Дидактична гра «Методи і прийоми порівняльного аналізу на уроках української літератури»

Дидактична гра «Методи і прийоми порівняльного аналізу на уроках української літератури»

Мета: показати вчителям спорідненість сюжетів, мотивів, образів літературних творів; провести порівняльний аналіз твору художньої літератури з мультфільмом; порівняльний аналіз художнього твору з творами образотворчого мистецтва, з музичними творами; розкрити значення теоретико-літературних понять з теми «Компаративістика»; збагачувати життєвий досвід, удосконалювати педагогічну майстерність.

Обладнання: проектор, ноутбук, лото «Які твори можна порівняти»; ілюстрації до творів (І.Франко «Фарбований Лис»; М.Сингаївський «Чорнобривці»; І.Котляревський «Енеїда»; І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»; І.Багряний «Тигролови»); м/ф «Дума про Марусю Богуславку»; тексти перерахованих вище творів;  таблички: «5-6 клас», «7-8 клас», «9-10 клас», «11 клас».

Хід гри

І. Організаційний момент.

1. Мотивація знань.

2. Створити групи по ___ чоловік. Групи обирають клас.

 Кожна група отримує певне завдання.

 З метою визначення послідовності відповідей команд проводиться жеребкування.

ІІ. Основний етап.

ЗАВДАННЯ № 1. Порівняння ілюстрації та епізодів певного художнього твору.

Ведучий. До творів художньої літератури  можна дібрати ілюстративний, фоновий, сюжетно-тематичний, асоціа­тивний твір мистецтва.

Принципи
Ілюстративний	Фоновий	Сюжетно-тематичний	Асоціативний
портрети письменників, ілюстрації до творів, зіставлення ілюстрацій, виконаних у різні часи	картини митців, що від­творюють певну історичну добу, певний напрямок або течію	інтерпретацію спільних сюжетів та тем у різних видах мистецтва	пошук зорових асоціацій, спільних почуттів або вражень у творах різних видів мистецтва, театру або кіно

Пропоную вам, шановні колеги, попрацювати в групах.

І ЗАВДАННЯ: дібрати ряд запитань, спрямованих на встановлення спільних і відмінних рис. Оформити свої спостереження у вигляді таблиці або кіл Вена.

 

Група «5-6 клас» отримує 3 ілюстрації ( «Фарбований Лис» І.Франка та індійська народна казка «Фарбований Шакал»).

А Б В

 

ЗАВДАННЯ:

1. Назвіть звірів та птахів, які зустрічаються в казці І.Франка.

(звірі: Лис, Вовчик, Вовчиця, Ведмідь, Кабан, Олень, мавпа Фрузя; птахи – Орли, Яструби).

2. Як ви вважаєте, де відбуваються описані автором події? (ліс)
3. Де, в якій країні знаходиться цей ліс?
4. А звідки в нашому лісі мавпи?
5. Знайдіть епізод, де діє мавпа. Що вона робить? (ворожить – позбавляє переполоху. Образ знахарки надає укр. колориту)
6. Що означає її ім’я? (Фрузя – від гр. Єфросинія «радісна, весела»)
7. Як ви думаєте, до якого епізоду казки підходять ці малюнки? Порівняйте епізод казки і малюнок.

Іл. А)  «-» нема Вовчиці на малюнку; «+» Вовк витріщив очі, Ведмідь, Кабан, Олень.

Іл. Б) «+» Лис сів на пеньок; Ведмідь запитує; «-» звірі близько підійшли, а в казці ні.

Іл. В) «+» Лис цар, мавпа, обскубане, обпатране; «-» Лев, фрукти заморські, пальми.

8.  Роздивіться портрет Лиса. Чи співпадає графічний образ із вашою уявою про Лиса?

Яке враження справила на вас зовнішність Лиса?

Чи зумів художник відобразити внутрішній світ героя? (так, хитрість, зверхність, хвалькуватість)

Доведіть текстуально, що Лису притаманні ці риси.      

Додаток. Первісно ОСТРОМИСЛ  означало:– дослівно той, хто гостро мислить, розумний; дотепний.

 

Група «7- 8 клас»: порівняти вірш М.Сингаївського «Чорнобривці» з картиною Олександра Охапкіна.

Довідка. Олександр Ігорович Охапкін (нар. 28 січня 1962, Житомир) — сучасний український живописець, що працює переважно в галузі іконопису, чи «хатньої ікони», заслужений художник України.

