Ділова гра «Педагогічний експрес» вирушаючи у віртуальну подорож за маршрутом «Україна рідний край – її шануй і оберігай» для всіх категорій педпрацівників ЗДО

Ділова  гра  «Педагогічний експрес» вирушаючи у віртуальну подорож за маршрутом «Україна рідний край – її шануй і оберігай»

 для всіх категорій педпрацівників  закладу дошкільної освіти 

(під музику виходить ведуча)

 Ведуча

Буває часом сліпну від краси

Спинюсь, не тямлю що вона за диво-

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься – Україна.

 

На землю пращурів моїх прийшло дитя

Довірливо відкрило сині очі

Це Україна поспішає в майбуття

Хай світлі будуть дні, зіркові ночі

 

(виходять діти і дорослий педагог)

Маленька Україна

Я Україна і я ще маленька

Я дівчинка гарна, я ніжна й тихенька

В мене стрічка у косичці

Гарні квіти на спідниці.

Хай почує спів мій пташка

І замріяна ромашка

І усі міста і села

Бо щаслива я й весела.

 

Україна підліток

Я країна шалених сердець

Юні мальви вкривають дороги,

Тут барвінок проліг навпростець,

Маки стеляться нам під ноги

 

Тут країна красивих дівчат,

Матерів і бабусь в вишиванках,

Тут пісні , як життя, бринять,

Навіть туга й журба у співанках

 

Україна — столиця мрій

Про життя і країни кращі,

Осередок віри й надій

На майбутнє для нас путяще

 

Україна мати

Я, Україна, ваша ніжна мати.

Ваш батько  Б о г  життя вам дарував

На цій землі, яку ніхто здолати

Ще не зумів, бо Він їй силу дав!

 

Ви мої діти рідні і кохані.

Я з вами йду до світлої мети.

Наш славний рід завжди був у пошані,

Бо честь свою змогли ми зберегти.

 

Прийміть любов, надію, світло віри,

Набуту мудрість сивих поколінь.

Нехай ці дні скорботні, чорно-сірі

Скоріше відійдуть у тінь.

 

Я вам даю у спадок чисті води,

Квітучий простір шовкових долин,

І почуття безмежної свободи

У виборі неходжених стежин!

 

Здавнніх – давен за нашою Українською традицією всіх  гостей пригощали хлібом і сілью.

(діти виносять хліб на рушнику, вручають  гостям)

 

Ведуча: Тож запрошую до участі у діловій грі «Педагогічний експрес» вирушаючи у віртуальну подорож за маршрутом «Україна рідний край – її шануй і оберігай»

Бажаю вам плідної праці, практичного удосконалення, психологічного благополуччя та емоційного комфорту .

 

 

 

МЕТА - вдосконалення про, фесійних знань педагогів, виявлення загальної ерудиції.

        ▪ розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентності з питання національно-патріотичного виховання;

 

        ▪ активізувати розумову, естетичну діяльність вихователів до фольклору, декоративно-прикладного мистецтва, рослинної символіки  та музики.

 

Очікувані  результати:

залучення педагогів до знання рідної культури, історії, використання народного досвіду виховання у сучасному дошкільному закладі, підвищення авторитету народознавчих  засобів у становленні особистості дошкільника

 

Хід ділової гри

 

Вихователь-методист: Шановні  педагоги! Сьогодні ми проведемо «Педагогічний експрес» віртуальною подорожжю за маршрутом  «Україна рідний край – її шануй і оберігай» під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою компетентність з питання патріотичного виховання, національної культури, ерудованість і творчі здібності.

 

Подорож включає в себе шість  зупинок по традиціям національної культури.

Для участі у вирішені завдань на кожну зупинку запрошуватимуться педагоги з відповідною кольоровою квіткою.

 

Оцінювати виступи учасників  буде журі __________________________ Правильна відповідь оцінюється одним балом у вигляді фішки. Таким чином ми визначимо серед педагогів знавців народознавства та патріотів своєї держави.

 

Вихователь-методист: готові, починаймо.

 

Перша зупинка вікторина «Знай, шануй, оберігай»

 

Вихователь-методист: вам на загал пропонуються запитання, на які потрібно відповісти швидко і правильно. За правильні відповідь педагог отримує фішку. Починаймо!

 

1. Назвіть птаха, який є оберегом людської оселі. (лелека)

 

2. Що тільки жінкам одягають на голову? (хустка, очіпок – обов’язків  головний убір замужньої жінки)

 

3. Дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір’я. (віночок)

 

4. Типова для української кухні страва, що являє собою щипані, рвані чи різані шматочки тіста, зварені в окропі (галушки)

 

5. Висока кругла глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині (глечик)

 

6. У народу кажуть «Не плюй …   куди?    прийдеться води напитися» (криниця, колодязь)

 

7. Пісня, яку співають, заколисуючи дитину. (колисанка)

 

8. Як називається споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, випікання хліба та варіння страв. (піч)

 

9.Предмети, наділені магічною силою, що оберігали від злих сил, лиха та горя. (обереги)

 

10. Назвіть герб України (тризубець)

 

11. Як називається спосіб нанесена фарби за допомогою різної дошки на тканину. (вибійка)

 

12. Іграшка, яка є оберегом та виготовлена із тканини і ниток без вузла. (лялька-мотанка)

 

Повертаючись до забутого, пробуджуючи до життя національні традиції, необхідно вирішувати завдання щодо ознайомлення дітей з українським фольклором.

