"Декоративно-прикладне мистецтво,Батік."

«Декоративно-прикладне мистецтво.Батік»

Автор:

Кідготко Ганна Олександрівна, вчитель образотворчого мистецтва

Ширяївського ліцею

Ширяївської селищної ради

 смт.Ширяєве

Тема. Декоративно-прикладне мистецтво.Батік.

Мета: ознайомити з історичними витоками розвитку  батіка; навчити цінувати красу,  виховувати любов до прекрасного,  праці людей; розвивати інтерес до пізнання нового для них мистецтва, розвивати естетичний смак.

Тип уроку: розширення та поглиблення знань, умінь, навичок.

Форма проведення: урок- подорж в історичне минуле.

Обладнання: презентація «Батік», виставка учнівських робіт,

                 для учнів-дослідників – простий олівець;

      резерв (чорний,білий);

     олівці прості,листи паперу,олівці кольорові;

      кнопки, підрамник;

тканина натуральна(бавовна).

Хід уроку

 І.    Організаційний момент

(  Звучить музика,звуки природи.)

      ІІ.    Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Я рада вітати всіх в нашій шкільній галереї батіку.(приклади робіт в техніці батіку).

     Для того ,щоб відчути і зрозуміти такий вид мистецтва як батік, ми отримаємо певні знання про те, як народжуються ці витвори мистецтва.

Батьківщиною ручного розпису по тканині із застосуванням резерву вважається острів Ява (Індонезія). У перекладі з яванської техніка батік означає «крапля воску». Такий тип розпису здавна відомий серед народів сучасної Індонезії та Індії. Взагалі створенням малюнком на тканині людство займається з незапам’ятних часів. Різні способи розпису матерії були відомі в Шумері, Японії, Перу, Індокитаї, на Шрі-Ланці і деяких країнах Африки.

Незважаючи на те, що створення малюнків на матерії було відомо в різних регіонах світу, батьківщиною батіку в сучасному розумінні цієї техніки вважається Ява. Майстри цього індонезійського острова змогли досягти небувалих висот і вишуканості у плані фарбування тканин. Їм вдалося за короткий термін зробити з цього ремесла ціле мистецтво. На створення одного полотна майстрів могли йти місяці, і навіть роки. Це пов’язано з багатоступеневим етапом підготовки матерії: вимочування, кип’ятіння, відбілювання, тривалий процес фарбування з нанесенням воску, фарбуванням, сушінням.

Із-за тривалості процесу спочатку одяг, яка була покрита візерунками з допомогою батику, носили тільки аристократи. Майстри острова Ява використовували бавовняні тканини, передаючи секрети ремесла з покоління в покоління. Цікавою особливістю є те, що візерунки у різних родин могли істотно відрізнятися один від одного. Виконані візерунки мали різноманітну тематику: від рослинних орнаментів і геометричних візерунків до міфологічних сюжетів. На північному узбережжі острова використовуються більш світлі відтінки, ніж у центральній частині.

Достовірно відомо, що з малюнків на одязі можна було визначити, до якої касти належить той чи інший людина. Повторювати традиційні королівські орнаменти заборонялося. Кожна дівчина у своєму доданому обов’язково повинна була мати речі, прикрашені за допомогою техніки батіку. Приміром, барвисті матерії, завіси, настінні панно, предмети гардеробу. Навіть сьогодні у народів Яви одяг із розписаних вручну матеріалів користується великою затребуваністю, часто вона виготовляється в комерційних цілях.

У XVII-му столітті, коли Ява стала голландської колонією, батік починає надходити в країни Європи. Надалі європейцями був винайдений електричний прилад батик-штифт, з допомогою якого можна було зберігати віск у розплавленому стані. У 1801-му році Жозе-Марі Жаккара створив автоматичний верстат зі спеціальними перфокартами, завдяки якому з’явилася можливість виробляти полотна з малюнками, створеними художниками. Завдяки цьому техніка батика перейшла на новий рівень. Найбільшу популярність в Європі вона набула лише наприкінці XIX-го століття.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань і вмінь

Опитування.

Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте?

Назвіть традиційні центри народного мистецтва в Україні.