Найулюбленіший сюжет робіт О. Охапкіна – Богородиця з Ісусом на руках. На його іконах Вона, як матір: водночас небесна й земна, сильна і ніжна. В оточенні буйного різнотрав’я й полум’яних квітів (мальв, жоржин, чорнобривців, в яких завжди «тонула» старенька бабусина хата в с. Павлиші на Кіровоградщині), Богородиця стає ближчою і наче ріднішою.

Які образи вірша та картини схожі?

Спільне	Відмінне
	М.Сингаївський	О.Охапкін
Образ матері	стара	молода
Світанковий край – дитинство	журавлі	ластівки
чорнобривці		Хата
автобіографічність		Стіл, ваза, яблука
Ідея - уславлення рідної землі, захоплення її красою , надія на щасливе майбутнє, вічна синівська вдячність та шана матері.		Підсвічник
Чорнобривці — юнацька краса, символізує рідну домівку, рідний край.		Образ Богородиці як земної жінки-матері
	Класичний стиль, народнопоетична основа	сюрреалізм

Група «9-10 клас»:

А)  порівняти ілюстрацію з уривками творів («Енеїда» І.Котляревського та «Енеїда» Вергілія)

• Як ви думаєте, до якого епізоду поеми підходять ці малюнки? Порівняйте епізод поеми і малюнок.
• Роздивіться героїв твору. Чи співпадає графічний образ із вашою уявою про них? Чи зумів художник відобразити внутрішній світ Енея та Дідони?
• Які елементи українського побуту зображені?

Уривок з поеми Вергілія частина 4

Врешті сама до Енея приходить і так промовляє:

305] «Зраднику, ти сподівався, що зможеш такий величезний

306] Злочин втаїти від мене й лишить тайкома мою землю?

307] Чи не задержить тебе вже ніщо — ані наше кохання,

308] Ані колишня присяга, ні те, що Дідона загине

309] Смертю жорстокою? Навіть узимку ти з флотом рушаєш

310] І в буревії північні пливти поспішаєш по морю?

311] Серця не маєш! Якби не в чужі ти краї і оселі

312] їхав, а Троя стара ще стояла б,— чи їхав би в Трою

313] Флотом по збуренім морі? Від мене тікаєш? Благаю

314] Сліз цих заради і даного слова, бо більше нічого

315] Я собі, бідній, сама не лишила, й заради весілля

316] Нашого, ради початку подружжя: як добре зробила

317] Щось я для тебе, як що-небудь з того було тобі миле,—

318] Змилуйсь над домом, який загибає, облиш свою думку,

319] Як тільки можна просити, прошу. Через тебе на мене

320] Люті лівійські народи й князі нумідійські, й тірійці

321] Вже вороги мені. Сором утратила я задля тебе

322] Й чесне ім'я моє давнє, що ним аж до зір величалась.

323] Гостю мій, ця-бо лиш назва по мужу для мене лишилась,

324] Ледве живу, на поталу кому ти мене покидаєш?

325] Отже, чого мені ждати тепер? Тільки того, що брат мій

326] Пігмаліон оці мури потужні зруйнує, чи гетул

327] Ярб у полон поведе? Ох, коли б хоч потомка від тебе,

328] Поки покинеш мене, зачала була, щоб хоч маленький

329] Бігав Еней по світлиці й нагадував личком твій вигляд,—

330] Не відчувала б, що я вже пропаща така і самотня»…

Я зовсім тебе не тримаю, ні тверджень

381] Я не збиваю твоїх. їдь в Італію з вихром, на хвилях

382] Царства шукай. Я надіюсь, проте, як живуть справедливі

383] Божі ще сили, зазнаєш ти кари на скелях, Дідону

384] Кликати будеш по імені часто. А я за тобою

385] Злину, невидна, в пекельнім диму; а як душу холодна

386] Смерть відокремить од тіла, скрізь піде мій дух за тобою.

387] Тяжко, поганцю, спокутуєш ти; і про все я дізнаюсь,— [93]

388] Дійде ця вістка до духів підземних». Ввірвала на цьому

389] Слові розмову й втекла, не могла-бо на світло дивитись,

390] Зникла з очей і лишила його, що не зваживсь і слова

391] З жаху промовить, хоч мав що сказати. 

 

Спільне	Відмінне
	У Вергілія	У Котляревського
Еней таємно хотів утекти	Розмовляє Д. як дама з вищого світу		Дідона лається як торговка
Дідона здогадалася	Благає Енея		Дорікає
Обидві проклинають, погрожують	Мріє про дитину		Еней втік від Дідони
	Втекла з горя

Б) порівняти ілюстрацію з уривком твору І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Мелашка посадила огірки коло самого тину. Огірки зійшли, як зелене руно. Показались ранні огірочки. Мотрин півень перескочив через тин та давай вибирати Мелашчині огірки. Півень сокотав та скликав курей. Всі Мотрині кури перелетіли через тин в огірки. За курами полізли крізь тин курчата. Квочка вигребла яму саме серед огудиння.

