Цикл уроків з розділу "Тіла, речовини та явища навколо нас" - 5 клас

Тема уроку: Характеристики тіла, їх вимірювання.

Практична робота № 1 «Вимірювання маси та розмірів різних тіл»

Мета уроку:

- навчити виконувати вимірювання маси та розмірів тіл за допомогою

вимірювальних приладів, закріпити знання про характеристики тіл, їхнє значення в

житті людини; ознайомити учнів з правилами техніки безпеки під час виконання

практичної роботи;

- розвивати вміння організовувати свою роботу, проводити досліди;

- виховувати увагу на уроці, вміння працювати в парах, групах.

Обладнання: лінійка, терези, важки, сірникова коробка або гумка

Тип уроку:

Структура і зміст уроку

I. Актуалізація опорних знань

   1. Що називають тілом?

   2. Що значить «охарактеризувати тіло»?

   3. Для чого потрібні вимірювальні прилади?

   4. Що треба знати та вміти для того, щоб виміряти масу і розміри тіла прямокутної форми?

   5. Заповніть пропуски:

Одиниці довжини: 1 кілометр (км) = … м.

  1 метр (м) = … дм = … см.

  1 дециметр (дм) = … см.

  1 сантиметр (см) = … мм.

Одиниці маси: 1 тонна (т) = … кг.

 1 кілограм (кг) = … г.

 1 грам (г) = … мг.

Одиниці об’єму: 1 кубічний метр (м³) = … л.

    1 літр (л) = … мл = … см³.

    1 кубічний сантиметр (см³) = … мл.

II. Мотивація навчальної діяльності

   Характеризуючи якісь тіла, ми часто даємо їм відносну оцінку: малого чи великого розміру, малої чи великої маси тощо, але в житті нам доводиться давати точні характеристики. Тож треба вміти добре їх визначати. Тому ми сьогодні виконаємо практичну роботу, де навчимося вимірювати масу та розміри різних тіл.

   Учитель пояснює правила техніки безпеки, послідовність виконання роботи та порядок ведення записів.

III. Виконання практичної роботи

Тема: Вимірювання маси та розмірів різних тіл

Мета: навчитися визначати довжину, ширину, висоту та масу різних тіл

Обладнання: лінійка або рулетка, терези, набір гірок, нова гумка прямокутної

форми, сірникова коробка

Хід роботи

1. Пригадай правила користування вимірювальними приладами, а саме лінійкою та рулеткою.
2. Обчисли ціну поділки лінійки й рулетки. У яких одиницях ти будеш вимірювати довжину, ширину, висоту гумки та сірникової коробки?
3. Виміряй довжину, ширину та висоту гумки та сірникової коробки.

   Чи будуть однакові результати вимірювання лінійкою і рулеткою?

4. Ознайомся з будовою терезів та набором гірок.
5. У яких одиницях вимірюється маса тіла за допомогою даного набору гірок?
6. Встанови на ліву шальку терезів гумку. Що ти спостерігаєш?

Що необхідно зробити, якщо терези не прийшли в стан рівноваги?

7. Визнач масу гумки, а потім сірникової коробки.
8. Яке з тіл має більшу масу?
9. Зроби висновок до практичної роботи.

Виміряти тіло – значить порівняти його з ____________.

Для вимірювання лінійних розмірів тіл використовують ___________, масу тіла визначають за допомогою ___________.

Тіла відрізняються одне від одного ___________.

IV. Узагальнення та систематизація знань

1. Чого ви навчились на уроці?
2. Що було більш цікавим?
3. Чи відчули ви себе науковими співробітниками?
4. Визначте правильні і неправильні твердження:

• Для характеристики тіл використовують вимірювальні прилади.
• Всі тіла схожі за розмірами, масою та об’ємом.
• Ознаки, за якими відрізняються тіла – це їхня характеристика.
• Всі тіла однакових розмірів мають однакову масу й об’єм.
• Характеристика тіла дає змогу порівняти його з іншим тілом.

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 6, виконати завдання 6 письмово на сторінці 29.

   Творче завдання: поцікавтеся у батьків, якими були ваші зріст та маса при народженні та в різні роки, зробіть висновки, які саме зміни відбулися.

Тема уроку: Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл,

рідин і газів

Мета уроку:

- сформувати в учнів поняття «речовини» та її властивості, вміння називати

речовини і тіла, що складаються з них, показати відмінність між твердим, рідким і

газоподібним станом речовин;

- розвивати спостережливість та дослідництво, допитливість;

- виховувати увагу на уроці.

Обладнання: різні фізичні тіла, речовини в різному стані, склянка води, повітряна

Кулька, фігурка з дитячого будівельного конструктора

Тип уроку:

Структура і зміст уроку

I. Актуалізація опорних знань

   У поданому переліку підкресліть слова, що означають назви тіл: вода, сніг, риба, гора, глина, дім, цеглина, людина, бензин, планета, молоко, курка, деревина, гілка, квітка, книга, золото.

