Дидактичний матеріал "Абетка речень та текстів, де всі слова на одну літеру"

Про матеріал

Даний дидактичний матеріал цікавий і пізнавальний, адже він може бути використаний, як на уроках, так і в позакласній роботі.У даному дидактичному матеріалі використаний принцип доступності та систематичності.Складаючи речення, де всі слова починаються на одну літеру, діти збагачують свій словниковий запас, розширюють кругозір.

Школярі мають відчувати гордість за наші ЗСУ і бути справжніми патріотами нашої держави.

Перегляд файлу

Конкурс методичних розробок «Палітра педагогічних знахідок»

Дидактичний матеріал

«Абетка речень та текстів,де всі слова на одну літеру»

/Із досвіду роботи/

Вчитель початкових класів Слобідського ліцею Бойчук Лариса Несторівна

А Н О ТА Ц І Я

до конкурсної роботи

Дидактичний матеріал

«Абетка речень та текстів, де всі слова на одну літеру»

^{(вказати назву)}

1. Автор

_Бойчук Лариса Несторівна

2. Позиціонування авторства (обрати необхідне):

 автор

або

 укладач

3. Актуальність творчого доробку: можливість залучення всіх учнів до творчої пошукової роботи,у використанні принципів наочності, систематичності,пошукової діяльності,зв’язку навчання з життям,активізації пізнавальної діяльності школярів,у збагаченні словникового запасу учнів,у кращому розумінні значень слів,якими учням доводиться оперувати,у навчанні їх правильної вимови.У формуванні в школярів почуття національної гордості за ЗСУ та в шануванні пам’яті Героїв,які віддали своє життя за Україну.

4. Основні результати апробації творчого доробку: вміння школярів логічно мислити,співставляти,працювати з різними підручниками,словниками,шукати необхідну інформацію у різних джерелах(в тому числі мережі Інтернет), працювати в парах,в групах. Багатий словниковий запас учнів,добре розвинене усне і писемне мовлення.Використання даного дидактичного матеріалу дасть змогу осмислено засвоювати нову інформацію,свідомо ставитись до мови як засобу самовираження,розширить кругозір дітей,урізноманітнить навчальний процес.Даний матеріал виховує культуру усного та писемного мовлення,формує творчу і мислячу особистість.

5. Даю згоду на збір та обробку моїх персональних даних, використання та поширення наданих мною методичних розробок, в тому числі в засобах масової інформації.

Дата __________ ____________ Бойчук Л.Н. ^{(підпис власника розробки)}^{(прізвище, ініціали)}

Керівник закладу освіти _________ Коляско Т.І.

^{(підпис, місце печатки)}^{(прізвище, ініціали)}

Заступник директора з НВР/НМР/ВР _______ Боднарюк А.В.

^{(підпис)}^{(прізвище, ініціали)}

Я працюю вчителем початкових класів у Слобідському ліцеї. Стаж роботи- 34 роки. Методична проблема ліцею«:«Формування професійної компетентності педагогічних кадрів, як фактор підвищення якості освіти та розвитку успішної особистості учня ліцею». Для того щоб вдосконалювати навчально-виховний процес,потрібно йти в ногу з часом,бути творчими людьми і тоді ми зможемо виховати творчих вихованців. Я вважаю,що початкова школа – це казковий палац дитинства,в якому вчитель має бути певною мірою дитиною,тоді він зможе зрозуміти те, що відчувають маленькі школярики, зможе розділити з ними їхню біль і радість.Тільки тоді діти впустять його у свій світ,де вирує яскраве, виразне життя, гра почуттів та емоцій. Без інтересу, подиву,радості,задоволення неможливе успішне навчання у початкових класах. Методична проблема над якою я працюю: «Розвиток пізнавальної активності в учнів початкових класів на уроках української мови та літературного читання»

На своїх уроках прагну впроваджувати ідеї гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі. Інколи досить покласти руку на плече дитині,і очі малюка засвітяться довірливими іскорками, вірою в свої сили.Часто роль оцінювачів відводжу учням. Це допомагає виховувати у дітей почуття радості за успіхи товаришів, доброзичливий тон спілкування.Під час уроку часто допускаю пряме спілкування між дітьми, дозволяю перемовлятися, підходити один до одного, обмінюватися думками, що сприяє розвиткові самоповаги, формує почуття особистої гідності.У своїй роботі користуюся методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, її самобутність і самоцінність, організовую радісне життя дітей без примусу,розвиваю в них стійкий інтерес до знань,потребу їх самостійного пошуку. Звертаючись до вчителів початкових класів В.О.Сухомлинський писав: «Ваше найважливіше завдання закласти міцний фундамент знань. Настільки міцний, щоб учителям, які працюватимуть після вас,взагалі не треба було думати про фундамент»

Українська мова та читання – це є найважливіші предмети, які діти повинні добре засвоїти в початкових класах.Зацікавити школярів українською мовою та читанням, як навчальними предметами, можна передусім шляхом уникнення одноманітності, шаблону. Для того щоб збуджувати і підтримувати інтерес до рідної мови, виробити свідоме ставлення учнів до її вивчення, має бути цікавість у викладанні і засвоюванні мовного матеріалу. Через слово учні пізнають і розуміють закони мови, роль її краси, багатства, виразності і складності. Багатство словника –ознака розвитку як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема.Одним із джерел збагачення словникового запасу учнів, розширенню їх кругозору є складання різних речень та творів, де всі слова мають починатися на одну й ту ж літеру.

Складання речень «Всі слова на одну літеру» - завдання не з легких, але воно дає можливість дітям згадати те,що вони знають,вміло попрацювати із різними словниками,з підручниками.Зокрема Практичний довідник української мови.Правопис.Тлумачний словник укр.мови. Словник+ Довідник укр.мови.Словник антонімів, синонімів, омонімів.Словникова скарбничка.

Засвоєння написання словникових слів потребує численних систематичних вправ, що пов'язані з усіма видами письмових робіт учнів.Відійшло в минуле зубріння і пасивне відсиджування уроків. Сьогодні саме учень є центральною фігурою на уроці. Від його творчої активності, уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з однокласниками, з учителем залежить результативність уроку.

Алгоритм роботи над складанням речень «Всі слова на одну літеру»:

1. Вибір літери з абетки. 2.Підбір інших слів на цю ж літеру. 3.Вимова даних слів. 4.Словникова робота(Пояснення незрозумілих дітям слів) 5.Порівняння вимови і написання.Визначення орфограми. 6.Усне складання речення. 7.Запис даного речення. 8.Складання тексту,де б усі слова починалися на цю ж саму літеру.

Ми працюємо в Новій українській школі.Це є школа компетентностей, де свої знання,вміння і навички діти мають вміти застосовувати на практиці і в повсякденному житті.Наші учні приходять до школи, яка стає орієнтованою на потреби школяра, а не на предмети, адже головна мета нової української школи – розкрити потенціал кожної дитини і допомогти їй реалізувати себе у житті. Девізом нової української школи є такі слова: «Цілься в Місяць.Навіть якщо промахнешся, все одно залишишся серед зірок» Головним об'єктом у вчительській роботі є учень. Тому і діяльність має бути спрямована на нього.Отже,намагаюсь урізноманітнювати навчальний процес.Зробити процес засвоєння нового матеріалу більш ефективним - завдання складне, яке потребує натхнення та сил учителя.Щоб набути необхідних компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом. Вони ходять на екскурсії,спостерігають, описують,порівнюють,досліджують,виконують різноманітні практичні завдання. Дуже подобаються дітям ранкові зустрічі.Адже ранкова зустріч сприяє створенню довірливих взаємин між дітьми і дорослими у класі і тоді вона стає інтерактивною і невимушеною.Під час проведення ранкових зустрічей відбувається розвиток важливих навичок дітей, серед яких – навички спілкування,академічні і соціальні навички. Крім цього, практика ранкових зустрічей сприяє створенню у класі позитивного настрою.На щоденних ранковихзустрічах ми в неформальній обстановці обговорюємо з школярами плани на день,ділимося своїми емоціями, вчимося критично мислити,не боятись висловлюватись.

У 1 класі,знайомлячись з тим, що таке ранкова зустріч,ми з учнями придумували слова, які б дали змогу краще зрозуміти, чим ми будемо займатися на таких цікавих ранкових зустрічах. Було завдання придумати слова на букву З: знайомимося,зустрічаємось,здибаємося,зрозуміли,заплакала,засміявся,засіяло, заусміхалися,зробили,зірвали,записала,здогадалися,збільшив,зменшила, зоохотили,змагаються,залізли,зірвав,зраділи,зупинився… Потім ми з школяриками почали складати речення з даними словами. Зіна засміялася до Захара.Зимою ми залізли на замети. «Засинай,Зорянко», - зосвім тихо зашепотіла Зоя Захарівна.Зіна заплакала,бо згадала про забіяку.У зоопарку зустрілися Зіновій і Зінаїда біля звірів.Я записала у зошиті про зебру і змію. Цікавими методиками стали для школярів «Щоденні 5» – це методична система, яка навчає учнів працювати самостійно. Подобається діткам працювати у парах та групах,де вони складають невеликі вірші та твори, де всі слова починаються на одну літеру.

Працюючи в парах та групах,діти вчаться співробітництва (слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися). Однокласники стають друзями (піклуються один про одного, допомагають, довіряють).Учні аналізують взаємозв'язки між явищами, шукають спільне вирішення проблемної ситуації:«Спробую переконати тебе (Вас)...», «Це має бути інакше, оскільки...Працюючи в групах, діти вчаться прислухатися до думки своїх товаришів, переживати не тільки за себе,а за цілу групу. Вивчаючи словникове слово футбол, можна використати різні завдання на уроках. Часто використовую на уроках рідної мови таку вправу, як «Асоціативний кущ» або «Гронування» та інші цікаві розвивальні вправи. Словникова робота.(Пояснення даного слова.) Футбол- спортивна гра, у якій гравці кожної здвох команд,б’ючи м’яч ногами, головою або тулубом,намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше раз. 1.Загадка. Гру цю люблять всі на світі. І дорослі, й малі діти. М’яч! Удар! І крики: «Го –о-ол!» Це чудова гра…(футбол)

2.Складання асоціативного куща (де всі слова починаються на одну й ту ж літеру) година

голова гравці

Гра (Футбол)

голос гол груди голкіпер

Складаючи асоціативний кущ,учні починають зосереджено думати,в них розвивається увага і логічне мислення,вони згадують все,що зв’язане з цією грою. Коли ми навчилися правильно вимовляти і записувати словникове слово механік, дітям було дане завдання придумати речення, в якому б всі слова починалися з букви М. У дітей виходили такі цікаві речення: Механік Мельничук Мирослав Максимович має малу майстерню. В Макаренко Марії Миколаївни механік майстрував біля майстерні мопед маленького Максимчика. Коли ми вивчили словникове слово пшениця, учні почали складати речення. де б усі слова починалися на літеру П. Вийшли такі речення: Пшеничні поля притягують перехожих пахощами. Пшеничні поля простягнулися з півночі на південь. Пшениця проростає на подвір’ї Пашківського Павла Панасовича.

Вивчаючи словникове слово криниця, діти відгадали ребус вода, розказали про користь криниць і т.д. Далі складали речення: Коло криниці кури клюють кукурудзу. У Колінківцях коло криниці кущі красивої калини.Квіти красувалися біля криниці в Кирилівцях.В Кузьменко Катерини Кирилівни коло криниці купалися каченята.

Вивчивши словникове слово черешні, ввели дане слово у речення, пояснили користь від плодючих дерев, тоді почали складати твір про черешні. В учнів вийшов ось такий невеличкий твір: Червоні черешні Чотири черешні червоніють у Чорнівці. Чорнобровий чабан Чеботаренко чистив черешні.Черешні чарували своїми червоними черешеньками.Чотирнадцять четвертокласників чемно чимчикували Чорнівкою.Дідусь Чеботаренко часто частував всіх черешнями.У четвертокласників черешні були на чолі, на черевиках…

З цікавістю і захопленням діти працюють із кросвордною сіткою, де «заховалися» казкові герої. Тут можна «приготувати» цікавий «Словниковий суп». Наприклад, діти знаходять казкового героя зайчика. На уроці ми вивчили словникове слово футбол. Я запитую учнів: «Діти, давайте ми об’єднаємо ці два слова, додаючи трішки вашої фантазії, гумору, уяви…» У дітей виходять дуже цікаві і смішні «супчики». Сумний сом солодко спав і снився сомові солодкий сон. Лисичка ласувала літом листям, що летіло з липи. Гарненький горобчик Гошка голосно галасував на горищі гастроному в Горбово.

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\школа\Kzltsdf6ayg.jpg$

Дуже подобається учням гра «Лабіринт», де потрібно швидко прочитати слово чи вислів,а потім його записати у зошити. Наприклад,діти прочитали такі речення: Люби й вивчай свій рідний край.Наша мова солов’їна. Я їм запропонувала скласте речення про мову, де б усі слова починалися на букву М. Ось що вийшло: Моя мова материнська,мелодійна, мила і мамина. Ми маємо мову, як малину. Мама мене вчила мову знати і мандруючи містами, мову цю вивчати. Далі учням було дане завдання скласте речення про край, де б усі слова починалися на букву К. Вийшли в моїх вихованців ось такі речення: Красивий наш край! Куди не підеш, краще нашого краю не знайдеш! Квітучий,красивий,кольоровий наш край! Краще нашого краю немає! В нашому краю є корисні копалини: кам’яне вугілля, крейда і інші.

Подобається також дітям конкурс «Шифрувальник», де за допомогою літер алфавіту треба знайти слово, або вислів. Наприклад, діти прочитали такі слова : К и ї в; ш к о л а; к н и г а; к а л и н а та інші слова.

Потім я їм пропоную скласти речення, де б усі слова починалися на ту чи іншу літеру.

Рисунок1

Ще дітям подобається складати невеличкі віршики,де усі слова з однієї літери.Взимку,спостерігаючи за природою за вікном, користуючись гарними малюнками та картинками мої школярики склали такий вірш на букву С: Сипле, сипле, сипле сніг, сніг сіяє,як самоцвіт. На Соню сиплеться сніжок і Соня, як сніговичок. Після усного складання вірша, діти його записують у зошити.

У Новій українській школі дуже цікавим і новим для дітей є Крісло автора.Сідаючи у це крісло, дитина відчуває себе найголовнішою в класі, значимою для своїх однокласників.Тут теж потрібно добре, швидко думати, щоб щось цікаве розповісти, чимось поділитися, скласти твір чи вірш.

