Сценарій "Україна - країна нескорених".

     

         Борщівський агротехнічний фаховий коледж

 

 

 

 

 

               

                 

 

 

                  Відкрита виховна година  на тему:

                   «Україна –країна нескорених»

                     до  Дня Гідності та Свободи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Підготувала Парнета С.П.,

                                                         куратор групи К-21.

                                                        

 

 

 

 

 

 

 

                                     

 

                                            2024р.

 

Відеоролик «Вистояли  на Майдані - переможемо у війні»

Виступ викладача 

21 листопада вся Україна святкуватиме День Гідності та Свободи

Сьогодні ми зібралися тут, щоб відзначити  свято, яке символізує наше прагнення до свободи, справедливості та демократичного розвитку. Це день, коли ми згадуємо події, які назавжди змінили нашу країну, коли ми вшановуємо тих, хто віддав своє життя за нашу незалежність і свободу.

Цього дня ми згадуємо дві великі події нашої новітньої історії – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 років. Це були переломні моменти, коли український народ показав усьому світові, що він готовий боротися за свої права та відстоювати свої переконання. Це був прояв громадянської свідомості, яка засвідчила – Україна є, була і буде демократичною державою, в якій панують права та свободи людини, в якій народ є головною силою, що визначає розвиток суспільства.

 Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що  нація, яка вийшла на Майдан спроможна на захист своєї свободи.

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною люд­ських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя.

 

Гідність та свобода – це цінності, які стали основою нашої ідентичності. Це не просто слова, це основа нашого державного буття, принцип, на якому ми будуємо свої життя і нашу країну. Гідність – це вміння зберігати внутрішню силу, виступати проти несправедливості, не боятися виявляти свою позицію. Свобода – це право вибору, це можливість вирішувати, як жити, які цілі ставити, в якому напрямку розвиватися.

Але гідність і свобода – це також велика відповідальність. Це відповідальність перед минулим поколінням, перед тими, хто виборював незалежність, хто стояв на Майдані, хто захищав Україну на сході країни. Це відповідальність перед тими, хто віддав своє життя, щоб ми могли жити в незалежній державі. І це відповідальність перед майбутніми поколіннями – перед нашими дітьми та внуками, яким ми маємо залишити вільну, демократичну і сильну Україну.

Сьогодні, як і тоді, ми стикаємося з викликами. Проте знаємо, що український народ – це народ, якого не зламають труднощі. Ми показали, що здатні бути єдиними, підтримувати один одного, працювати на благо спільної мети.  Впевнені, що подолаємо усі перешкоди, бо сила нашого духу, наша віра в майбутнє – це те, що робить нас непереможними.

День Гідності та Свободи – це день, який нагадує нам, що зміни починаються з нас. Це наш вибір, наші дії, наша єдність і наша небайдужість створюють ту Україну, яку ми хочемо бачити. Тому давайте не втрачати віру в себе і в наш народ, давайте продовжувати працювати, щоб майбутні покоління могли жити в країні, де гідність та свобода будуть не лише цінностями, а й реальністю для кожного.

Ми вшановуємо всіх, хто загинув, захищаючи незалежність та свободу України.  Віримо в перемогу наших військових, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють на сході ,півдні,півночі України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства.

Разом ми будуємо вільну і сильну Україну, яку неможливо подолати!

Слава Україні!

Відеоролик «Доборолися»

 

Читець 1. Бездонна прірва горя і скорботи

Панує в Україні на цей час.

І всі мої думки, і сльози, і турботи

За тими, хто життя віддав за нас.

Всім серцем вірили вони у кращу долю,

За неї на Майдані полягли,

За українців і за їхню волю

Своє життя, не завагавшись, віддали!

Ніколи їх не забувайте!

В історію внесіть кожне ім’я!

Онукам, дітям ви розповідайте,

Що наша Україна ще жива!

І буде жити вона доти,

Допоки люди в ній такі живуть!

Такі, як на Майдані, іще й досі

Війну з бандитами жорстокими ведуть!

 

Ведучий. Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися за честь, правду, гідність і віддали своє життя за Україну.

 

Ведуча. Ушанування їхньої пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це прояв нашої шани й гордості за справжніх героїв.

 

Читець 2. Небесна Сотня… Юнаки, батьки…

Їх імена ніколи не забути –

Вони ж за нас всі полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаймо віру у свободу.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче пала за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий, Боже, освяти

І в мирі, Господи, прийми до себе.

 

Ведуча. Давайте пригадаємо, як все було. 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Європейську Україну.

 

Відеоролик «Революція  Гідності та Свободи- найголовніша подія в історії сучасної України».