   Що називають тілами? Які з них природні, а які штучні? Які з природних є тілами живої природи, які неживої? Поясніть це. Що значить «охарактеризувати тіло»? Користуючись характеристиками тіла, опишіть яблуко. Доберіть термінами правильні визначення характеристик тіл: довжина, ширина, висота – це? Об’єм – це? 1 кілограм – це? Виміряти – означає? Знайдіть і позначте правильні твердження:

А. Тіла – це предмети навколо нас, які мають певні ознаки.

Б. Основна сучасна одиниця довжини – сажень.

В. Всі тіла схожі за розмірами, об’ємом і масою.

Г. Для вивчення тіл використовують вимірювальні прилади.

Д. Еталоном довжини є сантиметр.

Е. Виміряти лінійні розміри круглих тіл неможливо.

Є. Для вимірювання маси тіл використовують термометр.

II. Мотивація навчальної діяльності

   Давайте розглянемо різноманітні тіла. Наприклад:

1. Парта, стілець, олівець, шафа, дошка;
2. Вікно, склянка, ваза;

   Що, на вашу думку, об’єднує всі ці тіла в першому та другому випадках? Справді, спільною ознакою цих тіл є те, що вони складаються з однакових речовин. Отже, сьогодні на уроці ми про це і дізнаємось.

III. Вивчення нового матеріалу

   1. Речовини.

   Тіла можуть відрізнятись одне від одного за розмірами, масою, об’ємом, кольором тощо. Проте, незважаючи на відмінності, їх єднає те, що всі вони утворені з речовин. Речовина – це те, з чого складається тіло. Нині відомо майже 20 мільйонів речовин. Якби ми взялися перелічити всі речовини, що нас оточують, то для цього нам не вистачило би і життя. Одні з них – природні. Наприклад, вода, кисень, вуглекислий газ. Інші – добуті штучно, наприклад, капрон, поліетилен, синтетичний каучук.

 Якщо фізика вивчає фізичні тіла, то давайте згадаємо, яка наука вивчає речовини.

 Дійсно, хімія – наука про речовини і перетворення одних речовин на інші.

   2. Властивості речовин.

   Ми вже дізналися, що речовин дуже багато і всі вони характеризуються певними властивостями.

   Властивості речовин – це ознаки, за якими речовини подібні або відрізняються одна від одної.

 Розрізняють фізичні і хімічні властивості речовин.

До фізичних належать:

• агрегатний стан;
• колір;
• смак;
• запах;
• розчинність у воді;
• прозорість;
• температура кипіння та багато інших.

   Вивчаючи хімію, ви будете знайомитись і з хімічними властивостями різних речовин. Завдання: опишіть фізичні властивості кухонної солі (1 ряд);

 води (2 ряд);

 заліза (3 ряд).

   Дуже важливо вміти відрізняти тіла від речовин. Наприклад: якщо ми говоримо про склянку, то це фізичне тіло, а зроблено воно з речовини скла. Ще один приклад: вода і крапля води. Вода – це речовина, а крапля води – це фізичне тіло.

   Наведіть власні приклади.

   Скільки тіл може утворюватись у природі чи виготовлятись людиною з однієї речовини? Розгляньте малюнок 14 на сторінці 24. Який можна зробити висновок з цього малюнка?

   З однієї речовини можуть утворюватись у природі або виготовлятись людиною різні тіла. Тому зробіть ще один висновок, чого більше: тіл чи речовин? Дійсно, тіл існує набагато більше, ніж речовин.

3. Агрегатний стан.

   Розглянемо добре знайому всім пляшку газованої води. Пляшка – це тіло, виготовлене з речовини – твердої пластмаси. У пляшці міститься вода (рідина) і вуглекислий газ. Отже, речовини можуть бути твердими, рідкими та газоподібними. А чи може пластмаса стати рідкою, а вода і газ, навпаки, твердими? Виявляється, так. Як ви думаєте, що для цього треба зробити? Для цього пластмасу треба розігріти, а воду та газ – заморозити. Тверду воду ми добре знаємо, це – лід. Газ при сильному охолодженні стає рідким, якщо його охолоджувати ще сильніше, він твердіє. Твердий вуглекислий газ відомий нам як сухий лід, який ми бачили влітку в ящиках із морозивом. Вода може перебувати і в газоподібному стані. Ви неодноразово спостерігали це явище: мокра пляма на столі поволі висихає. Вода випаровується – з рідкого стану переходить до газоподібного. Який висновок ми робимо з цих прикладів? Таким чином, та сама речовина може перебувати в трьох різних станах.

         тверда         твердий

          (лід)

Вода             рідка (рідина)  Вуглекислий газ рідкий

                     газоподібна (водяна пара)

 газоподібний

   Від чого залежить стан речовини?

   Так, саме від температури речовини залежить її агрегатний стан, змінивши умови (температуру), речовину можна перенести з одного агрегатного стану на інший.

4. Властивості твердих тіл, рідин і газів.

   Робота в групах. А зараз ми дослідимо властивості твердих тіл, рідин і газів. Для цього ви поставите досліди і зробите висновки. У вас на столах знаходяться набори необхідного обладнання і картки з завданнями. Виконавши завдання, ви занесете результати своїх досліджень в таблицю.

   Таблиця для заповнення:

Властивості твердих тіл, рідин і газів

   Картка 1. Властивості твердих тіл.