Було завдання скласти віршик,де всі слова будуть починатися на букву В:

Весною вітер водою вмився, з веселкою вчора він веселився. Він веселив всіх ведмежат, вовчиків й вороненят.

Вплинути на традиційний процес засвоєння словникових слів, підвищити йогоефективність може використання інтерактивних технологій. Подобається учням вправа «Сенкан», де вони з радістю підбирають прикметники,дієслова до даного словникового слова, або до того слова, яке цікаве учням і про яке вони хочуть більше дізнатися,також вводять це слово в речення та підбирають до нього синонім. Наприклад: Весна весела, вітряна веселяться, вибігають, вилітають Весною Віра вибігла на вулицю і весело витанцьовувала. Весна - веснянка.

Складали також Сенкан до слова

Село

сонячне,славне садять,скопують,славиться У славному селі Слобода Семен Святославович сіяв сою. Село-селище

Щоб скласти речення, де всі слова б починалися з однієї літери, потрібно вміти відшукати такі слова у підручниках, в художній літературі.Інколи на допомогу приходить карта, де діти з радістю шукають слова на ту чи іншу літеру.

Наприклад: слова на літеру А. Школярі знайшли слова Англія, Антарктида, Америка, Австралія,Азія та інші. Потім весь клас почав міркувати, які ж речення можна придумати з цими словами. У дітей вийшли такі речення: Аліна і Андрій мріють про те,щоб побувати в Африці. Антарктида – дуже холодна. В Америці живуть американці. В Англію Аркадій їхав на автомобілі «Ауді». На букву А важко складати речення, тому школярам «допомагають» інші літери.

Дуже подобається моїм школярам перекладати букви у словах і потім записувати привильні речення. Наприклад, перед святом 8 Березня, на дошці будо таке завдання: я о м а м а м р м і с р о п о м є а б м й у є т н Моя мама мріє про моє майбутнє. Діти складали невеличкі вірші про своїх матусь, твори, малювали малюнки.Ось що в них виходило: Моя мама – це Марина, мама мила і єдина. Марина- морська, як мрійлива весна.

Я стараюся знайомитися з новітніми технологіями, методиками і впроваджувати їх у навчальний процес.Це квестова технологія у навчанні мови і літератури, сторітелінг,метод проектів на уроках літературного читання; технологія ЧПКМ (читання і письмо для розвитку критичного мислення,RAFT, кубування та інші. Основне завдання цих методик – розвивати у дітей бажання письмово викладати власні думки. Особливо мене зацікавила методична система«Щоденні 5» (Робота зі словами),а також методика кубування. Суть методики кубування – допомогти учню створювати повноцінні тексти описи аботексти міркування. Також цю методику використовують для обговорення з учнями різних тем, які вони вже знають,для виявлення так званих “темних місць”. Наприклад, ми з учнями вивчили словникове слово комп’ютер. Побачили комп’ютери, який є в нашій початковій школі, сказали і показали з чого вони складаються (адже не в усіх учнів класу є вдома комп’ютери).

Після цього ми вирішили пограти гру з кубиком. Працюючи з кубиком, учні спочатку описують те чи інше слово. (Це перша грань кубика) Завдання:будемо працювати з словами та реченнями на букву К. Наприклад, слово комп’ютер: класний, коричневий, красивий,класичний, корисний. Друга грань кубика – порівняйте. Завдання: порівняти телефон з комп’ютером. Телефон корисний, а комп’ютер коричневий.

Третя грань: асоціації. Що ви уявляєте, коли чуєте це слово? Кнопки, клавіатура, кольори, колонки, клас, кімната,коридор, космос,кіно. Четверта грань: проаналізуй. В комп’ютера є клавіатура, веб-камера, колонки,кольоровий принтер. П’ята грань: застосування.Клас,контрольна робота кіно... Шоста грань: «За» і «Проти». Корисний,компактний ...

Часто на уроках мови використовую такі методи і вправи, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей. Зокрема, літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини, творчі завдання.В практику своєї роботи впроваджую різноманітні нестандартні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, урок-подорож, урок-КВК, урок-пісня, урок-вікторина, урок творчості»

На початку уроку, або підводячи підсумок, цікавою для дітей є інтерактивна вправа «Мікрофон», де діти мають змогу висловити свою думку щодо того, що вони очікують від уроку чи того,що вивчалося на уроці. Буква М: Мої мрії мабуть здійснилися... Майже все мені сподобалось... Мені сподобалась Марійка, її мелодійна мова, майстерність... Буква Б: Багато було що бачити, байдуже не було... Буква К: Класно, коли в класі красиво... Класна робота була корисною. Класна робота була корисною і казковою. Буква В: Вчителька вчила всіх, виховувала, вона всім, як вихователька... Вчителька вірить вам і це вірно... .

У слові закріплені результати пізнавальної діяльності людини. Разом із словом до людини приходять знання про навколишній світ, розвивається мислення, забезпечується успішне спілкування між людьми. Від багатства активного словника залежать змістовність, яскравість і виразність усного і писемного мовлення.Для того, щоб придумати речення, де всі слова пишуться з однієї літери, учні збагачують свій словниковий запас дізнаючись про нові незнайомі їм імена,прізвища,клички тварин,річки, озера,материки,держави,назви міст,сіл,розширюють свій кругозір.

Зараз в Україні дуже важкі часи,бо йде війна. Діти,особливо маленькі, можуть ставити багато питань,на які нам,дорослим, треба бути готовими щоразу терпляче відповідати.Знову і знову казати,що з нами все буде добре, все буде гаразд, українська армія хоробро і професійно нас захищає. Я стараюся у доступній формі говорити з дітьми про це, доносити до них,що наші ЗСУ – найкращі, що завдяки їм ми зараз маємо можливість навчатися,працювати, мріяти…Хоча діти ще маленькі, але вони повинні усвідомити те, що кожен на своєму місці є воїном.Тому ми допомагаємо армії чим можемо: малюємо малюнки,листівки,проводими ярмарки,збираємо коробки для окопних свічок,батьки печуть для воїнів смачні смаколики,готують різні страви,плетуть маскувальні сітки…

Цього року ми з маленькими першокласниками провели благодійний ярмарок під девізом «Наші смаколики наближають Перемогу». Готуючись до ярмарку, дітки придумали багато слів на букву Н: надумали, наприносили,напекли,наготували,наскладали,нарахували,намалювали,навари-ли,направили,наторгували… Потім ми складали речення з даними словами: Нам наші найрідніші наготували,напекли,наприносили,напривозили на ярмарок найсмачніші смаколики.Ми наторгували за ярмарок 1550 гривень на ЗСУ!Нашими неперевершеними смаколиками наближаємо нашу Перемогу!

Даний дидактичний матеріал «Абетка речень та текстів, де всі слова на одну літеру» допоможе вчителям початкових класів зробити процес навчання більш цікавим і доступним, зможе зацікавити учнів, підтримувати в них інтерес до рідної мови, виробити свідоме ставлення учнів до її вивчення.

У даному дидактичному матеріалі використаний принцип диференціації, адже не всі діти можуть однаково придумати різні речення, де б усі слова починалися на ту чи іншу букву.Але наше завдання, як педагогів – підтримати навіть саму слабшу дитину і вселити в неї віру в те,що в неї все обов’язково вийде. Також при складанні речень був використаний принцип систематичності і послідовності, адже абетка починається з першої літери, яка веде за собою всі інші літери алфавіту.Тому учні першого і другого класів вчаться складати коротенькі речення,а у третьому та четвертому класах речення довші і складніші, а також діти складають невеличкі тексти. Принцип доступності навчання вимагає врахування особливостей розвитку учнів, аналізу матеріалу з точки зору їх можливостей і такої організації навчання, щоб вони не відчували інтелектуальних, моральних, фізичних перевантажень. При поясненні незрозумілого дітям слова на допомогу приходить принцип наочності, адже, як відомо, молодші школярі краще запам’ятовують те,що вони бачать перед очима. Ще у даному дидактичному матеріалі використаний принцип науковості змісту і методів навчального процесу,щовідображає взаємозв'язок з сучасними науковими знаннями і практикою.Також дуже важливим на сьогоднішній день є принцип зв'язку навчання з життям,з практикою. Сучасний урок вимагає,щоб процес навчання стимулював учнів використовувати отримані знання на практиці,аналізувати і перетворювати навколишню дійсність, виробляти власні погляди.

Використання даного дидактичного матеріалу дасть змогу розширити кругозір наших учнів,навчить їх орієнтуватися в різноманітних словниках, підручниках, користуватися додатковою літературою,зробить уроки рідної мови та читання пізнавальними,збагатить їх знання цікавими відомостями про наш рідний Буковинський край,про Україну, про наші ЗСУ, про Героїв,які віддали своє життя за нашу рідну Україну і за нас... Використання даного матеріалу носить також виховний характер.

Анджей Дуда-активний друг України,аналітик.

«Азов» і азовці–ви наша гордість! В Авдіївці артилеристи ЗСУ активно атакують. АТОвці в автівках та автобусах. Ахмад Ахмедов-активний, азартний в атаках артилерист ЗСУ. Антон Абраменков і Анатолій Астрівченко в армії. Антонюк Аліна Антонівна – артистка.

Архипов Антон Анатолійович агресивно аплодував акробатам.

Артерчук Аннушка –акробатка. Анатолій апетитно їв ананаси і апельсини. В анотації були абзаци. Азбука –це алфавіт,абетка. Альбіна активно аналізувала анаграми. Агнія Антонівна – автор афоризмів. Біля ательє в Антонівці алея акацій. Анничка адресувала лист адресату з Алушти. Алевтина мріє про Альпи. На аеродромі Антонов роздавав автографи. Акула – агресивна риба. Абріель – альпініст. В Августини апетитні апельсини. Аглая їла агрус. Агрепина грає на арфі. Ася і Алла активно аплодували на аукціоні. В ансамблі «Акорд» - артистичні артисти. Аліса аналізувала автопортрет Афанасія. Адріан – асистент в Архипа Антоновича. На аукціон в Африку Аркадій приїхав з Арсенієм на автобусі. Альберт одержав анонімку. Аніта любить астрологію. Астроном Акринчук Аристарх сидів в Англії в альтанці. Амулет оберігав Анну-Марію від агресивності. Антип і Антоніна - акордеонисти. Архип написав свій автопортрет. Артур має добрий апетит. В Агнеси цікава автобіографія. Астра і Аріна садили айстри. В академічній акапелі співає Аврора і Ангеліна. В Анфіси –аншлаг. Аксимчук Анжела Аркадіївна -астролог в Аргентині. На алеї в Англії Аврам активно аплодував артистам з Афін. В Антоніни Артурівни в авосьці аджика. Альпініст Архипенко Аркадій їхав на автомобілі «Ауді». Анна працює в ательє в Андріївці. Анатолій купив кішку Анфісу,папуг Ару і Ашу. Антон їде в Англію. На річці Амазонка агресивні акули. Амулет Асії був на атракціоні в Англії. В Атлантичному океані алмази. На Антарктиді айсберги. В Африці африканські леви. Андрій аквареллю намалював афішу. Аркадій їде в армію. В Австрії сталася аварія. Аннушка вчила алфавіт від букви А. Агнія –адвокат, що має авторитет. Асія носить амулет. Арсен Аваков активно аналізував роботу армії в Авдіївці та Алчевську. Асія Ахат –артистична і активна артистка.

Аліна і Андрій мріють про те,щоб побувати в Африці. Антарктида –дуже холодна. В Америці живуть американці. На автомобілі» Ауді» адвокат Антоненко Алли Андріївни Антонюк Адам Архипович в’їхав в альтанку.

Авдіївка, Антонівка… Автівки, автобуси,асфальт,аптеки розбиті… « Де архітектура Авдіївки?» - «асвабодітєлі». Агресія…Атака азовців…Артилерія ЗСУ активно атакує!

Артистка

Асія Ахат – артистична артистка.Асія вчилася в академії.Вона авторка пісень,має альбоми «Анаіс» та «Ангели».Асія іноді агресивна.На афішах Асія завжди артистична. В неї аншлаги і аплодисменти!

Безстрашні бійці «Беркута» боронять Бахмут.

Боже,борони безстрашних бійців! Не боїмося блекауту! Богданченко Богдан Борисович- боєць з Білогорівки у бронижилеті. Брати Бойченко в Богданівці. Над Білогорівкою багато безпілотників. Бронетехніка з Британії була бездоганною! Блекаут…Без світла багато будинків. Багатий бізнесмен бажав бути банкіром. Балакуча Борислава була бадьорою.

Брудний Борис був безпорадний, бо баба буде бити за бруд.

Багатий брат бідному брату бажав багатства.

Бойчук Борислав Богданович бив батогом бика.

Барабан, баян,балалайка бадьорили бойових братів. Хай Бог боронить бути бездомним і безпомічним.

Богдан був без батька,бездомним бродягою.

Борони Боже бути безталанним бандуристом, безробітним бухгалтером, беззахисним бузьком, безграмотним бібліотекарем…

Барвінчук Богдан був багатим бізнесменом. Близько біля берега бобер безупинно будує барикади.

Біля бабусиного будинку бриніли білі берізки.

Богдан брав білу бузину,барбарис.

Богдана багато боролась, бачила біль,байдужість...
В Борислави було багато бажань.
Богдан бродив босий і безпорадний. Банкір Бойчук Броніслав Богданович в банку має бізнес. В барлозі був белькіт. Біля будинку Богдани був біб,бузина. Біль Белли була безутішною. На банкеті у Бочківцях були бульйон і борщ. У Банчилюка Бенедикта бронхіт. «Битися будеш?», - будив брата боксера Богдан. Брати Борисенки залили бензин в бак. В блокноті Беатріси було безліч адрес банків. На березі Балтійського моря білів білий бриль і блищав брелок. Борислав дав Богдані блискучий браслет. У Богданки білі бриджі. Богдан і Борислав – брати. Біля берізки в Білівцях бігало білченя. На балу в Будапешті Белла була богинею. Барабанщикам було байдуже,вони безупинно били в барабани. Бабуся Богдана Борисівна боялася бджіл. Бідолашні бобри брели по березі. Батько бере бандуру і їде в Білівці. Борислава бавила балакучого Богданчика. У Боднарюка Бориса було багато багажу. Бідолашна Беатріса бере бандуру і бреде берегом. На балу в Брянську Бориславу бентежив блідий балахон Богдани. В бібліотеці були балади, байки, билини. Бусол був біля берези, а буслиха на березі. На будинку білі бурульки. Буйний буревій бешкетував у Банчинах. Борислав бубонів Бенедикту про бумеранг. Біля будинку Богдани буйний білий бузок. Белла брала білий бриль і бігла до Борислава. Бравійчук Богдан брехав Богдані про брильянт. У будинку Булехівських багатий бра. На білій березі білі бруньки. У Бердичеві буде битва братів Боярських.

