Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави. Микола Вороний. «Євшан – зілля».

   Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

(Підготувала вчитель Сарненської ЗОШ І_ІІ ст. №3 Правник І.Б.)

                                  "Де ж найкраще місце на землі…?"

                          за поемою Миколи Вороного "Євшан-зілля"

                                   Урок з української літератури у 6 класі

Тема. Микола Вороний. « Євшан – зілля». Поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності.

 Мета: усвідомити зміст поеми; показати різницю між літописним оповіданням та народною легендою; формувати вміння працювати з текстом; розвивати навички виразного, вдумливого читання тексту, характеристики образів; розвивати асоціативне та логічне мислення; виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.

Учні повинні знати: стислі відомості про М.Вороного, зміст виучуваного тексту твору, героїв поеми, перебіг подій твору, вчинки і почуття героїв.

Учні повинні вміти: передати сюжет, поділити твір на логічні частини – складники сюжету -  та назвати їх, характеризувати образ сина половецького хана, висловити власні думки з приводу прочитаного, зіставляти події минулого і сучасності.

Обладанння: зміст тексту, схеми, таблиці, ілюстрації учнів, магнітофонний запис пісні  «Виростеш ти , сину…» В. Симоненка.

Тип уроку: урок-дослідження, аналізу художнього тексту.

Випереджувальні завдання: історична основа твору; довести, що за ознаками жанру –це ліро-епічний твір.

Методи і прийоми: метод дослідження, аналізу, повільного читання. 

                                               Хід уроку

                                               У всіх людей одна святиня.

                                               Куди не глянь, де не спитай.

                                              Рідніша їм своя пустиня,

                                              Ніж є чужий зелений рай.

                                                                             М. Чернявський

 

                                    Можна  все  на  світі  вибирати , сину,

                                    Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                                                                          В.  Симоненко

 

 І. Етап створення  позитивного  настрою

1. Прослуховування пісні В. Симоненка «Виростеш ти, сину, ..» із коментуванням вчителя.

          Батьківщино, земле рідна,

      Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

         Ти , як мати , найрідніша,

                Ти з дитинства нам миліша…

                               М. Сингаївський

   Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.

   Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

 

2. Словникова робота.

Ностальгія – туга за рідним краєм.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 - Учні читають разом епіграф уроку з дошки, з’ясовують,  з яким словом асоціюється зміст.( Батьківщина). Застосувавши метод "Гронування",  складають асоціативну схему. На протязі уроку продовжують заповнювати її.

                                            Асоціативна павутинка

 

 

Найдорожче                                       Вічність                                Рідне

 

 

 

                                                 

                                                

 

 

 

 

Вірність                                    Незнищенність                         Відданість

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

    Підготовлений учень читає уривок напам’ять.

          Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

• Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ,

Де ж найкраще місце на землі?

 

Сонце усміхнулося здаля:

• Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти.

 

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край!

                                        Д. Павличко

Бесіда за питаннями:

- Найкращим краєм на землі для кожної людини завжди буде залишатися яке міце і чому? /Метод "Мікрофон"/

 (  Те місце, де вона народилася – Батьківщина та інші відповіді учнів.)

- Чому ми повинні знати історію рідного краю? ( Людина мусить мати в душі найдорожче – любов до рідної землі, до батька-матері, до волі, а вже потім – усе інше.)

• Які твори на історичну тему ми вивчали у молодших класах?
• Якими історичними героями пишається наш народ? Чим саме вони заслуговують на народну пам’ять?( Відважними козаками – Морозенком, Богуном, Залізняком, Гонтою, гетьманами - Б. Хмельницьким, І. Мазепою та ін., князями Київськими, бо всі вони були захисниками славного роду українського, будівничими України.)
• Чим пояснити те, що Україна протягом історії боролася із загарбниками, які намагалися заполонити її? ( Україна та її народ прагнули бути вільною незалежною державою.)
• Дайте визначення легенді та літопису як літературним жанрам. Як ці жанри можуть бути пов’язані між собою?

Легенда – це оповитий казковістю і фантастичністю переказ про якусь одну визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж (здебільшого реальний).

Літопис – це опис історичних подій, в яких розповідь велася за роками ("літами".)

( І легенди, і літописи – це пам’ятки пам’ятки не лише історії, а й  художньої літератури у яких оспівується славне минуле України.)

• Чи правильне твердження, що народ – творець історії? Власні думки обгрунтуйте.