1. Візьми фігурку з дитячого будівельного конструктора, спробуй змінити її форму і об’єм.
2. Зроби висновок: якими властивостями характеризуються тверді тіла?
3. Запиши результати своїх досліджень в таблицю (тверді тіла зберігають свою форму і об’єм).

   Картка 2. Властивості рідин.

1. Зафіксуй кількість води в мірній склянці, перелий воду в мірну колбу, потім знову в склянку.
2. Чи змінився об’єм води?
3. Чи змінилась форма рідини?
4. Зроби висновок: якими властивостями характеризуються рідини?
5. Запиши результати своїх досліджень в таблицю (рідини здатні зберігати об’єм, але легко змінюють форму).

   Картка 3. Властивості газів.

1. Надуй повітряну кульку, зав’яжіть його ниткою.
2. Надавіть на кульку і спостерігайте за зміною її форми і об’єму.
3. Випустіть повітря з кульки.
4. Якими властивостями характеризуються гази?
5. Запиши результати своїх досліджень в таблицю (гази не зберігають форму і займають весь об’єм, який їм надається).

   Отже, чим відрізняються речовини твердого стану від газоподібного і рідкого?

IV. Узагальнення і систематизація знань

• Як слід розуміти поняття «речовина»?
• Яка наука вивчає речовини та їх перетворення?
• Від чого залежить агрегатний стан речовини?
• Наведено приклади деяких речовин, знайдіть серед них одну й ту саму речовину в різних агрегатних станах: лід, скло, крейда, «сухий лід», повітря, пара, вуглекислий газ, вода, кава.

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 7, усно дати відповідь на питання1- 4 усно; заповніть таблицю до завдання 5, проведіть експеримент, виконуючи завдання 6.

Тема уроку: Молекули. Рух молекул. Дифузія

Мета уроку:

- дати поняття «молекула», ознайомити учнів з поняттям «дифузія», пояснити рух

молекул, їхнє значення в природі та житті людини;

- розвивати логічне мислення, уміння робити висновки й узагальнення;

- виховувати увагу, потяг до дослідництва.

Обладнання: цукор, пробірки з водою, йод, калій перманганат, модель

броунівського руху

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Структура і зміст уроку

I. Актуалізація опорних знань

   Прекрасний світ навколо нас. Дивовижний, незбагненний, чудовий. Скільки епітетів можна використати, описуючи його, скільки порівнянь, скільки таємниць приховує він! Та допитливість людини теж не має меж. Ми ставимо запитання і намагаємось на них відповісти. Сьогодні на уроці буде багато запитань, на які ми знайдемо відповіді, багато нової інформації, досі вам невідомої та незрозумілої. Тож візьміть свої знання та досвід і – вперед!

   Перепусткою до сьогоднішнього уроку будуть результати гри «Лото фізичних термінів». Ви повинні відшукати зашифровані терміни та дати їм визначення.

НЕДИТІЛОСЩШ

ЗЩАРЕЧОВИНАБЬЮ

БЬТОПАПАВМАСАВІЛ

НЕОКІЛОГРАМЖДЛ

РЛНЕТЕРЕЗИКУЦ

(тіло, речовина, маса, кілограм, терези)

   Поки клас розшифровує терміни, двоє учнів біля дошки виконують завдання:

   Із запропонованого переліку випишіть окремо назви тіл і речовин.

1-й учень:

Залізо

Вода

М’яч

Мурашка

Гума

Книжка

2-й учень:

Скло

Монета

Кисень

Шматочок льоду

Земля

Олівець

II. Мотивація навчальної діяльності

   Давньогрецький мислитель Анаксагор навчав: «Кістки складаються з маленьких кісток, кров – з краплинок крові, золото – зі шматочків золота». Тобто давньогрецькі вчені висунули гіпотезу про те, що речовина не суцільна, а складається з маленьких частинок. Тому сьогодні я пропоную здійснити подорож у мікросвіт.

III. Вивчення нового матеріалу

   1. Молекули.

   Ще 2500 років тому давньогрецький вчений Демокріт стверджував, що всі речовини складаються з молекул (у перекладі з грецької «маленька маса»), які зберігають її властивості. Наприкінці XIX ст. існування таких частинок було доведено наукою. Наприклад, якщо цукор вкинути у воду, він розчиниться. Розчин цукру на вигляд не відрізняється від води, але, скуштувавши його, ми скажемо, що цей розчин містить цукор. Найменші частинки речовини невидимі, однак вони зберігають її властивості. Для більшості речовин цими частинками є молекули. Вони надзвичайно малі. Нехай молекула буде такою, як крапка в кінці цього речення. Тоді людина виросте від Землі до Місяця, палець витягнеться від Москви до Владивостока, а волосина потовщиться до 40 м.

   Кожна речовина складається з певних, властивих тільки їй, молекул. Газ кисень складається з молекул кисню, газ озон – з молекул озону, цукор – з молекул цукру.

   Ми вже знаємо, що речовина може перебувати в трьох агрегатних станах. Наприклад, вода. Лід, рідина, водяна пара – це три стани однієї і тієї ж речовини, отже, і молекули її не відрізняються одна від одної. А чому речовина може переходити з твердого в рідкий, з рідкого в газоподібний стан і навпаки? Мабуть, це можна пояснити тим, як молекули розміщені, як вони взаємодіють між собою і рухаються. Давайте розглянемо малюнок 16 на сторінці 26.