«Бери в борг», - бубонів Борис Бориславі. Богатир з булавою бився біля баштану. Борисюк Берта Бориславівна –берегиня будинку. «Бізнес брата безпечний», - буркоче Богдан білявці Беллі. У Богдани Богданівни балабушки були білі-білі. На Благовіщення Бог благословляє землю. Бондарі займаються бондарством. Наша Батьківщина барвиста,багата,барвінкова. На базарі у Бочківцях було багато бідняків, були й багачі.
Богданівка-Богом дане село. В Білівцях Богдан брав булаву і лякав боягузів. В Бердянську буде бій боксерів. Берестецька битва була у Берестеві.

Білогорівка, Буча, Бахмут, Бердичі, Берестове, Бровари, Багатир, Бударки…

Біль Бучі

Боляче багатьом, бо біда блукає близько біля будинків. Біжать бідолашні біженці,бо безвихідь…Боєприпасів у бійців багато, але треба багато більше.

Березень.Бої у Бучі.Близько безпілотники над багатопорерховими будинками.По болоті біжать бійці,бо скрізь бездоріжжя, бруд, багнюка. Болить душа.Безжальний біль у багатьох біженців.Багато бійців зникли безвісти.Та братство бійців єднає!

Боязко.Та боязнь відходить,коли бачимо боротьбу безстрашних бійців на передовій!Боже, бережи бійців, борони їх,Боже!

Безстрашний Богдан Борисович

Бойчук Богдан Борисович бачив багато біди. Бо Богдан Борисович боровся багато літ з бандитами.Бачив як бандити байдуже били беззахисних, брали чуже,брехали...

В Борисівці братів-близнюків, бандитів Білійчуків, боялися всі. Білійчуки були багатими,але байдужими до бідних.Бідні люди бродили біля їх будинку і боязко позирали на будинок...

Богдан Борисович був безстрашним бійцем. В березні він Білійчуків брав на пограбуванні банку,потім на пограбуванні будинку бізнесмена Барикіна Борислава Бориславовича, що приїхав в Борисівку з Будапешту.

Бандитів Білійчуків посадили на багато років.

Будинок в Бочківцях

У Боднарюка Богдана Борисовича багатоповерховий будинок у Бочківцях.Будинок Богдану будували багато років батьки Борис і Белла.

Був час, коли батькам Богдана не було за що купити булочку чи батон білого хліба, бо будівельники брали багато грошей за будівництво будинку. Коли Богдану було біля шести років, він бігав босий біля будинку і балакав з будівельниками,сам будував білі будиночки з бумаги.Батьки Богдана багато працювали, бо не боялися роботи, бралися за будь-яку справу,мріяли про бізнес.

Багатоповерховий будинок з білою брамою біліє у Бочківцях.

Втрати ворога у війні величезні. Вітренко Віктор Віталійович-військовий з Вінниці. Військові Войтко Вадим і Владимчук Віктор вчора вбили вісімдесят вагнерівців у Вугледарі. Ворог відступив від села Виїмка. Владислав відвідав військомат у Вінниці. Віолета несе вареники військовому Владиславу. Віктор – ветеринар.

Віронюк Вячеслав Васильович вчора вивчив вірш «Весна».

Вячесловові важко вчити вірші.

Вчителька Віра Василівна вражала виконанням вокалу.

Віталіна вірила Василеві.

Вячеславів вуйко Віктор виростив великий врожай винограду.

Вікторія виступала ведучою.

В Володимира вражаючий вокал.

Віта віддала Віталикові велосипед.

В Веселому весілля вдалося веселе.

Віка веселила вродливого Владислава, вірила в вірність...

В верболозі виросла висока верба.

Веселка вабила Валерію, веселила всіх,вражала...

Владислава в вишиванці ввійшла вводу.

Вороновська Варвара Вячеславівна на вечорницях ворожила на воскові.

Вчора відбулося весілля Віталіни і Віталія.

Вакарчук Василь Васильович в вівторок витягнув вудкою з води великого вусатого в’юна. Весною в Василя і Василини велике весілля. Вадим і Валентин вчаться в восьмому класі. Валерій вітав Ванду з вісімнадцятиліттям. Вальтер вітає Василісу і вручає їй винагороду. Вера Веніамінівна веде внучку Вероніку на вакцинацію. Вольдемар – важкоатлет. Вороновські Валерія-Варвара,Вадим і Віта на великих велосипедах вирушили до Вашківців. На Волині величне Воскресіння. Ваговоз везе відра і віники. У Вінницю везли великий вантаж з Василькова. На Ворсклі вода, мов скло. Валентина Вадимівна у Володимир-Волинському відвідала Вірстюка Василя. У Вознесенську,в Вознесенському соборі вінчали Василя і Віталіну. У Великобританії височіє величезна вишка. Вагітна Вікторія відправилася у Вашківці у вагоні. Вольдемар високий і вродливий. Віктор везе вапно на велосипеді. Віта з Вавилону везе велику вазу. Водохреще - велике свято,воно відрізняється тим, що всі вмиваються водою, вода вберігає від всяких бід.

Водяне, Волноваха, Вовчанськ, Вугледар, Вовківка, Виїмка, Ветеринарне, Велика Новосілка, Веселе, Високопілля, Велика Писарівка, Времівка…

Війна

Війна ввірвалася у Вкраїну взимку вночі.Вторгнення ворожих військ.Ворог вирішив «визволяти» вкраїнців.Військовий стан.Викрадення військових, вбивство вагітних.Води нема.Важко.

«Визволення» ворогам не вдалося,бо вкраїнці – це віддані,відважні, відчайдушні, відкриті, волелюбні люди.Вони воюють за волю, за віру,за всіх нас.Військові відчайдушно відбивають всі атаки ворога, визволяючи всіх.Воюють військові взимку,влітку, восени, весною,вранці і ввечері. Є втрати…Великі втрати військових…

Впав військовослужбовець Вільченко Віталій з Василівки.Везуть вояка у військовий госпіталь.Вірні друзі поруч з Віталієм у вантажівці.Вірили, що виживе! Вижив! У Волновасі відновлено водопостачання.Вистоїмо!

Веселков Віталій і Вороновський Вадим воюють за Вкраїну восьмий рік.Вони впевнені, що ворог відступить від Вовчанська.За Вкраїні в ЗСУ воюють військові з Варшави, з Великобританії,В’єтнаму…

Вчора у Веселому визволили вісімдесят людей.Всі вони втомлені і виснажені,але вільні і врятовані.Виє вітер за вікном.Виє, як вовк.Як ви, наші воїни? Як же вам важко, але ви вистоїте!Ви воюєте, не відпускаючи зброю, не віддаючи ворогу нашу землю…

Виживемо!

Вагнерівці, втікайте від нас, бо ви вмрете на Вкраїні! Ми віримо у вас всемогутні,всесильні,витривалі,віддані Вітчизні,відважні воїни!

Віра у воїнів ЗСУ

Віра у наших воїнів величезна!Виплітаємо сітки, варимо вареники, випікаємо ватрушки, вражаємо весь світ вірою, відданістю,впевненістю!Все відбудуємо, відновимо, вистоїмо, врятуємо,воззєднаємось, вивчимо, відпочинемо!Вітре, віджени від нас війну!Відчинимо всі вікна, відкриємо ворота, щоб впустити вітер Перемоги!Віримо у воїнів ЗСУ! Віримо в Перемогу!

Волонтери

Вадим Вороновський і Віталій Воробкевич – волонтери з Вінниці.Вони возять військовим,що воюють у Вугледарі,взуття,воду,відра,вапно, варення,вірші від дітей,все,що треба.

Вадим і Віталій –віддані і відчайдушні волонтери.Вони вражають військових і всіх своєю відвагою, вірністю і відданістю.Вадим воював і вірить в перемогу над ворогами, вірить в Вітчизну.

Вікторія-вогонь

Віктор Вадимович взяв Вікторіїне волосся,вимовив:"Вау...!Вишуканий відтінок!Вічна врода!".

Вона весело всміхнулась,вислизнула, випурхнула вечірнім вітром.

Віктор,вдивляючись вдалечінь,важко видихнув:"Вона...вогонь..!"

Вечір видався вітряним.

Він вийшов,вдихнув весняний вітерець,видихнув і враз відключився.

Важка робота

Вівчаренко Василь Віталійович восени возив воду велосипедом.Відра з водою важкі.Воду Василь виливав в вапно.Важко Василеві.Він ввечері втомлений влігся в вітальній.

Вранці Василя викликали в військомат.Василь вернувся веселий.

Вчителька Віра Василівна

У Ванчиківцях в школі вчителює Васильченко Віра Василівна.Вона в школі з вісімдесятого року.Вчилася в Вашківцях.З Вірою Василівною вчився відомий Василь Васкан.

Вчителька- ветеран праці.Виховала Віра Василівна багато вихованців.Вчила їх бути вірними,вихованими,вірити в свої сили, виховувала власним прикладом.

Восьмого вересня Вірі Василівні виповнилося вісімдесят.Всі вчителі, випускники,вірні друзі,вихованці вітали вельмишановну вчительку.У Віри Василівни вісімнадцять випускників – відомі вчені, ветеринари,вокалісти, вихователі...Василь Васкан теж вітав вчительку і вручив їй великий букет волошок. Вчителька у себе вдома всіх пригощала варениками з вишнями.

Віра Василівна вірила і вірить у своїх вихованців, вірить у перемогу над ворогами, вірить у Всевишнього... Цю віру вчителька вселяє у всіх.

Герої не вмирають!

У Григорієва Гліба гармата-гаубиця. Горіть, гади, горіть! Героїчні Гліб і Геннадій Глібченко-Герої з Грозинців. В Гостомелі гранатометами гонять гадів-орків геть! Головнокомандуючий ЗСУ гордий і героїчний громадянин. Галина Георгіївна гарно готує галушки.

Голя Геннадій Геннадійович- гуморист.

Гуменюк Гліб голосно говорив Ганнусі головоломки. Гуменюк Гелена Герасимівна–гарна господиня. На гіллі грона гарного винограду. Голе горобятко сиділо в гнізді. Голуб з голубкою воркотали в гнізді. Григорчук Гліб купив гарну голубу гвинтівку. На горизонті голубіло небо. Голосний грім гуркотів у селі. У Галини в гардеробі голубий шарф. Гектари поля в Голубівцях засіяні городиною. Голова в Григорія геть лиса. Гарбузи були, як Гнатова голова. Гафія чула глухий голос з глушини. Гавриїл виліз на горіх і глянув на горобчика в гнізді. В Герціївському лісі багато гарних грибів. Ганна садила горох і гарбузи. Гарячий чай обпік Геллі губи. На грунтову дорогу насипали гальки. Автомобіль голосно гальмує. Гарі несе гостинець Глафірі. Герасим гостював в гостинній господі Горбатюків. Герман грав в шахи в Германії. В селі Грудки гостинні газди. Галуззя гілок грабу палили Глафіра і Гліб. В грунті голубооока гусінь. На гармоніі грав гарненький Гнатик. Годинник показував десяту годину. Газель- гарна тварина. На гранатовому дереві гарні гранати. Гладкий Гнат голосно говорив про гори. Гордей граючись, гримнув дверима. В Голландії гарні гори. По Галицькому шляху йшли грецькі воїни. Гірські вершини гречно височіли в горах. В грудні у Глорії зустріч з Гордеєм. Гліб став на голубі граблі і голосно крикнув. Галина в гарний глиняний глечик налила молока. В госпіталі Геннадіївки звучав гімн. Гліб лежав в гіпсі. В готелі «Георг-парк» гарно і гостинно. У Голубівцях в гасторономі гуркіт. Галченя і горобеня гралися на дворі. Гусенятко бігло до гуски. Ганна чула голосне тупотіння в господі Гліба. Гадання гадалки Ганни говорило про гірку долю Гергійчук Галини. Гавкання, гуркіт, грім,голосіння гриміли в голові Геннадія. Грип здолав Гліба. В глиняному горщику гарні галушки. На горбі в Горбово Гліб знайшов гривню. На градуснику десять градусів морозу. Галина на глобусі знайшла Гренландію. Гуморист Герман голосно читав гуморески про горох. Гусінь гризла гілля граба. З гірки зїхали Гнат,Галина і Герман. Герасим Галина Геннадіївна готувалася до гарної гри. Глафіра впала на груди Гліб і голосно голосила. Гнат був гончарем в Глибокій.

Гостомель, Гуляйполе, Гурівщина, Георгіївка, Гачище, Горенка…

Геноцид громадян

Гримлять гармати-гаубиці.Грізний гул, горять гаражі.Гранатами гатять по готелях, гастрономах…Грабування громадян. Грубість. Гноблення.Гоніння.Геноцид.Гіркота в горлі від горя.Гнів.Гуманітарка з Герци у Гостомелі.У Гуляйполі гранатами та гранатометами гатять по газогонах та гастрономах.Гинуть найкращі…Герої не вмирають!

Горила

Горила говорила гарненьким горилятам, що горіхи гарні, горішки – горобинові. На галявині горилята ганяли гуртом, гойдалися на гілках, галасували у гаях, гомоніли, гурчали,іноді голодували. Горіхи – гіркі, гидкі, не годяться, а горила говорила: горіхи – гарні. Гамірливі горилята галасують. Горила глузливо гризла громіздку гілку горіхів. Геп по горіху!

Гуси голосно на ґанку гелготали.

Ґава з гусьми господарювали.

Ґава і ґавеня на ґанку. Ґаздиня і ґазда гарно ґаздували. У Ґренландію їздили ґречні ґазди. Ґрона винограду гарно красувалися біля ґанку. У ґрунті знайшли ґніт.

На голові Георгія ґуля. На подвір’ї ґалаган. Біля лісу ґвалт. Я хочу ґоґоль-моґоль. «Сідай на нові гарні ґринджоли», - гукнув Гнат Галі. По ґрунтовій дорозі їздять машини. Ґумкою стирають написане. Ігор палив ґуму.

Ґазда на ґанку клав товар по ґатунку. «Ґаздиня ти моя»,- сказав Гергій Ганні, коли побачив, як вона гарно пришила йому ґудзики.

У Гостомелі ґвалтували громадян.

Донатять на ЗСУ дорослі і діти. Дмитро Істратій їде додому, в Динівці, їде в домовині. Дружина Дарчука Дмитра дочекалася його додому! ДагестанецьАхмад Ахмедов давно дружить з Дмитром у ЗСУ. Дубець Давид Дмитрович –детективний драматург.

