org/) – організація та проведення відеоконференцій, безкоштовна система управління навчанням, система управління курсами, віртуальне навчальне середовище.

Платформи для розміщення домашнього завдання та взаємодії з учнями

1. Google Classroom

Інструментарій платформи Google Classroom є цифровою альтернативою шкільного журналу, де можна задавати завдання та перевіряти їхнє виконання, ставити оцінки, відстежувати успішність учнів. Крім того, на платформі можна створювати графік, за яким публікуватимуться вже підготовлені вчителем завдання, а також широкий інструментарій для їх створення.

2. Class Dojo (https://www.classdojo.com/uk-ua/signup/)

Інструментарій платформи: допомагає обрати зі списку учнів того, хто відповідатиме; створює пари для діалогів, групи для роботи над завданням; застосовується як додатковий інструмент для дисципліни, гейміфікації та мотивації учнів. Кожен учень на ній має можливість отримати аватарку-монстрика, якій вчитель може нараховувати бали за відповіді, допомогу іншим та активність протягом уроку. Для зв’язку з батьками існує окремий розділ «Повідомлення», куди вчитель може скидати фото та відео з уроку, розповідати про активності та успіхи класу.

3. Padlet ( https://uk.padlet.com/)

Інструментарій платформи: створена для поширення завдань. На платформі    можна створити сторінку, на яку будуть завантажуватися всі завдання для самостійного опрацювання для одного або одразу всіх класів, в яких викладається предмет. До завдань можна написати інструкцію, додати покликання, фото, відео, будь-який інший файл, малюнок, знімок екрана, голосове повідомлення або навіть геолокацію. Зважаючи на це, той, хто створив платформу, надсилає повідомлення іншим учасникам проєкту, вводить їхні електронні адреси і надає їм право писати на дошці або її модерувати.

Інструменти гейміфікації освітнього процесу навчання іноземної мови

Сервіс Kahoot (https://kahoot.com) – платформа для навчання на основі ігор. Дозволяє легко створювати, відкривати, відтворювати та обмінюватися навчальними іграми за лічені хвилини з будь-якої теми, будь-якою мовою, на будь-якому пристрої, для учнів різного віку. Онлайн-сервіс «Kahoot!» використовую на будь- якому етапі уроку: для перевірки, систематизації знань, набутих із теми, чи для  узагальнення вивченого матеріалу за рік.

Сервіс LearningApps (https://learningapps.org/) є додатком для підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів. Конструктор Learningapps призначений для розробки та зберігання інтерактивних завдань із різних предметних дисциплін, за допомогою яких учні можуть перевірити, закріпити набуті знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу. Кожен із ресурсів використовую на своєму уроці, змінюю під власні потреби, розробляю схожий чи зовсім інший навчальний модуль.

Qiuzlet (https://quizlet.com/) – це онлайн-програма, генератор карток, у якій можна створювати двосторонні флеш-картки з будь-яких предметів із використанням візуальної, текстової та звукової опори. Такі картки можуть бути на одній мові або на різних. Також доступним є озвучування слів на картках. Програма доступна на вісімнадцяти мовах

Сервіс Сlasstime – зручна платформа для залучення кожного учня до виконання завдань, отримання миттєвих результатів та візуалізації прогресу усього класу. На ній зручно відстежувати відповіді учнів, що дає миттєве розуміння продуктивності класу. Classtime використовую по-різному: для закріплення вивченого матеріалу, підсумкового оцінювання, домашні завдання.

Інструменти для створення презентацій

Google Presentations (https://www.google.com/intl/ru/slides/about/) – сервіс, схожий на Power Point за набором інструментів, але при цьому дозволяє створювати та редагувати презентації онлайн цілою командою.

Canva (https://www.canva.com/) – ресурс для створення презентацій. Моя сьогоднішня презентація створена цією програмою.

Slideboom (http://www.slideboom.com/) – сервіс для публікації презентацій (також тут можна додавати аудіо згідно з інструкцією та пошуку цікавих презентацій інших користувачів. Сервіс також використовую у проєктній діяльності з учнями, коли потрібно обговорити та оцінити створені ними презентації.

Sway (https://sway.com/ ) – сервіс для створення презентацій онлайн. Дозволяє легко обрати потрібний дизайн: колір і шрифт, додати зображення чи фото.

Slides (https://slides.com/) – сервіс для створення інтерактивних онлайн презентацій. Дозволяє легко підібрати дизайн, додати фото, зображення,  відео.

Prezi (http://prezi.com/) – сервіс для створення інтерактивних мультимедійних презентацій із розгалуженою структурою, або лонгрідів. Дозволяє імпортувати відеоматеріали, графіки, фотографії та інші засоби для візуалізації презентації. Інтерактивний формат створюється за допомогою технології масштабування (наближення та віддалення зображення).

SlideDog (http://slidedog.com/) – сервіс, що пропонує створити не звичайну презентацію, а цілий плейлист із різних матеріалів (слайдів Power Point, сторінок PDF, фото та зображень, відео, покликань на цікаві сторінки в інтернеті тощо), обрати потрібний порядок відтворення та презентувати аудиторії. Демонструвати таку презентацію можна лише за наявності інтернету.

Zentation (http://www.zentation.com/) – сервіс, що дозволяє додавати до презентацій відео (з YouTube або власні, завантажені на YouTube), які демонструються одразу поруч зі слайдами презентації, створеної в PowerРoint. Його можна використовувати не лише для проєктної діяльності, а й для створення вебінарів. Містить багато шаблонів для розробки анімацій, а також можливість додавати музику чи записувати власний голосовий супровід до зображень.