Тверді речовини.

   Молекули дуже близько розташовані одна до одної та міцно зв’язані між собою, що можуть лише коливатися. Саме тому тверді речовини зберігають постійну форму і об’єм.

Рідини.

   У рідких речовинах відстані між молекулами в десятки разів більші за відстані у твердих речовинах, а притягання менше. Це дозволяє молекулам вільно переміщуватись одна відносно одної. Такі речовини легко перелити з однієї посудини в іншу, тому вони не мають постійної форми, але вже зберігають об’єм.

Гази.

   Згадайте дослід з повітряною кулькою, на якому ми пересвідчились, що газ займає весь наданий йому об’єм, може стискуватись, а це означає, що в газах відстань між молекулами набагато більша за розміри самих молекул. Тому вони слабо притягуються. Тепер зрозуміло, чому гази не мають власної форми і постійного об’єму.

   2. Дифузія.

   Про те, що молекули реально існують і рухаються, свідчить явище дифузії, і це ви спостерігали не раз. Чи доводилося вам бути в сосновому лісі літнього дня? А в липовому гаю, коли цвіте липа? Кожній рослині властивий свій неповторний запах.

   У який спосіб розповсюджуються пахощі?

   Вони розповсюджуються, тому що між молекулами є проміжки, і молекули повітря перемішуються з молекулами пахучої речовини. Це і є дифузія.  Для того, щоб пересвідчитись, як вона відбувається, проведемо досліди.

Дослід 1. У мензурку з водою капаємо чорнило (йод). Уважно дивимося, що відбувається.

Дослід 2. Візьмемо дві склянки води з гарячою і холодною водою, два пакетики чаю. Обережно опускаємо пакетики чаю в склянки (одночасно). Що спостерігаємо? Де швидше забарвилася вода? Чому?

Висновок. Чим вища температура речовини, тим швидше відбувається дифузія, тобто молекули рухаються швидше. 

Дослід 3 (уявний). Розпиляємо парфуми. Що би помітили та відчули учні, які сидять за першими партами? Скільки часу потрібно, щоб запах відчули учні, що сидять за останніми партами? Про що свідчить це явище?

   Висновок. Дифузія в газах відбувається швидше, ніж у рідинах, а в рідинах – швидше, ніж у твердих тілах. Явище дифузії доводить не тільки те, що між молекулами існують проміжки, але й те, що вони безперервно і хаотично рухаються.

   3. Значення дифузії.

   Дифузія надзвичайно важлива в живій природі і побуті. Завдяки цьому явищу відбувається обмін речовин: з повітря, що є в легенях, у кров приникають молекули кисню, а з крові в легені – молекули вуглекислого газу. Дифузія зумовлює проникнення поживних речовин із кишечника в кров тварин, води – в кореневі волоски рослин. В побуті засолення овочів, консервування фруктів неможливі без дифузії.

IV. Узагальнення і систематизація знань

• Із чого складаються речовини?
• На основі здобутих знань про розміщення і поведінку молекул зараз зіграємо в гру «Пантоміма». Для цього я викликаю шість учнів, які зобразять розміщення молекул речовини, яка перебуває в різних агрегатних станах. А ми повинні здогадатись, що це за стан і зобразити його схематично на дошці.
• Інтерактивна вправа «мікрофон».

• Чому не можна заварювати чай холодною водою?
• У якому розсолі – гарячому чи холодному – швидше просоляться огірки?
• Чому в лікарні завжди відчувається запах ліків?
• Чому влітку рибам у водоймах достатньо повітря, а взимку під кригою – ні?
• Чому небажано, щоб волога тканина, пофарбована в темний колір, дотикалася тривалий час до білої тканини?
• Де швидше відбувається дифузія – у газах чи рідинах? Чому?
• Як ви вважаєте, чи можлива дифузія в тверди тілах?
• Від чого залежить дифузія?
• Усі тіла складаються з ________________.
• Ці частинки ___________ і проникають у проміжки між іншими частинками.
• Це явище називається _____________.
• Воно відбувається тим швидше, чим ______________.

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 8, сторінка 35-37. Дати відповідь на запитання на сторінці 38 (усно) і виконати вдома дослід на сторінці 38 ( завдання 8), результати спостережень записати в зошит.

Тема уроку: Атоми. Хімічні елементи

Мета уроку:

- дати поняття «атом», «хімічний елемент», навчити розрізняти поняття «атом» і

«молекула», моделювати будову молекул;

- розвивати вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки,

працювати за зразком з коментуванням своїх дій;

- виховувати потяг до дослідництва.

Обладнання: моделі або малюнки атомів та молекул, таблиця Д.І. Менделєєва

Тип уроку:

Структура і зміст уроку

I. Актуалізація опорних знань

   Бесіда за питаннями.

