Дидактичні ігри на уроках фізики

Дидактичні ігри на уроках фізики

Використання на різних етапах уроку різноманітних ігрових ситуацій – один з напрямків підняття інтересу учнів до занять з фізики. Саморобні дидактичні ігри мають конкретний учбово-інформаційний зміст. Гра – ефективна форма закріплення і повторення учбового матеріалу. Це ігри: «Кубики», «Чи знаєш ти підручник фізики», «Сходження на пік Знань» (додаток 1). Разом з учнями я займаюсь їх конструюванням і виготовленням.

Гра «Сходження на пік Знань», в кожному класі може мати більш конкретну назву, яка відображає пройдену тему. Наприклад, в 7 класі – «Сходження на пік Архімеда» (додаток 2), в 8 класі – «Сходження на пік Ома», в 9 класі – «Сходження на пік Кінематика», «Сходження на пік Динаміка». Особливістю гри являється її багатоцільовий характер, оскільки в ній реалізується комплекс дидактичних задач. Ігрове поле складається із яскравого, мальовничого планшета, на якому зображено гірський пейзаж з нанесеними маршрутами сходження і привалами. Привали пронумеровані, їх 12, старт на базі. Для кожного привалу є карточка – завдання.

Перед початком гри формуються 2-3 команди, в кожній вибирають капітана. Капітани по черзі кидають кубик і одержують число, яке вказує номер привалу, на який переходить команда і розв’язує завдання з картки № якої співпадає з № привалу.

Просування команд по маршруту відмічається кольоровими фішками. На деяких привалах команду очікує невдача. Так, наприклад, на картці №4 написано: «Туман, снігопад, команді повернутися на базу». На картці, яка відповідає привалу №7 записано: «Очікується схід лавини, негайно повернутися на 1 перехід». В цьому випадку альпіністи «виконують відхідний маневр». Виграє та команда, яка першою прийде на пік Знань. (Можуть грати 2 або 3 гравці. Вони по черзі кидають кубик і виконують завдання, які їм випали.)

Додаток 1

Додаток 2

Картка-завдання до гри

«Сходження на пік Архімеда»

1.     У якій воді і чому легше плавати: морський чи річковий?
2.     Чому камінь у воді легше піднімати, ніж у повітрі?
3.     Яйце тоне в прісній воді, але плаває ви солоній. Чому?
4.     Туман, снігопад, команді повернутися на базу.
5.     Чи діє сила Архімеда в умовах невагомості?
6.     Чи однакова сила Архімеда діє на тіла , які занурені в розчин солі і у воду?
7.     Експериментальна задача. Виміряти густину тіла методом гідростатичного зважування. Обладнання: динамометр, посудина з водою, тіло невідомої густини.
8.     Два важелі знаходяться в рівновазі. На першому зрівноважено два різних вантажі із одного матеріалу, на другому – два різних по масі, але однакових по об’єму. Чи порушиться рівновага важелів, якщо вантажі опустити у воду?
9.     Чому дорівнює сила Архімеда, що діє у воді на повністю занурений мідний брусок ?
10.  У посудину налито три рідини: вода, керосин, ртуть. В якій послідовності вони розмістяться?
11.  Від яких величин залежить сила Архімеда? Від яких величин вона не залежить?
12.  Умови плавання тіл.