СЦЕНАРІЙ СВЯТКОВОЇ ПРОГРАМИ ЗА УЧАСТЮ ВЧИТЕЛІВ ТА УЧНІВ
«ЗІРКА + ЗІРКА»
(за мотивами програми «Криве дзеркало»)
Голос за кулісами: «Коламбія «Учитель-продакшинс» представляє шоу-проект «Зірка+зірка+зірка». Починає грати музика «Куда уходит детство», входить у білому фартушку Мотрона
М. Почекайте, почекайте… Чогось не хватає, «блін-а», де ж подруга моя? Тільки ж но за кулісами бачила, живу й тверезу. (із за куліс виходить Цваточек, у білому фартушку, з бантами, причепленими до хустки. Мотрона у захваті плескає в долоні.) Ах… Он в чому річ.
Ц. (наспівує як-небудь) А я школьница в душе, школьница…От обид все так же под коленкою болит…
М. Не під коліном, а під лапаткою.
Ц. Ну, під лопаткою.
М. Кода вспіла-то?
Ц. Не лякайся, Мотрона, я в своєм уме.
М. Я бачу…
Ц. Просто я за школою скучила.
М. І я соскучилася.
Ц. Так хочеца вернутися, так зказать, знанія освєжить. А то все со школи шото забула.
М. Так давай вспомним.
Ц. Я не прочь.
М. То йдем готовивіца.
Ц. А ви не скучайте, «Зірка+ зірка» зустрічайте.
Пісня
М. Цваточек, ти в курсі, шо я по росмові отлічницею була? Як зараз пам’ятаю: «Ча, ща, пишеца з буквами че і ще». Мені даже вчителька казала: «Мотрона, та пореже балуйся, ча ща учись!»
Ц. А ти знаєш, шо в руском язикє є «падєжи». Я тобі зараз розкажу. Сначала є «мудатєльний», потом неожидано від нього родітельний, потом обвінітєльний, потім каже: «Ти шо творітєльний? Я тебе вінітєльний, якшо ти на мені не женітєльний». І тоді він мені – прєдложний.
М. Ось і я предлагаю – послухать пісню…
Пісня
М. Слухай, Цваточек, слово «штани» - це однина чи множина?
Ц. Мабуть, верхня частина у них – однина, а нижня – множина .
М. Ти знаєш, падруга, етиє вчителі тока на уроках такі розумні. А ти тільки послухай, що вони пишуть у наших щоденниках:
Пісня
Ц. Ти знаєш, Мотрона, а я особисто по біології була вище всіх на голову!
М.(присідає біля Цваточка) Да ти шо?
Ц. Як сечас помню: «Амьоба, інфузорія-туфелька, інфузорія- тюбітєйка…»
М. А у мене була пятьорка з математики.
Ц. Да? І скільки ж буде три на сім?
М. (дістає з кишені карти) Очко!
Ц. Да ти шо? Пішли кинем партєйку! А ви, любі гядачі, тим часом послухайте веселу пісеньку. Окей?
Пісня
М . Замучила мене та англійська! Нащо вона мені здалася?
Ц. Як нашо? Нею ж півсвіту розмовляє...
М. І шо з цього?
Ц. Ех, мені б твої проблеми! От у нас масовік-затєйнік…
М. Шо кричить на тебе?
Ц. Не те слово. Вона горлає навіть на золотих рибок, якщо вони її не слухають.
М. А мені географічка не дає спокійно жить. Все питає й питає: «Де Занзібар? Де Занзібар?». І ти уявляєш, я всі бари знаю в районі, а про цей «Занзі» чую вперше.
Ц. А ти не запитав її, куди ходить вона, ця… вчителька – мікрорайону нашого жителька?
М. Слухай, слушна ідея. Зараз же піду і запитаю.
Пісня «Вчителька» - С.П.Кренько
Ц. (Мотрона виходить з перемотаною рукою). Шо з рукою, Мотрона?
