Дидактичні матеріали (міні-підручник)з теми "Всесвіт" (природознавство 5 клас)

      Міні-підручник складений відповідно до чинної програми з природознавства 5 класу загальноосвітніх закладів (2014р).

     Дидактичні матеріали охоплюють  тему « Всесвіт». У міні-підручнику міститься теоретичний матеріал, який допомагає синтезувати знання з теми, вправи розвивального та творчого характеру, тестові завдання для перевірки навчальних досягнень  школярів.

      Міні-підручник  це одна із сходинок   для  учнів у складну науку самостійного навчання, пошуку інформації, вміння застосовувати свої творчі здібності.         

     Головна  мета  створення  міні-підручника  --    перемістити в бік учня  активну діяльність  в навчально-виховному процесі, навчити дитину продуктивно мислити і розуміти, розвивати власні творчі здібності, мовлення, вміння користуватись додатковими джерелами здобуття інформації, формування вміння вчитися упродовж  життя.

     Зміст і структура такого  підручника повинна забезпечувати внутрішню мотивацію навчальної діяльності і спонукати до самонавчання і самовдосконалення. При роботі з міні-підручниками  постійно відбувається розвиток самооцінки і самоконтролю своїх знань, своєчасне  усунення  можливих прогалин у знаннях. Дитина, працюючи на сторінках розвивального міні-підручника не є простим спостерігачем при вивченні нового матеріалу, вона  активно вивчає тему, відчуває  етапи оволодівання навчальним матеріалом: скільки вже зроблено, скільки вже вміємо. Це відбувається завдяки знайомству зі змістом теми, традиційним і різноманітним формам контролю навчальних досягнень школярів.

     На вступному занятті  здобувачі освіти  знайомляться зі змістом теми, її часовим полем, актуалізують знання з цієї теми.

    На змістовно – пошуковому етапі вивчення теми школярі займаються пошуковою діяльністю, самі формулюють висновки.

    На оцінно – смисловому етапі діти  пишуть самостійну роботу з метою первинної перевірки рівня засвоєння знань, рефлексують, на скільки їм це вдалося, які прогалини у знаннях треба усунути, готуючись до контрольної роботи.

    На узагальнюючому  уроці  здобувачі освіти узагальнюють матеріал  у висновках і таблицях, пишуть самостійну роботу, виконують низку узагальнюючих завдань у вигляді тестів.

    На котрольно - рефлексивному етапі перевіряють рівень навчальних досягнень з вивченого  матеріалу  під час контрольної роботи.

    Школярі отримують духовно-естетичне задоволення від проведеної роботи під час вивчення теми і виражають свої почуття і творчі здібності у малюнках, цікавих завданнях, ребусах, ігровому матеріалі.

 

 

 

                                                              Додаток А

	РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (11 годин)			Дата
20.		Астрономія – наука, що вивчає  Всесвіт. Небо і небесна сфера.
21.		Всесвіт та його складові. Методи та засоби астрономічних досліджень.
22.		Зоряні системи – галактики. Відмінності між галактиками.
23.		Зорі. Відмінності між зорями. Міжзоряний простір.
24.		Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства.  Практичне заняття №4 Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.
25.		Сонячна система. Сонце.
26.		Планети земної групи. Відмінності між планетами.
27.		Планети-гіганти. Відмінності між планетами.
28.		Малі небесні тіла.
29.		Людина і Всесвіт.
30.		Тематичне оцінювання №2 «Всесвіт»

 

 

 

Урок 1. Астрономія – наука, що вивчає  Всесвіт. Небо і небесна сфера.

     Доброго дня діти. Сьогодні на адресу школи прийшов лист, адресований вам,  здобувачам освіти 5 класів. Зачитаємо його: « До вас звертається Харківське видавництво «Основа». Наше видавництво планує наступного року випуск нового підручника з природознавства для 5 класу.  Одну тему з майбутнього підручника ми пропонуємо написати вам, наприклад тему «Всесвіт». Для цього вам потрібно  продуктивно мислити і розуміти дану тему, розвивати власні творчі здібності, вміти користуватись додатковими джерелами здобуття інформації, цікаво викладати теоретичний матеріал. Бажаємо плідної творчої праці. З вдячністю та повагою. Колектив видавництва «Основа». Чи візьмемося ми за цю відповідальну і творчу справу?(так)

      На вивчення теми «Всесвіт» навчальною програмою надається 11 годин (додаток А). Теми уроків ви знайте в куточку «Сьогодні на уроці». Розпочнемо з вивчення природничої науки астрономії і небесної сфери.

