2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

День Соборністі України - захід

Про матеріал

Сценарій національно-патріотичного заходу "День Соборності України". Можна використати для проведення тематичних лінійок, виховних заходів та шкільних свят.

Перегляд файлу

 

Підготувала педагог-організатор

Пирогівської ЗОШ I-III ст.

Губенко Любов Володимирівна

Мета: Поглибити знання учнів з історії виникнення свята Соборності України. Ознайомити з цікавими фактами про Україну. Виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики. Викликати інтерес до вивчення історії України.

 

Звучить гімн України

 

Ведучий.   Дорогі друзі! Сьогодні в нас велике свято - 22 січня Україна відзначає 99 річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії Української Народної Республіки, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши:

«Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.   Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.»

 

Ведуча. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна — Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас. 

Учень

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай,

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

 

Учень

       Водограй, полів розмай,

Зелен гай, ліщина,

Все це рідний, любий край –

Наша Батьківщина.

Памятай, не забувай

Батьківську стежину,

Прикрашай, шануй свій край

Дім свій – Україну.
      

Ведучий.  Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.   Бринять дитячі голоси, синіє небо, тішить ясним промінням сонце, щебечуть птахи.

 
       Ведуча.  Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитимилюдьми. 

 

Ведучий. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово. 

Учень.

Не вір у те щастя, 
Що десь в чужині, 
Хоч і зове, і кличе, 
На світі є Україна одна – 
Там журавлі курличуть. 
Я україночка від роду 
Землі цієї я краплинка 
Я – доля рідного народу 
Його дитина – українка. 

 

  
        Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. 


       Учень.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. 
«Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. - Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного,як ці гілки».  

 

 

Ведучий. День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

 

Ведуча. А зараз давайте перегорнемо сторінки історії свята Соборності України  та переглянемо історичні документальні кадри про події, які відбувалися майже 100 років потому.

 

 

Ведуча.  День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України..

 

Ведучий. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.  Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

 

Ведуча. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Ведучий.      Соборність – це символ. 
Ведуча.    Символ боротьби за волю, 

Ведучий.      Порозуміння між людьми… 

Ведуча.   І часточка надії і віри у майбутнє. 
 

Учень.


Україно! Не звірити й віками

Вроду твою журавлину.

Не завіяти навіть снігами

Мову твою тополину.

Україно! Не стань сиротою при дітях

Ти благовіст мій і воля

Скільки надій в твоїх веснах розлито

Скільки журби в твоїй долі

Все – що в серці несу, -

У твоїх я дістала глибинах

Ти мені і любов, і пісенність

Як ненька дала.

Я живу і співаю,

Бо живе і співає Вкраїна,

Бо припала вустами

До дзвінкого твого джерела.


 

Ведучий.  27 років ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн. Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ. 

 

 

 

Учень

Прапор України - це  символ міцності і незалежності держави.

Поєднання кольорів жовтого і синього – це поєднання символів життя, золотого сонця у синьому космосі і чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку.

 

Ведуча. Державним гербом України є золотий тризуб на синьому фоні. Про його походження існує близько 40-ка версій: це і зображення рибальського знаряддя, і символ, влади, і уособлення трьох природних стихій: повітря, землі, води. Сучасний герб виник шляхом злиття гербів двох держав : Західно-Української  Республіки  та Української Народної Республіки.

 

Учень

Як птах золотий в переливах,

На прапорі має, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря…

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

Це юність, це клич покоління,

Що йдуть крізь життєву грозу.

Це слава твоя, Україно, -

Золотий, непокірний тризуб.

 

Учень

Гімн – це урочистий музичний твір, який є символом держави.

Слова національного гімну України написав ще у 60-х роках 19 століття Павло Чубинський, а музику на вірші поклав композитор Михайло Вербицький. Під час звучання гімну України слід пам’ятати, що присутні мають встати й віддати належне головній пісні держави, цивільні покласти праву руку на серце, а військові – віддати честь. 

Учень

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і воду,

В годину щасливу і в радісну мить,

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну і сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічну, живу і нову

І мову її солов’їну.

 

 


Учень

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра


.

Ведуча.  Тепер Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад  110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни.

 

Всі учасники свята, тримаючи в руках блакитні та жовті папери на яких написано назви обласних центрів України виходять на сцену і створюють єдиний символічний Державний Прапор України.

 

Ведучий Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки  залишатиметься непорушною.

 

Ведуча Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ  можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Учень

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна – єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, - казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було небо чисте

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вірою лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра.

 

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України! 

 

 

 

doc
Додано
19 березня 2018
Переглядів
424
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку