Діагностувальна робота. Читання мовчки

____________________________________________________________________________Варіант І

Прочитай текст мовчки.

Виконай завдання, подані після тексту.

Молода зима

От воно й почалося. Це, мабуть, з учора.

Хоч учора ще була осінь.

Чорні, без листя, дерева самотіли в чорних калюжах під пронизливим вітром.

Сірко змерз і ні на які Денискові вмовляння навіть носа не захотів показати з будки.

Потупцював Дениско біля криниці, де було сухо, та й сховався в хату на цілий день. Ніщо більше не виманило його надвір. Не знав же він, що то зима почалася, хоч і снігу ще не випало.

Сніг йому приснився вночі. Велика біла хмара опускалася з самісінького неба на землю.

Вранці скочив на ноги — й до вікна.

Гульк — аж там сніг. Сніг, куди тільки очі бачать.

Просто дивина! Це ж як вийшло: сніг і приснився, і випав...

Розповів про те мамі.

• Сніг приснився тобі, бо ти його чекав і вигля­дав, а випав він, бо повинен уже нарешті випасти, —пояснила вона. — Зрозумів?
• Зрозумів... і все ж цікаво.
• Звичайно, цікаво, — погодилася мама.
  Надворі було тихо й урочисто. Наче на картині: біле небо, білі дерева, білі хати й білі дими над ними.

В повітрі знехотя пролітали великі, мов метелики, сніжинки.

Дениско з Сірком вистрибом кинулися на вулицю. І проклали перший рівненький слід попід парканами. Ніби хтось провів риску на чистому аркуші паперу.

Гасали аж до обіду. Мати ледве вигукала їх додому.

Дениско відігрівався на лежанці, а мама говорила з татом.

• Припізнилася трохи зима, — казала вона.
• Та ні, — відповів батько. — Це так здається, бо була дощова осінь. Лило ж — як найнялося!
• Вже й не вірилося, що колись ті дощі скінчаться...Зате зараз яка краса!
• Так, дуже гарна молода зима, — промовив батько і задумливо подивився у вікно.

 

• Молода зима! — аж   підскочив од здивування на лежанці Дениско. — Я ще такого не чув! Це так і називається?
• Так і називається.
• Яку гарну назву хтось придумав! — І ще раз повторив: — Молода зима! Гарно...

Набігався Дениско по першому снігу, притомився. Розігріло й розморило його тепло. І він посеред дня заснув. І приснилося йому, що до них у вулицю йде молода зима. У білій пуховій хустці, у білому кожушку і в білих валянках. А обличчя в неї — обличчя його ма­ми. І голос — теж.

Спить Дениско, вві сні усміхається. А мама дивиться на нього і каже:

— Це ж яка радість для нього — сніг... Аж втомилася дитина від радості. Хай одпочине.

То її голос прийшов у Денисків сон. Голос прийшов, але сну не сполохав. (381 слово)

Михайло Слабошпицький

 

Тестові завдання

1. Сірко навіть носа не захотів показати з будки, бо...

а) образився на Дениска;

б) змерз;

в) заснув.

2. Уночі Денискові приснився...

а) Сірко; б) тато; в) сніг.

3. Вранці надворі було...

а) тихо й урочисто;

б) гамірно і весело;

в) сумно і похмуро.

4. У повітрі пролітали сніжинки, мов...

а) зірочки; б) метелики;        в) бджілки.

5. Дениско із Сірком проклали перший слід...

а) попід хатою;

б) посеред саду;

в) попід парканами.

6. Хлопчик та собака гасали на вулиці...

а) до вечора;

б) до обіду;

в) поки не стомилися.

7. Після прогулянки Дениско відігрівався...

а) на печі;       б) на ліжку;      в) на лежанці.

8. Дениска здивувало, як батько назвав...

а) маму; б) зиму; в) осінь.

9. На мою думку, вислів "молода зима" означає...

а) ранню зиму;

б) початок зими;

в) перший сніг.

а) молода дівчина;

б) молода зима;

в) старенька бабуся.

