ПОКРОВА – МАТИ   КОЗАЦЬКА

Спортивно розважальне свято "Козацькі забави"

МЕТА: розширити кругозір учнів про козацтво; популяризувати фізичну культуру та спорт; виховувати почуття дружби, колективізму, взаємовиручки.

ОБЛАДНАННЯ: святково прибраний зал; українські національні костюми для учнів; спортивні знаряддя.

Учень 1.       Добрий день, хто тут зібрався нині,

     Добрий день, хто слухає тут нас.

Добрий день промовимо ми щиро,

     Шановні гості, ми, вітаєм вас.

Учень 2.        Прийміть хліб-сіль, шановні гості,

Без хліба свята в нас нема.

Бо хліб – добробуту початок,

І символ щедрого життя.

( звучить мелодія)

(На фоні мелодії – слова).

Учень 3.      Дозвольте сьогодні усім побажати
                    Багато хороших і сонячних літ.
                  Так будьте ж здорові!
                    І будьте багаті!
Учень 4.                  Хай діти радіють у батьківській хаті!
                                 Нехай розквітають лани і оселі
                                 Так будьте ж щасливі і будьте веселі! 

Ведучий 2. На нашому святі присутні гості.

Учень 5.                  О, Мати Божа! Дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі людина,

Живе єдиним словом: Україна!

Учень 6.    Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно

Пишна та багата!

Учень 7.           Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре, -

Там мій святий, чудовий край.

Пісня про Україну

Ведучий 1.   Стоять в багрянці й золоті  діброви

Калина демонструє пишну вроду .

От і прийшла Покровонька , Покрова -

Одне з найкращих свят мого народу.

Давайте ми у днину цю чудову

Повернем  погляд у глибину віків .

Бо ж недаремно  вважалась Покрова

Заступницею наших козаків .

 Учень 8.   Світ у сяйві, не впізнати

Саду і городу:

То Покрова – світле свято

Нашого народу.

Учень 9.   То Покрова землю вкрила

Щедрими плодами,

Розпростерла ніжні крила,

Стала понад нами.

Учень 10.    То – Покрова-захисниця

Людей православних.

То – Богиня-помічниця

Запоріжців славних.

Учень 11.   Грає осінь кольорова,

Пахнуть груші, сливи,

Усміхається Покрова

До дітей щасливих.

Ведучий 2 . 14 жовтня -  одне з найбільших осінніх свят – свято Покрова.

Люди здавна шукали посередників і заступників перед Богом. Саме таким і є в нашій уяві образ Пресвятої Богородиці, яка, ми віримо, якщо її дуже попросити, заступиться і допоможе в важкі хвилини життя.

За народними уявленнями Покрова піклується про сім’ю, шлюб,здоров’я та благополуччя родини.

Учень 12.   Матусенько Божа, люба та мила,

Як вечір надходить, усі ми в поклоні

До тебе підносим маленькі долоні.

І молимось щиро за маму і тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата,

За всіх, кого любим, за всіх, хто нас любить,

 Хто нам помагає і ніжно голубить.

Учень 13.                       Пресвятая Покрівонько,

Перед твоїм покривалом

Голови схиляєм.

Прохаєм Покрівоньку од лиха укрити,

Здоров’ячко всім нам знов обновити!

Ведучий 2. Свято це вперше виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор – вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва – Покрова.

Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України.

Ведучий 1.  Це свято дуже шанували запорізькі козаки. Однією з найвеличніших на Січі була церква Покрова Богородиці, яка могла позмагатися коштовностями й оздобленням із Києво-Печерською лаврою. Посередині був величезний багатоярусний іконопис із церковними воротами, відлитими з чистого срібла та позолоченими. У композиції   центральне місце посідала ікона "Покрова".

Ведучий 2:  З  давніх – давен  в  Україні  існує  така  традиція: після  трудового  дня  проводити  свій  вільний  час, зібравшись  разом, в  єдине  коло  з  піснями, танцями, іграми, розвагами, змаганням. Ось  і  у  нас  сьогодні  також  незвичайне  козацьке  коло. 