 

ІV. Оголошення теми і мети уроку

На дошці акровірш М.Рильського. Учні зачитують і визначають кому він присвячений.

Вітаю Вороного нині!

Одважно линучи з-під хмар,

Рабів будив ти у долині,

Огонь злюбивши, як Ікар!

Не відаючи супокою.

Оспалих кликав громадян,

Минуло! Це ж перед тобою

У тебе вкрадений Євшан!

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

       Вступне слово вчителя.

  Сьогодні ми продовжимо розмову про талановитого поета, критика, історика і діяча українського театру, перекладача, актора, журналіста… Миколу Вороного.

В історії нашої країни є чимало трагічних подій. Українська інтелігенція, позбавлена творчої трибуни, переслідувалася за "український сепаратизм" або за "соціалізм" і "хлопоманство", тому почувала себе пасербом у рідному краї…У такі часи жив, творив, боровся М. Вороний.

        "Хронологічний двобій" ( питання учням за життєвим шляхом Вороного, який учні розглянули разом з вчителем на попередньому уроці):

1. Що ви знаєте про епоху, коли народився і формувався світогляд майбутнього поета? ( У країні були досить тяжкі часи. Складалася і дедалі посилювалася адміністративно-командна система, утверджувався культ особи Сталіна, безроздільним стало панування більшовицької партії. Це призвело в 30-х роках до не знаного ще в історії терору проти народів, що входили до складу СРСР. Почалося нищення культурних сил України, зокрема вчених та митців. У ці роки Україна втратила близько чотирьохсот творців. Одні були репресовані, інші перестали писати, залишили рідний край, аби зберегти своє фізичне існування. Цей період справедливо названо Розстріляним Відродженням.)
2. Хто і що впливало на розвиток Миколи Вороного як особистості?

  (Починаючи з дитинства захоплювався творами Ф. Купера, Ж. Верна, Т.Шевченка, пізніше М. Коцюбинського, Лесі Українки, М.Лисенка, П.Тичини, М.Рильського, І.Франка, корифей українського театру М.Кропивницький. Однак, про що не думав Вороний, для нього нічого святішого не було за страдницьку і підневільну Україну.)

3. Як сприймав поет події ХХ ст. в Україні? (1917 року Вороний захопився ідеалами Лютневої революції, брав безпосередньо участь у  створенні Директорії, вважаючи її втіленням прагнення українського народу до свободи. Однак насильство, терор викликають внутрішній протест у поета. Будівництво суспільства на безневинній крові народу він прийняти не міг, як не міг вітати соціалізму, в  якому  знецінювалася людина, нівелювалася особистість. Складні обставини громадянської війни змусили поета емігрувати за кордон.)
4. Яка головна причина трагічної смерті М.Вороного? ( Вороний потрапив у ту атмосферу, коли погрозливо завис над головами мислячих людей жорстокий меч сталінських репресій. Його звинуватили у відступництві, шпигунстві, а діяльність називають " вилазкою класового ворога", творчість розцінюється як "явно буржуазно-естетська або націоналістична".)
5. У якому році була написана поема "Євшан-зілля"? (1899)
6. Що таке євшан-зілля? ( Степовий запашний полин. Приворот.)

 

 Виразне читання поеми « Євшан – зілля» ( вголос )

Колективна робота

    Учні обмінюються враженнями від прочитаного, зачитують рядки , що запам’яталися.

Випереджувальне завдання

Повідомлення І групи " Дослідників"

     Історія написання поеми "Євшан-зілля" і порівняння її з уривком з Іпатського літопису.

Доля України, проблема історичної пам’яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році він написав прекрасну зворушливу поему "Євшан-зілля". Цей твір – авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку М.Вороний дізнався з Іпатського літопису, у якому збереглася легенда про чарівну силу степового зілля євшан (полин). Літопис, виголошуючи похвалу князеві Роману, володарю Галича, порівняв його з рідним дідом – славним київським князем Володимиром Мономахом. У похвалу князям літописець вмонтував коротке героїчне оповідання про те, як Мономах розбив половців і вигнав їх за Дін. Менший половецький хан Отрок утік аж в Абхазію, а старший Сирчан переховувавсь у степах за Доном. А коли помер князь Володимир, Сирчан послав до Отрока свого  співця Оря, щоб той піснями або зіллям розбудив у  душі вигнанця почуття туги за рідним краєм і повернув його в землю половецьку. Той наказав йому промовити: "Володимир же помер. Тож вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слова мої, співай же ти йому пісні половецькії. А якщо він не схоче, - дай йому понюхати зілля, що зветься євшан". Однак пісні гудця не схвилювали Отрока. Той не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: "Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути". І прийшов у землю свою".  .

