Дидактичні ігри з гендерного виховання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати із дітьми ввічливі слова; виховувати чуй­ність.

 

Матеріал: м'яч.

 

ХІД ГРИ

Малюки утворюють коло і передають одне одному м'яч, промов­ляючи слова:

Чемні діти, наче квіти, —

 Всі їх люблять та голублять.

На закінчення слів той, у кого залишився м'яч, промовляє «ча­рівне» слово.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: продовжувати вчити дітей розрізняти свою стать; розвива­ти мислення,увагу.

 

ХІД ГРИ

Діти утворюють коло і по черзі називають свою стать.

Напри­клад: «Я — хлопчик, тому що у мене коротке волосся, я ношу брюки, сорочку!»

Або: «Я — дівчинка, тому що у мене є косички, я вдягнута в сукню!» тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей за описом відгадувати стать дитини; розвивати уважність.

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує відгадати: кого він описує — хлопчика або дівчинку.

Наприклад: «Ця дитина одягнута у чудову рожеву сук­ню, на голові у неї зав'язані хвостики!»

Або: «У цієї дитини корот­ке волосся, одягнута у шорти, футболку!» тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати вміння дітей визначати свою стать за одя­гом; розвивати мислення, мовлення, увагу.

 

 

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям розповісти, чому у них такий одяг. Діти по черзі розповідають: «У мене штани і сорочка, тому що я — хлопчик!»

Або: «У мене спідниця з прикрасами і гарна кофтинка, тому що я — дівчинка» тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей радіти своїй статі, поважати свою стать та стать інших дітей; розвивати зв'язне мовлення та мислення; виховувати дружелюбність.

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям утворити коло, узятися за руки і по черзі розповісти: «Я радий, що я — хлопчик, тому що я майбут­ній захисник, сильний і сміливий!» Або: «Я щаслива, що я — дів­чинка, тому, що я лагідна, ніжна, добра, майбутня матуся!»

Вихователь допомагає тим дітям, яким важко розповісти про себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей розуміти, що всі діти схожі й відрізняються одне від одного; розвивати логічне мислення, мовлення, увагу.

 

Матеріал: лялька-хлопчик, лялька-дівчинка.

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям розглянути ляльку-хлопчика і ляльку-дівчинку, визначити: чим вони схожі, а чим різняться. Анало­гічно можна порівнювати дітей групи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

Мета: учити дітей поважати одне одного, поступатись, ділитись; виховувати дружелюбність.

 

Матеріал: іграшки, цукерка, яблучко, стільчик.

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям розповісти: вміють вони поступи­тись або поділитись. Для підказки на столі лежать іграшки, цукер­ка, яблуко, а поруч зі столом стоїть стільчик. Діти розповідають: «Я вмію поступитись іграшкою; я умію ділитись цукеркою» тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей упізнавати професію за описом; удосконалю­вати знання про професії дорослих; розвивати кмітливість, увагу.

 

Матеріал: картинки із професіями дорослих, ляльки.

 

 

ХІД ГРИ

Вихователь повідомляє дітям, що ляльки Оленка, Настуся, Сашко та Миколка  мріють стати дорослими та отримати про­фесію.

Вихователь. Ким саме вони мріють стати — відгадайте! Вихователь описує професію дорослого, якщо діти відгадали, то виставляють картинку із цією професією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати знання дітей про професії дорослих; підво­дити до розуміння, що всі професії потрібні та важливі; розвивати пам'ять, увагу, мислення.

 

Матеріал: картинки із професіями дорослих.

 

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує розглянути картинки із професіями дорос­лих, назвати професію та розповісти про її важливість, корисність. Наприкінці гри вихователь підбиває підсумок, що всі професії по­трібні та важливі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: удосконалювати знання дітей про професії дорослих; знаходити предмети, що потрібні для певної професії; розвивати пам'ять, кмітливість, мислення.

 

Матеріал: великі картинки із професіями дорослих (лікар, ку­хар, водій, двірник); маленькі картки з предметами, що,потрібні для цих професій.

 

 

ХІД ГРИ

 

На столі лежать картинки із професіями дорослих, а на килимку розкидані картки із предметами, що потрібні для цих професій. Дітям пропонується взяти одну картку на підлозі та піді­йти до картинки з тією професією, для якої потрібна ця річ.

Діти пояснюють, чому саме підійшли до тієї або іншої картинки з професією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати знання дітей про назви одягу; продовжувати вчити дітей послідовно одягатись; виховувати самостійність, уваж­ність, бережне ставлення до одягу.

 

Матеріал: лялька-хлопчик та лялька-дівчинка; ляльковий одяг, відповідний до пори року.