Розкажіть про відомих народних умільців декоративно-прикладного мистецтва.

ІV.  Розширення та поглиблення знань, умінь, навичок

Види

Техніка розпису тканини ділиться на кілька видів залежно від того, які матеріали використовуються, і які етапи необхідно подолати, щоб отримати поверхню з ефектним малюнком. Особливість того або іншого виду полягає в тому, що один варіант ідеальний для синтетичних волокон, другий – для декорування шовку і т. д. Більш детально ознайомитися з їх відмінностями ви можете нижче:

• Гарячий батик. В якості резерву застосовується віск. Для його нанесення використовується спеціальний інструмент, званий чантингом. Віск допомагає обмежити поширення барвника, т. к. не поглинає його. Такий вид розпису називається гарячим внаслідок того, що використовуваний в нім віск обов’язково розплавляють. Нанесення фарби здійснюється в кілька шарів, по закінченні роботи ретельно видаляють віск. Такий спосіб застосовується для розпису бавовняної тканини.
• Холодний вигляд. Ідеально підходить для декорування штучних матеріалів, шовку. У техніці застосовують фарби, виготовлені на базі аніліну. Резерв буває густим, якщо в його складі є гумові складові і негустим, коли в якості основи виступає бензин. Гумові наносяться з тюбиків, а бензинові за допомогою скляних трубочок. Крім того, можуть використовуватися як кольорові, так і безбарвні резерви. Холодний вид передбачає одношарове нанесення фарби, в зв’язку з чим, робота вимагає від виконавця більшої акуратності порівняно з гарячою технологією.
• Вільний розпис. Широко застосовується на матеріалах з натурального шовку і синтетичних волокон. Для неї майстри часто застосовують олійні фарби анілінові барвники.
• Складний батик «сіборі». Особливість цього виду полягає в тому, що майстер виконує перев’язування матерії певні чином, і тільки після цього забарвлює її.
• Вузликовий вигляд. У цьому випадку на офарблює тканини спочатку роблять безліч невеликих вузликів, перев’язуючи кожен з них ниткою. Після фарбування поверхні їх акуратно прибирають.

Техніка виконання

Перш за все, на полотно наносяться фарби, щоб на стику різних відтінків вийшли чіткі і ясні кордону. Для цієї мети використовується резерв, тобто спеціальний закріплювач на основі бензину, парафіну і т. д. – склад варіюється в залежності від обраної техніки, матеріалу, фарб. В основному виділяють наступні типи технік:

• холодну;
• гарячу;
• вільний розпис;
• вільний розпис із застосуванням сольового розчину.

Холодний батик

Розпис по тканині батік, як хобі, підійде в основному терплячим людям, оскільки цей процес є трудомістким і тривалим. Однією з популярних технік є холодна, яка з’явилася набагато пізніше гарячої, з розвитком хімічної промисловості. Її поява спростило роботу. Роль воску в холодній техніці виконують спеціальні резерви, які не потрібно нагрівати, витравлювати і знову наносити.

Для роботи потрібно створити окреме робоче місце. Ідеальним варіантом є добре провітрюване приміщення, наприклад, балкон. Пов’язано це з тим, що пари резервує речовини надають не зовсім гарний вплив на здоров’я. Якщо ви збираєтеся використовувати розписаний матеріал для застосування у вигляді скатертини, шарфа і т. п., то врахуйте, що потрібно зробити закріплення фарби: запікання в духовці, запарювання на водяній бані без контакту з конденсатом/водою, праскою. Якщо цього не зробити, то при першій пранні вся робота змиється. Вам знадобиться:

• простий олівець;
• резерв (чорний), скляна трубочка для нього;
• каланоковые пензлі, анілінові склади;
• кнопки, підрамник;
• натуральний шовк (крепдешин).