Отож  уявіть  собі  сільську  місцевість  на  Запоріжжі. Біля  старенької  хатини  готує  вечерю  господиня  і  чекає  старого  козака  додому.

Ведучий 1:  А чи  ви знаєте, що до фортецi Запорiзької Сiчi пiд страхом смертi заборонялося приводити жiнок. Крiм того, запоріжцi вважали небажаним одружуватися.

Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного була мати, були сестри, коханi, нареченi, були й дружини з дiтьми. Вони й плакали, виряджаючи козакiв на Сiч, у похiд. Чекали  роками їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловiкiв господарство, ростили, й виховували синiв.

Ведучий 2:  То  хто ж  вони – козаки? Давайте  спробуємо  на  хвилину  замислитись  над  змістом  слова  „козак”. Мабуть,  у  вашій  уяві  спалахнув  образ  сильних, мужніх  і  відданих  рідній  землі  людей. Мабуть,  через  віки  до  нас  дійшов  шелест  козацьких  знамен, брязкіт  козацької  зброї. 

Ведучий 1 :  Запорізький  козак  завжди  залишався  лицарем  честі  і  мужнім  захисником  незалежної  країни. На  своїх  кораблях,  галерах  і  великих  човнах  „Чайка”  вони  досягли  берегів  Туреччини. Палили  її  столицю, громили  військо,  визволяли  полонених. Отже, не кожен міг стати козаком.

14 учень:

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

15 учень.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю вільную

І Вкраїну свою рідную,

Як зіницю берегли…

16 учень:

Сьогодні свято, конкурс нині.

Сьогодні в нас козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

17  учень:

Нумо, хлопці, покажіться!

А ви, друзі, подивіться,

За якого вболівати

Ви прийшли на наше свято?!

(Команди виходять на сцену, попереду гетьман. Звучить козацький марш. Оплески.)

ГЕТЬМАН (читає).

 «Сини мої, козаки! Я, гетьман козацького війська, наказую провести змагання двох куренів, щоб підняти бойовий дух і мудрість нашого козацтва» Отамани, шикуйте курені!

1.ПРИВІТАННЯ КУРЕНІВ ОДИН ОДНОМУ.

 Отаман першого куреня (командує).

 Курінь «Хортиця»! Рівняйсь, струнко!

 Наш девіз:

 Девіз: «Козацькому роду нема переводу»

Отаман     Для боротьби ми не збирали            

Ані рушниць, ані гармат.

   Здоров’я й знань понабирали,

Що вистачить для всіх команд.

Отаман другого куреня (командує).

 Курінь «Чайка»! Рівняйсь, струнко!

 Наш девіз:

Девіз:  «Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути!»

Отаман   Ми прийшли сюди сьогодні,

                Щоб вести запеклий бій.

                Тільки, ні, не кулаками,

                А в веселій, дружній грі.

1 ведучий:  А знаєте, козаки, на що йдете!?

Козаки: Знаємо!

2 ведучий: А знаєте, що можете програти?

Козаки: Не біда!

Козаки разом:  «Нехай знає рідна мати – вільна Україна:

 Козаки ми ще маленькі – зате гідна зміна».

Ведучий 1: Отже, розпочинаємо наш конкурс «Козацькі забави». Вам доведеться пройти через дев’ять випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху до того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги Дніпра.

Ведучий  2: Дозвольте представити журі.

 

 

1 конкурс «Вершники»

Як відомо, козаки вміли швидко бігати, навіть доганяли й ловили дикого коня.

Справжній  козак  в  огні  не  горить  в  воді  не  тоне, та  й  з  коня  його  скинути  неможливо. Дуже вправними і сміливими вершниками були козаки. А чи вміють швидко бігати учасники наших змагань? Ми  проведемо конкурс «Вершники». Стримувати поміж ніг козака м’яча-коня, у руках – палицю шаблю. Потрібно дострибати до підвішеного дзвоника, вдарити шаблею по ньому, повернутися назад та передати естафету товаришеві по куреню.