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям допомогти лялькам одягнутись на про­гулянку. Спочатку діти називають одяг, потім називають послідов­ність одягання й одягають ляльок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей вживати у своєму мовленні слова-узагальнення (одяг,взуття); класифікувати одяг та взуття; розвивати зорову пам’ять, уважність, логічне мислення.

 

 

 Матеріал: предметні картинки із зображенням одягу та взуття.

 

ХІД ГРИ:

Вихователь повідомляє дітям, що до «магазину привезли новий товар, але його не встигли розкласти на місця. Діти називають що бачать. Потім беруть по одній картинці й розкладають їх на полички, згідно класифікації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати назви органів людського тіла та їх призна­чення (ноги, руки, голова, вуха, ніс, рот, очі); виховувати бажання доглядати за органами свого тіла.

 

Матеріал: валеологічний кубик, на кожній стороні якого зобра­жена частина тіла.

 

 

ХІД ГРИ

Діти по черзі кидають валеологічний кубик, розповідають про ту частину тіла, що зображена на верхній грані кубика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати назви частин тіла людини, місце їх розташу­вання; розвивати вміння добирати такі геометричні фігури, що не­обхідні для викладання на папері певних частин тіла.

 

Матеріал: набори геометричних фігур для кожної дитини.

 

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони на прогулян­ці зустріли якусь людину, цю людину слід викласти на папері за допомогою геометричних фігур.

Ускладнення: викласти  чоловічу і жіночу фігури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             

 

Мета: учити складати описові розповіді про свої речі (одяг, взуття), вживаючи речення з однорідними членами; розвивати зв'язн*е мовлення, мислення, уяву, творчість; виховувати бережливе став -лення до речей.

 

ХІД ГРИ

 

Варіант І

Діти по черзі описують свої речі.

 

 Варіант II

Одна дитина виходить та описує одяг чи взуття, що одягнуте на комусь із дітей групи. Решта дітей повинні відгадати, про яку річ йдеться та кому вона належить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

 

Мета: закріплювати назви частин українського національного одягу для дівчинки та хлопчика; розвивати уважність, зосередженість; виховувати повагу та інтерес до національних традицій.

 

Матеріал: дві ляльки (хлопчик, дівчинка); український одяг; сучасний одяг.

 

ХІД ГРИ

Вихователь. Іванко та Оксанка збираються на гостини до діда  та бабусі до українського села святкувати Великдень. Вихователь пропонує допомогти лялькам одягнутись в українське вбрання.

 

Варіант І

Діти по черзі беруть частину одягу, називають її та одягають ляльку.

 

Варіант II

Вихователь об'єднує дітей у дві команди. Дівчатка одягають Оксанку, хлопчики — Іванка. Перемагає та команда, яка швидко, безпомилково та охайно одягне ляльку.

 

 

 

 

 

Мета: розвивати уміння складати речення за картиною, а також зв’язне  мовлення; виховувати інтерес до гри.

 

Матеріал: скринька; предметні картинки, на яких зображено дії дітей.

 

ХІД ГРИ

Діти по черзі витягають зі скрині картинки і складають речення. Наприклад: «Хлопчик допомагає мамі підмітати підлогу». Або: «Дівчинка разом із бабусею миє посуд».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

Мета: вправляти дітей у називанні та вживанні в повсякденному житті прислівників, прикметників; розвивати інтерес до гри.

 

Матеріал: предметні картинки (речі домашнього вжитку, одяг, д, інструменти тощо).

 

ХІД ГРИ

На килимку розкладаються предметні картинки зображенням донизу. Вихователь пропонує дітям по черзі підійти, узяти картин­ку і сказати, що на ній зображено та кому з родини може належати ця річ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

 

Мета: вправляти у вмінні чітко та зрозуміло називати своє ім'я, прізвище та по батькові, стать та домашню адресу.

 

 Матеріал: іграшка робот, стрічка.

 

ХІД ГРИ

 

Вихователь. З іншої планети на Землю завітав робот, який ні­коли не бачив людей і вирішив із вами познайомитись. Його звати Вертер, він із планети Юпітер. А як вас звати? Той, кому робот дає стрічку, повинен розповісти все про себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: вправляти в римуванні слів, у тому числі імен; розвивати  фантазію, уяву, творчість.

 

Матеріал: «чарівний горщик», різнокольорові фішки.

ХІД ГРИ

 

Вихователь пропонує наповнити цей «горщик» не стравою, : а римами до поданих слів. Хто придумає риму — кидає  до горщика кольорову фішку. Наприкінці гри діти перелічують, скільки в горщику «чарівних» фішок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: вправляти в називанні чоловічих та жіночих імен; учити розрізняти перший звук у слові-імені; розвивати мислення, кмітливість.

 

Матеріал: фанти.