Визначтеся з вибором ескізу, для нього вам знадобиться аркуш тонкого паперу. Якщо ви хочете щось ефектне, то віддайте перевагу квітам. Наносячи елементи на полотно, намагайтеся малювати їх так, щоб кожен з них мав замкнутий контур. Наносити резерв на контури потрібно без затримки, але і без поспіху. Послідовність дій:

1. Для початку виперіть матерію, потім натягніть попередньо висушену полотно на підрамник, використовуючи кнопки.
2. Візьміть скляну трубочку, наповніть її резервом. Нанесіть склад на контури елементів.
3. Для збільшення кількості відтінків розведіть одну і ту ж фарбу різною кількістю води. Використовуйте баночки з-під йогурту, одноразові стаканчики.
4. Займіться розписом кольорів (від світлого до темного тону) і фону.
5. Візьміть сіль, присипте нею полотно і дайте йому підсохнути. Струсіть сіль і після того, як матерія висохне, заберіть її з підрамника.
6. Через 24 години прокип’ятіть полотно (близько 3 годин), виперіть в теплій мильній воді.
7. Обов’язково прополощіть творіння, додавши у воду трохи оцту. Акуратно відіжміть виріб і пропрасуйте його, поки воно вологе.
8. Після закінчення процедури видуйте резерв назад у ємність, а скляну трубочку обполосніть в бензині. В іншому випадку залишки складу затвердіють, і інструмент стане непридатним для подальшого застосування.

Гарячий

Батік на одязі виглядає красиво і ефектно. Вирішивши долучитися до такого хобі, зверніть увагу на гарячий спосіб. Він підходить для тих, хто не любить копітко зафарбовувати кожен шматочок полотна, просиджуючи за цією справою за кілька годин. Навіть без великих старань у вас може вийти полотно, з якого сошьются ексклюзивні спідниці, хустки і навіть костюми. Робота при такій техніці ведеться з розплавленим на вогні воском, стеарином, парафіном або їх сумішшю, тому будьте обережні. Перелік інструментів, які можуть знадобитися при декоруванні полотна:

• натуральна тканина, наприклад, бавовна, вовна, шовк;
• картонний трафарет;
• фарбувальні засоби для розпису по тканині;
• стакан для води;
• віск, чантинг;
• пензлики, гумові рукавички;
• целофан, газети:
• фен або праска.

Для роботи вам краще надіти одяг, який не шкода буде зіпсувати, т. к. фарба для тканини практично не відпирається. Як варіант, надіньте непромокальний фартух. Гаряча технологія батика складається з наступних дій:

1. Для нанесення на полотно одного з перерахованих розчинів скористайтеся спеціальним інструментом – чантингом. Він схожий на лійку з тоненьким кінчиком. Хоча, останнім часом широкого застосування набули кисті, за допомогою яких наносять мазки і точкові краплі на тканину. Після цього зверху потрібно нанести шар фарби.
2. Далі можете знову нанести на деякі зони віск та інший тип фарби. Щоб візерунки стали впорядкованими, використовуйте штампи, які потрібно занурювати в розплавлений віск. Можете використовувати 2-3 тони і більше.
3. Як тільки фарба висохне, позбавтеся від воску. Для цієї мети покладіть на тканину газету і пропрасуйте її – вона повинна увібрати розплавлена речовина. Потім покладіть нову газету і повторіть процедуру. Робити це потрібно до тих пір, поки воску на полотні зовсім не залишиться.

Вільний розпис

Завдяки такій техніці батику можна проявити всі свої здібності в області малювання, оскільки тут не можна сформувати малюнок за якимось визначеним шаблоном. З допомогою вільного розпису створюється індивідуальне і неповторне твір. В основному такий тип техніки практикують із застосуванням масляних фарб зі спеціальними розчинниками або анілінових барвників. Можете навіть ставити експерименти, додаючи десь сольовий ефект або резервуючим склад, або використовуючи спиртовмісні речовини, щоб зволожити тканина. Способи вільного розпису у батику:

• фарбами, загусник з резервирующей рідини;
• за допомогою фарб, сольового розчину;
• друкувальними фарбами;
• олійними фарбами;
• по шовку, аппретирующий загусниками.