1. Що таке тіло?
2. Що таке речовина? З чого складаються речовини?
3. Чого у світі більше: тіл чи речовин? Поясніть свою думку.
4. Наведіть приклади різних тіл, виготовлених з однієї і тієї ж речовини.
5. Наведіть приклади речовин, з яких можна виготовити одне й те ж саме тіло.
6. У яких агрегатних станах можуть перебувати речовини?
7. Яке явище доводить, що молекули перебувають у безперервному русі?
8. Чому в гарячій воді цукор розчиняється швидше?
9. Заготовляючи продукти про запас, люди засолюють рибу, овочі та інші продукти. На якому явищі ґрунтуються ці дії?
10. Морська тварина кальмар у разі нападу на нього викидає темну захисну рідину. Чому простір, заповнений цією речовиною, навіть у спокійній воді через деякий час стає прозорим?

II. Мотивація навчальної діяльності

   Ми впевнилися, що всі навколишні тіла складаються з речовин, які мають певні властивості, ці властивості пов’язані з найменшими частинками речовини – молекулами. А з чого складаються молекули? Давайте дізнаємось про це сьогодні на уроці.

III. Вивчення нового матеріалу

   Молекули – це ніби цеглинки будь-якої речовини, і так само, як цегла, теж із чогось складаються. Частинки, з яких складаються молекули, називаються атомами. Таку назву частинка отримала від давньогрецького вченого Демокріта. У перекладі на нашу мову «атом» означає «неподільний». Отже, атоми – це дрібні неподільні частинки, що входять до складу молекул. Так, у крапці, поставленої на папері графітовим стрижнем олівця, атомів більше, ніж зірок на небі.

   Атоми бувають різних видів. Нині відомо 110 видів атомів, що відрізняються між собою за будовою і властивостями. Тому атоми одного виду назвали хімічним елементом. Скільки існує видів атомів, стільки ж є хімічних елементів. Як і букви алфавіту, кожний хімічний елемент має свою назву і письмове позначення, яке називають хімічним символом. Подивимось на таблицю в підручнику на сторінці 29. У ній наведені назви хімічного елемента, його хімічний символ і вимова. Запишіть у зошит назви цих хімічних елементів та їхні символи. Як ви думаєте, чому в таблиці наведено лише сім хімічних елементів? Опрацюйте цю інформацію на сторінці 29 підручника і дайте відповідь на запитання.

   Атоми можуть по-різному сполучатись між собою. Як при складанні букв алфавіту утворюються сотні тисяч різних слів, так і з одних і тих самих атомів утворюються молекули різних речовин. Так, атоми хімічного елемента Оксигену входять до складу молекул таких різних за своїми властивостями речовин, як кисень, вода і вуглекислий газ (демонстрація моделей цих молекул).

   Атоми хімічного елемента Карбону входять до складу алмазу, графіту, вугілля та багатьох речовин, які ми споживаємо з їжею (демонстрація речовин). Таким чином, атоми хімічних елементів, поєднуючись у різних комбінаціях, утворюють різні речовини, при цьому завжди мають однакову будову.

   Атоми не можна побачити навіть під мікроскопом. Утворення молекул з атомів можна змоделювати за допомогою різнокольорових кульок. Зараз ми з вами з цих кульок змоделюємо молекулу води, кисню, озону, вуглекислого газу, метану (речовини, яка входить до природного газу), амоніаку і розглянемо малюнки молекул глюкози, лимонної кислоти. Ми побачили, що молекула кисню утворена з двох атомів Оксигену, а молекула озону – з трьох атомів Оксигену; молекула води – з двох атомів Гідрогені і одного атома Оксигену, молекула метану – з одного атома Карбону і чотирьох атомів Гідрогену, молекула вуглекислого газу – з одного атома Карбону і двох атомів Оксигену, а молекула амоніаку – з одного атома Нітрогену і трьох атомів Гідрогену. Уявіть, молекула цукру складається аж із 45 атомів трьох видів – Карбону, Оксигену і Нітрогену.

IV. Узагальнення та систематизація знань

   Доповніть речення:

• Усі ________ складаються з речовин.
• Речовини складаються з ____________.
• Молекули складаються з ___________.
• Хімічні елементи – це атоми ____ виду, які відрізняються за своєю будовоб та властивостями.
• Найбільш поширені на Землі – Оксиген, __________, ___________, __________.
• Сьогодні вченим відомо понад ______ елементів.
• Кожний хімічний елемент має свою назву та __________.

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 8 підручника, сторінка 34-35, дати усну відповідь на питання до параграфу, скласти кросворд за темою уроку. Використовуючи Інтернет, дізнайтеся, з атомів яких хімічних елементів утворена молекула оцтової кислоти та скільки атомів кожного елемента входить до її складу.

Тема уроку: Різноманітність речовин. Поняття про прості й складні речовини,

неорганічні та органічні речовини

Мета уроку:

- пояснити учням суть явища простих і складних речовин, неорганічних і

органічних речовин;

- розвивати дослідництво, допитливість і спостережливість;

- виховувати інтерес до знань.

Обладнання: моделі молекул, зразки простих і складних речовин, продукти

харчування, картки з завданнями

Тип уроку:

Структура і зміст уроку:

I. Актуалізація опорних знань

   Для того, щоб мандрувати світом речовин, нам необхідно пригадати деякі знання, які ми здобули на попередніх уроках. Троє учнів працюють біля дошки. Завдання для роботи на дошці:

1 учневі. Намалюйте молекулу води та поясніть її будову.