     Автор не просто  переповідає віршами літописну поему і переносить основні події у часи існування Київської Русі, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю, надає твору українського історично-побутового колориту.

  Літературна пауза

 Гра "Літературне лото" (робота в групах)

 На партах 4 великих картки:

Час дії	Місце дії	Головний герой	Інші персонажі

    Набір маленьких карток:

ХІІст.	Москва	Володимир Мономах
ХVст.	Половецький степ	Гудець
ХVІІст.	Стамбул	Половецький хан
Хст.	Київ	Юнак-половець

Виграє та група, яка швидше і правильно добере великі й маленькі картки.

 

Випереджувальне завдання

Повідомлення ІІ групи "Літературознавців"

За ознаками жанру довести, що твір М.Вороного "Євшан-зілля" – поема.

Твір М.Вороного "Євшан-зілля" названий поемою. Це жанр мішаної форми, тому що носить ознаки таких родів літератури, як лірика й епос, тобто ліро-епічний твір.

Епосом називається зображальний рід літератури, в якому подається об’єктивне зображення людини у взаємодії з іншими людьми, подіями, явищами; епос має прозову форму; лірика – виражальний рід літератури, де зображення людини подається через відтворення її почуттів, переживань, роздумів; лірика здебільшого має віршовану форму.

У ліро-епічних жанрах наявний розгорнутий сюжет; розкривається внутрішній стан героїв; крім образів, що входять у розвиток сюжету, є ще й образ ліричного героя; використовуються різноманітні засоби; мова, як правило, віршована.

У творі М.Вороного наявний розгорнутий сюжет; події розкриваються динамічно, напружено. Це підкреслюється також використанням багатьох дієслів. Характер героїв розкривається досить повно, читач дізнається про їхній внутрішній світ, переживання та думки. Подій кілька – перебування половецького хлопця в полоні, приїзд гудця і повернення героя на батьківщину. Форма – віршована. Отже, за жанром це ліро- епічний твір, поема.

     Питання до учнів:

- Що спільного і відмінного у поемі і Іпатському літописі? Чим це пояснюється?

( Хоча поема і побудована на основі літопису, але Вороний розвиває його, надає нового звучання.)

- Яку ідею літописних джерел наслідує М.Вороний у поемі "Євшан-зілля"? У якій частині твору вона найповніше висвітлена?

- Згадати значення слова епіграф.

Епіграф – уривок якогось твору, влучний вислів, афоризм чи прислів’я, що ставиться на початку літературного твору або перед окремими його розділами з метою увиразнити тему та ідею чи створити певний настрій.

- Прочитати епіграф до поеми.

- З якою метою автор використовує для епіграфу уривок з літопису? Яку ідейно-історичну роль він виконує?  ( У епіграфі відбито головну думку твору. Поет з болем у серці звертається до тих людей, "котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали".)

- Знайти у поемі подібні слова. Кому вони належать? Що вони виражають?

( Рядки епіграфу і слова поеми "Краще в ріднім краї милім…" Вони належать юнаку і означають пробудження в його душі приспаного прагнення до волі, любов до рідного краю, свого народу.)

 Робота зі змістом твору

Дослідницько – пошукова робота у творчих групах:

Завдання групам:

І група

- Визначити тему твору.

(  Зображення перебування у Володимира Мономах ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.)

ІІ група

- Визначити основну думку твору.

( 1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;

  2) "…хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають".)

 

 

Бліц-опитування (кожній групі ставиться питання):

1. Як ви думаєте, чому в поемі відсутнє ім’я юнака? ( Узагальнений характер сюжету.)

2. Як потрапив ханський син до Києва? (Був полонений князем.)

3.  Через що князь вирішив залишити хлопця при собі? (Зважив на вроду ханського сина.)

4. Як жилося синові половецького хана у Києві, у князя Володимира? (Жилося йому "і безпечно, і вигідно"…)

5. Як жилося батькові без коханої дитини? ( Зажурився, засмутився… Вдень не  їсть, а серед ночі плаче, бідний, та зітхає, сну не знають його очі.)

6. З яким проханням звернувся половецький хан до гудця? (Піти у землю Руську і відшукати його сина. Розповісти про те, як він сумує за ним, заспівавши рідну пісню. Коли той не згадає нічого, то дати йому понюхати євшан-зілля – щоб згадав він "степу рідного привілля".)