Showbox (https://showbox.com/) – сервіс, що дозволяє створити короткі відеопрезентації/лекції лише за допомогою комп’ютера. У таку презентацію можна додати картинки, фрагменти інших відео, запис власного виступу (до 15 секунд), аудіокоментарі до зображень.

Платформи для виготовлення цифрового навчального контенту

Thinglink (https://www.thinglink.com) – інструмент для створення інтерактивних зображень, відео та інших мультимедійних ресурсів.

Buncee (https://app.edu.buncee.com) – інструмент для створення візуальних презентацій навчального контенту, зокрема мультимедійних уроків, матеріалів, бюлетенів і презентацій.

EdPuzzle (https://edpuzzle.com) – програмне забезпечення для створення відео занять.

Kaltura (https://corp.kaltura.com/solutions/education/) – інструменти керування та створення відеоконтенту з можливістю інтеграції в різноманітні системи керування навчальним процесом.

QR code – надає безліч можливостей для вчителя та учня. Першочергово QR- код – це графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація, покликання на сайт чи окрему його сторінку. Зчитування QR-коду відбувається за допомогою звичайної камери типового смартфона. Для цього на ньому має бути попередньо встановлена відповідна програма-сканер. Отже, учні можуть використовувати для навчання власні гаджети, що втілює ідею новітнього методу навчання.

За допомогою  QR-кодів урізноманітнюю навчальний процес завдяки:

• кодуванню покликань на домашні завдання чи, наприклад, якщо їх виконання передбачає використання гугл-форми, гугл-диску тощо;
•     проведення уроку-квесту, підказки до кожної схованки якого будуть зашифровані у вигляді відповідного QR-коду.

Таким чином, можна виділити такі переваги використання цифрових технологій на уроках іноземної мови:

•           Кращий рівень мотивації учнів. Діти легше навчаються і засвоюють матеріал, коли урок протікає в ігровій, цікавій формі.
•           Для ефективного проведення навчальних занять – офлайн і онлайн – особливо корисним є своєчасний зворотний зв'язок.
• Учні вчаться вчитися, а не отримувати оцінку.
• Формується критичного мислення.
•           Поліпшення якості викладання. Впровадження засобів цифрових технологій сприяє більш глибокому розумінню досліджуваного матеріалу.
•           Дозволяють індивідуалізувати навчання. Комп’ютерні технології відкривають перед педагогом великі можливості. В ході навчання він може вносити необхідні корективи з урахуванням особливостей кожної групи учнів, їх переваг, інтересів, слабких і сильних сторін.
•           Створюють комфортну атмосферу. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє викладачу створювати авторські уроки для невимушеного і захоплюючого навчання.
•           Застосування цифрових технологій збагачують зміст уроку, прискорюють темп проведення і значно підвищують інтерес. Учні швидше запам’ятовують лексичну і граматичну складову навчального процесу. Найголовніше, дана методика сприяє практичному оволодінню мовою.

Онлайн ресурси, які я використовую для вивчення німецької мови:

1. http://www.goethe.de – різноманітний дидактичний матеріал для уроків, позакласних заходів, а також підвищення рівня самоосвіти педагогів.
2. http://www.spielekiste.de – цікаві ігри на німецькій мові.
3. http://ingeb.org/kinderli.html – дитячі німецькі пісні на різні теми, з нотами та мелодіями.
4. http://www.kinderbrockhaus.de – німецькі жартівливі питання, загадки, експерименти та багато цікавої інформації.
5. http://www.tivi.de/fernsehen/jonalu/start/index.html – інтерактивний навчально-ігровий сайт німецького мультфільму JoNaLu від телеканалу KiKa спільно з ZDFtivi.
6. http://www.kinderreimeseite.de/index.php – німецькі дитячи римівки, пісні та вірші.
7. http://www.jungschar.com/index.htm – сайт для вчителів, які викладають німецьку на початковому етапі навчання: загадки, історії, музика та багато іншого.

Німецька як іноземна

1. Режим доступу: http://www.hueber.de/deutsch-als-fremdsprache
2. Режим доступу: http://www.4teachers.de
3. Режим доступу: https://www.goethe.de/de/index.html
4. Режим доступу: http://www.klett-sprachen.de/passwort-deutsch-5-baendig/r- 1/203#reiter=titel&niveau=A1
5. Режим доступу: http://ww3.lerndeutsch.com
6. Режим доступу:

http://www.hueber.de/seite/pg_index2_dsl?page=pg_index2_dsl&areaSel=CH

7. Режим доступу: Spiele für Schüler.
8. Режим доступу: Guten Morgen Kikus
9. Режим доступу: Organisation der Unterrichtsstunde
10. Режим доступу: Spiele und Rätseln

Висновки

Із вище зазначеного можна зробити висновок, що рівень сучасної освіти зобов’язаний відповідати вимогам соціуму, адже від того, наскільки у теперішнього покоління учнів буде сформована інформаційно-цифрова компетентність, залежить рівень потенціалу нашої держави у всіх її сферах. Сьогодні впровадження цифрових технологій у повсякденне життя суспільства неминуче, тому і стало одним з пріоритетів в освітній галузі, зокрема і при викладанні іноземної мови.

Застосування цифрових технологій, як принципово нової сукупності форм, методів, засобів навчання, сприяє розвитку пізнавальної активності учня, формуванню в нього творчих навичок і здібностей, орієнтує на самостійне здобуття освіти з використанням сучасних технологій.

Пропозиція:

• На засіданнях професійних спільнот проводити практичне навчання щодо роботи із сучасними електронними освітніми ресурсами.