Дмитрик дарує дівчинці Даринці дороге дзеркальце.

Директор Даскалюк Дарія Дмитрівна дуже дякувала доброзичливим дітям.

До діалогу Даші і Дмитра долучилися другі діти. День догорав... Дмитренко Денис Дмитрович дістав дев’ять дубових дошок. Десять дев’ятикласників дуже довго добиралися до Дніпропетровська. Далекоглядна Дарія догадалася про думки дальнобійника Доната. Двірник даремно домовлявся з дітьми. Діана на дозвіллі допитливо дізнавалася про діаспору. Дим довгими днями дуже дошкуляв дідові Дмитрові. Дональд дарує друзям дороге доміно. На ділянці дороги до Дніропетровська дуже дивні дорожньо-транспортні пригоди. «Дай довідку», - дзвінко крикнула Діана Денису. У довіднику дуже давні діалекти. Даскалюк Діна Деонисівна –диктор у Дніпродзержинську. Дебелий Дан у дворі довго думав про Діану. У Данії дивні двоповерхові доми. Дорослий Давид дресирував і доглядав динозаврів. Давид домовився з Данилом довіряти директору. На Дніпрі декілька десятикласників. Дев’яносто дітей доставили з Дніпра на Десну. Данилко додому приніс двійку,бо не думав над домашнім завданням. Діана не знала додавати доданки. З дна Дністра добували дивні діаманти. «Дякую і до побачення, Діано Денисівно»,- дякувала за допомогу Даніела. Дині достигли в Давидівцях і дітвора досхочу ласувала диньками. Довкола дому достатньо дошок і драбина. В далекій Данії дрізд дарував пісню діточкам. Душний день дозволив Данилу добратися додому дуже рано і дістатися до дивана. «Досить дорікати, друже», - дратівливо сказав Даніель. До десяти додати дев’ять дорівнює дев’ятнадцять. До дев’яносто додати дев’ятсот дорівнює дев’ятсот дев’яносто. Допізна в дитячому будинку довірливі діти дружно дякували депутату за дорогі дарунки. У друкарні Донецька донині друкують досить багато газет для дітей. День Незалежності дарує всім далекоглядні думки, дужий дух, добрі діла. «Давайте допоможу», - догнав дідуся Данило і допоміг донести додому дошки. Два двірники дбайливо доглядали за двором у Донецьку. До двадцяти додати два дорівнює двадцять два. До дев’ятсот додати десять дорівнює дев’ятсот десять. Дерев’яні двері двоповерхового дому дбайливо доглядали дружні діти. Декілька днів на Десні дивні звуки дивували дідуся Данила. Дикий динозавр допитливо дивився на дівчатко. «Дуже дорогі діаманти», -дорікнув Дан Діані. Доросла дочка Дмитра Дарина допитувалася дідуся про достатки диригента Даніеля. Данило Добровольський дуже допомагає дорослим і дітям. Дітвора допомагає дідусеві Дмитрові дійти довгою дорогою до дідусевого дому, донести дозрілі дині.

Донбас, Донецьк, Дніпропетровськ, Дніпро, Дмитрівка, Діброва, Дружба, Дорожнянка, Дворічна, Дебальцеве, Дачне… Дощ…Доріг нема.Десь далеко чути дрони.

Дмитро Істратій

Динівці.Додому з далеких доріг,з Донецька, їде Дмитро Істратій.Дружелюбний, добрий, довірливий, душевний, дужий.Дмитро вертається в село до дружини, дітей,друзів, дідуся, всіх динівчан назавжди…Вертається,як Герой! В домовині…Плачуть діти, дружина, душать сльози добрих друзів Дмитра.На колінах всі динівчани…Дорогий друже,Дмитре!Хай твоя добра душа полине в рай!Вічна пам’ять Герою!

Добрі діти

Досить дужий дід Данило Дем’янович давним-давно думав добудувати дерев’яний дім. Десь два десятиріччя добрий дід Данило дбайливо доглядає дітей. Діти довіряють дідові, допомагають доводити до добра деякі діла, добувають дрова.Дід дарує дітворі дріб’язкові дарунки, дерев’яні дудки, домашні делікатеси.

Данило Дем’янович – друкар.Дружелюбний дідусь друкує детективи, драматургію, деякі документи.

Дім діда Данила досить дірявий: дощ добре доруйновує дерев’яний дах, довжелезні двері догнивають. Діти домовились допомогти дідусю добудувати давній дім. Денис, Дмитро дібралися до діброви, добули деревини, дівчата Даринка і Даша допомогли донести дерев’яні дошки додому. Діти домайстрували двері, доробили дах, добре допомогли дідові.

Данило Дем’янович дуже довго дякував дітворі за добре діло.

Доброта Даринки

Даринка Достовська з Динівців.Дівчинка–другокласниця. Даринка –дуже добра дівчинка.Допомагає другим дітям, ділиться з дітьми, дарує дарунки...В Даринки добрі оцінки. «Давай дружити»,- каже дівчинка другим дітям на дорозі чи на дворі.Дуже доброзичлива і дисциплінована.

Дома Даринка допомагає мамі,яку звати Дарія.Дуже дівчинці дістається від брата Дмитра –десятикласника.Дмитро дратівливий і доброта Даринки йому не дуже до вподоби.Але дівчинка не дивиться на Дмитра, а допомагає всім друзям і дорослим.

Днями Даринка допомогла дідусеві Дмитрові донести до дверей двоповерхового дому десятикілограмову диню.Дідусь довго дякував дівчинці і за допомогу дав їй в дарунок деревяну дошечку,щоб допомагала дома мамі. «Даринко,ти дуже добра дівчинка і даруй свою доброту другим дітям і дорослим», - дякував доброзичливий дідусь Дмитро.Мамі Дарії всі теж дякують за добру дитину Даринку.

Енід любить екзотику. Ернст очолив експедицію в Естонію. Ернест складає есе. В епізоді есе є багато епітетів. Емма – емоційна екстремалка. Енергійний Ернест на екскаваторі. Емма і Елізабет – екологи. Еля їхала на екскурсію в Естонію. Ельвіра–економіст. Еліна–енергійна на екзамені з етики. Екіпаж вирушив на екватор. Едмунд і Едуард -екскурсоводи в Естонії. Едгар дав Едварду експонати.

Енергетичні структури вороги бомблять. Енергосистема в небезпеці.Енергетичні об’єкти розбиті.Електроенергії не вистачає.Економимо, не включаємо зайві електроприлади.Експорт зерна триває.

Електропостачання відновлено! Слава енергетикам! Енергія українців вражає! Епіфаній з нами! Еммануель з Україною!

Єлизавета Єнакій і Єгор Єстракій єднаються навіки. Єнот дивився на єхидну. Єнусевич Єрофей Єрофеєвич за єднання. Ємкість посудини була об’ємною. Єгер Євген сіє зерно. Євроремонт був зроблений в європейському стилі. Євдоким побачив єдиного єдинорога, що був в зоопарку. Єльцин Єлисей Євгенович – єфрейтор в Азії. Євгенії подобається Єгор. Єлизавета грається з Євою. Єлизар і Єгор –брати.

Єнакієве…

Євген і Єва єднають свої серця в єдине. Їх об’єднала війна.

Співає Україна!Милує око своїми полями,садами і чудовими людьми! Ми єднаємося заради миру!

Журналісти на Житомирщині. Журавська Жанна живе в Женеві.

Жанета журилася...

Жак–журналіст.

Жора жартує. У жовтні житомирський жонглер Жданов Жан Жанович жваво жонглював жовто-гарячими жолудями. Жаба жила з жабенятами. Жереновська Жанна жартує,бо її жарти мають свій жаргон. Журналістика живе в серці Жака. Житомирський журнал «Жінка» для жінок. Жан купив жовтий жупан. Жанна купила жалюзі в Жмеринці. Жайворонки живуть і співають про життя. Жан жартома називав Жанну жирною жабою. В жовтні журавель довго ждав журавк і журився. Жанна ждала в жалобі, жаль було Жака... Жаль, журба, жах живуть в Жаниному серці. Жанеті жаль жовторотого курчати. У Жори жар.

Житомирщина, Жерево…

Житлові інфракструктури знищені.Жаль, журба,жахіття..Жінки в жалобі.Журналісти в Житомирі.

Захисти, Боже, захисників та захисниць! Збережи їх здоров’я,змилуйся над ними! Знову розмова Зеленського з закордонними партнерами. Зупиніть війну, звірі! Закрийте небо над Україною! ЗСУ- ви наші зірки! Зеленський зустрічається з главами держав і підписує заяви. Зв’язкові зі зв’язком! Зараз всі зацікавлені у тому, щоб задонатити на ЗСУ! Зеки, як зомбовані звірі, забігли у Запоріжжя. Зеленський виступив з промовою на «Золотому глобусі». Зіновій Збравценко зі зброєю зупинився біля зупинки у Запоріжжі. Зимонька завила,загула,закружляла,засніжила...

Зеренюк Зоя - знаменита зірка.

Зоряна загадувала Зіні загадки.

Завтра зранку Зінаїда зібралася зайти за заліковкою.

Зима захазяйнувала на землі:завітрила,замела,замети заметілями заткала.
Задубіла, зажурилася земля. Зорі заховалися і затремтіли. Зима збудувала з заметів замки. Зеленюк Зоряна змерзла, закуталась і знесилена заснула. Згори заясніла і засміялась зіронька. Зимонька-зима забула злість. Земля зраділа,заспівала,забриніла звуками,заквітчалась... Зранку засвітало,знову зникли золотисті зорі. Звечора звідкись забіг зайчик,зиркнув злякано злякався. Зимою зимно зайцям здобувати здобич. Зіновій зголоднів, бо зранку зовсім не їв. Згодом зима закінчиться,зникнуть зимні заметілі. Захар задумливо задивився в зоряне небо. Захар і Зіна зустрічалися і згодом закохалися. Запобіжний захід для Захара Зінченкова здивував знайомих Захара.

Запоріжжя,Запорізька АЕС, Западне, Залізничне, Золота Нива…

Зло буде знищене!

Знеструмлення електростанцій.Зупинка Запорізької АЕС.Загроза людству.Земля здригається від зенітних ударів.Злочини перед людьми.Звозять запоріжців на залізницю.Запропонували здатися.Залпи від зенітних ракет.Зупиніться, звірі!Задумайтесь про свої злочини!Ви застосовуєте заборонені зенітні ракети, ви згвалтували сотні жінок,ви взяли заручників,зруйнували залізниці,знищили зерно…Де зниклі люди? Затихли залпи.Всі завмерли.Зупиніть війну!Зло буде знищено!Всі дані зафіксовано.Звірства записані.Захисники і захисниціЗбройних Сил України,зоставайтесь завжди здоровими і зібраними! Захисти,Боже,захисників та захисниць!Збережи їх здоров’я,змилуйся над ними!

Захар

Зима.Захар застудився.Зайшов в землянку зовсім знесилений.Зігрівся.Задзвонив телефон.Мама Зіна запитує:«Ти захворів, Захаре?»Засмучений Захар відповів: «Ні, все добре.Зовсім трішки застудився…»Знобить Захара.Завтра знову атака.Зігріває серце розмова з мамою.Засвітилися в небі зірки.Заснув Захар.Хай все буде завтра добре!Захаре, бережи себе і повертайся живим і здоровим до мами Зіни, яка за тебе молиться!

Зігріємось,заспіваємо,затанцюємо,заколядуємо, звеселимось, зовсім скоро,коли настане Перемога!

Змія

Золотиста зеленоока змія заповзла за закут.Застигла.Замріялась.

Затишок, захід,злаки зеленіють ...Здорово!

«Здорово!» -заіржав Змієлов,закриваючи замок. «Заповзла, зміюка!»

«Засідка!», -запанікувала змія.«Закутки–зло!» Змієлова – зубами за зад. Заверещав!

Задом,задом … Заспішила,заскользила змія – тут землянка землерийки, загадкової звіринки. Заповзла змія, заплющилась,зачаїлася.

«Знайдуть ?»

« Забули…»

Зелена зірка для Зоряни

Золотокоса Зоряна, занудьгувавши,засумувавши, забажала зелену зірку замість золотої. Закоханий Захар завагався, зажурився і злякався, що не в змозі задовольнити забаганку Зоряни.Згодом, зарікся: «Знайду або здобуду Зоряні зелену зірку!». Вже зневірившись,Захар завзято забажав зорепад з зелених зірок, і зірвалася злива зі звичайних золотобарвних зірочок, засипала землю. Зібравши золоті зорі Захар з-понад залізно-золотавих зірочок знайшов зорю завбільшки за «золотоокі» знаки зодіаку.

Захар замислив змінити забарвлення золотої зірки, і задумав зафарбувати її зеленим.

Зраночку-зрання, ще засвітло, злякавшись запізнитися, заклопотаний і зморений Захар, здійснивши Зорянчине замовлення, заніс їй зелену зірочку, запаковану в загадкову золотаву загортку. В західній залі «Зимового» замку Зоряни зблиснула, замерехтіла, засвітилась, заблищала, заблискотіла зоря золотаво-зеленим.Зоряна, зворушена, здивована та зачарована зіркою, зраділа, завмерла й зарум’янилася,зрозумівши: Захар закоханий, бо забагато зробив,задля того, щоб золота зірка заграла золотаво-зеленим забарвленням. Збагнувши це, Зоряна зітхнула і зізналася Захарові, що теж здавна закохана. Зранку змайстрували вони зореліт,злетіли, завиваючись зигзагом , до зірок золотих і зажили заможно .А зірку золотаво-зелену залишили в «Зимовому» замку, бо замислили задум, щоб закохувались завзято на Землі.

Зараз закликають нас до «Зимового» замку золотаво-зелені зірочки…Закохуйтесь, як Захар і Зоряна.

Ми віримо у Збройні Сили України!

Ви – найкращі, найсміливіші, найчудовіші!Ви – наші Герої!Захисники і захисниці!Ви сильні духом! Ви все витримуєте: біль, сльози, свист ракет, гул гармат, політ дронів.Ви – найвитриваліші воїни у світі!Любимо вас!Ми чекаємо вас з Перемогою!

Іванчук Ігор Іванович в Ірпіні. Івранченко Інна з Ізюму. Ілля -інтелігентний інженер. В Ірини і Івана –ідилія. Інтонеску Інна Іванівна розгадувала ієрогліфи. Інтер’єр Ілониної кімнати ідеальний. Ілюмінатор в Ірпінську вкритий іржою. В Ільчук Іветти Іллічної цікаві ініціали. Ігнатій любить імбир. В Індії живуть індійці. В Італії люблять індичат. Ігор і Іларіон смакують ірисками. З інкубатора Інга привезла індиків. В Ірландії ірландці ішли на іподром. Іноземець Інокентій ішов в Іллічевськ. Іраклій їхав ікарусом за інструментами. Ігнатенко Інна думала про Іркутськ. Іграшки в Іванки ідеальні. В Інокентія індивідуальні ідеї. Іраїда намалювала ідеальну ілюстрацію до казки «Іван-царевич». Іраклій і Ісак- індивіди.