Український фольклор є невичерпним джерелом розвитку мовлення дітей, збагачення словника новими словами, образними виразами, виховання морально-етичних навичок. Діти, виховані на фольклорі, як правило, більш чутливі до художньо-образного слова, до рідної мови.

 

Друга зупинка літературна «Український фольклор»

 

Розгляньмо один важливий аспект роботи з вихованцями — розвиток експресивно-мімічних засобів спілкування. Саме вони допомагають ліпше розуміти своїх співрозмовників, їхні почуття й емоції. У який спосіб можна розвивати вміння дошкільників використовувати такі засоби під час, спілкування? ( демонстрації казки, потішки, віршика.) Пропоную по- вправлятися.

Завдання «Розмова без слів»  учасники з лимоновими та малиновими квітками (3+3)

Учасник однієї команди без слів, лише за допомогою рухів, жестів, міміки і атрибутів «пояснює»  аудиторії  зміст народних колисанок, забавлянок.

 

Виходять педагоги з різними кольоровими квітками і відтворюють зміст віршованих рядків  використовуючи атрибути..

Аудіторія педагогів намагається впізнає і назвати рядки даного твіру.

Оцінюється артистизм, вміння зрозуміло донести мімічними жестами текст .

 

Два півник, два півника горох молотили,

А дві курочки чубарочки до млина носили,

Цап меле,цап меле

Коза засипає.

А, маленьке козенятко на скрипочці грає.

 

 

Сіра киця милася у вікно дивилася

Де ж мої малята сірі кошенята

Хвостиком махала діточок чекала.

Де ж мої малята сірі кошенята

Час пора їм спати, сірим кошенята.

 

 

Одним із провідних засобів патріотичного виховання дошкільників є формування художньо-естетичної компетентності та розвитку здібностей у процесі ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом України, яке є однією з важливих галузей художньої культури  українського народу. 

Що ж включає в себе декоративно-прикладне мистецтво, ми дізнаємося у педагогів із жовтими ти зеленими квітками.

 

Третя зупинка «Декоративно-прикладне мистецтво»

 

Вам потрібно назвати види нородного декоративно-прикладного мистецтва та повправлятися в одному із них…             

       Україна славиться народними майстрами по розпису посуду. Кожний  регіон має свої характерні елементи, орнаменти, кольорову гамму.  Пропоную знавцям декоративно-прикладного мистецтва із зеленими квітками зайняти міста за столами і пригадати техніку виконання Петриківського та Косіївського розпису.

(2 пед. виконують  Петриківський розпис. 2- Косіївський розпис)

Перед початком роботи як і дошкільнятам нагадаю,  що Петриківський розпис взяв свій початок  із села Петрівка  з Дніпровщини. У техніці малювання присутній мазок. Здебільшого використовується  малювання пальцями, вушними палочками, пензликом. Присутній здебільшого рослинний орнамент, використовуються яскраві кольори, фарби не змішуються.

 Косіївський розпис народився у Карпатах  в місті Івано-Франківськ. Техніка малювання особлива колоритом і графічним мотивом. Майстри використовують обмежену кількість кольорів: білий, зелений і різні відтінки від жовтого до коричневого.

 

А знавцям із жовтими стрічками пропоную інтерактивний метод «Мікрофон» пригадати та назвати види народного декоративно-прикладного мистецтва

Передаючи мікрофон один одному називаємо даний вид мистецтва.

(Плетіння, ткацтво, розпис, вишиванка, витинанка, писанкарство, різьблення, виточування – різних деталей із дерева «дерев’яні іграшки», гончарство, ковальство, Бондарство — вид деревообробного промислу, пов'язаний з виготовленням місткостей — бочок, діжок, барил, цебер . Гутництво — виготовлення скла і виробів з нього. Климарство - вироблення килимків із пряжиі тканини з волокнистих матеріалів.

Так тримати за названий вид мистецтва отримано фішку.

 

А ми оцінимо наших художників декоративно-прикладного мистецтва на правильність використання техніки  розпису кувшина.

 

Мій рідний край

Моя земля, моя родина

Нас всіх єднає пісня, українська, солов’їна.

Діти-дошкільники, як тільки почують звучання музики наспівують, пританцьовують. Педагоги знайомлять дітей з різними мелодіями.

Вітаю на четвертій зупинці української пісні «Вгадай мелодію»

(Вам пропонується мелодія пісні її потрібно назвати і хором заспівати куплет з приспівом.)

Заспівай родино, щоб усе збулося!

Щоб у милій хаті лищ добро велося!