М. Да ти знаєш, сьогодні на укрмові довели. Прикинь, Валєнтіна Івановна заставила мене два раза, уявляєш, два раза переписувать одне і те саме!
Ц.. На те вона і вчителька. То її робота.
М. Робота? Почакай, буде їй робота. От я, як закінчу школу, в ДАІшніки пайду. Стою я, значить, около стотретьої в Бережках, а тут їде на скутері сама Валєнтіна Івановна. Я, значит, її зупиняю і так чемненько кажу: «Витягуйте, шановна, права, червону ручку і білу бумагу. Права давайте мені, а самі!…. двадцять разів!!! Пишіть: «Я більше ніколи не буду їхати на червоне світло!»
Ц. Та коли це ще буде. Давай краще запросимо на сцену наших артистів. Зустрічайте з піснею «Про дружбу» молодих перспективних зірок української естради дует «Квадрат гіпотенузи».
Пісня
Ц. (виходить з гезетою в руках) Мотрона! Я таку класну газету виписала.
М. Та. Мотрона такими дурницями не маєца. От я…я завела дружбу з інтернетом.
Ц. Ну-ну? Шо то за мужик?
М. От беру я, значить, мишку і починаю водить по коврику.
Ц. Мотрона, ти з головою дружиш? Для мишей коврики купляєш?
М. Да він же, ето, пластмасовий. Значить, беру я, значить, мишку і вожу, вожу, вожу нею по коврику. Нажимаю Shift, Ctrl, Tab, Caps Lock, Enter … не слухай, то не для тебе лексика. Для тебе – піч, свині, бульба, спать!
Ц. Да ну тебе! (збираються йти). Ой, згадала. Зустрічайте на сцені ….
Пісня
М. Цваточек, а, Цваточек. Хочу похвастаца. Я по геометрії отлічніца була. Слухай: «Если ортонормальный базис, то квадрат нормы вектора икс равен суме квадратов скалярных произведений вектора икс на векторы базиса»!!! ну як?
Ц. А … ти шо сказать хотіла?
М. Теорема Піфагора!
Ц. А…а…а (пішли за куліси)
Пісня
М. Цваточек, а як правильно «директоРАми» чи «диРЕкторами»?
Ц. ДиректоРАми!
М. Правильно «дирекТОрами»! вона одна і ето – я!!!
Пісня
Ц. Мотрона, а помниш перше вересня. Старшокласник садив собі на шию малишку-первокласницю і Вона звоніла. Давай вспомним ету традіцию. Я, доречі, ось (показує, дістаючи з кишені) дзвіночок дістала, вчора в однієї корови відчепила.
М. Так ось хто у меня колокольчик украв.
Ц. Не горлань, попользуюся і віддам! Лучше послухай хор дівчаток.
Пісня «ВАТЬ У ШКОЛІ»
За куліса голос: «Тиша в залі! Мотор! Камера! Кадр перший! Дубль два!
М. Почекайте, почекайте… Чогось не хватає, «блін-а», де ж подруга моя? Тільки ж но за кулісами бачила, живу й тверезу. (із за куліс виходить Цваточек, у білому фартушку, з бантами, причепленими до хустки. Мотрона у захваті плескає в долоні.) Ах… Он в чому річ.
Ц. (наспівує як-небудь) А я школьница в душе, школьница…От обид все так же под коленкою болит…
М. Не під коліном, а під лапаткою.
Ц. Ну, під лопаткою.
М. Кода вспіла-то?
Ц. Не лякайся, Мотрона, я в своєм уме.
М. Я бачу…
Ц. Просто я за школою скучила.
М. І я соскучилася.
Ц. Так хочеца вернутися, так зказать, знанія освєжить. А то все со школи шото забула.
Заходить директор школи і каже слова про те, що вчителі це теж діти, бо вони працюють разом з ними та ін. після слів директора школи пісня.
Пісня «СВЯТО»
1