ТЗ №1 Дієтолоія і нутриціологія

Проблемою харчування займалися: Бекон, Ч. Дарвін, І. Мечников, І.М. Сеченов, Н.М. Пирогов, І.П. Павлов та інші відомі вчені, лікарі того часу. Пізніше вийшла книга відомого англійського спеціаліста з харчування Джона Юдкіна «Чистий, білий і смертельний».

Але до кінця ХІХ ст. лікувальне харчування застосовували емпірично. Тільки з відкриттям академіком І.П. Павловим законів травлення дієтичне харчування набуло наукового обгрунтування. У 20–50-х роках ХХ ст. М.І.Певзнер розробив так звану групову дієтну систему харчування, згідно з якою кожна група споріднених

захворювань одержала свою дієту. На сьогоднішний день існує думка, що цей поділ не тільки застарів, але й завдає певної шкоди. Адже призначення хворому раціону для харчування одного захворювання може негативно вплинути на розвиток у нього супутніх хвороб.

Спочатку було 15 дієт, які широко призначалися  хворим у лікарнях, санаторіях, дієтичних їдальнях.  А нині, згідно з наказом МОЗ України № 16 від 

14.01.2013 року, затверджені Методичні рекомендації  щодо дієт в лікувальних закладах, санаторіях.

Нутриціологія — це наука про харчування, яка вивчає, як їжа та поживні речовини впливають на здоров'я людини, її самопочуття та функціонування організму. Вона розглядає взаємодію білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мікроелементів, а також їх засвоєння, використання та виведення. Нутриціологія допомагає розробити збалансований раціон, сформувати здорові харчові звички та запобігти розвитку захворювань. 

Основні аспекти нутриціології  •Вплив на здоров'я: 

Вивчає зв'язок між харчуванням і станом здоров'я, включаючи енергію, настрій, зовнішній вигляд та ризик розвитку хронічних хвороб. 

•Дія речовин: 

Досліджує роль окремих харчових компонентів, як-от вітаміни, мінерали, білки, жири та вуглеводи, та їхню взаємодію в організмі. 

•Функціональний підхід: 

Часто використовує функціональний підхід, який фокусується на пошуку першопричин проблем зі здоров'ям через глибоку діагностику, корекцію дефіцитів та балансування гормонів, що дозволяє запобігати хворобам ще на ранніх стадіях. 

•Практичне застосування: 

Допомагає формувати здорові харчові звички, підбирати індивідуальний раціон, що включає білки, жири, вуглеводи, вітаміни, а також враховує інші фактори способу життя, як-от фізична активність та сон. 

Основні напрямки нутриціології:

Фізіологічний процес харчування. Вивчає, як організм використовує поживні речовини для підтримки життєдіяльності, росту, розмноження та відновлення. Склад і взаємодія поживних речовин. Аналізує, як білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінерали та інші компоненти взаємодіють між собою та з організмом. Профілактика захворювань. Досліджує, як харчування може запобігти або скоригувати різні захворювання та порушення, зокрема ожиріння, діабет, серцево-судинні проблеми.

Індивідуальний підхід.Враховує індивідуальні особливості організму, спосіб життя, фізичну активність і конкретні цілі людини (наприклад, схуднення, набір ваги, покращення стану шкіри або гормонального фону).

Відмінність: Нутриціологія  фокусується на якості їжі та взаємодії поживних речовин в організмі. 

•Дієтологія 

часто має ширший спектр, включаючи розробку дієт для лікування конкретних захворювань та дотримання медичних рекомендацій. Однак, ці терміни часто використовуються взаємозамінно, а сучасні дієтологи часто включають принципи нутриціології у свою практику.  

Дієтичні продукти. Кожен продукт харчування має тільки для нього характерну харчову і біологічну цінність, яка визначається органолептичними і гастрономічними якостями, хімічним складом, засвоюваністю нутрієнтів, енергетичною цінністю. Дієтичні продукти умовно поділяють на дві групи. Перша група використовується при захворюваннях шлунковокишкового тракту, порушеннях акту жування і ковтання та в післяопераційний період; друга група – при захворюваннях, пов'язаних із порушенням обміну речовин та енергії атеросклероз, цукровий діабет, ниркова недостатність, ожиріння тощо).

Харчування – це вживання харчових продуктів відповідно до фізіологічних (дієтичних) потреб організму. 

Раціональне харчування – це фізіологічно повноцінне харчування потенційно здорових людей, тобто таке, що забезпечує організм людини оптимальною кількістю поживних речовин та енергії відповідно до норм фізіологічних потреб організму людини.

Здорове харчування, як елемент здорового способу життя, передбачає оптимальне співвідношення раціонально організованого харчування в поєднанні з регулярними фізичними навантаженнями.

На сьогоднішній день виділяють загальний стіл, післяопераційний і стіл, де виділяються продукти, що не рекомендуються хворому.

Роль медичної сестри у формуванні здорового харчування є ключовою та багатофункціональною, оскільки медсестра часто є першою і найбільш доступною ланкою між системою охорони здоров'я та пацієнтом. Її діяльність охоплює не лише лікувальний, а й перш за все профілактичний та освітній аспекти.

Діагностична та оцінювальна роль

Медсестра відіграє критичну роль на етапі оцінки, що є основою для подальшої корекції харчування:

Збір харчового анамнезу: збирає детальну інформацію про харчові звички пацієнта, режим харчування, наявність харчових алергій та непереносимості.

Оцінка        нутритивного   статусу:       проводить    антропометричні вимірювання (зріст, вага) та розраховує Індекс Маси Тіла (ІМТ). Виявляє ознаки дефіциту чи надлишку ваги, а також ризики розвитку харчово-залежних захворювань (цукровий діабет, гіпертонія).

Виявлення порушень харчової поведінки: звертає увагу на типологічні особливості (наприклад, емоціогенна, обмежувальна, екстернальна) і направляє до фахівців (дієтолога, психолога) за необхідності.