7. Перенесімося в минуле – простежимо шлях гудця від Дону до Києва. Скажіть, чи міг він у той час пройти цю відстань за три доби, як сказано в поемі:

                 Йде він три дні і три ночі,

                 На четвертий день приходить

                 В місто Київ опівночі.

( Автор навмисно прербільшив можливості гудця, щоб показати, як старець поспішав повернути молодого половця до рідного дому.)

8. Чому ханський син залишився байдужим до розповіді, до співу? (Бо він за довгий час та добре ставлення до нього забув "і батька, і родину".)

9. Поясніть причину бурхливої реакції на пахощі євшан-зілля? ( Відчувши запах бадилля з рідної сторони, юнак відразу згадав і рідний степ, де народився та виріс, і волю, і рідні шатра, рідних людей…)

10. Як ви розумієте слова з поеми:

             Ні, про інше щось говорить

             Те старе оповідання.

             Між рядками слів таїться

             В нім якесь пророкування.

( Автор хотів переконати нас у тому, що справді щасливою може бути людина тільки на рідній землі. Де б не опинилися ми, куди б не закинула нас доля, ми завжди повинні пам’ятати свою рідну Батьківщину.

Робота в групах

Гра "Відгадай, що в торбинці?"

Вчитель видає кожній групі непрозору зав’язану торбинку. У першій торбинці – шматочок свіжого духмяного хліба; у другій – зубчик часнику; у третій – ароматні стебла м’яти, у четвертій – полин.

Завдання: за запахом визначте предмети, складіть розповідь про їх значення. Які асоціації виникають?

Дослідницько- пошукова робота

Метод "Коло ідей"

- Кожна група вибирає завдання і намагається підготувати  за 2 хв. відповідь.

1. Яка мета післямови? Чи пов’язана вона зі вступом?

( Пряме звертання до співвітчизників на початку і пристрастне слово наприкінці поеми утворюють своєрідне композиційне кільце. Коло – символ вічності, тобто вічною й незнищенною залишається відданість батьківщині. Автор переймається проблемою відчуження синів України від свого народу, від своєї матері-України. Він роздумує, що їм бракує "тієї сили, духу, що зрива на ноги", що веде до боротьби проти рабства.)

2. Чому поема закінчується риторичним запитанням? Які воно викликає асоціації?

("Де ж того євшану взяти,

 Того зілля-привороту.

 Що на певний шлях направить,-

 Шлях у край свій повороту?!")

(Поема є пошуком ліків, які зможуть повернути синів до рідної Вітчизни. Ця поема викликає незадоволення лише у тих, хто зрадив інтереси свого народу, хто став виконавцем чужих ідей, рабом, чужинцем на рідній землі, перевертнем. Останні рядки – це звернення до сучасної України, до її синів. Чи не всі вони відцуралися свого роду, своєї Вітчизни, чи бракує їм сили, духу, що ведуть боротьбу проти рабства?Автор вважає, що немає тієї сили, що пробудить почуття національної гідності, немає і кобзарів, що колись будили приспану гідність. Тому поет і шукає євшан-зілля, того привороту, тих ліків, які зможуть повернути синів до рідного лона.)

Гра "Склади пазли"

-  Кожна група вибирає завдання і намагається підготувати якнайшвидше відповідь.

 

1 пазл. Скласти цитатний план по порядку.

     

       Орієнтовний план

 

1) " В давніх літописах наших

    Єсть одно оповідання…"

2) "Жив у Києві в неволі

     Ханський син, малий хлопчина…"

3) " Час минав, і став помалу

    Рідний степ він забувати…"

4) " Та не так жилося хану

     Без коханої дитини…"

5) " Кличе він гудця…"

6) " І пішов гудець до себе…"

7) " Та слова його хлопчину

      Не вражають…"

8) " І понюхать юнакові

     Подає оте бадилля…"

9) " Що ж це враз з юнаком сталось?"

10) " В рідний степ, у край веселий

       Простували, поспішали".

11) " Україно! Мамо люба!

       Чине те з тобою сталось?"

 

 

2 пазл. Заповнити   підтвердженнями цитат таблицю " Композиційна будова твору".