Стара Кайдашиха вийшла на город, угляділа таку шкоду та аж за голову вхопилась. Вона налапала під ногами палицю та й поперла нею на курей. Палиця влучила в півня; півень кирнув і потяг через тин перебиту ногу. Двоє курчат лягло на місці. (ІХ розділ)

• Як ви думаєте, до якого епізоду повісті підходять ці малюнки? Порівняйте епізод повісті і малюнок.
• Роздивіться Кайдашиху. Чи співпадає графічний образ із вашою уявою про неї? Чи зумів художник відобразити внутрішній світ Кайдашихи?
• Доведіть текстуально, що їй притаманні ці риси.

 

Група «11 клас»:

Ведучий. З якими образами (образом) асоціюються предмети, зображені на ілюстраціях? Створіть асоціативний кущ.

  

• Які з цих образів є символічними?
• Чи відображує картина Миколи Гетьмана події роману? Якщо так, то які епізоди?
•  Який основний мотив картини художника?
• Що спільного між картиною та твором?

 

Спільне	Відмінне
	І. Багряний «Тигролови»	М. Гетьман Трагедія олією. Народжені в СРСР
Місце заслання (Сибір, тайга)	Описує зовнішність	Акцент на очі
Образ потягу	Стоять в’язні	Сидять в’язні на снігу
Образи конвоїрів та псів	Осінь	Зима
Вигляд в’язнів	Різна реакція в’язнів на потяг-експрес	Однакова поза
Шапки-ушанки
Автобіографічність
«безкінечні лави людей»

 

Довідка. Інформація про художника: Гетьман Микола Іванович (нар. 23 грудня 1917, Харків, УНР — пом. 29 серпеня 2004,Орел, Росія) — російський художник-живописець, художник-експресіоніст, антикомуніст українського походження. Учасник Другої світової війни. В'язень ГУЛАГу 1946—1953 років. Відомий як один з небагатьох художників, які у своїх картинах висвітили життя ув'язнених ГУЛАГу.

ВИСНОВОК:

Працюючи з художніми ілюстраціями на уроках літератури, виявляємо не лише специфіку кожного виду мистецтва і докази актуальності твору, але й сприяємо розвитку творчої особистості. За ілюстрацією можна скласти внутрішні мо­нологи та діалоги героїв, підібрати до неї цитати з тексту, можна ана­лізувати її тощо.

ІІ ЗАВДАННЯ (для всіх груп): порівняйте «Думу про Марусю Богуславку» та її мультінтерпретацію, здійснену Н.Василенком (1966 рік)

Переглянувши мультфільм та прочитавши думу, виділимо спільні та відмінні риси.

Спільні :

• Тема (героїчна боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників та про турецьку неволю)
• Ідея (утвердження безсмертності українського народу, уславлення його героїв);
• Герої (Маруся, козаки, пан турецький);
• Сюжет: плач невольників, визволення козаків із темниці Марусею Богуславкою.
• Проблеми, порушені  в думі і в мультфільмі: захист рідної землі від ворогів, громадянський обов'язок.

Відмінні:

• Види мистецтва ( література та мультиплікація);
• Жанри (дума, мультфільм)
• Сюжет : у думі немає таких епізодів: життя Марусі в Україні, напад татар та полонення Марусі; життя в палацах турецького пана; Маруся у темниці; запорозька січ та спосіб життя козаків на ній; морський похід козаків , їх полонення; загибель Марусі.
• Експозиція: життя Марусі до полону.
• Кульмінація: Маруся викрадає нагрудний знак у пана (м/ф) – у думі пан сам дає їй ключі.
• Розв’язка: Маруся випускає козаків із темниці (дума) – випускає козаків із темниці, а сама гине від руки пана (м/ф).
• Алюзія:  Н.Василенко знімає мультфільм за мотивами народної думи.
• Образи-символи: у м/ф  -

Колодязь  -  це символ святості, чистоти й високої духовності, а також спадкоємності поколінь і традицій. Криниця – вираз щедрості й щирості: вона щедро дає воду, але навзамін вимагає щирої душі. Це символ здоров’я і сили, багатства і родючості, а для молодих – ще й символ краси, любові та вірності, а також розлуки і суму – в залежності від життєвих ситуацій.