Інеса мріє побувати в Індонезії.

Ізюм, Ірпінь, Іванівське…

Їжак з їжачихою їдять. Їжаченята їстовиті. Їдкий дим виїдав очі. В їдальні смачна їжа. Їзда приносить задоволення. Їм було цікаво їздити трамваєм. Істинюк Ілля Ілліч знайшов їстівний гриб. За їжею я їжджу в Їзмаїль. Їм треба було їхати в Іркутськ. «Їй-Богу,я не їхала в Їзмаїль!» Їхній син не їздець. Їжачиха їстовита.

Йосип займається йогою. Йогурт–корисний продукт. Йорж–дрібна риба. Йосип змастив рану йодом. Йорж лежав біля йоржика. Його йогурт сподобався Йосипу. Його сміх линув з гір. Йому снилися йоржі. Йосип йшов в Йордан. Йорданівська вода, освячена на Йордана,має силу.

Катер курсує в Курахівку. Кати катували кількасот людей. Кознюк Корнелій Кирилович-капітан. Кирил купив кумедну козу.

Клара купала куклу.

Качка купається коло каченят. Козачка клялася козакові в коханні.

Кобзар купив кобзу, контрабас.

Кум Костянтин косив коло корчми коричневою косою.

Кокошко Коля копав кумі Катерині криницю.

Кличко красиво кидав кулаками.

Клавочка купала куклу Катю і кумедне кошенятко.

Красиві кущі калини красувалися коло Катерининої криниці.

Кирило кумедно казав курносій Кристинці казку «Колобок».

Коля купив Кароліні каблучку, котра коштувала кілька карат.

Катерина куштувала кашу, котра корисна кожному.

Карина куталася красивою ковдрою.

Кум Клави – комбайнер.

Климент купив коричневий костюм в Кишиневі.

Коли Кузьма клеїв клеєм кольоровий картон, то Карина копала картоплю.

Клялася кохана коханому « Кохала, кохаю, кохатиму!»

Калерія і Капітоліна–красиві кокетки. Ксенія,мов королева, коло курносого Костянтина. Клим кликав Кіру в красиве кіно. В Казахстані кучерявий кухар смажив курку. «Хочу на Кіпр», - каже Катерина Корнелію. Кароліна каталася у Кам’янець-Подільському на конях. В Кривому Розі косарі косарками косили траву. У Корсунь-Шевченківському конкурсантами конкурсу «Краса -2020» стали Кирило Костинюк і Катерина Корсинкіна. У Києво-Печерській Лаврі коло ікон красувалися квіти. На Каховському водосховищі кальмари. У Карпатському заповіднику конвалії, косулі... Крим –це казковий край. В Кременець на консультацію крокував курсант Кравченко. Карелія куштує кутю і кривиться. У Карпатському краї казкові красиві краєвиди. Котляревський, Карпенко-Карий – це генії культури, краю,країни... В Косово красувалися кухлі, коври, картини.. Красивий наш край! Куди не підеш,краще нашого краю не знайдеш! Квітучий, красивий, кольоровий наш край! Краще нашого краю немає! В нашому краю є корисні копалини:кам’яне вугілля, крейда і інші. Коло криниці кури клюють кукурудзу. У Колінківцях коло криниці кущі красивої калини. Квіти красувалися біля криниці в Кирилівцях. В Кузьменко Катерини Кирилівни коло криниці купалися каченята. Корнелій косив косою біля кущів у Керстинцях.

Київ, Кузьміне, Курдюмівка,Константинівка, Куп’янськ, Кіндратівка, Котлярівка, Кремінне, Крохмальне, Копилі, Курахівка, Красне, Комишани, Козача Лопань, Кухарі, Клебан-Бик…

Кокошко Катерина і Костянтин Корнелійович копали картоплю.Коли хтось крикнув, вони кинули все.Кулі летіли над ними.Крики кума Кирила.Коні,корова,коза і кішка кричали,..Кров…Кинджали і колібрі калічать…

Куми

Коло криниці Косованко Корнелія Кириловича купалися качка з каченятами.Корнелій Кирилович купив каченят,коли купував кілька курей.Купуючи курей і качок,купив кілограм корму.

Корми корисні і кріликам.Кріликів Корнелію Кириловичу кум дав. З кумом Костянтином Корнелій Кирилович дружать давно.Завдяки куму Костянтину Корнгелій кинув курити.

Канікули!

Канікули!Катеринчук Костянтин колесом котився коридором.Класна кімната,крейда,карти,кольоровий картон,конструктори ...

Костянтин крикнув коневі,курям,корові, кріликам: «Канікули!Канікули!»

Коля,Катя, Каріна кличуть Костянтина на ковзанку.Ковзани і всі на ковзанці!Катаються,кричать... Канікули!Класно!

Кумина квартира

Кума Кароліна купила квартиру.Квартира комфортна: коридор, кухня,кілька кімнат.Красива казково!

Коридор коричневого кольору. Кругом копії картин Кульчицької, Камишного.

Кухня компактна.Кавового кольору кахель красять краплисті краї. Коло кутка -кривоносий кран. Кругла клітка –колись красуватимуться канарейки. Красивий кухонний крам: кришталеві келихи,керамічні кружки, квітчасті каструлі, кухонний комбайн, китайська кавоварка, колекція коньяку, кумедні кошички кропу, коріандру, кориці. Каприз куми – кондиціонер. Красить кухню композиція: квіти, калина, кілька квасолин, картоплина.

Кілька кроків коридором – кабінет. Кам’яний коричневий камін, кований карниз, карта країн, календар, комп’ютер, касети, книги класиків: Котляревського, Кобилянської, Коцюбинського, Куліша, Косинки…, «Кобзар». Квітують кільканадцять круглолистих квітів калачиків.Класно!

Кімната куми– калейдоскоп коробок: капелюшки,косметика, коштовності (коралі, камеї, каблучки, кулони). Кума- кокетка!Коло кедрового комода - клітчастий килим,колючі кактуси. Красень кіт, куплений кумом, котить клубок.

…Кума кличе: «Кипить кава!»Курс – кухня! В куми Кароліни – кухня компактна, красива і казкова.

Кольорові крашанки

Колись у квітні Кознюк Катруся крашанки красила.Красила в кастрюльці кольоровими красками. Красила і кольорам казала:«Кольори-кольори, красьте крашанки вкруги! Красьте куму і кумі, красьте курочці й кролиці, красьте котику й козиці.Кольори-кольорові, крашанки-казкові.» Коли крашанки по колу у кольорах купались, Катруся у кімнаті красувалась.

Крашанки–казкові!Катруся між кольоровими крашанками, як в королівстві казок.

Лихий лютий… Люльчак Лариса Любомирівна - лікарка в лікарні Лисичанська. Ластівка летіла лісом.

Ламкевич Любомир любувався літом лісом.

Лазенко Лаврентій Леонідович лікував легені в Львівській лікарні.

Люба любить літати літаком.

Лев ловив в лісі лисицю.

Лось любить ласувати в лісі ліщиною.

Лісник Леонід Леонідович любить любуватися лебедями.

Ліна любить літературу.

Лада –лагідна, ласкава людина. У лютому Лазар на льоду ловив лящів. Ляля летіла літом в літаку в Латвію. Лебідь з лебідкою літали над лісом. В листопаді листя літає і літає. В липні Лев Літривенко ліз на липу. Леонард в лісі ловив Лесю. Леонтію легко лазати по ліщині. В Луцьку Ліана ласувала лангошем. Лідія і Лілія любувалися лебедями в Лужанах. В Латвії Леонор лікував синаЛук’яна. Любов Леонідівна летіла з Луганська в Львів. У Луцьку лунали ліричні пісні. Лісник Любомир любить льодяники. Людмила в лісі знайшла латаття. Леся і Лазар назвали сина Людвігом. Леонід на листку малює лінійкою лінії. Лев лютував в лісі. Ліна взяла лійку і лила сік. Лук’ян лежав в ліжку і любувався Лялею,що була, як лялька. Лисенята лягли біля лисиці. Листи і листівки летіли в Латвію. Ласточкін Леон лагодив «Лімузин». Любов Лук’янівна і Леонід Леонідович – лісники в луганському лісі. Лось ліниво лежав біля лосенят. Леон ласував лососевою ікрою. Ластівка Ліна має лікувальний лосьон. Лань бігла по лісі. Льоня лізе в льох. Любомир – льотчик в Литві. Літніми днями люди люблять лежати на лежаках. Лариса йде з Лаккі у ліс. Лорд слухає любимого Леоніда. Ласуня і Лиска ласували сіном. Литовчено Лідія мріє летіти в Лондон. Ліна в лахмітті знайшла ліки. В Левковому серці лють. Лимони лікують людей. Ластівки і лебеді любувалися літнім лісом. Я любувався горіхами на ліщині. В Леоніда –лисина. Ленченков Лаврентій Лаврентійович – лагідна і ласкава людина. Лозиною Левко гнав Ласуню. У лікарнях Львова лікарі лікують людей. Ложки лежали на ліноліумі. Лариса любить ляльку Ліну. Леон любить ловити лящів на лимані. Лошатко лежало біля ліску у Лисичанську. Лілія садила лілії. Легінь Леонід лоскотав любиму Лідочку. Ледар Левко любить ласощі, любить лежати і любуватися «Лімузином». Лев Левченко –лідер. Леся лічила лебедів біля лісу в Лужанах.

Лиман, Лисичанськ, Лозова, Лозівщина…

Лихий лютий.Лихо летить до людей.Лускіт...Летять літаки…Лежать люди.Лікарі лікують.Лють в людських серцях…

Нам потрібні танки «леопарди»!

Лікарка Людмила Леонідівна

Левченко Людмила Леонідівна-лікарка в лікарні Лиману.Лікує людей вже давно.Ліків не вистачає.Людей все більше. Лихо!

На лікарняних ліжках лежатьЛюбчик і Лідочка.Лікують їх після обстрілів у Лимані літом.У Любчика проблема з легенями, а в Лідочки відірвало ліву руку.Людмила Леонідівна ледь стримує сльози.Люди, за що?

В лікарні Львова

Ластівка Лідія Леонідівна лікувалася в лікарні Львова літом.Лікарі тут люб’язні і лагідні. Лещук Лариса Лаврентіївна –люб’язна і ласкава лікарка. Лікар ЛОР Ларикін Любомир любить лікувати літніх людей.

У лютому в лікарні лежала листоноша Лідія Лазарівна. Її теж лікував Любомир Львович.З Луцька літаком Лідії Лазарівній привезли ліки для лікування легень.Ще в лікарні є лазня.У листопаді жінка лишила лікарню.

Легко літнім людям після лікування в лікарні.

Молитви матерів могутніші за мерзотну московію. Мольфарка Магдалена Мочіовські мовить про мир в майбутньому. Маленька Марійка милася милом.

Макаренко Мирослав Максимович -механізатор.

Маша мріє мати мотоцикл.

Мій маленький Миколка має машинку.

Михайло меле у млині.

Маша малому Мухтарчикові миє мордочку.

Моя мрія – майструвати моторолери.

Морозиво,мов мед.

Мурка муркотіла мелодійну мелодію.

Мартинюк Мальвіна майстерно малює малюнки.

Майя мандрувала Міланом, маючи можливість мандруючи мріяти.

Моя мама - майстриня.

Міша майстерно майстрував в майстерні маленьким молотком.

Марія в макітрі мочила мак молоком.

Маківникі медові.

Мефодій молов в млині Маршинців.

Марина мовчки молилася.

Михайло мріяв міняти млин на мотоцикл.

Мер міста Миколаєва Миронюк Мирослав Михайлович -мільйонер.

Мартинюк Максиміліан міркував, як має майструвати в місті Миколаєві міст. Максим має морозиво «Мілена». Мелані і Марія мають мрію побувати в Мілані. Марко мовчки майстрував маленький млинок. Ми маємо мелодійну мову. Мама Михайла -Марія Мирославівна мудра майстриня. Молодий міліціонер Микола Максимович мовчки мандрував містом Миколаєвом. Майже біля магазину меблів Макар Максимович побачив молоду маму з маленьким Максимчиком. Марк малював маленьке мишенятко. Миколаїв – місто майстрів миколаївців. Мечислав і Микита- майже мого віку. Маргарита і Марта майстерно місили. Мартін, Марфа і Матвей мерзли біля музею у місті Маріуполь. Мальованка – маленьке мальовниче містечко. Микита малював місто моєї мрії. Біля Маріуполя тече Меотида – маленька і мілка річка. У місті Миколаєві є Миколаївський собор. Маршаллові острови містять море молюсок. Ми з мамою мріємо побувати на Мальдівах. У Монголії живуть могноли. Митрофан, Мирослав і Мирон місяць майстрували маленький млинок для мешканців Малинівки. У місті Маріуполі мешканці майстерно майстрували міст. Мирослав і Михайло минулого місяця марширували у мандрівку у Моринці. У місті Мукачево міститься Мукачівський замок. Мармароський масив милує мої очі масивними морями, маками... На річці Молочна мало молюсок. У Миргород ми маємо їхати за маслом Миргородським.

Марганець, Мар’янка, Мелітополь, Миколаїв, Маріуполь, Мощун, Майорськ, Мала Токмачка, Макіївка…

Малі й великі міста й містечка…Мирні й милі жителі міст.Московія не милує малих дітей,нищить медустанови, мости, міста…У містах мародерство.Мільйони людей міняють місце проживання.

Макрон має можливість допомогти Україні!Ми з вами! Ми за мир! Буде «Мрія» в повітрі над Миколаєвом,Мелітополем, Мар’янкою…

Малюємо малюнки про мир, мріємо, молимося за мир в Україні!

Михайлина – майстер з манікюру

Мельничук Михайлина Миколаївна – майстер з манікюру.

Минулого місяця Михайлина приїхала в Маршинці з Молдавії.В Молдавії Михайлина мала молдавську прописку, мала машину...

В Маршинцях у неї живе мама Марія, яка мешкає тут з молодих літ, з сином Михайлини- малим Максимчиком. Марина мріяла про зустріч з мамою та Максимком місяцями...

Мрія збулася! В Маршинцях у Михайлини серед мешканців мимоволі з’явилися друзі.

