П’яте грудня
Класна робота
Відмінювання іменників III відміни
Світ починається з матері.
І. Драч
Іменники ІІ відміни чоловічого роду поставте в Р. в. однини й запишіть у дві колонки:
1) із закінченням -а (назви чітко окреслених предметів і понять, а також назви населених пунктів);
2) із закінченням -у (назви нечітко окреслених предметів і понять).
Стимул, кут, смичок, сум, вівторок, атом, світ, талант, липень, отвір, скат (риба), Сибір, успіх, Конотоп, Тянь-Шань (гори), брат, сніг, Сенегал (країна), кит, пес, нюх.
-а |
-у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ. Підкресліть другу літеру в кожному слові.
Вислів Цицерона: «Потрібно не лише опанувати мудрість, а й … ___________________________».
Адвокат, -_ 14 с.
Ангел, -_ 15 с.
Бергамот, -_ (дерево, плід) і -_ (сорт груші) 20 с.
Вал, -_ (деталь) і -_ (насип; хвиля; суцільна маса) 25 с.
Дзвін,-_ (річ) і -_ (звук) 42 с.
Горіх,-_ (дерево, плід) і -_ (деревина) 37 с.
Камінь, -мен_ (окремий уламок; жорно; пам’ятник) і -мен_ (маса, матеріал; хвороба) 58 с.
Малюк, -_ 76 с.
Пух, -_ 108 с.
Херсон, -_
Кривий Ріг/Кривого Рог_
Бруней, Алжир, Рим
Поділ іменників на відміни |
|||
І відміна |
ІІ відміна |
ІІІ відміна |
ІV відміна |
ч., ж., сп. родú -а, -я: Микола, ковдра, сирота
|
ч.р. , -о: край, дядько; с.р. -о, -е, -а,-я: житло, поле, життя, знання |
ж.р. : тінь, галузь + мати |
с.р. -а: лоша (лошати) -ат-, -ят-, -ен-я: дитя (дитяти) |
Жирафа, єнот, бурхливість, любов, тополя, димар, небо, активність, тиша, гордість, епізод, яворина, обізнаність.
І |
ІІ |
ІІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ. У словах підкресліть першу літеру; у першому слові першої колонки та другому слові другої колонки підкресліть першу і другу літери. Прочитайте вислів Сенеки. У вислові розставте розділові знаки.
Сенека: «___________________________________________________».
Як правильно написати закінчення орудного відмінка однини іменників III відміни
1. Чи в кінці основи є лише один приголосний звук? |
|||
Так Ні |
|||
2. Чи цей звук — губний або [р]? |
2. Чи перед кінцевим приголосним є звук [р]? |
||
Так Ні Так Ні |
|||
Ставимо апостроф: кров'ю, матір'ю |
Подвоюються приголосні: сіллю, піччю |
Ставимо апостроф: верф'ю
|
Приголосні не подвоюються: радістю, жовчю, Керчю |
1) Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А. Малишко). 2) Ходімо зараз до матері, нехай вона втішиться, що має таку добру дитину (М. Коцюбинський). 3) Леся задумала вишити сорочку своїй хрещеній матері, що дуже її любила та пестила (О. Косач-Кривенюк). 4) Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко). 5) Маю я святе синівське право з матір'ю побуть на самоті (В. Симоненко). 6) Матері забуть не можу (П. Тичина).
Форма матір характерна лише для знахідного відмінка. У називному відмінку матір подається з позначкою застаріле. У непрямих відмінках слова мати з’являються суфікси -ер-, -ір-.
Напишіть творчу роботу на одну з тем: «Найрідніша людина», «Риси, які я найбільше ціную в матері/людях». Використайте подані іменники III відміни в різних відмінках.
Мати, гордість, честь, чесність, вимогливість, людяність, гідність, любов, велич, радість, скромність, працьовитість, мудрість, фальш, наполегливість, майстерність, дисциплінованість.
1) Низький уклін усім матерям. 2) Ми пишаємося матерями-героїнями. 3) За час навчання ми побували в багатьох подорожах. 4)Літо запам'яталося цікавими подорожами. 5) У тінях дерев ховаємося у спеку. 6) Ночами мені мама співала колискові.
Літеру а пишемо в закінченнях давального, орудного й місцевого відмінків з основою на шиплячий; в усіх інших – букву я.
1) Десь із темними (ночі), із тихими (очі) встала казка сивоброва в мене за плечима (А. Малишко). 2) Поезія Шевченка вражає (мальовничість), (плавність) і (співучість), (безліч) відтінків чуття (О. Гончар). 3) Доти ягнята скачуть, доки (мати) бачать. 4) За гроші не купиш ні батька, ні (мати) (Нар. творч.). 5) Моя (любов), я перед тобою, бери мене в свої блаженні сни (Л. Костенко).
Серед іменників ІІІ відміни чимало назв абстрактних понять, які мають лише форму однини: гордість, свіжість, юність.
Теоретично у кличному відмінку однини можна поставити всі іменники ІІІ відміни, проте найчастіше такі форми трапляються в художньому стилі: любове, совісте.
♦ Поставте подані іменники у кличному відмінку однини й уведіть один-два з них у речення.
Радість, мудрість, пам'ять, осінь, печаль, ніч.
І. Совість, важливість, кров, твань, вісь, ожеледь, область, любов, єдність, роль, ціль, їдкість, емаль, мати, добрість, освіченість, легкість, мазь, ідейність.
подвоєння |
без подвоєння |
апостроф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ. З перших букв слів перших двох колонок складеться закінчення вислову Саллюстія:
«Будь-яка людина є … __________________________________________».
ІІ. Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об (річка), радість, гниль, старість, далеч, мати.
подвоєння |
без подвоєння |
апостроф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ. З других букв складеться закінчення вислову В. Сухомлинського:
«Треба тонко відчувати три речі: … __________________________________________».
Воля, імовірність, пунктуальність, ікра, ідентичність, ера, ірреальний, мама, хоробрість, естетичність, осика, стабільність, казка, рішучість.
І відміна |
ІІ відміна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ключ. Підкресліть другу літеру в кожному слові. Прочитаєте продовження японського вислову: «Скромність – … ___________________________________». Чому мудра людина повинна поводитися скромно?
Мідь, велич, кров, подорож, нехворощ, мати, ненависть, галузь, якість.
Складіть речення з поданими словами та виконайте синтаксичний розбір.
І. сонцем, світ, і, блакиттю, наповнений, ніжною. ___________________________________________
ІІ. відбилася, Дніпрі, висока, у, гора, тінню. ________________________________________________
Вивчіть зміст таблиці «Відмінювання іменників III відміни». Випишіть із української літератури 4 прислів’я з іменниками III відміни, виконайте повний морфологічний їх розбір.
Материна любов
Одного разу до матері прийшли її діти. Усі вони сперечалися між собою і ніяк не могли вирішити: кого з них мама любить найбільше?
От і вирішили запитати у матері.
Мати мовчки взяла свічку, запалила її і почала говорити: «Ось, свічка — це я! Її вогонь – моя любов!»
Потім вона взяла ще одну свічку і запалила її від своєї: «Це мій первісток. Я дала йому частинку свого вогню, свою любов! Хіба від того вогонь моєї свічки став меншим? Вогонь моєї свічки залишився таким як і був до цього...»
І так мама запалила стільки свічок, скільки у неї було дітей. А вогонь її свічки залишався таким же великим і теплим...