Цінність культури Страодавнього Риму

ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

На культурний розвиток Риму істотно вплинули греки, яких римляни завоювали в 146 р.до н.е. Тому римські боги були подібними до грецьких богів. З обтесаних каменів римляни будували дугоподібні перекриття — арки, склепіння й куполи. Арки (від лат. arcus — дуга) використовували під час будівництва мостів, водогонів та інших споруд. Щоб надати храмам і залам більшої висоти й величності, робили дугоподібні стелі — склепіння. Купол — стеля у вигляді величезної перевернутої чаші.

«Храмом усіх богів» римляни вважали Пантеон. Крізь величезне кругле вікно посередині купола лився потік світла, який розсіювався краями просторої зали. Римляни добротно будували споруди. Пантеон ніколи не розбирали із часів його зведення — з язичницького храму він був перетворений на християнський. І донині купол Пантеона є найбільшим у світі. 

Щоб увічнити подвиги полководців та імператорів, будували тріумфальні арки. Тріумфальна арка Тіта в Римі створена з унікального мармуру, який добували тільки в Аттиці. Вона вирізняється чіткими й лаконічними формами, які видаються простими, однак тоді це був справжній витвір мистецтва, наслідуваний в усьому світі.

Захоплення видовищами — гладіаторськими боями, перегонами на колісницях, битвами зі звірами — спонукало до появи грандіозних амфітеатрів. Колізей — візитівка сучасного міста Рима і всієї Італії.

Серед архітектурних пам’яток Стародавнього Риму особливо вражають водогони — акведуки — довгі ряди кам’яних арок, що підтримували глиняні труби, якими текла вода з гірських джерел, що знаходилися за багато кілометрів від міст. У місті труби йшли під землею, а звідти — у різні водойми: на майданах, у палацах, при храмах і будинках багатіїв. У Римі працювало 11 водогонів, три з яких збереглися дотепер. Акведуками вода надходила у фонтани, з яких її брали для пиття, а також в імператорські терми, доступні для всіх вільних людей. 

Будівництво доріг було великим досягненням римської інженерії, адже побудовані вони були так, що служили століттями. Римські дороги вели в усі кінці світу. Донині збереглася бруківка Аппієвої дороги, вимощеної в 312 р. до н. е. Аппієва дорога

Скульптура — це мистецтво створення тривимірного зображення шляхом різьблення, ліплення чи різання. Римляни встановлювали багато скульптур у будинках і на вулицях. На відміну від грецьких зображень, далеких від достовірних образів, римські бюсти і статуї передавали індивідуальні риси людини, її характер. Римські художники створювали скульптури з мармуру, каменю та глини, навіть бетону.

Відомості щодо живопису Стародавнього Риму дуже обмежені. Значно більше збереглося зразків мозаїки, яку виготовляли зі шматочків кольорового непрозорого скла — смальти. Мозаїки зображували богів, орнаменти, тварин, сцени полювання та боїв. У Давньому Римі мозаїку використовували в багатих будинках і палацах, нею декорували підлогу, стіни, склепіння деяких храмів, терм і лазень, щоб не тільки прикрасити, а й зміцнити їх. Мозаїка зберігала прохолоду, її було легко мити. Багато римських мозаїк збереглося дотепер. 

Освіта і наука в Римській імперії

З 12 до 16 років римські юнаки із заможних сімей відвідували школи граматиків, де вивчали літературу, граматику, логіку, арифметику, геометрію, астрономію та елементи музики. В 16 років вони вдягали чоловічу тогу й опановували риторику і римське право. У віці 17–18 років юнаки мали полишити навчання для військової служби. Шкіл, де з хлопцями освіту здобували дівчата, було небагато. Вважали почесним, якщо дівчинка була освіченою. Навчання дітей у Римі починалося із 7 років. Зазвичай діти ходили в початкову школу, де вчилися читати, писати й рахувати. Школи для незаможного люду розміщувалися при крамницях, художніх чи ремісничих майстернях. 

Давньоримська наука дістала в спадок низку грецьких досліджень, але, на відміну від них, набула переважно прикладного характеру. Тому в усьому світі поширились римські цифри та юліанський календар. Значних успіхів римляни досягли в розробці законів, що відіграло вирішальну роль у подальшому розвитку юридичної думки. 

Поет Лукрецій Кар написав трактат «Про природу речей», у якому описано історію утворення Землі й виникнення на ній живих істот, розвиток первісного суспільства тощо. Відомий учений Страбон зібрав у своїй «Географії» відомі на той час відомості про країни і народи — від Британії до Індії. А Пліній для написання твору «Природнича історія» використав понад 2 тисячі праць східних, грецьких і римських астрономів, медиків, агрономів, істориків та інших учених. 

Наприкінці II ст. прославився лікар Гален, який проводив досліди з вивчення дихання, діяльності спинного і головного мозку. Визначним твором стала «Історія Риму від заснування міста», написана Тітом Лівієм. Цей твір складається із 142 книг і розповідає про часи від заснування міста на семи пагорбах до 9 року

Дякую за увагу!