Дидактична гра як засіб формування
пізнавальної активності учнів на уроках історії
(З досвіду роботи)
Пеліновська Марина Петрівна,
вчитель історії
вищої кваліфікаційної категорії,
вчитель - методист
Миколаївської гімназії №46
Миколаїв
2025
Ви можете стати розумними трьома шляхами:
- Шляхом дослідів - це самий гіркий шлях;
- Шляхом наслідування - це найлегший шлях;
- Шляхом роздумів - це найблагородніший шлях ».
Давньокитайська мудрість
В наш динамічний час зміни відбуваються надзвичайно швидко. Прискорення історії відчувається у сфері технології, економіки, побуту і, безумовно, позначається на зміні соціальної психології. Такий надмірний динамізм викликає загрозу розвитку традицій, відриву людини і народу від свого історичного коріння, втрати історичної, врешті-решт національної свідомості. Тому наше завдання, як вчителів історії полягає у тому, щоб виховувати наших учнів у дусі патріотизму, формувати з них людей – носіїв національної свідомості, вихованих на загальнолюдських та національних цінностях. Саме в цьому плані роль історичної освіти переоцінити неможливо. «Ми мусимо навчитися чути себе українцями», - ці слова Івана Франка залишаються актуальними сьогодні, через 100 років після того, як були сказані. Однак реалізувати їх не так легко. І тут важливе місце посідає викладання історії в школах. Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, які б допомагали зацікавити дітей, розвивати їх інтелектуальний та творчий потенціал. Зацікавити їх стає все важче. Тому на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук дуже гостро стоїть питання вивчення впливу нетрадиційних форм роботи на розумовий розвиток дитини, розвиток її творчості, уяви тощо. Нестандартні форми роботи, які з’явились як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого шляху вперед з опорою на попередній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей.
Неабияка роль тут відводиться інтерактивним вправам та іграм.
Сьогодні серед великої кількості наукової, методичної літератури складно звертатися до питання "Дидактична гра як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках історії", яке розглядалося багатьма вченими, науковцями, психологами та під час обміну досвідом між колегами – вчителями. Проте з найдавніших часів вчителі продовжують шукати способи найефективнішого навчання дітей, підвищення їх пізнавальної активності під час навчальної діяльності.
Серед проблем, які привертають до себе увагу сучасних науковців, вчителів все більшого значення набувають ті, які пов'язані з пошуками шляхів ліквідації освітніх втрат, підвищення якості та ефективності цілеспрямованого виховання в умовах сучасної кризової ситуації в економіці, духовної і культурної сферах нашого суспільства. У шкільний період свого життя дитина намагається дізнатися якомога більше про все у світі.
Тому, якщо знайти правильні підходи, навчання зі складної і втомлюючої необхідності може перетворитися в захоплюючу подорож у світ знань.
Використання гри у процесі навчання переводить її у категорію дидактичних, де активність учнів часом перевершує активність учителя.
У сучасній методиці існують різні підходи до визначення класифікації дидактичних навчальних ігор. Одні дослідники відносять навчальну гру до засобів навчання, інші – до методів навчання, треті вважають гру формою навчання.
Я поділяю точку зору тих вчених, які вважають дидактичну гру методом навчання, і вважаю, що сутність навчальної гри як методу навчання проявляється насамперед у можливостях реалізації мети навчання, досягнення реальних результатів: знань, умінь і навичок, опанування досвідом творчої діяльності. Однак вважаю, що дидактична гра як метод навчання зможе реалізувати свої навчальні можливості за умови, коли вона активізує багатий арсенал традиційних методів навчання.
Навчальна гра - педагогічно спрямована діяльність, націлена на ефективне засвоєння матеріалу.
Використання дидактичних ігор на уроках історії дає можливість не тільки нейтралізувати поверхневість, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує здобувачів освіти не просто механічно відтворювати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, встановлювати відповідності, зіставляти та оцінювати, сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів. Вона не тільки допомагає здобувачам освіти краще представити ту чи іншу подію, ту чи іншу конкретну людину або представника соціального прошарку, а й залучає їх у процес самостійного пошуку нових знань, робить навчальний процес різноманітним, сприяє розвитку уяви, пам'яті, уваги, розширює кругозір, збуджує і підтримує інтерес до історії.
