Діагностувальна робота (ГР2 ПТ) Відмінювання іменників.
Прочитати текст.
У лузі, під дубом, багато років була криниця. Одного разу прийшов сюди хлопчик. Він любив пустувати. Підняв камінь, кинув його в криницю. Хлопчик розвеселився, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно й закрив джерело. Вода перестала прибувати. Криниця засохла, і дуб засох, бо зникли підземні струмки. На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Замовкла соловейкова пісня.
Сумно стало в лузі.
Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг , стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила студена криниця. Довкола пісок, вітер здіймає хмару пилюки.
«Де ж воно все поділося?» - подумав дідусь.
За В. Сухомлинським
Морфологічний розбір іменника
1. Частина мови.
2. Початкова форма іменника (називний відмінок однини).
3. Власна чи загальна назва.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Конкретне поняття чи абстрактне.
6. Число (однина, множина).
7. Рід (у множині рід не визначається) – чоловічий, жіночий, середній, спільний
8. Відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
9. Відміна (І, ІІ, ІІІ, ІV).
10. Група – тверда, м’яка, мішана.
11. Синтаксична роль.