Вільний розпис із застосуванням сольового розчину

Сутність цієї техніки полягає в тому, що натягнуту на рамку тканина, в залежності від конкретного малюнка, просочують водяним розчином солі (кухонної) і після її висихання виробляють розпис полотна. В деяких випадках її проводять фарбами з основних барвників, у які введений розчин солі. Такий підхід допомагає обмежити розтікання фарби по тканині і надає можливість створювати малюнки вільними мазками. При цьому можна варіювати як форму, так і ступінь насиченості тим або іншим кольором.

Слід додати, що вільний розпис фарбами, до складу яких введено розчин кухонної солі, можна вдало поєднувати зі звичайним розписом холодним батиком. Для цієї мети деякі фрагменти малюнка створюють вільним розписом з доробкою графічним малюнком. Фонові перекриття в цьому випадку здійснюють на ділянках, які обмежені резервом. Замість солі в якості грунту може використовуватися желатин або крохмаль. Вирішивши заглибитися в це ремесло і спробувати створити ефектний малюнок таким способом, підготуйте наступні інструменти, матеріали:

• анілінові барвники:
• сольовий розчин;
• відріз шовкової тканини, який натягнутий на раму;
• ескіз майбутньої роботи;
• кисті для роботи з фарбами різної товщини, кисті-флейц для просочення матеріалу, синтетика;
• піпетка для забору фарби, вода для промивання кистей;
• палітра;
• м’який олівець 8В.

Для приготування сольового розчину візьміть пару столових ложок солі на склянку води. Розводити сіль треба в гарячій воді в емальованому або скляному посуді, щоб всі кристали розчинилися. В залежності від поставленої задачі нанесіть попередню розпис дуже м’яким олівцем на натягнутому шовку. Розпис по соляного розчину складається з трьох етапів:

1. Розпис по-сирому. Підготуйте на панелі потрібні кольори перед тим, як шовк просочиться розчином солі. Крім того, для розведення фарб використовуйте тільки сольовий розчин. Поки ще сирий шовк, широкими дотиками або мазками пензля нанесіть фарби на свої місця. За дуже вологої тканини фарба почне розтікатися несподіваними формами.
2. Розпис по напівсухому шовку і нанесення плям другого плану. Поки шовк вологий і на ньому утворюються сольові кристали, ви зможете домогтися живописних ефектів. Фарба не розбігається неконтрольовано на всі боки, але від пензлика залишиться слід, який згодом трохи розпливеться. Особливо це ідеально для імітації природних фактур.
3. Графічна промальовування деталей, що відносяться до першого плану. Як тільки сольовий розчин висохне, тканина стане хрусткою, а фарба ледь помітно розтечеться по ній. Продовжіть роботу промальовуванням деталей шляхом нанесення коротких мазків або ставлячи різного розміру плями.

Батік для початківців

Займаючись розписом тканини, ви обов’язково відчується свою причетність до високого мистецтва, особливо, коли почнете отримувати ефектні візерунки і малюнки на тканині. З часом ви зможете виробити власний дизайн і стиль, в якому буде витримані різні предмети вашого гардеробу. Новачкам краще зупинитися на техніці холодного батика, т. к. гарячий варіант є більш складним, трудомістким. Суворо дотримуйтеся технології, щоб зроблена робота вийшла необхідної якості:

5. Практична робота учнів

 Ми з вами попрацюємо  з холодним батиком.

Для цього у нас з вами є (попередньо підготовленні)тканина натянута на рамку ,фарби для батику та резерв для холодного батику,ескіз батику(розроблений попередньо).

Етапи роботи:

-нанесення контуру малюнка олівцем;

---

-нанесення контуру резервом;

-поступове нанесення фарби на роботу

         VІ.   Підсумок уроку

    Учитель робить виставку робіт.

Заключне слово .

Ось і завершили роботу над батиком . Я щиро надіюсь що ваша зацікавленість цим видом мистецтва не обмежиться цією роботою. Хочеться вірити, що ви  продовжите працювати і будете радувати нас новими роботами.  Творіть  і ваша творчість принесе радість  вам та людям.

Результат роботи

Хочеться вірити, щоб ви відчули, відкрили для себе красу  нового для вас мистецтва, зрозуміли  величну простоту цього мистецтва.

   VІІ.    Домашнє завдання

   Учням – мистецтвознавцям підготувати інформацію про майстрів батику.