Дидактична гра – це гра, яка можлива на всіх етапах уроку: при актуалізації та закріпленні знань учнів, при вивченні нового матеріалу або узагальнені отриманих знань, допомагає вчителю не тільки урізноманітнити навчання, але й організувати процес розумового розвитку здобувача освіти.
У дидактичних іграх процес навчання набуває інших, незвичайних форм навчання – політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмислення фактів. Гра створює атмосферу здорового змагання, змушує по-новому використовувати накопичені знання й застосовувати їх не тільки механічно, але й відповідно до умов гри. Важливим є ще й те, що не під тиском обставин, а за бажанням самих учнів під час навчальної гри відбувається багаторазове повторення матеріалу в різноманітних формах.
Дидактичні ігри розрізняють за формою організації й кількості учасників
малюнок 1
Арсенал ігор на уроках історії великий. Їх види можна класифікувати за призначенням (мал.2)
Ігри, за твердженням К.Д.Ушинського, допомагають не тільки проявити здібності та нахили, а й удосконалювати їх.
Треба пам’ятати, що гра – багатогранне поняття. Воно означає заняття, відпочинок, розвагу, забаву, змагання, вправу, тренінг, дозвілля, у процесі яких виховні вимоги дорослих до дітей стають їх вимогами до самим себе, отже, активним засобом виховання й самовиховання. Вона виступає з самостійним видом діяльності дітей різних віків, принципів і способів їх розвивальної життєдіяльності, методом пізнання дитини й методом організації її життя та неігрової діяльності. Тому навчальні ігри також можна об’єднати у групи за видами діяльності:
Опрацьована література й власний досвід дозволяє зробити висновок, що в іграх виховується культура, спілкування дитини з колективом, взаємодія між учнями і педагогом . Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти іншому , невимушено виховує адекватне сприймання невдач. А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам'ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки. Саме під час гри на уроці створюється ситуація успіху, з’являється можливість кожній дитині самовиразитися, самореалізуватися у процесі навчання.
Одночасно після використання дидактичної гри під час уроку можна визначити, що:
Основою успішного засвоєння будь-якого навчального предмета, і зокрема історії, в учнів є пізнавальна потреба, заснована на емоційному сприйнятті навколишнього світу, і на привабливості самого процесу діяльності. Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку, розділу або узагальнюючи повний курс. Таким чином кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.
В процесі своєї педагогічної діяльності я зустрічала немало учнів, в яких виникають труднощі при засвоєнні історичного матеріалу. Неуважність учня на уроці, невміння виділяти в навчальному матеріалі істотне, нерозуміння сенсу і значення важливих понять, малий об’єм пасивного і активного словникового запасу, низький рівень інтелектуального розвитку - є результат недостатнього розвитку розумової діяльності, відсутності інтересу до навчання. Сьогодні ми сміливо до цих проблем можемо віднести й захоплення учнями комп’ютерними іграми, які носять розважальний характер. Проведене анкетування серед учнів показало, що 85% віддають перевагу саме комп’ютерному спілкуванню, іграм, а не праці з книгою та підручником.
Нестандартні форми оботи, які з’явились як альтернатива традиційним,
загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться інтерактивним вправам та іграм.
Ще В.О.Сухомлинський звертався до ігор і це давало можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оцінювати.
На уроках я використовую різноманітні дидактичні ігри. Наведу приклади деяких з них.
Складання і розгадування кросвордів, на жаль, до цього часу відноситься до нестандартних форм перевірки знань на уроці. Застосування кросвордів, їх створення, розв’язування, сприяє розвитку мислення, навчає чітко, логічно і лаконічно виражати свої думки.
По суті своїй, кросворди є інтелектуальними іграми, що призначені для розвитку ерудиції, розширення словникового запасу, тренування пам’яті, уваги та формування пізнавальної активності учнів на уроках історії.
