Виховний захід з української літератури на тему: «Інсценізація уривку з твору «Кайдашева сім’я » »

Комунальний заклад

 «Харківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 79

Харківської міської ради Харківської області

імені Героя радянського Союзу в.Д.Поколодного»

 

 

 

 

 

 

Виховний захід з української літератури

на тему:  «Інсценізація уривку з твору «Кайдашева сім’я » »

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила:

Вчитель української мови та літератури

Гербін Зоя Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків,

2018 рік

 

 

Сценарій

Мета: розширити і поглибити знання учнів про український побут; розвивати фантазію та творчі здібності; вчити дітей давати характеристику дійовим особам та аналізувати їхні вчинки, робити висновки; збагачувати словниковий запас дітей; виховувати інтерес до народної мудрості.

Хід заходу

Свекруха

 – Мотре, вставай, моя дитино, та розтопи в печі, та як будеш розкладати дрова то поклади перекат, та товстенький вибирай, щоб дрова швидко розгорілися, та як поставиш на вогонь окріп, то видоїш корову, та вигониш вівці до отари, а я ще полежу…. (лягає)

 

(Мотря виходить)

(Мотря повертається)

 

• Чи відігнала?

 

Мотря

• Так, мамо.

 

Свекруха

• Ну тоді, моє серденько, ще начисть картоплі та накриши буряка. Як приставиш до вогню борщ, то наріжеш сала для вишкварок до каші, та виметеш хату.

 

(Мотря мете хату)

 

• Мотре, чом не дивишся за салом, як згорить, що собакам віддавати?

 

Мотря

• Якби я могла розірватися, то коло печі стояла б та хату мела б.

 

Чоловік

• Мотре, а чом хата досі неметена?

 

Свекруха

• Та на твою жінку сьогодні лінь напала, чом ти їй нічого не скажеш, адже вона і мене не слухає, і роботи не робить!

 

Чоловік

• Мотре, так чом хата досі неметена?

 

Мотря

• Не замела, бо танцювала від самої півночі, вже рук і ніг не відчуваю, так натанцювалася.

 

Свекруха

• Чом це ти кричиш, наче на батька, в мене аж вуха позакладало.

Мотря

• А я на батька ніколи не кричала, а у Вас оце мушу, коли працюю одна на всю сім’ю.

Свекруха

• А коли оце ти працювала одна?

Мотря

• А хто мені допомагає, коли хата досі неметена?

 

Чоловік

• Мотре, чом ти кричиш на матір. Матір не наводить тебе на злий розум, а на добрий

Мотря

• Мала оце розум, а у вас, мабуть, загубила

Свекруха

• Синку, вона мене не слухає, вона мене зовсім за матір не має. І що з того, що вона робоча, а хата стоїть три дні неметена.

Мотря

• Не три, а тільки один

Свекруха

• Мати вже й слова не може сказати в своїй хаті. Мотря молода, от хай і працює, а я стара, вже відтопталася! Ой, синку, ось скоро вона і над тобою коверзуватиме!

 

(Мати з сином виходять)

(Мотря сідає зашивати сорочку)

 

Свекруха

- А чого оце ти всілася? Чи не бачиш, що обід ненаварений

 

Мотря

• Авжеж бачу, не повилазило! 

Свекруха

• Та дивись, щоб і справді не повилазило! Шити пообіді, як упораєшся

Мотря

• Ой, спина болить, руки німіють

Свекруха

• Не дражнись, кидай сорочку, та роби, що загадаю, бо я тут хазяйка, - а не ти!

Мотря

• А я Вам, мамо, не наймичка, я і в своєї матері наймичкою ніколи не була, коли вже пішлося на колотнечу, то треба нам діла робити по половині.

Свекруха

• Що ти кажеш, як була я у панів, то робила за двох

Мотря

• Та, якби так робили, то менше розмовляли б!

Свекруха

• Ану цить, бо візьму кочергу, та зуби повисмикаю!

Мотря

• А ви мені не рідна мати, зубів не давали, той не маєте висмикувати

Свекруха

• Ой і навіщо взяли таку невістку, краще б циганку чи дівчину з порожньою скринею

Мотря

• А я Вашого сина не насилувала мене брати, з хлібом-сіллю не ходила, порогів не оббивала, це Ви до мене прийшли!

Свекруха

• Ой нагородив Бог невісточкою….

 

(Заходить свекор)

 

Свекор

• Мотре, коли ти наша, то слухайся матері і роби діло, хи ти дивися…

Мотря

• Хіба я дурно їм ваш хліб? Від ранку до ночі рук не покладаю

Свекор

• Аякже, якщо наш хліб їси, то нам і роби, а якщо ні, то ми тебе попросимо слухати, я тобі не подивлюся в твої зуби…

 

(Забігає чоловік)

 

Чоловік

• Тато, я її чоловік, ви не дуже махайте на неї руки

Свекор

• А чом це ти оступаєшся за свою жінку, я і тобі носа надеру.

Чоловік

• Не втрете, я вже не маленький. Не махайте на мене руками, бо і в мене руки є.

Свекор

• Що ти сікаєш мені в очі, невже змовилися, та я як візьму налигача, то вас обох обчухраю, то будете мені покорятися. Тьху на вас.

 

(Свекор махає рукою, виходить)

 

 

Свекруха

• Так, синку, так, добре з батьком розмовляєш та ще жінку свою навчаєш. Ти зв’яжи її, щоб і не ворухнулася…. Ой взяла собі в хату невісточку, взяла собі в хату біду!

 

(Свекруха виходить, Мотря бере дзеркало)

 

Мотря

• Була я в батька, було моє личко біленьке, брівки чорненькі, а в свекра моє личко змарніло, брівки вилиняли. З’їсть свекруха мою молодість… Ну потривай! Не буду я прясти полотно на твою панську шкуру

 

Свекруха

• А нащо оце ти, Мотре, ховаєш починок?

Мотря

• На те, що треба, не їстиму ж його.

Свекруха

• Та хто ж тебе знає?

Мотря

• В шинок не понесу, не проп’ю. Умотаю, вироблю собі полотна на сорочки, може і під мої боки хтось подушки підмостить, так як і Вам.

Свекруха

• Оце збираєшся на своє господарство, та моїм прядивом?

Мотря

• Воно таке Ваше як і моє. Хіба я не збирала конопель, не мочила, не била, може більше від Вас

Свекруха

• Чи жартуєш молодице зі мною, чи дражнишся? Дай сюди мотовило

Мотря

• Не дам

Свекруха

• Дай сюди, бо руки й ноги поламаю

Мотря

-Не віддам!

 

(Вбігає чоловік та свекор)

 

Свекор

• Чи Ви здуріли, чи сказилися, покиньте мотовило. Чого скандалите, чого лаєтесь. Сьогодні свята п’ятниця, а ви звели таке. Тьху на вас.
• Курка твоя Мотря крила розпустила

Чоловік

-Та що ви кажете, батьку, зараз я вам тим мотовилом….

 

(Замахується на батька, гониться, вибігають)

 

Свекруха

• Ой, та за твоє мотовило син батька побив. Ой, світе добрий… Та зараз вибирайся з моєї хати… та хоч до сусідів.

 

Вчитель

Сьогодні ви побачили сценку сімейного побуту. Діти, як можна охарактеризувати персонажів твору?

Ми бажаємо Вам лише миру в Ваших родинах! До нової зустрічі!