Тема. Моя книжкова полиця
Мета: розкрити зміст значення книги, як «джерела знань», довести, що читання книг – це насолода і відпочинок , надати практичну допомогу щодо вибору книг для читання та їх пошуку в бібліотеці, вчити користуватися книгою.
Розвивати в учнів зацікавленість до читання книг, уміння правильно читати книги, користуватися довідковими виданнями і періодикою.
Виховувати бережливе ставлення до книги та бажання користуватися посібниками для збагачення свої знань.
Обладнання: загадка про книгу, відеопрезентація «Історія книжки», вікторина
«З якої казки?», картинки книжкових полиць, запис прислів’я на слайді, відео презентація «Дидактичні ігри».
Форма проведення : дидактичні ігри
Хід заходу
І. Організаційна частина
1. Привітання
- В цьому класі друзі всі: ( три хлопки)
Я і ти, і ми, і ви. (три хлопки)
- Добрий день, тому, хто зліва (поворот наліво).
- Добрий день, тому, хто справа.( поворот направо).
- Ми – одна сім’я ( розвести руки в сторони, показати на всіх)
ІІ. Основна частина
(Учні відгадують загадку) (Додаток 1)
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу! (книга)
1)
5.Вікторина «З якої казки?» (Додаток 4)
1. Росте синок, підростає, і такий гарний став, ще ні в казці розказати, ні пером описати. Підріс він та і каже: «Зроби мені, тату, золотий човник і срібне весельце, буду я рибку ловити і вас на старості годувати». (Івасик Телесик.)
2. Ось вийшли вони, натягли луки й почали стрілі пускати. Пустив стрілу старший брат — загула вона в піднебессі і впала аж у другім царстві, прямо до царі в садок. Пустив стрілу середульший — піднялася стрілі нижче від хмар, вище від лісу і впала на княжий двір Настала черга пускати стрілу молодшому. Випустив Іван-Царевич стрілу, злетіла вона ні високо, ні низьке а просто над хатами, та й упала ні далеко, ні близьке а поблизу села, в болото. (Царівна-жаба.)
3. Жив колись у Києві князь-лицар, і був біля Києва Змій. І щороку посилали йому дань: молодого парубка або дівчину. І ось прийшла черга дочці самого князя. Нічого робити: раз кияни давали, треба і йому віддати свою дочку. Послав князь свою дочку Змієві в данину. А дочка була така красуня, що ні в казці розказати, ні пером описати. От Змій її полюбив. А вона стала до нього по-доброму підбиратися, та й питає: А чи є хто в світі, такий чоловік, що сильніший тебе і міг би тебе побороти? Є, — каже Змій, — один такий у Києві, живе над Дніпром. (Кирило Кожум’яка)
4. Підкрався ведмідь і цап його за бочок! І дав смолу віддирати. Обдирав, обдирав і зубами зав'яз так, що ніяк не вирветься. Смикав, смикав і затягнув його бозна-куди... (Солом'яний бичок.)
- Я бачу, що казки ви знаєте, молодці!
- Народ здавна любив і поважав книгу. Склав про неї багато прислів’їв та приказок.
- А чи знаєте ви прислів’я про книги?
- Давайте спробуємо прочитати прислів’я, яке записано на слайді.
6. Прислів’я «Книжка – маленьке віконце, а через нього увесь світ видно»
(Додаток 5)
7. Дидактичні ігри (Додаток 6)
- Книга – дійсно віконце у світ. Книгу можна читати, розфарбовувати, розв’язувати цікаві завдання, робити саморобки.
- А чи знали ви , що можна гратися з книгою? ( Ні!)
- Тож зараз ми з вами пограємо у дидактичні ігри. Готові?
(Презентація «Дидактичні ігри)
7. Моя книжкова полиця (Додаток 7)
- Напишіть назву й автора твоєї улюбленої книги, а потім намалюй до неї
обкладинку.
1