Серед шкільних предметів не можна виділити головні і другорядні. В учнів спостерігається неоднозначне ставлення до всіх предметів, у тому числі і до історії. Адже роль історії значна, тому що це єдиний предмет в школі, який вивчає минуле людства в усій його конкретності і різноманітності з метою розуміння сучасного і перспектив розвитку.
На своїх уроках історії я розвиваю пізнавальний інтерес учнів до предмета. При цьому не забуваю, що пізнавальна активність учнів є основою навчання. Для формування пізнавального інтересу до предмета і подальшого вдосконалення уроку я використовую кросворди:
Тож використання кросворду на уроці урізноманітнює навчальну діяльність, привертає й концентрує увагу учнів, дозволяє перевірити конкретні знання з теми. Але, крім цього, кросворд виконує розвиваючі функції:
При роботі з кросвордами учні немов змагаються "самі з собою":
До кросворду тягнуться всі учні. Адже відгадка хоча б одного слова в цілому кросворді - це вже успіх. Це приносить радість, з'являються позитивні емоції, впевненість у своїх силах, мимоволі виникає бажання шукати і відгадувати інші слова. Таким чином актуалізується пізнавальний процес, через викликаний інтерес.
Досвід роботи показав, що первинна колективна робота з кросвордами зняла в учнів невпевненість в собі і допомогла орієнтуватися в тексті підручника. Для учнів та разом з ними за час впровадження такої дидактичної гри, як кросворд, ми склали алгоритм дій:
Дотримуючись цього алгоритму, учні створюють власні кросворди й пропонують їх вирішення своїм однокласникам.
Складання кросвордів учнями - це дуже корисний вид самостійної роботи учнів. Я вважаю, що доцільно з методичної точки зору створення тематичних кросвордів: воно вимагає хорошого знання вибраної теми, вміння чітко формувати визначення понять. Однак складання кросворду справа не проста. Скласти тематичний кросворд важче звичайного, тому що запас слів обмежений даною темою. При складанні кросвордів необхідно дотримуватися принципів наочності та доступності.
Починаю знайомити учнів з кросвордом у 5-х класах, практикуючи використання переважно готових кросвордів складених особисто. Наприкінці навчального року, активні учні отримують творче завдання скласти власний кросворд. Роботу з учнями починаємо із складання пам’ятки – інструкції
"Як скласти кросворд з історії".
У 6 класі завдання ускладнюється й учні складають кросворди самостійно. Таким чином до кінця навчального року вони створюють особисті "Розгадайки". Найкращі збірки власних кросвордів вони передають наступним п’ятикласникам. Такий вид роботи допомагає простежити наступність у викладанні курсу історії, підтримує пізнавальний інтерес учнів, викликає задоволення своєю працею. Під час створення збірки "Розгадайка" учні отримують завдання такого змісту:
І. Скласти тематичний кросворд, у якому будуть повідомлені основні поняття й терміни теми. Необхідно сконструювати сітку, пронумерувати її, розставити слова по темі. Обов’язково дотримуючись алгоритму дій;
ІІ. Називається лише тема курсу історії, все інше роблять самі учні (завдання виконується групами або індивідуально як домашнє).
Під час перевірки завдання обов’язково звертається увага на формулювання запитань. В учнів завжди залишається проблема формулювання питання. Найчастіше вони використовують одноманітні запитання відкритого типу. Тому створення й вирішення кросворду сприяє навчанню учнів правильно формулювати питання. Така діяльність сприяє розвитку мислення учнів, вчить їх чітко формулювати те, що вони хотіли б знати. Цікаве питання допомагає абсолютно по-новому бачити суть того, що вивчається і шукати відповідь шляхами, про які раніше ніхто і не думав. Головне – воно свідчить про розуміння навчального матеріалу учнем. Тому учні отримують рекомендації щодо створення запитань до їх власного кросворду:
Робота по створенню кросвордів розвиває учнів: необхідно багато згадати, «поспілкуватися» з довідником, підручником, проявити фантазію, кмітливість. Роботу можна організувати індивідуально, в парах, групах.