2 учневі. Намалюйте молекулу кисню та поясніть її будову.

3 учневі. На картці подані назви і знаки хімічних елементів, які не співпадають. Виправте помилки.

   Ущільнене опитування:

1. З яких частинок складаються речовини?
2. Як називаються частинки, з яких складаються молекули?
3. Як називається певних вид атомів?
4. У яких агрегатних станах існують речовини? Як можна змінити агрегатний стан речовин?
5. У чому полягає відмінність між твердим, рідким і газоподібним станом речовин?
6. Чому дифузія відбувається швидше в гарячих рідинах, ніж у холодних?
7. Які ви знаєте властивості речовин?

II. Мотивація навчальної діяльності

   Сьогодні відомо понад сто хімічних елементів, атоми цих елементів можуть сполучатися між собою у найрізноманітніших поєднаннях і кількісних співвідношеннях, утворюючи багато речовин (18 млн., крім того, щодня хіміки синтезують щонайменше 250 нових сполук). Як же в них розібратися? Зрозуміло, що така кількість різноманітних речовин потребує класифікації. Найпростіший поділ – це поділ на прості й складні.

III. Вивчення нового матеріалу

   1. Прості і складні речовини

   Візьмемо, наприклад, гази кисень і озон. Їхні молекули є різними тільки за кількістю атомів Оксигену – у кисню їх дві, а в озону – три (демонстрація моделі молекул). Кисень – це газ без кольору і запаху, він необхідний для існування більшості живих організмів, а озон – це газ блакитного кольору, з характерним запахом, і до того ж у великих кількостях шкідливий для здоров’я.

   А ось іще дві речовини – алмаз і графіт. Обидві речовини складаються з атомів одного хімічного елемента – Карбону, але розташовані ці атоми в них по-різному. Одна речовина – алмаз є найтвердішою у світі, а з іншої – графіт – виготовляють стержні олівців.

   Усі згадані вище речовини різні за властивостями і кількістю атомів у молекулі, але що їх об’єднує?! Кожна з розглянутих речовин утворена атомами одного хімічного елемента. Такі речовини називають простими.

   Простих речовин існує кілька сотень, тоді як складних – мільйони. Вони утворені з атомів двох і більше хімічних елементів. Подивімося на відома вам воду. Кожна молекула води містить два атоми Гідрогену й один атом Оксигену.

Схема будови молекули води

Атом Оксигену                  Два атоми Гідрогену                             Молекула води

   Давайте складемо з вами таку схему поділу речовин, і ви спробуєте навести приклади кожного виду речовин.

Речовини

прості складні

утворені атомами … утворені атомами …

кисень, водень, …, …, …. вода, кухонна сіль, …, …, ….

   Чому складних речовин більше, ніж простих?

2. Неорганічні й органічні речовини

   Тепер додамо, що речовини можна поділити на неорганічні і органічні. Назва «органічні речовини» виникла тому, що вперше вони були одержані з організмів. На сьогодні відомо понад 10 млн. органічних речовин.

    Робота з підручником. До яких речовин, простих чи складних, належать органічні сполуки і з яких атомів хімічних елементів вони складаються? Для того, щоб відповісти на це запитання, опрацюйте фрагмент статті «Органічні і неорганічні речовини» на стор. 34. У складі всіх органічних речовин є атоми Карбону та зазвичай Гідрогену. Досить багато органічних речовин містять ще й атоми Оксигену. Прикладами органічних речовин є білки, жири, вуглеводи, на які багаті продукти харчування. Для того, щоб організм розвивався нормально, щоб людина, а особливо дитина, була здоровою, потрібно споживати достатню кількість цих речовин. Адже білки – це будівельний матерал для наших клітин, а вуглеводи і жири – джерело енергії для клітини і організму в цілому. З’ясуємо, у яких продуктах харчування  які органічні речовини містяться (мал. 24 підручника). Багато органічних речовин людина створила сама. Наприклад, пластмаси, гуму, поліетилен. Згадайте, в яких галузях народного господарства вони можуть використовуватись.

   Решту речовин називають неорганічними. До них належить вода, залізо, водень, кисень, вуглекислий газ, кухонна сіль, сода та багато інших.

Робота з підручником. На сторінці 35 підручника знайдіть відповідь на запитання «Чим неорганічні речовини відрізняються від органічних?»

   Відмінність органічних речовин від неорганічних полягає в тому, що молекули органічних речовин містять ланцюжки з атомів Карбону, а молекули неорганічних речовин їх не містять.

IV. Узагальнення і систематизація знань

• Сигнальний диктант. Я називаю вам речовини. Якщо це проста речовина, ви руку не піднімаєте, якщо складна – піднімаєте.

   Залізо, вода, мідь, кухонна сіль, сода, цукор, вуглекислий газ, кисень, алмаз, водень, крохмаль, жир, графіт, пластмаса.