Калина палає і плаче символом пролитої козацької крові.  Ягоди калини червоні, що символізує безсмертя роду;символ Батьківщини,дівочої краси.

Буря на морі – як передвісниця біди.

Рушник - це символ України, відбиття культурної пам’яті народу.

Випускати птахів – дати волю комусь. /наявний і в думі/

• Метаморфоза: перетворення під час смерті Марусі на калинову гілку.

Подібне та відмінне в думі та мультфільмі

Позиції порівняння	Дума	Мультфільм
Час виникнення	ХV ст.	1966
Тематика
Обсяг
Герої
Характер розповіді (розлогий-динамічний; докладний – стислий)
Фантастика
Можливість імпровізації
Сюжет
Символіка
Проблематика

ВИСНОВОК:

Порівнюючи твір художньої літератури з його мультиплікацією, зацікавлюємо учнів,  удосконалюємо навички аналізу творів, розвиваємо творчу уяву школярів, порівнюємо вербальні та візуальні коди творів.                                                                                   

ІІІ. Підсумок.

1. Лото(дивись додаток).
2. Рефлексія: скласти сенкан на основі отриманого матеріалу.

Компаративістика

Цікава, різноманітна

Порівняти, знайти, виділити

Стимулює самостійний науковий пошук

Порівняння

3. Заключне слово.

Урок компаративного аналізу — це урок, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художнього твору. Ґрунтується він на досягненнях компаративістики.

Мета такого уроку – глибше розкрити ідейну та естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних епох та творів; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.

Робота з використанням елементів компаративного аналізу тексту стимулює самостійний науковий пошук, розкриває здібності, сприяє формуванню життєво необхідних компетентностей учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК «ЛОТО»

 

І. Франко «Фарбований Лис»	Індійська народна казка «Фарбований Шакал»
О. Олесь «Микита Кожум’яка»	Народна казка  «Кирило Кожум’яка»
С. Руданський «Гуменний»	Л.Утьосов «Все хорошо, прекрасная маркиза»
С. Руданський «Вовки»	Езоп «Пастух-жартівник» (байка)
С. Руданський «Окуляри»	І. Крилов «Мартышка и Очки»
П. Гулак-Артемовський «Рибалка»	Ґете «Рибалка»
П. Гулак-Артемовський  «Пан та Собака»	І. Красіцький «Пан і Пес»
Є. Гребінка «Човен»	М. Лермонтов «Парус»
Є. Гребінка «Ведмежий суд»	І. Крилов «Крестьянин и Овца»
А. Малишко «Прометей»	Міф про Прометея
Т. Шевченко «Плач Ярославни»	«Слово о полку Ігоревім»
Л. Костенко  «Дума про братів Неазовських»	«Втеча трьох братів з Азова»
Л. Костенко «Маруся Чурай»	Народна балада  «Ой не ходи, Грицю…»
Л. Костенко «Маруся Чурай»	Л. Боровиковський «Чарівниця» (балада)
Л. Костенко «Маруся Чурай»	С. Руданський «Розмай» (балада)
А. Дністровий «Біла дівчинка»	Г. Г. Маркеса  «Стариган з крилами»
М. Коцюбинський  «Тіні забутих предків»	В. Шекспір «Ромео та Джульєтта»
М. Куліш «Мина Мазайло»	Б. Шоу «Пігмаліон»
О. Забужко «Калинова сопілка»	Народна казка «Дідова дочка і бабина дочка»
В. Стефаник «Новина»	Карел Чапек «Сільський злочин»
І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»	Мольєр «Міщанин-шляхтич»
Т. Шевченко «Катерина»	Фрідріх Шіллер «Дітовбивця»
О. Стороженко «Закоханий чорт»	Жак Казот «Закоханий диявол»
Леся Українка «Лісова пісня»	Люціан Ридель «Зачароване коло»
І. Котляревський «Наталка Полтавка»	В. Шекспір «Ромео та Джульєтта»
І. Франко «Украдене щастя»	О. Островський «Гроза»
М. Вороний «Блакитна Панна»	П.Тичина «Арфами, арфами…»
М. Вороний «Інфанта»	О. Блок «Незнайома»
І. Франко «Мойсей»	О. Олесь «По дорозі в казку»
М. Семенка «Запитання»	В. Маяковського «Послушайте!»
Лесі Українки «Був собі одважний лицар…» (уривок з «Давньої казки»)	Тіртей «Добре вмирати тому…»
Є.Гуцало «Сім’я дикої качки»	М. Пришвин «Ребята и утята» (рассказ)