 

Ведучий

Для чого люди вийшли на Майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

 

Ведуча Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

Її «Європою» ми гордо назвемо,

Бо вона гідна статус такий мати.

 

Ведучий У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки-України

Всі люди, всі від юних до старих,

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

 

Ведуча. Спочатку – це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна – це Європа», «Ми вільні», «Ми хочемо в ЄС».

 

Ведучий. А що ж було далі… А далі – непідписання Угоди про асоціацію.

 

Ведуча. А далі – жорстоке побиття студентів у ніч з 24 на 25 листопада.

 

Ведучий. А далі… А далі – покалічені людські тіла та серця,  Майдан, залитий кров’ю, барикади, шини… Революція Гідності!

 

Ведуча. Перші криваві жертви від жорстокого режиму були в січні. Це Сергій Нігоян – учасник і один з охоронців Євромайдану, убитий 22 січня 2014 року під час подій на вулиці Грушевського. Громадянин України вірменського походження. Герой України.

(На екрані демонструються фото)

 

Ведучий. Другим активістом, який загинув на Грушевського, був Михайло Жизневський, громадянин Білорусі. Михайлові було 25 років. Із Білорусі він емігрував до України в 2005 році з політичних мотивів. Ж ив і працював у Києві та Білій Церкві.

Моя Україна!
Читець1
Моя Україна встала з колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.
Читець2
Всі разом - ми сила,єдина сім"я!
Всі разом - майбутнє держави!
Зберемо насіння з святого зерна,
Розв'яжем важливі всі справи.
Читець 1
Давай допоможемо відсіч всім дать,
Щоб не позирали лукаві.
Нам кожному в світі треба сказать -
Живем ми у вільній державі!
Читець2
Якщо пам'ятатиме кожен із нас,
Шевченка слова невмирущі,
Настане нової країни час!
Прозріють усі невидющі...

 

Ведучий. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

 

Ведуча. На ранок 19 лютого кількість загиблих склала 25 чоловік.

 

Ведучий. 20 лютого – «Кривавий четвер». Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулося на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж півсотні повстанців.

 

Ведуча. Під час акції протесту на Євромайдані з грудня 2013 року по лютий 2014 року було ще багато невинних жертв. Їх назвали Небесною Сотнею.

 

Ведучий. Небесна Сотня – герої незборені,

Найкращі, найвідважніші сини,

Яскравим сяйвом в небі засвітились,

Щоб інші мріяли, любили і жили…

()

 

Читець 3. А Сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий.

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

 (Виходять 2 дівчини, одна – у ролі матері загиблого на Майдані)

 

Дівчина. Жінко, чого Ви плачете?

Ваш син герой, хіба не бачите?

Ще цей хлопчина, і отой…

 

Мати. Героєм був мені завжди,

З тих пір, коли почав іти…

З тих пір, коли сказав він «мама»,

Я так раділа, так ридала,

Від щастя сльози проливала,

Так, ніби знала, ніби відчувала.

Я так його тримала, так оберігала.

Та все ж пішов... За іншу битись маму,

Мені ж залишив вічну рану…

А я дзвонила, кажу: «Сину,

Іди додому, бо там гинуть»...
А він: «Неправда... Тут все мирно»...
Мені від того було дивно,
І я його чекала... Так чекала...
Він вернеться, я вірила, я знала...
І він приїхав не колись, а нині...
Виходжу я... Дивлюсь – моє дитя у домовині...

Як справи, синку, ну кажи, як справи?

Чого мовчиш, не хочеш подивитися на маму?

Відкрий же очі, уставай. Чи хочеш так лежати,

Втомився, певно, вирішив поспати?

Ходи, я понесу тебе на крилах.

Вставай, тебе чекає вся родина.

А люди кажуть, що здуріла,

Що мертву так трясу дитину.

Та що ті люди… Що вони там знають?

Мій син – герой. Герої не вмирають!

Відеоролик «Повертайся живим»

 

 

Ведучий. Сьогодні ми з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної Сотні, котрі стали символом утвердження прагнень до європейських цінностей.

 

 

Ведуча. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. Більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише почав жити.

 

Ведучий. Вони мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну демократичну Україну.

 

Ведуча. І мовчки Сотня непокорених героїв

Відходила у чисті небеса,

І погляди знесилених мільйонів

Дивились вслід братам, батькам, синам.

 

Ведучий. Вони загинули за нас зимою

І віддали усе, що було в їхньому житті,

І ринули у небо Сотнею святою,

Щоб звідти боронити нас від ворогів.