 

ХІД ГРИ

 

Вихователь називає дітям по черзі різні звуки. Діти повинні на названий звук називати ім'я, за правильну відповідь кожна дитина отримує фант. Імена не повторюються. Той, хто вигукує вже назва­ні, повертає вже зароблений фант.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

'

Мета: розвивати фантазію, уяву під час добирання імені та по батькові тваринам із різних казок; закріплювати знайомі казки; виховувати інтерес до гри.

 

Матеріал: казкові персонажі (іграшки або картинки).

 

ХІД ГРИ

 

Вихователь звертається до дітей від імені Пана Коцького з пропозицією придумати ім'я та по батькові для його друзів — казкових героїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: вправляти у складанні розповідей про своїх однолітків  і учити узгоджувати підмет із присудком у роді та числі; розвивати фантазію, уяву, зв'язне мовлення; виховувати повагу та шанобливе ставлення до своїх друзів.

 

Матеріал: «чарівне крісло» (стільчик).

 

ХІД ГРИ

 

Діти утворюють півколо. Вихователь пропонує їм розглянути одне одного. За допомогою лічилки обирають ведучого. Він сідає в «крісло» спиною до дітей та описує когось із присутніх. Той, хто відгадає першим, про кого йдеться, стає ведучим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей ставити запитання людині, з якою хотіли б познайомитись; закріплювати знання про свою домашню адресу, прізвище, ім'я та по батькові; розвивати бажання спілкуватись.

 

ХІД ГРИ  

 

Гра проводиться у парах. Діти знайомляться, запитуючи одні в одного про те, що їх цікавить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

Мета: закріплювати знання про прізвище, ім'я та по батькові та своїх рідних, знання повної домашньої адреси; розвивати пам'ять; закріплювати знання про права людини на життя.

 

Матеріал: поштова скринька, листівки, відповідно до кількості дітей.

 

ХІД ГРИ

 

Вихователь пропонує дітям відправити листівки із запрошенням на новосілля. Для того щоб гості прибули за адресою, слід правильно назвати свою повну адресу та своє прізвище, ім'я та по-батькові.

Дитина називає, вихователь заповнює листівку. Потім дитина відправляє листівку, кидаючи її в поштову скриньку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: розвивати любов, повагу до членів сім'ї, бажання опікува­нь ними; виховувати позитивне ставлення до членів родини.

 

Матеріал: атрибути, що допоможуть розрізнити членів родини: капелюх, окуляри, хустина, вуса, борода, кошик).

 

ХІД ГРИ

 

Вихователь пропонує дітям обіграти певну життєву ситуацію починає її, а діти продовжують.

Вихователь. Мама повертається з роботи втомлена, з важкою сумкою. Тато повертається з дітьми з прогулянки, а бабуся готує вечерю... Що відбуватиметься далі? Діти обіграють ситуацію та обговорюють її.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити дітей цікавитись інтересами, захопленням членів своєї родини; розвивати бажання зробити щось приємне для своїх  рідних; виховувати вміння радіти за своїх близьких.

 

Матеріал: скринька, предметні картинки або предмети різної спрямованості.

 

ХІД ГРИ

 

Вихователь пропонує дітям уявити, що наближається спільне для всієї великої родини свято. У скриньці лежать подарунки для кожного. Діти по черзі беруть один предмет або річ, розповідають кому б вони це подарували та чому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: закріплювати знання про членів своєї родини; активізувати словник словами (предки, нащадки); учити розуміти їх значення; виховувати любов до свого роду.

 

Матеріал: генеалогічне дерево для кожної дитини, фотокартки « Мій рід ».

 

ХІД ГРИ

Вихователь пропонує дітям розкласти фотокартки родини на ге- неалогічному дереві, починаючи з «коріння» (предки): дідусь, бабуся та завершуючи нащадками — онуками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

Мета: давати дітям можливість поглянути на себе ніби з різних боків; розширювати уявлення про себе.

 

ХІД ГРИ

 

Діти по черзі намагаються назвати якомога більше відповідей на питання «Хто я?» З метою опису себе вони використовують храктеристики, риси, інтереси й почуття, і кожне речення починає­ться із займенника «Я». Наприклад: «Я — дівчинка», «Я — людина, яка займається спортом», «Я — хороша людина» тощо.

Вихователь стежить за тим, щоб діти не повторювали те, про що говорили попередні діти, а описували саме себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: учити усвідомлювати себе як індивідуальність; учити усвідомлювати різні сторони свого характеру.

 

ХІД ГРИ

Вихователь дитині пропонує кольоровими олівцями намалювати себе зараз і в минулому. Обговорює із нею деталі малюнка, чим вони різняться. Запитує дитину, що їй подобається і не подобається в собі.

Це корисно для визначення того, що змінилося в дитині порівняно з минулим, і що ще хотілося б змінити.