Якщо внести в неї дух змагання, то це тим більше нікого не залишить байдужим. Наприкінці навчального року я практикую серед учнів 6 класів гру – змагання "Хто більше…». Завдання до гри чітке й конкретне: користуючись підручником учням необхідно скласти тематичний кросворд, у якому будуть вказані основні поняття й терміни курсу або однієї з вивчених тем (за бажанням можна створити власну узагальнюючу тему. Наприклад:"«Культура та релігія країн Стародавнього світу"), сконструювати сітку, пронумерувати її, розставити слова, сформулювати питання .
Завдання учні отримують ще на початку ІІ семестру (у січні місяці), а захист таких кросвордів відбувається наприкінці квітня та у травні місяці, спочатку в своєму класі, а потім залучаємо учнів з паралельних класів. Під час підготовки нагадую учням, що виконувати роботу необхідно, дотримуючись алгоритму дій. Форма кросворду може буди різною, для оформлення роботи можливо використовувати власні малюнки та можливості інформаційних технологій. (роботу можна виконати у текстовому редакторі Microsoft Word, табличному редакторі Microsoft Excel, або у програмі Learning Аpps. org або за допомогою програми Розвиток дитини - Генератор «Кросворд»), а потім запропонувати за покликанням іншим учням. Але існує одна умова для цього виду роботи: під час складання кросворду користуватися лише тільки першоджерелом – підручником.
Така робота формує в учнів навички пошуково-дослідницької та проектної діяльності. Якщо розглядати кросворд як один з типів проєктної діяльності, можна стверджувати, що створення кросвордів не може стати основною формою роботи, але їх використання цілком або фрагментів дає хороші результати, викликає пізнавальну активність та інтерес учнів до навчальної діяльності.
Робота з використанням дидактичної гри – кросворд - це своєрідна самоперевірка, цікавий тест. Навчальна роль кросвордів полягає в тому, що дозволяє в ігровій ситуації інтенсифікувати процес засвоєння нових знань, а позитивні емоції, що виникають у дітей в процесі розгадування кросвордів, сприяють запобіганню перевантаження. Тут же вирішення питань індивідуального і диференційованого підходу до учнів. Розвиваюча і організуюча роль кросвордів полягає в тому, що при їх вирішенні учням доводиться без всякого примусу працювати з навчальними посібниками та іншою літературою, залучати дорослих. Створюються умови для корисної організації вільного часу всієї родини.
Враховуючи різну мотивацію до навчальної діяльності, для учнів із низькою мотивацією під час пояснення теми уроку, я практикую таке завдання: користуючись підручником, випишіть нові поняття й їх значення. Під час уроків узагальнення я дозволяю таким учням користуватися своїми записами й створювати тематичний кросворд. Така робота створює ситуацію успіху на уроці й сприяє активізації пізнавального інтересу учнів.
Використовую власноруч складені кросворди як варіант тестових завдань для обробки історичних термінів.
Для підтримки інтересу до цього виду діяльності необхідно урізноманітнити форми кросворду і способу загадування слів. При роботі з кросвордом діти переконуються, що поповнення словникового запасу, термінології, вміння грамотно писати слова, уміння різними способами загадувати одне і те ж слово - необхідні умови для виконання завдання.
Складання кросвордів самими учнями дає не менш важливий ефект. Для цього учні систематизують свій словниковий запас, групують слова за кількістю букв, тощо. Непомітно для себе учні уточнюють правопис різних термінів. Потім кросворд створюється на чернетці, працює логіка і кмітливість, посидючість і прагнення завершити розпочату справу, завзятість та цілеспрямованість. При оформленні роботи розвиваються творчість і фантазія учня, його художні та естетичні здібності. Якщо робота проводиться на комп'ютері, то міжпредметні зв'язки і застосування раніше отриманих знань стають ще більш наочними і відчутними. Тому все різноманіття кросвордів можна розділити за двома ознаками:
За змістом |
За оформленням |
Тематичний |
Класичний |
Поліглот |
Білий |
Алфавітний |
З перегородками |
Гумористичний |
Сканворд |
З фрагментами |
Зворотний |
Ребусний |
Нескінченний |
Розсипний |
Координатний |
Слогокросворд |
Словниковий |
Двобуквений |
Лінійний |
Символьний |
Чайнворд |
Реверсивний |
Об'ємний |
Дуель |
Тривимірний, куб |
З нестандартним визначенням або заповненням |
Колодязь |
Перехідні (містять ознаки кількох груп) |
Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою моделлю є інтерактивне навчання.