 

Зачин	" В давніх літописах наших єсть одно оповідання…" – найдорожче – рідна земля.
Експозиція	Історія полону сина половецького хана та його життя на чужині.
Зав’язка	Бажання постарілого і хворого хана, невтішного від розлуки, повернути сина.
Розвиток дії	Складний шлях посланця до палат князя Володимира та виконання ханського наказу.
Кульмінація	Конфлікт у душі юнака: вибір між спокійним, узвичаєним життям бранця та небезпечним, сповненим тривог, вільним життям удома.
Розв’язка	Юнак обирає рідні половецькі степи.
Післямова	Ідея вірності батьківщині. Гіркий докір сучасникам.

 

Відгадай кросворд  "Характеристика образу юнака-половця"

1

х

л

о

п

ч

и

н

а

2

п

о

л

о

н

3

в

о

л

о

д

и

м

и

р

4

д

о

б

р

е

5

с

л

о

в

а

6

е

в

ш

а

н

7

г

у

д

е

ц

ь

8

в

о

л

е

н

ь

к

а

 

 Запитання до кросворду

1. "Жив у Києві, в неволі,

Ханський син, малий хлопчина, -

Половецького б то хана

Найулюблена дитина".

2. Чому юнак перебував у Києві в неволі?

(Бо потрапив у полон.)

3. Як величали князя Мономаха, який лишив юнака при собі? (Володимир.)
4. Як жилося хлопцю на чужині? (Добре.)
5. За допомогою чого спочатку хотів нагадати батько синові про рідний край?

(Слова.)

6. "Що, понюхавши, згадав він

Степу рідного привілля?" (Євшан.)

7. Яка людина, котру хан порівнює з "ясним соколом, сірим вовком", відіграла важливу роль у поверненні хлопчини додому? (Гудець.)
8. Яке прагнення у душі юнака було приспане на чужині?" (Воленька.)

 

Відгадати ключове слово, приховане у змісті вислову:

  Хлопчик, що був у полоні,

  До якого йшов співець

  Із далекої країни, називаємо… (половець)

 

VІ. Рефлексія та оцінювання

Гра "Мікрофон"

-  Як ви розумієте вислів ( на дошці) із твору М.Вороного "Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!..."? 

( На жаль, багато українців не живуть у себе на батьківщині, забули рідний край, мову; для них відсутнє почуття патріотизму, вони нічого не хочуть зробити для рідного краю й свого народу. Але найстрашніші ті з них, хто має "пустку замість серця" у своїй країні. Вони  зневажають свою націю,  мову, звичаї, вважають їх другосортними.)

Скласти сенкан

1. Тема (іменник).
2. Опис (прикметник).
3. Дія (дієслово).
4. Ставлення (фраза).
5. Перефразування (синонім).

(1. Батьківщина.

 2. Найдорожча, єдина. неповторна.

 3. Пам’ятає, життя дає, нічого не вимагає.

 4. Батьківщина – всім матерям мати.

 5. Вітчизна, рідний край, домівка.)

Заповнити таблицю

Самооцінка
Оцінка товариша
Оцінка вчителя
Сьогодні на уроці мені було…

 

Підсумок учителя

Зачитування останніх рядків поеми – звернення до сучасної України, до її синів.

Вчитель. Можна сказати, що поема "Євшан-зілля" орієнтована на сучасного читача. Проблема, порушена в ній, залишається актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб кожен завжди пам’ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених.

VІІ. Домашнє завдання

Завдання по групам.

І група – готує дискусійний діалог "Що таке патріотизм і чи потрібен він у сучасному житті?"

ІІ група – написати твір-роздум про вірність людини рідному краєві, своїй нації. Використати статтю 12 Конституції України.

     Додаткове (за бажанням у ПАПКУ УСПІХУ) - продовжити поему

« Євшан – зілля» про повернення сина додому.

                                     Міні - словник

Легенда – це оповитий казковістю і фантастичністю переказ про якусь одну визначну історичну подію чи улюблений народом персонаж (здебільшого реальний).

 

Літопис – це опис історичних подій, в яких розповідь велася за роками ("літами".)

( І легенди, і літописи – це пам’ятки пам’ятки не лише історії, а й  художньої літератури у яких оспівується славне минуле України.)

 

Епіграф – уривок якогось твору, влучний вислів, афоризм чи прислів’я, що ставиться на початку літературного твору або перед окремими його розділами з метою увиразнити тему та ідею чи створити певний настрій.

    

   Сенкан

1. Тема (іменник).
2. Опис (прикметник).
3. Дія (дієслово).
4. Ставлення (фраза).
5. Перефразування (синонім).