• Рольова гра «Магазин». На учительському столі розкладений товар: сіль, цукор, олія, мило, мінеральна вода, поліетиленові пакети, сода, пластмасовий посуд. Учні, які сидять на першому варіанті, повинні купувати товар неорганічного походження, а учні другого варіанту – тільки товар органічного походження. «Продавець» продає товар тільки за такої умови.
• Фронтальне опитування

• На які групи поділяють речовини?
• Чим прості речовини відрізняються від складних?
• Чим органічні речовини відрізняються від неорганічних?
• Які органічні речовини мають велике значення для живих організмів?

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 9, усно дати відповідь на запитання, ознайомитись з порадами щодо захисту природи на стор.43

Тема уроку: Чисті речовини і суміші

Мета уроку:

- сформувати уявлення про різницю між чистими речовинами і сумішами, вміння

розрізняти чисті речовини і суміші;

- розвивати цікавість до предмета, природниче мислення;

- виховувати уважність і охайність.

Обладнання: зразки чистих речовин і сумішей, діаграма «Склад повітря»,

лабораторне обладнання

Тип уроку:

Структура і зміст уроку:

I. Актуалізація опорних знань

   Біля дошки працюють два учні.

1 учневі. Розгадати кросворд.

По вертикалі.

1. Явище проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої речовини
2. Найменша хімічно неподільна частинка речовини

По горизонталі.

3. Частинка речовини
4. Наука, що вивчає речовини, перетворення одних речовин на інші

2 учневі. З’єднайте назви з відповідними визначеннями.

А атом                                    1 те, що входить до складу тіл

Б хімічний елемент               2 сукупність атомів одного виду

В речовина                             3 речовина, що утворилась з атомів одного хімічного елемента

Г проста речовина 4 речовина, що утворилась з атомів різних хімічних елементів

Д складна речовина   5 своєрідний «будівельний матеріал» речовин

Розумова розминка з учнями класу:

1. Які бувають речовини?
2. Що таке проста речовина?
3. Як поділяються прості речовини?
4. Що таке складна речовина?
5. Як поділяються складні речовини?
6. Чим відрізняються прості речовини від складних? Наведіть приклади.
7. З наведеного переліку виділіть прості і складні речовини: графіт, водень, кисень, вуглекислий газ, йод, крохмаль, вода.

II. Мотивація навчальної діяльності

   Якщо я додам у воду йод, що буде відбуватися? (проведення демонстрації) Як правильно назвати речовину, що утворилася в склянці після досліду? Ваші варіанти цікаві, але не зовсім точні. Крім простих і складних речовин, є ще поділ їх на чисті і суміші. Тому сьогодні на уроці ми дізнаємось, що таке проста речовина, суміш, чим вони відрізняються одна від одної, як приготувати суміш і де використовуються суміші.

III. Вивчення нового матеріалу

   1. Чим чиста речовина відрізняється від суміші?

   Групова робота «Знайди ознаки» (учні працюють в парах, один учень знаходить ознаки чистих речовин, інший – сумішей; за відповідями учнів складається схема).

Речовини

                   чисті суміші

індивідуальні                                                                складаються з двох або більше

не містять домішок інших речовин чистих речовин, кожна з яких

складаються з частинок певного виду зберігає свої властивості

(атомів, молекул) повітря (суміш газів, діаграма)

дистильована вода ґрунт

залізо чай

мідь кава

кухонна сіль компот

цукор морська вода

кисень будівельні матеріали

   Абсолютно чистих речовин не існує, у кожній речовині є певна кількість домішок. Для цього розглянемо кухонну сіль. Достатньо поглянути на вміст кожної сільнички, щоб відразу ж сказати, що в кам’яній солі є домішки. Під час добування її очищують від домішок, але повністю позбутися інших речовин усе одно не вдається.

• Як ви думаєте, яких речовин більше в природі – чистих чи сумішей?
• Якщо на столі розкласти різні олівці, ручки, папір, потім змішати їх, чи буде це сумішшю?

 2. Як приготувати суміш?

• Цукор – це чиста речовина, чи суміш?

   Насиплемо в склянку ложку цукру.

• А чайна заварка?

   Додамо до склянки одноразовий пакетик чаю. Доллємо води та перемішаємо.

• Що отримуємо?

   Дійсно, отримуємо суміш – смачний чай.

• Пісок – це чиста речовина, чи суміш?
• А якщо долити води і розколотити, що ми отримуємо? Отже, в обох склянках ми отримали суміші.
• А чим вони відрізняються? (у першому випадку складові частини непомітні, тому такі суміші називають однорідними, а у другому випадку складові частини видно неозброєним оком, такі суміші називають неоднорідними)
• Наведіть свої приклади однорідних та неоднорідних сумішей.
• Який на смак чай?
• А якщо змішати сіль та цукор, який смак матиме така суміш?
• Якщо змішати цукор та лимонну кислоту?
• Що це доводить? (це доводить, що в сумішах всі речовини зберігають свої властивості)

   Ви теж у змозі вдома виготовити різні суміші. Мильний розчин, компот, кава, тісто.

   3. Фізкультхвилинка

   4. Використання сумішей

   Демонстрація сумішей, які людина використовує в повсякденному житті, опрацювання оповідання на сторінці підручника 38-39.

IV. Узагальнення і систематизація знань

   Доповніть речення.