Суть його полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання.
Використання ІНТЕРАКТИВНИХ технологій навчання є вкрай важливим тому, що вони мають великий вплив на учнів. Використовую такі технології навчання:
1. Технології опрацювання дискусійних питань: метод – прес, "займи позицію", "зміни позицію".
2. Технологія проблемного навчання.
Для того, щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити, на уроках застосовуються різні інтерактивні вправи.
Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. Наприклад, У 8-му класі вивчаючи тему «Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII століття.» пропонується питання: «Назвіть причини, що спонукають селян та козаків до повстань ?». Учні опрацьовують текст підручника, матеріал з додаткових джерел і разом обговорюють ідеї, які у них виникають.
При вивченні теми «Тридцятилітня війна": уявіть, що ви військовий кореспондент і передаєте репортажі із театру воєнних дій. Складіть репортаж
подій про один із періодів війни спираючись на основні факти.
Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Він використовується з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування.
Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.
Великий інтерес у здобувачів освіти викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.
Метод Lapbook: яскраво, творчо, пізнавально
Лепбук (з анг. lap – коліно, book – книга) – це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення.
Лепбуки можуть створюватись сумісно з педагогом, індивідуально чи групою учнів. В останньому випадку вчитель має чітко розподілити завдання між школярами.
Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і проявляти творчі здібності здобувачів освіти. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим! Так під час вивчення курсу «Права дитини» з учнями 5 х класів ми створювали лепбук "Великі права маленької дитини" та "Права казкових героїв".
Історичні хронологічні задачі. Під час вивчення теми «Тридцятилітня війна» учні 8 класу вирішували задачу: А-В+С=?, де
А- рік, у якому відбулася Варфоломіївська ніч
B - рік походу «залізного герцога» Альби у Нідерланди
C - роки перебування при владі короля Франції Генріха ІІІ
1572 – 1557 + 15 = 30
Неможливо проводити сучасний урок без інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Використання ІКТ дозволяє активізувати навчально-виховний процес на уроках через презентації, аудіоматеріали, відеоматеріали, проєкти, квести.
Для створення історичних квестів я використовую програму сервісу LearningApps.org. Взагалі веб-сервіс Learning Apps є безкоштовним. І з його допомогою можна створювати тренувальні вправи для вивчення термінології: «Знайти поняття з історії України, які ми вивчали у темі: "Подорож українськими землями у XVI столітті." ( https://learningapps.org/8411844), хронології, логічно пов’язані пари, тести, вікторини, тощо Даний сервіс дозволяє створювати й історичні квести, які використовуються під час проведення практичної роботи або під час уроку узагальнення:
7 клас: Цивілізації Передньої та Центральної Азії (https://learningapps.org/ display?v =p6b0ugyqn22)
8 клас - Українські землі у складі Речі посполитої XVI - першій половині XVII ст.
(https://learningapps.org/display?v=put8r8m3n24) , тощо.
Мій багаторічний педагогічний досвід учителя історії (46 років) дає можливість зробити висновок, що застосування дидактичної гри – складання кросвордів, квестів, не може стати основною формою роботи, але застосування дидактичних ігор сприяє вдосконаленню методів навчання як на уроці, так і в позакласній роботі, подоланні освітніх втрат. Урок історії стає цікавим, активізує в учнів пізнавальний інтерес, сприяє розвитку творчості, участі в шкільному науковому товаристві та МАН, олімпіадах, у творчих конкурсах.
І ще про один чинник формування пізнавального інтересу, без якого все описане вище може просто не спрацювати.
Це доброзичливий настрій уроку. Для цього потрібно приділяти увагу кожному учневі, потрібно хвалити учнів за кожен новий, нехай навіть незначний, але отриманий ними самими результат. Це піднімає їх самооцінку, особистісну значущість, що дуже важливо для дітей в підлітковому віці. І це ще один крок, може бути, найголовніший на шляху формування пізнавальної активності учнів під час вивчення предмету, позитивної мотивації навчання.
1