11. У молодої зими було обличчя і голос...

а) Денискової мами;

б) Денискової вчительки;

в) Денискової бабусі.

12. Уві сні Дениско...

а) плакав;      б) усміхався;        в) розмовляв.

 

Варіант ІІ

Прочитай текст мовчки.

Виконай завдання, подані після тексту.

Горщик каші

Була собі дівчинка. Пішла дівчинка в ліс по ягоди і зустріла там бабусю.

— Добридень, дівчинко, — сказала бабуся. — Дай мені ягід, будь ласка.

Поїла бабуся ягід та й сказала:

— Ти мені ягід дала, а я тобі теж щось подарую. Ось тобі горнятко. Досить тобі тільки сказати: "Раз, два, три! Горнятко, вари!" — і воно почне варити смачну, солодку кашу. А скажеш йому: "Раз, два, три! Більше не вари!" — і воно перестане варити.

— Спасибі, бабусю,— сказала дівчинка, взяла гор­нятко і пішла додому до матері.

Зраділа мати цьому горнятку. Та й як не радіти? Без великих зусиль, без клопоту завжди на обід смачна, солодка каша готова.

Ось одного разу пішла дівчинка кудись із дому, а мати поставила горнятко перед собою і каже:

— Раз, два, три! Горнятко, вари!

Воно й почало варити. Багато каші наварило. Мати наїлася досхочу. А горнятко все варить і варить. Як його зупинити?

Треба було промовити: "Раз, два, три! Більше не вари!" — та мати якось забула ці слова, а дівчинки не було вдома. Горнятко варить та й варить. Уже вся кімната повна каші, уже й у передпокої каша, і на ґанку каша, і на вулиці каша, а воно все варить та варить.

Злякалася мати, побігла по дівчинку, та не перейдеш через дорогу — гаряча каша рікою тече. Добре, що дівчинка недалечко від дому була. Вгледіла вона, що на вулиці діється, і бігом додому. Насилу приблизилася, злізла на ґаночок, відчинила двері і вигукнула:

— Раз, два, три! Більше не вари!

і перестав горщик варити кашу. А наварив її він стільки, що той, кому доводилося із села до міста їхати, мусив собі в каші дорогу проїдати.

Тільки ніхто на це не скаржився: дуже вже була каша смачна та солодка. (276 слів)

                                                                                                                      Брати Грімм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестові завдання

1. Дівчинка пішла у ліс...

а) по гриби;     б) по ягоди;    в) на прогулянку.

2. У лісі дівчинка зустріла...

а) вовка; б) лісника;      в) бабусю.

3. Дівчинка пригостила бабусю...

а) кашею;         б) хлібом;       в) ягодами.

4. На знак подяки бабуся подарувала дівчинці...

а) чарівну сопілку;

б) чарівне горнятко;

в) чарівний клубочок.

5. Чарівне горнятко варило...

а) смачну юшку;

б) смачний узвар;

в) смачну кашу.

а) "Раз, два, три! Кашу вари!"

б) "Раз, два, три! Горнятко, вари!"

в) "Раз, два, три! Будь ласка, вари!"

7. Мама не зупиняла чарівне горнятко, бо...

а) ще не наїлася каші;

б) забула чарівні слова;

в) чекала, що буде далі.

а) "Раз, два, три! Досить!"

б) "Раз, два, три! Більше не треба!"

в) "Раз, два, три! Більше не вари!"

9. Мати не могла перейти через дорогу, тому що...

а) вулицю затопила вода;

б) вулицею текла гаряча каша;

в) вулицею йшла череда корів.

10. Мати покликала на допомогу...

а) сусідів; б) доньку; в) сина.

11. Той, кому доводилося із села до міста їхати, мусив...

а) об'їжджати вулицю з кашею;

б) відкладати поїздку;

в) у каші собі дорогу проїдати.

12. Подорожні не скаржилися на такі незручності, бо...

а) мали можливість досхочу наїстися;

б) каша була смачна і солодка;

             в) їм подобалося усе незвичайне.