     Ви починаєте вивчення однієї з найбільш давніх і  цікавих наук – астрономії. У перекладі з грецької мови астрономія означає: «астро»-зоря і «номос»-закон. Цим словом стародавні греки називали науку про рух, будову і розвиток небесних тіл і Всесвіту. Виникла вона з  практичних потреб людини. Кочові племена та мореплавці за зорями і Сонцем орієнтувалися під час пересування, первісні хлібороби визначали настання пір року, на основі видимих рухів Сонця і Місяця були створені календарі.

    Перші астрономічні записи були знайдені в давньоєгипетських пірамідах за 4 тис. років до наших днів, а ще раніше єгипетські жерці за появою на небі зорі Сіріус визначали час розливу річки Ніл. Китайські астрономи 4 тис. років тому передбачали сонячні і місячні затемнення. Результати астрономічних спостережень передавались від покоління до покоління. Використавши ці спостереження, давньогрецький вчений  Клавдій Птолемей створив модель світу з нерухомою Землею в центрі  (геоцентрична модель Всесвіту, ІІ ст.н.е.). Цей погляд на Всесвіт проіснував майже 1500 років. Але в ХVI ст. видатний польський вчений-астроном Миколай Копернік запропонував іншу модель – із Сонцем у центрі, нею ми користуємось і сьогодні. У своїй книжці, що вийшла в 1543 році, він стверджував, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця (геліоцентрична модель Всесвіту).

 

 

Урок 2. Всесвіт та його складові. Методи та засоби астрономічних досліджень.

      Подивись на небо безхмарної ночі. Ти побачиш тисячі зірок. Здавна люди намагалися проникнути в таємниці цього величезного нескінченного світу. Індійські, грецькі та римські вчені задовго до нашої ери припускали про існування безлічі світів, схожих на наш. Уже тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або космосу  (це простір без початку і кінця).

      Всесвіт складається з великої кількості зоряних світів – г а л а к т и к. Одна з них є наша Галактика –Молочний шлях. Український народ здавна називав його Чумацьким шляхом.

     До складу Галактики входять такі небесні тіла: зорі, сузір’я, планети, астероїди, метеорити, комети, метеори, космічний пил. Міжзоряний простір пронизують невидимі оку космічні промені. Небесні тіла у Всесвіті під дією сили притягання об’єднуються в системи і перебувають у стані безперервного руху.  Прикладом такої системи є Сонячна система, до складу якої входить  наша планета Земля.

      Відстані в межах Сонячної системи та Галактики вимірюються астрономічною одиницею (дорівнює середній відстані Землі від Сонця – близько 150 млн. км.). Для вимірів відстані між зорями астрономи виділили другу одиницю – світловий рік (це відстань, яку проходить промінь світла за рік). До найближчої до Сонячної системи зорі відстань дорівнює 4 світловим рокам.

       Основним методом вивчення космосу є спостереження. Давні дослідники зоряного неба спостерігали за небесними тілами, використовуючи прості прилади: гномон (сонячний годинник), квадрант, астролябію.

      Після того, як у 1609 р. Галілео Галілей  подивився на небо через власноруч створений телескоп розпочалась нова ера в астрономії – ера телескопічних досліджень. За допомогою сучасних приладів для вивчення Всесвіту вдалося побачити і сфотографувати велику кількість галактик (телескоп, радіотелескоп, космічний телескоп Габбла). Із розвитком космічної техніки стало можливим  вивчення небесних  тіл поза земною повітряною оболонкою за допомогою зондів, штучних супутників, орбітальних і міжпланетних станцій.

Скарбничка знань.

       Гіпотеза (припущення) виникнення Всесвіту. Вчені припускають, що все існуюче виникло в результаті Великого Вибуху близько 15 мільярдів років тому. Під час вибуху спочатку утворились частинки світла, а потім інші частинки. Із цих первинних частинок сформувалися зорі, планети, галактики. Після Великого Вибуху Всесвіт постійно розширюється.