 

Ведуча. Небесна Сотня в вирій полетіла…

На небі спокій їх чекає вже,

І Вічна Пам`ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм:

 

Разом: Слава! Слава! Слава!

 

Ведучий. Нехай кожен із нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло свічки хай буде даниною тим, хто назавжди пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

Ведуча. Для збереження світлої пам’яті всіх героїв Майдану запалимо свічки.

(Присутні запалюють свічки)

 Читець

 Запали свічу…

Нехай засяє тихий вогник у душі твоїй.

Герой, що смерть прийняв, хай знає,

Що буде жити він у пам’яті людській.

Запали свічу і віднайди хвилину,

Погляд свій на зорях зупини.

Помолися Богу за чиюсь дитину,

Нехай до неба линуть молитви…

Запали свічу і помолися тихо,

За всіх, хто згинув в полум’ї отім,

Бо їхня смерть спиняє люте лихо,

Щоб ми жили – загинули вони…

Запали свічу, знайди хвилину…

 

Ведучий. Низький уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок! Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв у наших серцях. Вшануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої єдиної України.

(Хвилина мовчання)

 

Ведуча. Герої не вмирають! Вони завжди будуть жити в наших серцях.

 Читець1

А знаєте, війна колись закінчиться

І з часом відбудуються міста,

Але ніколи більше не повернуться

Всі ті, кого забрали небеса,

 Читець2

Їх вже немає, безліч їх загинуло,

Але за що? Чому така ціна?

Вони на небі мабуть, поруч з ангелами,

Їм там спокійніше, бо на землі війна,

 Читець1

Це все так боляче, що серце розривається,

Де правда і в чиїх руках життя?

Чому війна лише простих людей торкається?

А для політиків здається просто гра…

А знаєте, війна колись закінчиться

І тільки спогади залишаться в серцях….

 

Ведучий. Події 18-20 лютого 2014 року стали справжньою національною трагедією. У мирний час в центрі Європи прицільним вогнем було вбито десятки громадян України, а Будинок профспілок – спалено вогнем. І це стало переломним моментом тогочасного режиму.

 

Ведуча. Революція Гідності – так назвуть згодом Євромайдан – об’єднала весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, її розвитку в європейському співтоваристві, захисту демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, досягнення гідного рівня життя й праці.

 

Читець . Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу

Прості люди безстрашно пліч-о-пліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

Вони кулі ловили палкими серцями

І посмертно для інших стали взірцями,

Зупиняли автівки та потяги тілом,

Вголос думку народу сказати посміли!

Українці! Прошу вас, не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати

Своє прагнення жити гідно в державі,

В пам’ять тих, хто загинув. Вічна їм слава!

 

Ведучий. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

Ведуча. Молюся за тебе, моя Україно,

За кожного батька, за кожного сина,

За кожную матір, за кожну дитину.

Я Бога прошу: «Збережи Україну!

Страшною порою не дай їм загинуть!»

Хай наші молитви до Бога полинуть!

Нехай Він злобу у серцях наших спинить!

Молюсь, щоб людина почула людину,

Щоб син пожалів батька іншого сина,

Щоб мирною знову стала країна…

Я Бога прошу: «Збережи Україну!»

 

Тримайся, моя рідна Україно!

 Читець1

Тримайся, моя рідна Україно!
Хоч зболена, хоч зранена — живи!
Ми віримо — піднімешся з руїни!
Якщо ми разом, що нам вороги?

 Читець2

 

Тримайся, нене, стій заради діток,
Заради волі, правди, мирних днів.
Ти не одна, розкиданих по світу
мільйони в тебе дочок і синів!

 Читець3

Гуртуються у горі діти й друзі,
Гуртуються на зло всім ворогам!
І перемога вже на виднокрузі,
Бо з нами віра й щезне злого план.

 Читець4

Не здайся, моя рідна, Україно!
Не смій вклонитись лютій силі зла.
Лиш перед Богом падай на коліна,
Проси прощення, миру і добра! 

 Читець5

Щоб взяв Господь під охорону
Країну нашу зболену, в сльозах.
Щоб ворогам свою дав перепону,
Щоб зрештою закінчився цей жах!

 Читець6

Всевишній чує щирі покаяння,
Молитву серця і душевний плач.
Помножмо всі зусилля та благання,
Скажімо кожен: "Господи, пробач..."

 Читець7

Щоб відродилась ненька-Україна,
Щоб у стократ прекрасніша була!
Щоб знав весь світ, кожнісінька країна, 
що з нами Бог! Бог миру і добра!
Відеоролик «Молитва за Україну»