• Чиста речовина – речовина, що _____ домішок інших речовин.
• Суміші містять _______ чистих __________.
• У складі ________ речовини _________ свої властивості.

   Дайте відповіді на питання.

• Наведіть приклади чистих речовин і сумішей.
• У яких агрегатних станах суміші трапляються у природі?
• Чи можна молоко вважати чистою речовиною? Чому?
• Що вам сподобалось сьогодні на уроці? Як, на вашу думку, працював клас?

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 10 підручника, дати відповіді на запитання, за бажанням виконати проект «Речовини та суміші, які людина використовує в повсякденному житті».

Тема уроку: Способи розділення сумішей

Мета уроку:

- ознайомитись зі способами розділення сумішей, сформувати практичні навички з

розділення сумішей, продовжити знайомство з лабораторним обладнанням і

методикою проведення хімічного експерименту;

- розвивати навички, проводити нескладні досліди, бажання досліджувати та

спостережливість;

- виховувати почуття колективізму та взаємодопомоги.

Обладнання: лабораторний посуд, вода, крейда, кухонна сіль, пісок, залізні

ошурки, сірка, фільтрувальний папір

Тип уроку:

Структура і зміст уроку:

I. Актуалізація опорних знань

1. Яких речовин в природі більше: чистих чи сумішей?
2. Чим відрізняються чисті речовини від сумішей?
3. Які бувають суміші? Наведіть приклади.
4. Чи зберігають свої властивості речовини у складі сумішей?

II. Мотивація навчальної діяльності

   Чи є потреба видаляти з суміші чисті речовини?  Наведіть свої приклади.

   Для того, щоб виділити чисті речовини з суміші, треба ознайомитись зі способами розділення сумішей. Для цього ми проведемо серію дослідів і виконаємо практичне завдання.

III. Вивчення нового матеріалу

   Найпростішими способами розділення сумішей є:

• відстоювання;
• фільтрування;
• випарювання.

   1. Відстоювання. Відстоюванням розділяють суміші, компоненти яких легко відділяються один від одного. Приготуємо суміш крейди і води. Для цього візьмемо півсклянки води та одну столову ложку порошку крейди. Спочатку суміш буде білого кольору. Невдовзі після приготування суміші ми бачимо, як крейда осідає на дно, оскільки вона нерозчинна і важча за воду. Далі зливаємо воду, намагаючись не збовтати крейду. Ми розділили цю суміш на воду і крейду. Проте повністю розділити суміш за допомогою відстоювання нам не вдалося.

• Як же нам досягти повного розділення сумішей крейди та води?

   2. Фільтрування. Для проведення фільтрування потрібне додаткове обладнання – звичайна лійка, фільтр, скляна паличка. Фільтри – це нещільні пористі матеріали, через які просочується рідина, але не проникають частинки твердого компонента суміші. Такими властивостями наділені папір, тканина, шар піску, вата. Помістимо фільтр зі спеціального паперу чи тканини у пластикову лійку і поставимо у стакан, почнемо виливати суміш крейди і води. Ми побачимо, що вода проникає через фільтр у посудину під лійкою, а часточки нерозчинної крейди залишаються на фільтрі. Тому цей спосіб розділення сумішей і дістав назву фільтрування.

• А чи можна в один з розглянутих способів розділити дуже солодкий чай на чай та цукор? Чому?

   Дійсно, однорідні суміші ні відстоюванням, ні фільтруванням розділити неможливо. У таких випадках використовують інший спосіб – випарювання.

   3. Випарювання. Приготуємо суміш солі і води. Капнемо невелику кількість суміші води і кухонної солі на скло і почнемо нагрівати його доти, доки вся вода не випарується. На склі залишиться пляма білого кольору. Це і є кухонна сіль.

   4. Виконання учнями практичного завдання.

Тема: Розділення суміші фільтруванням

Мета: навчитися виготовляти та розділяти суміш речовин фільтруваням

Обладнання: фільтри, лійки, скляні палички, хімічні стакани, вода, пісок

Хід роботи:

1. Приготуйте суміш води та піску.
2. Змонтуйте прилад як показано на малюнку 31 у підручнику, переконайтеся, що фільтр не виходить за межі лійки і щільно прилипає до скла.
3. Суміш води і річкового піску обережно вилийте на фільтр. Спостерігайте, як у хімічний стакан надходить прозора чиста вода, а річковий пісок залишається на фільтрі.
4. Зробіть висновки.

IV. Узагальнення і систематизація знань

1. Поясни, чому на етикетках соків з м’якоттю є вказівка «Перед уживанням збовтувати». Однорідними чи неоднорідними сумішами є такі соки? Який спосіб розділення сумішей ми тут бачимо?
2. Вода одного з озер Закарпаття в кілька разів солоніша від морської. Якщо після купання в цій водоймі постояти на сонці, шкіра швидко вкриється шаром солі. Назви явища, які при цьому відбуваються.
3. Запропонуйте способи розділення сумішей:

• тирса + вода + крейда
• кухонна сіль + вода + пісок

V. Домашнє завдання

   Опрацювати § 11, дати відповіді на запитання, ознайомитись зі скарбничкою знань. Довести, що мінеральна вода – це суміш, і запропонувати способи розділення цієї суміші.