 

Світлини 1-2. м. Дніпро. Учні Нижньосірогозького закладу ПЗСО на екскурсії в національному центрі астрономічної освіти ім.Макарова. (01.11.2019)

              

Мал.3. Космічний телескоп Габбла     Мал.4. Наукова обсерваторія

 

 

Мал.5. Шкільний телескоп

 

Урок 3. Зоряні системи  галактики. Відмінності між галактиками.

 

    Галактика – величезна зоряна система, яка обертається. Існує багато галактик різноманітних форм і розмірів. Третина всіх відомих галактик має форму спіралі з яскравою центральною частиною. Друга третина галактик має форму еліпса. Інші відомі галактики не мають певної форми, а подібні до хмар із зір.

    Наша Галактика  під час «своєї подорожі» у Всесвіті зустрілася з двома маленькими галактиками і притягнула їх до себе. Вони мають назви Магелланові хмари. Влітку їх можна побачити неозброєним оком лише у Південній півкулі Землі. У Північній півкулі ми можемо побачити галактику Туманність Андромеди. Вона більша за нашу і знаходиться на відстані 2 мільйонів світлових років від нас.

Мал.1. Галактика Магелланові хмари

 

   У нашій Галактиці зорі розташовані нерівномірно. Їх найбільше навколо її центра, де сила тяжінні максимальна, а швидкість руху менша, ніж на околицях.

  Треба знати.

    Для зручності астрономи домовилися, що називаючи  нашу  Галактику, слово писатимуть з великої букви, а всі інші  - з маленької.

 

 

 

 

Урок 4. Зорі. Відмінності між зорями. Міжзоряний простір.

 

    З давніх часів зорі допомагали людям віщувати погоду, орієнтуватися у подорожах, здійснювати відлік часу.

    Зорі – розжарені небесні тіла кулеподібної форми, що випромінюють світло. Вони відрізняються за температурою, розмірами, кольором, яскравістю та багатьма іншими ознаками.

    Всі зорі складаються з газів і мають на своїй поверхні високі температури, за рахунок чого й відбувається випромінювання. Учені з’ясували, що основними хімічними елементами, з яких складаються зорі є Гідроген і Гелій. За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000-3000*С), жовті (6000-7000*С), білі (12000*С) і голубі (25000*С). За кольором і температурою Сонце належить до жовтих зірок.

     Розрізняють зорі й за розмірами. Є зірки -гіганти, в десятки разів більше від Сонця. Існують ще й надгіганти, які більші за Сонце в сотні разів . Наше Сонце – насправді карлик. Зовсім маленькі зорі мають назву нейтронні зорі.

     Як і всі тіла в природі, зорі постійно змінюються. Вони «народжуються», «живуть» і «вмирають».

     Міжзоряний простір. Зорі розташовані одна від одної на великих відстанях. Простір між ними заповнюють розріджений газ, пил, магнітні поля і космічні промені. Хмари міжзоряних газів і пилу називають туманностями. Якщо в туманності розміщені зорі, то вона світиться. Якщо ж у хмарах газів і пилу зорі відсутні, то туманність називають темною. Розміри туманностей величезні – від одного краю до іншого світло йде кілька років. Маленькі, округлої форми туманності отримали назву планетарних, бо за формою подібні до дисків планет. Сьогодні відомо понад 1000 планетарних туманностей.

      Газові  туманності складаються з водню, гелію, азоту, кисню і мають різноманітний вигляд, за якими  й одержали назви: Пелікан, Розетка, Сова. Гантеля, Північна Америка, Равлик, Метелик та ін.      

 

 

Урок 5. Поняття про сузір’я. Практична робота №4 Визначення найвідоміших сузір’їв  на карті зоряного неба.

 

     Неозброєним оком на нічному небі можна побачити близько 3000 зір. Ми живемо в Північній півкулі і бачимо одне зоряне небо, люди в південній частині Землі бачать його іншим, але й там налічують близько 3000 зір. Насправді їх мільярди. Для більш детального вивчення окремих ділянок небесної сфери люди створили карти зоряного неба. Для кожної півкулі зоряного  неба складено зоряні карти, а всі карти зібрано в атлас зоряного неба. Таким чином. Атлас дає можливість ознайомлюватися і вивчати ділянки зоряного неба з будь-якої точки на поверхні Землі.