Молоді жінки Марта і Магдалина з магазину пішли до Михайлини на манікюр.Манікюр майстерний! Молодець, Михайлина! Майстер!

Марійка і Микола

Марійка та Микола милувалися місяцем на місточку,мимоволі мружилися. Марійка мовчала,Микола милувався Марійкою. «Марійка мила» - мислив Микола. Мовчазливість минула, Марійка мовила : «Миколо,мене мучить мисль». «Не мучся,Марійко» , - мовив Микола… Мовчання….Мимо майнув метелик…

Марійка, мов метелик, майнула мріями у місячну млу. Микола майнув за Марійкою.

Нехай настане наша Перемога! Ненавидимо нацистів! НУШ несе нушівцям нове,незвичайне, незабутнє,новітнє, нестандартне… Ножецька Ніна Несторівна несла новенький ноутбук. Надія навчається в Новоселиці. В Назара нові носочки. Наталя носить норкову шубу. Нестора нагородили нагородою за навчання. Нещастя насунулися в неділю на Неонілу. У Несторовської Нонни незвичайні нігті. Натан був некультурний. Наум неохайний. Наречений Никанор і наречена Ніка нудьгували у натовпі народу у Німеччині. З Новоселівки до Німеччини їде народ. У Новосибірську неймовірні намети. Незнайко ніс Наталі новий носовичок. У Норвегії новенькі німецькі ноутбуки. Неллі нахилила ногу набік і навпочіпки присіла. «Надворі незвичайно, неймовірно гарно», - навпошепки сказала Ніла Ніні. Нещодавно Назар навпростець йшов нивою. Наступила ніч і накрила все навкруги. Незабаром Нонна надовго поїде в Нідерланди. Наталія насупилася,як носоріг. Ностальгія за Новосибірськом нахлинули на Несторовську Ніну Назарівну. Надія в неділю носила нове намисто. Наталії набридло навчатися на нейрохірурга. В неділю Неля насмілилася і набрала номер Назара. У Новорічну ніч Наум навмисне несподівано нахилився до Насті. У носорога незвичайний нюх. Ненька Наталія Назарівна няньчила Нестора і ночувала з ним. Нам не хотілося налякати Ніну,але Ніна несподівано надвечір налякала нас. Негода накрила Новоселицю надовго. Новеньким ножем Натан нарізав незвичайні нарізки. Наввипередки на ниві неслися носороги. Неоніла несе Нонні незвичайну новину. За навчання Наума нагородили незвичайною нагородою. Ніф і Наф накинулися на нас. Нартипчук Нестор має намір навчатися в Німеччині. В Норвегії Нонна накинула на ноги новеньку накидку. В Назара новенькі наклейки, хоч і наклеєні навмання. Навшпиньки Наум ніс новенькі наволочки. На річці Ніл незнайомець напав на Ніну. Нестор взяв напрокат новенький «Ніссан». Неля накрила стіл новенькою скатертиною. В Новорічну ніч Ніка нудьгувала. Нестор нещодавно насміхався над Нонною. В натовпі народу у Новосибірську Наталя натрапила на Натана. Несторовський Наум Наумович – начальник Нацбанку. В Німеччині у цирку новий незвичайний номер. Невгамовний Назар наступив на ногу Неонілі. Ніна написала некролог про Назарія. Нежить не дає Ніні нормально навчатися. Невмирущий Назар назавжди в серці народу. З нафтопродовища в Нідерландах добувають нафту. «Несеш мені насіння?», - надзвонювала в неділю Настя Наталії. Назар ніс нісенітницю про носорогів.

Новоселівське, Новомихайлівка, Новопавлівське…

Непероможний і незламний народ

Незабаром в нашій Україні настане мир.Ми в це віримо!Наш народ найкращий, найрозумніший,найпрацьовитіший, найвитриваліший,найблагородніший,найчудовіший,найдобріший, найчуйніший,найсильніший, наймилосердніший,найсправедливіший!Не треба нам нацистів в нашій незалежній неньці-Україні!Ніхто не має права нами командувати, насміхатися з нас, нав’язувати нам свою думку, нехтувати нашою вірою!Наш народ ненавидить нацистів, які напали на нас!Наш народ незалежний і непереможний!Непохитний народ йде в НАТО!Несемо прапор нашої незалежної України!Наш прапор!Нехай настане наша Перемога!

Нариси

«Нам необхідно намалювати нариси», - наказав Немирчук Наум Наумович. –Нагадую: Наталка намалює намисто, Назар намалює Наталку, Ніна намалює ножиці, Никонор намалює Ніну, Настя намалює носорога. Ні, навпаки… Наталка намалює ножиці, Назар намалює Ніну, Ніна намалює намисто,Никонор намалює Настю, Настя намалює носорога, носоріг намалює… Ні, носоріг нічого не намалює.Надіюсь, ніхто нічого не переплутає?
- Ні, нізащо!

Невдача, наплутали: Наталка намалювала Назара, Назар нічого не намалював, Ніна намалювала Никонора, Никонор – ножиці на нозі Наталки. Настя несподівано намалювала неймовірне: навіжено несеться наляканий носоріг, на ньому, навпочіпки, намотавши на носа носорогові низку намиста, невгамовний наїзник. Наїзник нагадував…нашого Наума Наумовича.

Ну, насмішила Настя!

Олексієнко Олег і Орчаков Олександр оточили орків в Очакові і обеззброїли їх. Ользі організував оркестр.

Обличчя Оксани в об’єктиві.

Біля озера олениха озиралася за олененям.

Олексюк Олександр опівночі обережно об’їжджав об’їзд.

В Олексія однакові оранжеві обкладинки.

Оксана охайно одягнулася.

Ображена Оксана очікувала Олексія.

Олеся їла омлет на обід.

Олесь обрав оранжевий одяг.

Однокласники в Одесі ознайомились з оригінальним оголошенням.

Одинадцятикласники оздоровлювались в Одесі.

Отаман Олексій один опинився в оточенні на озері. Одарка Олександрівна- одинока. Окунь Омелян Олексійович опинився на озері в ополонці. В Олександри одинадцять орхідей. На озері ожеледиця. Омелюх Орися одружилася з ощадливим Орестом.

Орден Олександра Мудрого був за образом в Оксани. На ослоні в Оленки один оселедець. Омелько стояв осторонь і оглядався. Облесливий Осип округлив очі. На обжинках в Ольхівцях оберегом був овес. Омельян обдурив Олександра Олександровича,що вже обід. Одинадцятикласникам на олімпіаді дали однакові олівці. «Онучко,йдеш на оперу?»,- обережно озвалася до онучки Оленки Орися Омельянівна. «Овочі обробляйте!», - обурився Оскар Олександрович. На Онежському озері оксамитовий обрій. На огорожі в Орлівці однолітки Оксани Остапчук оглядали оголошення. Одинадцять одинадцятикласників оглядали Оку. Один Остап очікував біля оселі Одарку і оглядався. Обабіч одноповерхового будинку обгороджений об’їзд. Одарка оберігала обличчя і очі від опіків. На острові Олени Олеся і Олесь обручилися. В Одеській області Омельяненко облив окропом однокласника. «Олесь, ти обіцяв одружитися!», - ображено обняла Олеся Оксана. Обидва однокласники одягнулися і пішли за опеньками. Око в орудному відмінку буде оком. Офіцер в Одесі охороняв озеро. Орел літав над островом. «Ого,які оцінки!», -оглядав щоденник Олесі Остап Опанасович. Однокласники Остап і Олег дали обіцянку не обманювати один одного. Огірок–це овоч. Одесити в Одесі на озері обурювалися обманом Олександра. Олена і Ольга в окулярах їхали на оранжевому «Омега- сікс». На об’їзді біля Одеси «Опель» обігнав «Отосан». Обідраний Омелько оглядав одяг біля одноповерхового будинку в Охтирці. Олександра очікувала одержати оцінку одинадцять балів з основ здоров’я. Оля їла опеньки. Оповідач дід Олександр оповідав Оксанці оповідання про осу і ослика. Огірки з оцетом оцінили на обід одинадцять офіцерів в Одесі. Охоронці в Оріхові опівночі охороняли Ощадбанк. Оплесками зустріли в Олександрії оголошення про обід. Овечки біля озера в Остері оглядали овес. «Ти одужала?», - озирнувся на Оксану Опанас. Оповідання про овечку оповідав дід онучці Олечці. Оксана ображено опустила очі. Озимина –осіння сівба.

Одеса, Очаків, Огір, Охрімівка,Ольгівське,Оріхів…

Окупанти оточили Огір.Орки в окупованому селі.Остахови Орест Олексійович і Оксана Олегівна одинокі.В їх оселю зайшли окупанти..Вони обікрали одиноких очаківців, об’їдалися,обжиралися…

Офіціант

Остапчук Ольга Олександрівна – офіціант в Орличанах. Одного осіннього дня Ольга оглядала оголошення.На околиці Орличан озирнулася.

Обід.Ресторан «Оскар».На обід Ольга отримала огірки з олією і омлет.В офіціантів обличчя ображені.

Ольга одягнула оранжеві окуляри, охайний одяг і одного разу отримала місце офіціантки в «Оскарі».Ольга Олександрівна не обманює,не ображається і нікого не ображає.

Осінь.В «Оскарі» оркестр.Охоронці охороняють все і очікують від ощадливого Остапа Опанасовича отримати премію.

Провидиця Павліна Петрівна пророкує Перемогу. Не плачте,не психуйте! Перемога прийде,просто потрібно почекати і помагати ЗСУ! Пункти незламності працюють. ППО- ви показуєте приклад! Призовники Петро Пронюк та Павло Притишков прибули потягом в Підгородне. Панасійчук Петро Павлович з Припруття проситься на передову, щоб помститисяза побратима Павла, що помер у Попасному. Потап і Паша познайомилися в полоні. Павло і Параска – патріоти. Пошуки Панасійчука Петра Петровича припинилися, бо він повернувся у Пилипівку потягом після полону. Подруги прочитали поезію про побитих побратимів з Пісків. Павлюк Поліна Петрівна–прекрасна поетеса.

Прокопчук Прохор подарував подрузі Павлині в подарунок пісню про палкі почуття.

Порослий папороттю прадавній парк подарував подорожуючим працівникам приємну прохолоду.

Похмурі помисли перервав птах,підкресленою пошаною передаючи привітання.

Попов Пилип Павлович приніс підручник по природознавству і передав підручник першокласнику Павлові.

Петро -письменник,пише притчі.

Прислів’я,приказки про працю подобались Поліні.

Параска проспівала пісню про пироги.

Панас Панасович писав портрет подруги Піонії.

Петрик порівняв пісню з прекрасною поезією.

Першокласники прочитали правило про перенос.

Прикметники потрібно правильно писати і переносити.

Пенсіонер Павлов Панас Петрович приніс в павільон пірване пальто.

Педагог ПроцюкПлатон Павлович пустив першокласників на перерву.

П’ятикласники писали письмовий переказ про прадавні печери.

На пагорбах Прикарпаття пробудилася прекрасна природа.

Пудинга Пушка прив’язали позавчора на подвір’ї поблизу паркана.

Поліні Павлівній пощастило працювати перекладачем в Польщі.

Петрушка потрібна всім.

Підприємець Павлов Петро Петрович подарував племінниці Павлині прекрасний портфель.

Петрик під простирадлом пустував.

В помешканні Пелагеї порядок: прибрано і приємно.

Пшеничне поле променилося прекрасною пшеницею.

Підліток Петро позбирав повну пригорщу полуниць, приніс Полінці.

Першокласники з п’ятикласниками плідно попрацювали. В Петрівці прокурорська перевірка. Поза Прип’яттю прогуркотів потяг…

Передчуття підказувало Пилипу Петровичу погані пригоди.

Памфіл і Парамон – патріоти. Павло не піддавався на провокації з боку підлеглих. Проценкова Парасковея Пилипівна працює в Пилипівцях. Прокофій і Прохор – першокласники. Порфирій приніс в Прикарпаття пастухам подарунки. Пилип і Панас поїли,подякували і пішли прогулятися. Поштою прийшло приємне повідомлення Панасу Присяжнюк: приїхати погостювати в Париж. Приїжджі поети повеселилися,поговорили про політику. Панас прибув першим поїздом з Пісків. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії про Пасху. Першокласники поспівали пісень,потанцювали польку і пішли ласувати персиковим повидлом. Печінковий паштет,приправлений перцем,приносить користь. Параска Пилипівна спекла пухкі пампушки. Повітря п’янило принадними пахощами. Петро і Поліна посиділи помріяли,позітхали пошепталися,пригорнулися. Псел має три притоки. За Прип’яттю починається прикордонна полоса. В селі Петриківці процвітає Петриківський розпис. У Покровській церкві панує покровительство пресвятої Покрови. У Почаєв приїздять по декілька тисяч парафіян до Почаївської Лаври. Пилипець Петро пильнує за порядком у Припрутті. Пироги у Палажки пахнуть прекрасно! На Південнокитайському морі повно піратів. Прага приваблює подорожуючих пахощами,побутом, природою... Покровський Собор побудували на Покрову. Південний Буг тече біля Первомайську. У пасажирському поїзді «Прага – Первомайськ» провідник попросив пасажирів показати паспорти чи пред’явити посвідчення. Пшеничні поля притягують перехожих пахощами. Пшеничні поля простягнулися з півночі на південь. Пшениця проростає на подвір’ї Пашківського Павла Панасовича. «Піднімайся пшениченько,піднімайся»,- погладив пшеничні колоски працьовитий підприємець.

Північне, Підгородне, Попасне, Парасковіївка, Паліївка…

Поранений прикордонник Павло

Позавчора прикордонника Павла Прохорова поранили у плече.Прохіра Пилипівна перебинтувала плече Павлові пов’язкою. «Пече, пече…», -пошепки прошепотів Павло. «Потерпи, прошу тебе,парубче…!»,-промовила Прохіра, притримуючи промоклу пов’язку біля плеча.Поранений Павло просить попити.

Прильоти

Потерпають села від прильотів.Там пекло…Потрощені паркани,порозбивані палатки,порозкидані подушки, покривала,піджаки,праски, простині,печиво,планшети,подарунки,пилососи,повидло,перстні,підвіконни-ки,прикраси,подарункові коробки,полички,плаття, предмети побуту, парфуми, продукти…Приліт…Порозбігалися, повтікали, повибігали перелякані люди.Перелякалися перехожі.Повторний приліт… Підвал.Півтемрява.Пустота у душі…

Плач переляканої Павлінки,яка прибігла у підвал зі своїм песиком Пончиком.Притихло на подвір’ї.Почулися постріли.Пахне попелом і переляком.

