День соборності України

Нехай нерозмежованою залишиться навіки!  (сценарій виховного заходу,  присвяченого Дню соборності України)

 Мета: виховання національної свідомості учнів i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

До Українок підходить учень

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті

Обніміться ж ,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

Виховний захід, присвячений Дню Соборності України оголошується відкритим.

Звучить Державний Гімн України

22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

 Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.

 І ось події 2014 року – політичні скандали, фальсифікації, розділення понять Схід і Захід.

Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу.

Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.                                                      

Держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою та щасливою.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки.

 «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Упродовж століть  землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Давайте переглянемо історичні документальні кадри про події, які відбувалися майже 100 років тому.

Перегляд відеофільму про Акт Злуки (документальне відео 1919 року)

День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

Настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України – впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу і що було їхнім тяжким болем і мукою...

Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники на згадку про проголошення Акту Злуки поєднали живим ланцюгом від Києва до Львова Схід і Захід України.

Перегляд відео «Живий Ланцюг»

Соборність – це символ  боротьби за волю, символ порозуміння між людьми,

символ надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.

Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель.

День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України.

А заараз я пропоную перевірити вас на кмітливість

Завдання. Розставити у хронологічній послідовності.

1. День знань
2. День Перемоги
3. День Незалежності
4. 2День українського козацтва
5.  День Соборності України

Завдання. Асоціація.

Напишіть, чий портрет зображено на купюрі номіналом:

1. 20 грн
2. 50 грн
3. 100 грн
4. 200 грн
5. 500 грн

Згадати вірш про Україну

                    Любіть Україну, як сонце, любіть,

 як вітер, і трави, і води,

 в годину щасливу і в радості мить,

 любіть у годину негоди!..

   Любіть Україну у сні й наяву,

   вишневу свою Україну,

   красу її, вічно живу і нову,

   і мову її солов’їну.

 Між братніх народів, мов садом рясним,

 сіяє вона над віками…

 Любіть Україну всім серцем своїм

           і всіми своїми ділами!..

Сьогодні Україна переживає тяжкі часи. Часи, коли наші співвітчизники захищають на Сході свою країну від ворога. І ми вдячні їм за цей патріотичний подвиг.

Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Українці! Рідні браття! 
Ще прийде весела днина. 
Хай живе в серцях багаття 
І квітує Україна!

Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Україна – це ми!