    Ще в Стародавній Греції помітили, що на нічному небі зорі скупчуються групами – с у з і р  я м и. Кожне сузір’я має свою назву, пов’язану з легендами і міфами стародавнього світу. Астрономи поділили небо на 88 сузір’їв. Найвідоміше сузір’я, яке ви можете побачити в нашій півкулі – це Велика Ведмедиця. У ньому сім найбільших помітних зір. Разом вони нагадують великий ківш. Тому Великий ківш – друга наукова назва сузір’я Великої Ведмедицю. Поблизу неї на зоряному небі можна знайти фігуру малого ківша – сузір’я Малої Ведмедиці. Найяскравіша зоря цього сузір’я – Полярна  зоря, яка знаходиться найближче до Північного полюса світу. Тому її називають зіркою мандрівників, мореплавців і туристів, бо вона завжди вказує на північ (у Північній півкулі).

   Окремі сузір’я  можна спостерігати на нічному небі протягом усього року. Їх називають навколополярними. Це – Велика і Мала Ведмедиці, Дракон, Цефей, Кассіопея.

    Цікаво знати.

    Окрім відомих вам уже ліній небесної сфери, є ще лінія, по якій переміщується Сонце протягом року. ЇЇ назвали екліптикою. Вздовж цієї лінії розташовані зодіакальні сузір’я (Овен, Тілець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг, Водолій, Риби, Змієносець). Слово «зодіак» у перекладі з грецької означає звір.

Практична робота №4 Визначення найвідоміших сузір’їв  на карті зоряного неба.

                                              Перебіг заняття:

1. Ознайомтесь з картою зоряного неба. Знайдіть на ній сузір’я Великої та Малої Ведмедиці.
2. Замалюйте у зошитах розташування зірок у сузір’ї Великої та Малої Ведмедиці. Знайдіть Полярну зірку. За її положенням на зоряному небі визначте  напрям на Північ.
3. Знайдіть на карті зоряного неба сузір’я Дракона. Полічіть кількість найбільш яскравих зірок цього сузір’я.
4. Запишіть у зошит відомі вам назви сузір’їв.

Мал.1.Сузіря Великої і Малої Ведмедиці.

                           

Мал.2. Сузіря Дракона                                        Мал. 3. Коло зодіакальних сузірїв.

                        

Мал.4.Орієнтування за Полярною зіркою.                           Мал.5.Орієнтування за Сонцем.

Це цікаво.

     Визначити сторони горизонту можна в ясний день за Сонцем. ( мал.5)

     У будь-яку пору року в полудень Сонце завжди знаходиться на півдні, а тіні, що падають у цей час від предметів, показують на північ. Отже, коли о дванадцятій годині дня ти станеш обличчям у напрямку своєї тіні і розведеш руки в сторони, то перед тобою буде північ, позаду – південь, права рука вкаже на схід, а ліва – на захід.

Урок 6   Сонячна система. Сонце.

 

    Будова Сонячної системи.  Сонце та сукупність небесних тіл, що обертаються навколо нього, називаються Сонячною системою. Сонце, обертаючись навколо центра Галактики, одночасно є центром, навколо якого обертаються вісім планет, а також астероїди, комети, метеори, метеорити. Всі небесні тіла, крім метеорів і метеоритів, рухаються навколо Сонця по своїх орбітах, підпорядковуючись математичним законам та фізичному закону всесвітнього тяжіння. Сонце наче «великий магніт» створює силу притягання, якої достатньо, щоб утримати всі небесні тіла біля себе.

     До складу Сонячної системи входять вісім планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун із супутниками, сотні тисяч астероїдів, комети, метеороїди. Природні супутники планет –це тіла, які обертаються навколо планет.

     Всі планети рухаються навколо Сонця по лініях, які називаються орбітами. Орбіти всіх планет за формою подібні і нагадують витягнуті кола, які за своєю довжиною різні.