 

•         Несе галя воду (жартівлива)
•         Дівчина весна
•         Ніч така зоряна (сумна народна)
•         Смерека (весела)
•         Горіла сосна палала (обрядова народна)
•         Це моя земля (патріотична)

 

 

Розмаїття українських пісень вражає, жодна країна світу не має такого скарбу як ми з вами. Радісні, сумні, жартівливі, героїчні, обрядові - всі вони прекрасні. Українська пісня це втілення чогось квітучого, безсмертного. ЧИ НЕ ТАК?

 

А ми продовжуємо, і п’ята зупинка у нас «Національний одяг»

У різних областях України є відмінності в обробці та елементах одягу, але загальний ансамбль українського костюма добре проглядається на всій її території. Пропоную спробувати назвати  елементи традиційного українського  костюму.

 

Назвіть елементи традиційного українського одягу.

Жіночий Черевики, сорочка, фартух, плахта, пояс, намисто, стрічки бантики, звичайний вінок.

 

Чоловічий. Чоботи, шаравари, пояс, сорочка, кучма.

Західна Україна : постоли, гачі, пояс, сорочка,  кептар, сердак, капелюх.

Жіноча: хустка, крайка, кептар, сорочка, опинка, запаска, капчурі, постоли.

 

Один із елементів як жіночого так і чоловічого вбрання є пасок . До виконання наступного завдання запрошуються педагоги із червоними квітками (8 чол)

Вправа «Сплети пасок» під музику педагоги тримаючи у руках стрічку плетуть собою пасок у вигляді косички…

 

А який оберіг і елемент українського одягу одягають дівчата? (віночок)

 Цікаво, що в різних регіонах України вінок називали по-різному: на Поділлі (теперішні вінницька, хмельницькі обл.) — коробуля, лубок, на Чернігівщині — теремок, на Гуцульщині — плетінь, косиця, на Переяславщині (Сьогодні це розвинутий сільськогосподарський регіон на півдні Київщини). — гібалка тощо. Існували й загальнослов’янські назви —вінок, вянок, перев’язка, чільце.

 

Колеги, а чи відомо вам, що вінок має складатись не більш ніж з 12-ти квітів? Зазвичай вінок робили не надто пишним, аби він охайно прилягав до голови.

З давніх-давен вінок був книгою душі молодої дівчини: мовою квітів вона висловлювала свої почуття, виражала душевний стан і відображали події, що відбулися у її житті.

Але щоб прочитати почуття, треба знати, що саме символізує дана квітка .

Завдання «Назви символ квітки»

• мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості;

• цвіт вишні та яблуні — материнська любов та відданість;

• ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;

• соняшник — символ відданості й вірності;

• м’ята — оберіг дитини та її здоров’я;

• волошки у віночку — символ людяності;

• ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові;

• материнка — символ материнської любові;

• калина — краса та дівоча врода;

• лілея — дівочі чари, чистота, цнота;

• дев’ятисил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я;

• безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани;

• хміль — гнучкість і розум;

• польовий дзвіночок — символ вдячності.

Для надання віночку особливої магічної сили, у нього вплітали полин — найголовнішу з трав, буркун зілля — символ вірності та листя дуба — символ хоробрості та сили.

 Проте найміцнішим оберегом був і лишається барвінок, що символізує безсмертя людської душі, є зіллям кохання та дівочої вроди.

 

Ходили чутки, що варто лише юнакові та дівчині з’їсти листочок барвінку, як між ними раптово спалахне палке кохання.

А от «нечисте» зілля — вовчі ягоди, папороть, дурман — вплітати у вінок категорично заборонялося.

 

Квітом зеленим від краю до краю 
Повниться рідна земля навкруги,

Щедрий дарунок  від диво-розмаю

Нам посилають поля і луги. 
Цвітом чарівним  у цім світлім залі

Вийдуть на сцену колеги усі.

Ось і  розпустились вже  всі  квітки

Щоб дарувати свої пелюстки.

 

Шоста зупинка є музично-творча, і я запрошую вас на експромт музичної композиції «Хору рук».

 

Любіть Україну, до сліз у очах,

До болю у грудях і щему!

Любіть не заради, за благо, чи страх,

Любіть кожен сам, по своєму!

 

Не вголос любіть і не на показ,

Щосили б’ючи себе в груди.

Любіть почуттям, як батьки люблять вас

І легко душі вашій буде!

 

Любіть до глибин недосяжних душі,

До дна, що у власній кишені!

Любіть не за статки свої, бариші

І будьте у цім навіжені!

 

Любіть не зате, що вона вам дала,

Чи ще зобов’язана дати!

А тільки тому, що вона лиш була,

Як в кожного – батько і мати!

 

Любіть не за розкіш і сяйво вогнів,

Хоч важко за злидні любити…

Любіть! І щоб кожний із вас захотів

Для неї в житті щось зробити!

 

 

Ми всі одна сім’я, єдина ми родина

У кожнім нашім «Я» - частина України.

Ми всі одна сім’я, єдина ми родина

Мільйони різних «Я», а разом – Україна.

 

Ведуча  І на завершення нашого семінару слово для підведення підсумків слово хочеться надати членам нашого журі.