Перемога буде!Піднімемо руки до Бога, проситимемо про помилування, про поміч…Поможи, Господи! Побудуємо,повиганяємо,поєднаємось,полікуємось,побратаємось,посміхне-мося,поплачемо,переможемо!Буде пахнути у повітрі Перемогою!

Пасха

Пасхальний піст потихенько пройшов. Прийшла православна Пасха. Попи посвятили парафіянам пишні пузаті паски,писанки…В Пилипівцях
прекрасна погода. Почалося потепління.Порозквітали перші привабливі проліски.Повилазили почервонілі паростки півонії. Пахощі! Пейзаж!Підспівують пташки.Перекликаються пернаті півні.Погоже прекрасне повітря.Поезія!Пасха –православний празник.Приносить покрашені писанки,пахучі паски,прянощі, прощення, подяку, пахощі, поцілунки ...

Павучок і Павучиха

Пополудню павучок Пилипко, подумавши, поповз по павутинці по полуниці. Проповз пів павутинки, побачив павучиху Пустунку. Подумав, посидів, подивився, поліз по павутинці привітати подругу. Павучок підповз, привітався. Приятелі приязно поспілкувалися. Побачивши привітність Пустунки, павучок посміхнувся. «Пані павучихо, - промимрив, - прошу покірно, полізли по павутинці по полуниці». Подумавши, Пустунка погодилася.

Позбиравши полуниці, павучок почав пригощати павучиху. Потім поважна пані почала пригощати павучка полуницею.

Павук-павучиху, павучиха – павучка: продовжували пригощатися поки полудень пройшов.

Павло і Поліна

Працьовитий парубок Павло Присяжнюк покохав прекрасну подолянку пастушку Поліну Павлінчук.Полонений палким почуттям, подався погуляти пополудні побіля потічка, понадіявшись попутно перестріти прекрасну Полінку.

Приспівуючи популярну пісеньку «Полем, полем», перетнув пасовисько – примітив: пасучи потойбіч повновидих піврічних поросят, працьовита Поліна, певне,прихватком пече пиріжки.

Перебрівши поволеньки потічок, Павло Присяжнюк підійшов, присоромлено промимрив:

- Помагай,Боже! Пиріжечки печеш,Поліночко?

- Пиріжечки, пиріжечки! – пустотливо посміхається пастушка.

- Пшеничні? –почервонівши,поцікавився парубок.

- Пшеничні! –приязно підтвердила Поліна.

Павло почухав потилицю, понюхав повітря, пропахле підсмаженими пиріжками,потому,похнюпившись,попросив:

- Почастуй,Поліночко!

- Пригощайся, Павле!

Пополудню Павло і Поліна посідали біля пахучих піоній, поїли пиріжків,помилувалися прекрасною природою і потішилися погідною погодою.

Рота танків ЗСУ ринула через річку Раківку на розгублених росіян. Рибачук Руслан і Романюк Романа разом у Рубіжному рятують людей. У Руслана різана рана. Рашисти розкидані по ріллі. Рідні Ростислава Ротаря разом з рятувальниками розбирали руїни. Радіон радив Роману розвивати розум.

Родіка – рум’яна, рожевощока,радісна родичка Ромео.

Ростислава рішуче розстебнула рожевий рюкзак.

Рижук Руслана Русланівна розв’язала рівняння і ретельно розписала розв’язок. Рейсом в Романівку рушили ранком Рафаїл і Рая. В рефераті «Річка Рокитнянка» розповідається про розташування річки, її рельєф. Роман ризикнув і рушив ранком на річку Ростоку рибалити. Раїса розгадувала ребуси про риб, річки,рибалок. Ролик про ракети розкритикували. Рижа рись рухалася в бік річки. За рояллю – розумна Регіна. Руснак Руслан Романович – рятівник Русланочки Рибаченко. Роман роками розшукував родину, розпитував родичів, розказуючи про рідних. Раненько родичі Раїси Русланівни розпитали рідних про Раїсу. Руслан різко розмахував руками. На роздоріжжі в Ризі розминулися «Рено» і «Ровер». Роксолана розбалакалася з Риммою, коли розфарбовувала розмальовку. Роза і Роксолана радилися, як розфарбувати рибок. Рудий Ростислав розчервонівся,коли рятував рибок. «Рости, Рудольфе, рідненький, розумним,» - розважливо радила Родіка Романівна Рудольфові. На рівній дорозі равлик. Рубен рішуче різав рибу і раків і розмовляв з Русланом. Руфіна розсердилася на Рустама, що він розлив на роботі рідину. «Романе, там рів!», -роззирався на ріллі Рингача Ростислав. Родина Романчуків раділа ремонту. Роксоланапише речення про рицарів. Романа розгадувала ребуси до ранку. На Різдво родина Рекшуцьких раділи родичам з Рокитного. В Ритки рожевий ротик. Рятувальник Ревега Роман Романович на річці Рибниця рятував рибалок. В рожевому рюкзачку Романки є рідна мова. Редька родить рясно, посіяна рівними рядочками. Ранок в Рівному біля річки Росава радував Риту. Руслана пише речення про риб і раків, що є на річці Ревуха. У рідному Рингачі рілля рихла і родюча. Руйнівний вітер у Рокитні руйнував все. Роман –роботящий робітник, має роботу в Рідківцях. Роман роздягнувся біля річки Роставиця. В Рівненській області робітники робили ремонт в ректора Рудковського Ростислава Романовича. По радіо рано лунали пісні Ротару. Ревматизм і радикуліт реально мучили Руслану. Роман роздрукував реферат про релігію. «Рису і риби!», -репетував біля річки Рибниця Романко. У ресторані «Регіна» радили всім рибу з рибним соусом. Родзинкою ресторану «Рішельє» є риба і раки. Роман і Регіна рівно рік, як разом. Роксолана біля річки Рокитнянка розговорилася з рідними Ростислава. Раїса розстелила рукоділля з льону і розповіла про рідкісні речі.

Рубіжне, Роздолівка…

Рубіжне…

Росія ракетами руйнує рідні домівки, розкидує родини по різних кутках.Реактивні ракети розбомбили рідну школу у Рубіжному.Розкидані речі: рюкзаки, ранці,ручки,резинки,ролики,радіо…Розбиті горщики з рослинами…Ранкові російські ракети розтрощили ринок.Розгубленість, розпач,ридання…

У Рубіжному роздають різні речі, що привезли з Рокитного і Рингача.

Ридання за Романом

Ранок…Ридають рідні…Роман Вітанчук повернувся у рідне село, до рідні назавжди… Роман був роботящим, розумним.Робив все для рідні,розумів рідних. Розбите серце у матері Романа.Ридання на весь район.Рідний наш, ми тебе не забудемо!

Слава нації! Смерть ворогам! Соледар стоїть, мов скеля. Сьогодні спецоперація в Сумах. У Салтівці стало стемнятися. У Соледарі сумно і страшно, бо скрізь стрілянина. Санітарка Святенко Софія Степанівна сіла спочити біля ставка Свинківка. Старший сержант Сидоренко Сергій Степанович сьогодні скуштував солдатський сніданок.

Світає у Сумах.

Сергійко солодко спить.

Саша спересердя солив і солив суп.

Соняшники світлі,сонячні сяяли, як сонце.

Сім’я Сернецьких сьогодні скористалася субсидією.

Слюсар з Сімферополя сперечався з співвітчизником.

Соломія співчувала своїй сестрі з Сум.

Снайпер Савелій на сірім скутері спритно стріляє.

Сорока скрекоче свою співанку.

Соломія на стадіоні в Сочі спостерігала за спортсменами- силачами.

У сквері села Строїнці сім’я сиділа біля сосни.

Село Слобода - співуче і славне село.

В селі Санківці серед села сучасний сквер, стадіон.

Сім’я Стрелецьких сповідалася в суботу.

Супутником Серафими став сивий старенький Сергій Сергійович. Сонячне сяйво світить на сонного Сергійка. На столі стоїть стакан смачного соку,спокушуючи смаком своєї свіжості. В сім’ї Селіфонових -свято! Стара скрипка сумно скрипить. Сабіна і Савелій святкували сорокаріччя.

У Сусанинних руках співає сопілочка. Стефанія грає на скрипці. Скоро сьомий сенсаційний сезон! Самсон Симоненко сумує за Сумщиною. Сіверський Донець протікає біля Святогірська. «Софіївка» - це парк на честь Станіслава і Софії. Біля річки Суми є Святодухівський Собор. У сумному самотньому саду сонно сплять сосни,на них сіріє сніжок. Скрізь стихли співи,стало сумно і сіро. Самуїл сумно сидить на стільці у сквері. Сара стримано і сухо сказала Світлані про судові справи. Сусіди Севастіан і Семен сьогодні сильно сварилися. «Сосиски свіжі?», - стривожено спитала Святослава у супермаркеті. Скромний Святослав серйозно ставиться до симпатичної Софії. На святковому столі сім’ї Стрільчуків стояло сім смачних страв. В сільському саду села Слобода садили сосни і смереки... «Святкові салюти!», -сміється семирічна Серафима. На сцені у Севастополі сяйвом сліпило очі світло. . Старанна Сніжана Скоромненко старається списувати скоромовку спокійно. Стела і Соломія сестрички. Схвильований сусід Станіслав сильно сумнівався чи справді суддя Сидоренко судить справедливо.

Соледар, Суми, Сєвєродонецьк, Салтівка, Степногірськ, Сватове,Слобожанське,Стрілеча…

Сумні села

Сумні села в Сумській області.Скрізь смуток,сльози, бо в селах самі руїни.Сімнадцять стареньких сховалися в семиповерхівці. Страшно…Сирени.Свист.Скавчання собак. Селом спішить старенький Степан з санчатими.На санчатах сумка, в якій сир, солодощі та сметана.Це в село заїхали самовіддані,сильні і стійкі волонтери Стрільчук Серафим і Слободян Сергій.Спасибі вам, смільчаки! Ваша сила і сміливість вражає!Смерть всім, хто сунеться на святу українську землю!Смерть свинособакам!

Слава Україні!Слава Героям!

Село Слобода

Село Слобода. У селі сильна спека.Сонце не світить яскраво.Сумний день.На колінах всі слобідчани:старі і малі.Додому везуть солдата-Героя Вітанчука Романа Леонідовича.Сусіди,сестра не вірять, що Романа вже немає.Сум стискає серце…Стільки солдатів скалічено!Стільки смутку у всіх в очах! Спи спокійно, солдате! Ми про тебе не забудемо!Ти- наш Герой!

Соледар

У Соледарі сумно і страшно.Сильний стукіт, свист, сирени,стогін…Сусід стукає до сусіда, щоб було спокійніше.Біля стіни сидить старенька Сільвія Семенівна і сумує за сином Степаном.Син з солдатами з Сум спішать у Соледар, щоб стати у стрій.Страшно старенькій за сина.Стає на коліна і схлипує: «Спаси,Боже, сина і всіх солдатів від смерті.Сохрани їх…»Сльози стікають по обличчі…

Свято у селах

Сонце світить святково.Синіє небо.Стукіт сердець.Спів солов’їв.

Святкують села:Слобода, Садове, Салиха, Салинці, Салтикове, Сабівка, Самійлівка, Сажки, Садибне, Самоткань, Саї, Сайків, Стрілеча, Слобожанське, Строїнці, Сальник…Святкують Перемогу!Свято буде!Скрізь синьо-жовті прапори!Сльози і сміх!Співають люди своєю солов’їною співучою мовою!Співають «Стефанію» і стоячи Гімн України!Віримо,що свято буде!!!

Стороста села Слобідка

Сернецький Степан сказав сусідці:„Сусідко,сходи у село на світанку у середу до сільради. Сходи і скажи,що сили скінчились самостійно саджати соняшники у своїй садибі”. Сходила старенька, створила скандал супроводжений страйком. Сільрада схвалила сільські свідчення у суді.Суддя сміливо спинив суперечку і свавілля. Сільрада схаменулась і спробувала сприяти становищу селян села Слобідка.

Сільська старуха стала старостою свого селища, а сільрада спіймала себе на слові сахатися самовідданої селянки.

Софійка серед степу

Софійці спокійно.Сьогодні Софійка слухала спів.Серед степу скрекотала сорока, спокійно співала сойка,соловейко співав свою солов’їну співанку... Софійка слухала сонату,симфонію скрипачів...

Серце Софійки співало своє,сокровенне...Сонечко світило серед степу, серед свободи,серед світлого,самобутнього, сокровенного...

Софійка складає свою співанку.Спів солов’я стихає.

Справжні свята!

Січень стрічає сильними снігопадами. Сніговії. Страшенна студінь. Скавчать скажені собаки… Сірко сидить спокійно. Сиві садиби… Схиляються стовбури смерек… Сніг, сніг, сніг… Симфонія снігу! Сніг сідає. Сніг стелиться. Сніг сиплеться. Сніжний саван! Слизькі сковзанки… Санки… Сніжки…

Сніжна стихія скоро скінчилася.

Середа. Святвечір… Сузір’я. Світанок…

Сьогодні стартували січневі свята. Спозарання святкова суєта…

Спричинили святкування сестри Садовські, свати, свахи, сестри (семеро); старий сусід,сусідка…

Стратегія столування: стіл, скатертина-самобранка, сервізи, серветки, сіль, склянки… стільці. Сервіс!

Спочатку самобутній сніданок. Стряпанина: свіжі супи, салати, сир, сирники, сухарики, соки…

Смачні солодощі. Самовар.

Самообслуговування!

Самодіяльність: спіч, співи, спілкування, скрипка, серія «серенад»… сподівання, стрічки,серпантин, сувеніри… Спалахи салютів.

Сьомого січня сама самостійно спостерігала за споживанням смачних страв… Ситуація сподобалась!

Стільки спогадів!

Сни Соломійки

Сернецька Соломія Степанівна з села Слобода.Сім’я Соломії складається з семи людей.У Соломії є сестри Софія, Серафима і Світлана.Ще є брат Степан.Сьогодні Соломії снилися солодкі сни.Їй снився смачний сир, солодка соломка, смачна сметана, сосиски,спілі сині сливи, соковиті сирники...Смакота!

Соломійка з самого ранку сміється.На столі сирники з сметаною і сосиски.

Соломія сказала своїй матусі:«Спасибі за смакоту, все дуже смачно!» Сон сповнився!

Триста трофей привезли з Тернополя для танкістів ЗСУ. Тисячі трупів рашистів у селі Тополі. Тижнями тривога у селищі Мала Токмачка. Тетяна і Тарас трудяться у тилу. Тварюки, тікайте з України, бо тут загинете! Траповець Тарас Тарасович –талановитий тренер зТрускавця.