     Час, протягом якого планета здійснює повний оберт навколо Сонця, називають роком. На Землі рік триває 365 діб 6 годин. Зверніть увагу, що земний рік – число не ціле, тому за 4 роки «набігає» ще один  додатковий день. Через це кожного четвертого року в календарі з’являється 29 лютого. Рік тривалістю 366 діб називається високосним. Тривалість року на планетах залежить від їхньої відстані до Сонця. Чим далі від Сонця розташована планета, тим довший її рік.

 

  Сонце. Сонце – одна з мільярдів зір нашої Галактики, центральне світило в Сонячній системі, вік якого близько 5 млрд. років. Воно дає тепло і світло, що підтримує життя на Землі. Воно нагріває повітря і землю, змушує випаровуватися воду, що, у свою чергу, приводить до утворення вітру. Хмар та опадів. Розміри  Сонця у 109 разів більші порівняно з Землею.

   Сонце – це розжарена газоподібна куля, температура якої становить 6000*С, а ближче до центра Сонця вона становить 15 000 000*С. Сонце як і Земля обертається навколо своєї осі. Сонце – найближча до Землі зоря, розташована на відстані 150 млн. км.

     До складу Сонця в основному входять дві речовини – водень і гелій. Учені стверджують, що незважаючи на свій поважний рік, Сонце майже не змінилося і буде світити ще багато мільярдів років, поки водень не перетвориться на гелій.

    Сукупність фізичних змін, що відбуваються на Сонці, називається сонячною активністю. Вона змінюється кожні 11 років. За цей час на Сонці з’являються та зникають плями, відбуваються вибухи та спалахи. Під час найбільшої сонячної активності погіршується самопочуття людей, може порушуватися радіозв’язок, робота компасів.

Скарбничка знань.

      Верхні шари Сонця називаються сонячною короною. Речовина корони, яка постійно витікає, у міжпланетний простір, називається сонячним вітром.

      Сонце випромінює електромагнітні хвилі різної довжини, які нашим оком сприймаються як біле світло. Насправді, біле світло складається з семи кольорів веселки від червоного до фіолетового. Сонце випромінює найбільше енергії в жовто-зеленій частині спектра. Тому астрономи називають Сонце жовтою зорею.

     У певний час Місяць розташовується між Землею і Сонцем (Сонце – Місяць -- Земля). Тоді на кілька хвилин сонячний диск стає невидимим із певних територій на Землі. Так виникає сонячне затемнення, яке можна спостерігати через скло, врите шаром кіптяви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 9. Малі тіла Сонячної системи

 

      Астероїди  (з грец. -- зореподібний) , як і планети рухаються по власних орбітах навколо Сонця. Сьогодні відомо  кілька сот тисяч астероїдів. Їм надають порядковий номер і назву, яку пропонує автор відкриття. Зараз нові небесні тіла неправильної форми називають на честь країн, міст, відомих людей. Так, астероїд під номером 1709 назвали Україною, а 2171 – Київ. Найбільший астероїд -- Церера  (діаметр -930 км) відносять до планет-карликів, як і колишню планету Сонячної системи – Плутон. Між Марсом  та Юпітером  знаходиться пояс астероїдів. Орбіти деяких астероїдів перетинають орбіту Землі і становлять для неї загрозу.  Для врятування нашої планети створено міжнародний фонд «Космічна варта»

     Комети – це малі небесні тіла, які рухаються навколо Сонця по дуже витягнутим орбітам. Вони складаються з голови  і хвоста. Голова утворена з водяної криги, замерзлих газів  та дрібних уламків.  Приближаючись до Сонця у комети з’являється  палаючий хвіст (комета з грец. -- волохатий).

      Комети називають на честь астрономів, що їх відкрили.  Найбільш дослідженою кометою, яку можна побачити неозброєним оком один раз на 76 років є комета Галлея. Останній раз її бачили в 1986 році.

      Метеороїди – малі небесні тіла, розміри яких менші за 1 км. Ті з них, які долетіли і впали на планету, утворивши кратери називаються метеоритами. Щороку на Землю падає близько двох тисяч метеоритів. Ті ж, які згоріли в атмосфері Землі, не долетівши до її поверхні називають метеорами. Згорання метеорів супроводжується коротким спалахом світла про яке люди говорять --« зірка впала, загадай бажання».

     Найбільшим метеоритом ХХ століття можна вважати Тунгуський, що впав у російському Сибіру.