2 конкурс    «Посади город»

Козаки  всі  господарські  діла  виконували  самі. Сорочки  і  штани  самі  прали, самі  латали, самі  вони  й  куховарили. Їли  вони, що  Бог  дасть: і  хліб  святий, і  рибу  і  м 'ясо. Варили  галушки  юшку, куліш. А  варили  в  казанах  з  червоної  міді  прямо  на  вогні.

Відомо, що козаки самі садили городину, самі обробляли город, щоб себе прогодувати. То ж і ви зараз покажете свою майстерність. Конкурс    «Посади город». ( У візочку кеглі. Іх потрібно розставити одному учаснику команди, а зібрати наступному і т. д. )

3 конкурс «Втеча з полону»

Різне траплялося в козацькому житті. Було й так, що козаки потрапляли в полон. Та при першій нагоді вони тікали з неволі.

Нещадно нищили козаки своїх ворогів, визволяючи земляків. У наступному конкурсі ви покажете свою майстерність.

Полонені козаки стрибають у мішках. Вони повинні якнайшвидше подолати певну дистанцію й передати мішок по естафеті товаришеві по куреню.

4 конкурс «Веселий козак». На дошці  із закритими очима намалювати коня.

5 конкурс «Забава кашоварів»

Ще знаємо козаків, як сильних і дужих богатирів. Коли чоловіка приймали в козаки, то спочатку давали йому їсти – як їсть, так і працювати буде.

Ми знаємо, що ви добре їсте, а чи зможете ви словами описати головну страву козаків, кашу. Тобто, до слова каша треба дібрати прикметники. Яка команда останньою назве властивість каші, тай переможе. І так, каша ( яка?)………..

6 конкурс «Перетягування канату»

Козаки постійно розвивали свої природні задатки за допомогою таких дій як стрибки, біг, їзда на конях. Наступний наш конкурс допоможе розібратися, хто  найбільш координований і спритний.

7 конкурс «Влучники»

Всі козаки були вправними лучниками – зараз покажемо свою вправність.

Гра «Дартс»

8 конкурс «Вікторина»

1. Як називається зачіска козака? (оселедець)

2. Як називалось місце, де жили козаки?  (курінь)

3. Яка їжа була в козаків найулюбленішою?   (каша)

4. Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий)

5. Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький)

6. Як називався козацький човен?  (чайка)

9 конкурс  «Як козаки через річку переправлялися»

Козаки були сильними, спритними, дужими, винахідливими. На  своїх  кораблях,  галерах  і  великих  човнах  „Чайка”  вони  досягли  берегів  Туреччини. Ось і ми проведемо конкурс «Як козаки через річку переправлялися».

Кожна команда отримує  засоби переправи ( 2 листка). Кожен гравець за допомогою засобів переправи переходить на другий бік. Виграє  команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

Ведучий 1.

Правду кажуть, що душа народу в його пісні. Ще козаків із-за гори не видно, а козацька пісня котиться попереду.

Пісня «Запорожців слава»

Ведучий 2.

 Слово для підведення підсумків змагань надається журі.

ГЕТЬМАН (читає грамоту).

  Я – гетьман усіх вільних земель українських і всієї держави – даною мені владою і своєю волею велю привітати найсміливіших, найдружніших козаків.

 (Оголошуються переможці, нагороджуються грамотами і подарунками).

Ведучий 1. Ось і закінчилися змагання. Наші команди показали, що вони - гідні нащадки славного козацького роду, справжні козаки.

 Ведучий 2: Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо залишити в житті по собі добрий слід.

Учень   :     Ми роду козацького діти,

                   Ми любимо сонце і квіти.

                   І сонце нам шле свій привіт.

                   Ми роду козацького діти.

                   Землі український привіт.                                               

Разом: Хай козацькому роду не буде переводу!