Топорівський Теодор водить тролейбуси.

Трупа талановитих товаришів –творчі та талановиті.

Тваринам в тайзі тривожно.

Тетянка тижнями теревенила по телефону з Таєю. В Туркменії тоненький туман. Теплий травень дарує травичку. Тендітний тюльпан тихо танцює, тримаючись таємничої троянди. Тихо трепечуть травневі тополі. Тихон, Тимур і Тимофій – три товариші. Трохим в Тарасівцях тракторист.

Тимофій торік тяжко трудився на тракторі. Тигриця, тигр і тигреня тихенько тупцювали у траві.

Торік тренер Трохим Тимурович тиждень тренував третьокласників,таки є тріумф! Тамара тремтіла на ток-шоу. В Топорівцях туманно. В Тарасівцях талановиті танцівники. Тарантул тягнув з тріщини тоненького таргана.

Тетяна танцювала в театрі. Трохимчук Тарас Тарасович –тракторист в Топорівцях. На траві тихенько тупцювалотелятко. Тринадцять третьокласників терпляче танцювали танець. В травні Тая біля тополі садила троянди. Тижнями тоненька тополина тремтіла. На тарілці торт з тістечками. В торбині Тая тримає термометр. В Тихому океані сильна течія. У Туреччині триває товариський турнір. Біля туалету в Тарашанах тихенький тріск. Троє товаришів грали на трембіті. Титенко Трохим написав твір про триголовий тризуб. Тарасів татко має талант тесляра. Таїсія торгувала туфлями. У тролейбусі тісно,та тіткаТетяна Трохимівна теревенила по телефону. Телевізійна служба новин того тижня транслювала телетрансляцію про творчість Тіматі. Топорівький Тарас Тодорович у табакерці. У Таї таблетки від туберкульозу. На таблиці був текст про Тернопіль. Толік став на табуретку і взяв таз. У трьох товаришів третьокласників є таємниця. Тарасик тарабанив у туалет.

«Де таксі?»,- тривожився Тимофій. Тамара талапалася у тазику і тішилася. У Тернополі творчі і талановиті танцюристи танцювали танго. Біля тополі Таміла і Тетяна таємниче таїлися. Тодосій Танасович тесляр у Топорівцях. Телеграму з Тернополя дали Тані на толоці. «Ти точно не торгуватимеш?» -тихо питав у Тимура товариш Тарас. На теплоході тиснява і темношкірий Тигран терся біля товаришів. Товариство тинялося темрявою, та було тверезе. Тельбухата техробітниця теленькала по телефону про телятину. Товариші у тапочках тамували спрагу. У третьокласників була тема про Тисменицю та Тиврів.

Тополі, Мала Токмачка, Тернівка,Торецьк,Тростянець,Тимоновичі…

Тривожний травень у Торецьку.Топорівський Тарас з траншеї телефонував того тижня у Топорівці.Травмований Тигран тихо пив таблетку.Тривожно товаришам Тиграна.Він терплячий, але йому трудно…

Тарас –тракторист з Топорівців

Танасійчук Тарас Тарасович –тракторист з Топорівців.Трактор Тарас торік придбав у Тернополі.За трактор треба було заплатити тридцять три тисячі. Тому Тарасові треба було торгувати.

Тривалий час він торгував тюльпанами, що вирощував у теплицях.У теплицях тихо і тепло.Темно-червоні тюльпани тішили Тараса і його товаришів.Торгував Тарас з тіткою Тамарою.Торгували вони на ринку в Тарасівцях.Тарас трудиться тяжко і турбується про свої тюльпани.

Тепер травень.Тарас на тракторі біля току у Топорівцях.Тішиться травами, тополями...

Тарас–тракторист-трудяга.

Українці –ви унікальні! Україна понад усе! Ухтим успішно учиться в університеті. Усі учні є учасниками уроку про Україну. Учора Ухтим руками взяв удава. Уперше Україна уклала угоду з Угорщиною. Учні їдуть в Узбекистан. Удень і увечері Уляні сумно. Умить Устінья опинилася унизу. Украй здивований Ухтим усміхнувся Уляні. Уперше Уляна тримала указку. Ухтименко Улянка потребує уваги. Учитель Уваренков Улян Ухтимович учить учнів в Угорщині. Узвар в Ужгороді унікальний. Ухим убивав людей. У хатці Уляни і Уляна убого. Уляна мріє побувати на Урані. На узбіччі Уральських гір укриття. В Устіньї українське убрання. Учні і учителі Ужгорода уранці уквітчали школу українськими вишиванками. На уроці української мови учні писали про урожай. Узбеки учаться в Узбекистані. Ухтим утримував українку Уляну Усову в Угорщині. Уляна уголос угадувала українські інстументи. Ухимко умить убрався в українське і усміхнувся. Угода про асоціацію увінчалася успіхом. Удень Уляна успішно навчалася в Ужгородському університеті. Увечері удома Ухтим угадував кросворди. Учора учні з Узбекистану були удостоєні нагороди. На уроці учні усміхалися учителеві. Учитель указкою указував на Уральські гори. Мама Уляна уклала упертого Ухимчика удень спати. В уяві Устимченко Уляни усиновлення Ухтима. Усе узбережжя укрите піском.

Уманське… Україна, українці, український народ…

Усміхнена Україна, уквітчана барвистими узорами на вишиванках,українськими прапорами і квітами…

Фермер Федоренко Федір поїхав на фронт. У Фелікса нова форма. Футбол був феномінальним! У Федора фірмова футболка.

Фелікс - фокусник. Фіалка Феодосіївна фавширувала форель. Феодосій –футбольний фанат. Фросина на фестивалі в Флоренсії фантастично грала на фаготі. Федір Фролович за фахом – фізик. На фотографії Феодора в фартусі фарбувала фасад. В фургоні були фіолетові фіранки. На фортепіано лежав футляр. Фермер Фіолексюк Фадей Федорович на фермі залив фундамент. У Феодосії фантастичні фіолетові фіалки. Фаддей і Фаїна - фотографи. Федотфотографував Фелікса. Фома мріє про Філіпіни. Флора у Франкфурті має ферму і фабрику. У Фінляндії живуть фінлянди.

Федір Федорович грає у футбол. Федько їв фабрикати у Фінляндії. У Федора є фаворит у футболі.

В Україні війна…Немов фільм жахів…Всі дані фіксуються.

Хочеться миру і Перемоги! Харитя хотіла хліба. Харитон–хоробрий і хвацький хокеїст. В храмі Христина в хустині. Хрестять хлопчика Харитона. Хазяїн хизувався хорошими хризантемами. Хлопці ходили на хутір. Хор хлопчиків в храмі. Християни ходять в храм. Хитрий хом’ячок ховається в хмизі. Харитон хвалився перед хлопцями, як хвацько грає в хокей. Хворий хлопчик хотів халви. Хлопці харчувалися хорошими харчами. Християни хвилююче хрестилися біля хреста. Харитон дає хабар у Хмельницьку. Халамидник ховався у халабуді і хворів. Христина Харитонівна – хороша хазяйка. Хлопці у халупі ховалися від хазяїна. Харитя у хаті в хорошому халаті.

Херсон, Харків, Хатнє, Харцизьк…

Хочеться миру!Хочеться спокою,хороших новин,хліба на столі,хризантем біля хати.Хочеться ходити у храми Божі ,храмуватися з друзями,худобу доглядати, ходити в гості,хазяювати на своїй землі…

Цивільне населення цілодобово під обстрілами.

Не будете на нашій землі царювати, рашисти!

На цвинтарі багато могил Героїв.

У церкві цілують ікони. Цікавий цирульник цурався цапа. Цікавий цирк в центрі Цецино. Цар цінував цінного цирувальника. Цуркан цілий день цюкав по цямрині. Цигани цариною йшли в Царгород. Цимбалісти цінують цимбали. Цикада сіла на цикорій. Цар цілував царівну. Біля церкви цвіла яблуня. Цурцуман цілував цілушку. Цуцик сів на цеглу. Цуценя сіло на цеглу. Цуценя мало цяточку на носику. Цибуля була біля цеберка. Цикада і циклон залізли на цибулю. Ціна цементу цікавила всіх. На церемонії цікаво.

Яка ціна цукерок?

Дуже тяжкою ціною здобувається воля…Цінуємо кожну хвилину свого життя…

Четверо чоловіків з чоторнадцятої частини чергували у Чернігові. Чотириста чоловіків з Чечні чатують у Червонопопівці. Четвертокласник Черленко -черговий. Чарівна чайка летіла біля черемхи. Червона черешня частувала чоловіків. Чепурний чоловік чекав в черзі. Чарівниця чарувала всіх чарами. В чорта чорний чуб. Чудовисько мало чорне чоло і чорний чуб. Біля чагарника росла черемха з чорними ягодами. В чотирьох четвертокласників були червоні чернетки. Чарівна чайка має червоний чубчик. Чорнобиль – чорний час. Чародій чарував чудодійними чарами. Четверо чумаків чимчикували в Челябінськ.

Челядь частенько черурилася. Чебрець і чортополох росли біля частокілу. Чотирнадцять чоловіків з Чернівців часто чекали чогось біля черемхи. Чотириста чотири часописи чекали в редакції. Часник має чудодійну силу. Чернівці- чудова назва!

Чернігів,Червонопопівка,Чугунівка,Чарівне, Часів Яр…

Чотирнадцяте число.Червень.Чергування у частині.Четверо солдатів на посту.Через ліси йде ворог.Треба зупинити!Черга пострілів з автоматів.Чекають, чатують,чергують…

Чекаємо Вас, дорогі захисники, справжні чоловіки,додому з Перемогою!Бажаємо вам частіше посміхатися, пити чай з нового чайника, підняти чарку за Перемогу!

Штурмові загони штурмують. Шура шукала шикарну шубу.

Широкін Шуркошив шорти і шаровари.

Шура швидко штукатурив. Шура шаленів від шарманки. У шатрі на шворці шорти, шаровари і шати. Шура шукав шайбу. Шакал шпарко шукав шкуру. Шуренко Шура шпарко шила широкі шорти. У Шури болів шлунок.

Шевченково…

Школи зруйновані.Шакали російські шукають людей,щоб вивезти у росію.На дорозі шапочка і шарфик маленького школярика, який поспішав до школи.У школі розбита шафа,шухляди у столі розтрощені.Шукають когось під руїнами.«Шахіди» шумно летять.Шок у людей…

Колись ми одягнемо українські шаровари, нові шапки,наваримо шампіньйонів,будемо грати в шахи, жарити шашлики…Це буде у мирний і радісний час…

Щодня російські окупанти щось руйнують в Україні. Щоранку щиглик щось щебече.

Щиглов щось щонеділі шукає.

Щастя–це коли ти щасливий.

Щедрий Щиматін щось роздавав.

Щороку діти щедрують. Щодня в щоденнику сина мама щось читала. Щедрівники щедрували щедрівки. На щаблі щенятко. Щороку щириця щедро розростається. Щеменков щодня щось чистив щіткою. Щуплий Щедров щовесни робив щепи. Щастя,це коли ти щасливий. Щебетуха Яна щосили щось кричала, коли їй робили щеплення.

Щурове…

Щось хороше загадаю…Щоб неодмінно збулося!Щоб по щоках текли сльози радості від зустрічі з нашими захисниками і захисницями! Ще хочу, щоб кожна мама дочекалась сина, дружина -чоловіка, а діти батька!Щоб не було чути сирен, щоб не лякалися люди тривог, щоб не було в дітей страху… Щастя буде, коли прийде Перемога!Щебетатимуть щиглики,співатимуть щедрівочки,щемітиме серце,щасливі будуть люди…

Щастя прийде у знедолену Україну!Щастя, коли будемо щедрувати «Щедрівочку»,щастя щіпатиме в щічки,щебетатиме щигликом,щоночі щемітиме…Щастя щоранкове,щонедільне,щогодинне,щосекундне,щорічне… Щастя, тобі український народе!Щонайбільшого щастя, щонайочікуванішого,щонайповнішого,щонайкращого і щонайшвидшого!

Сєвєродонецьк, Ірпінь,Кузьміне, Гостомель,Майорськ…

Біль,жаль,ненависть,сльози,печаль,міць,студень,березень, квітень,травень,червень,липень,серпень,вересень,жовтень,грудень,січень, радість,ненька,рідненька.

Зараз у наших серцях біль і жаль за Україну-неньку.Плачуть матері над домовинами синів, ридають рідні, здригається від горя земля…

Але віримо, що будуть сльози радості, коли прийде Перемога!

Юні та незламні наші захисники!

Юрійчук Юрій Юрійович – юрист.

Юний Юліан любить юшку.

Юлій і Юлія –юннати. Юнона юрмилася в юрбі. Юстина витягла Юхима з яру. На Юліані юпка. Юда в юрті. Юрист взяв юхту.

Зовсім юні юнаки захищають Вітчизну.Їх юність минає в окопах, з автоматами,з гранатометами, в танках…Ви юні, але незламні! Гордимося вами!Наш односельчанин і колега Коляско Юрій- ти справжній чоловік!Чекаємо тебе додому з Перемогою!

Я мрію про мир в Україні! Ярмарок –явище яскраве.

Яків якось їв яєчню і яблуко.

Яскраво-зелена ящірка якнайдалі залізла в яр.

На яхті «Ясен» якісний і яскраво-білий якір.

Яструб сидів на яскраво-зеленій ялинці.

На яблуні яскраво-жовті і яскраво-червоні яблука.

Якось я якнайшвидше виліз на якнайвищий ящик.

Ян зробив якісні ящики.

На яскраво-синій «Яві» якнайскоріше мчав ясноокий і ясноволосий Ян.

В яскраво-жовтому ячмені ящірка.

Ядвіга в яскравому одязі дивиться на яблука. Ярема і Яромир, як два брати. «Ярославе,я тебе кохаю», - якомога ніжніше сказала Яна. Ярослава на яхті пливе в Ялту. Яна –ябеда. Ярослав явився з яблокорізкою у Яворівку. У Яблуниці біля яворини ягнище. У Яворові займаються ягідництвом. Ян і Яна у Яворівці на яблуні зривали яблука.

Я мрію сьогодні про мир в Україні. Хай кожна сім’я буде разом.Хай Ялта чекає українців на відпочинок!Нехай Яремче зачаровує всіх красою чарівної і неперевершеної природи!Хай родять смачні яблука в українських садах!

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Курганова Ольга Валеріївна 22.08.2023 в 22:34

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Бойчук Лариса Несторівна

Пов’язані теми

Класному керівникові, Матеріали до уроків

НУШ

Додано

22 серпня 2023

Переглядів

3550

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)