Ділова гра з педагогами "Удосконалення самоосвіти вихователя"

Добропільська міська рада

Відділ освіти

ЗДО №15 «Малятко» м. Білицьке

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Удосконалення

 самоосвіти вихователя»

 

(ділова гра з педагогами)

 

 

 

                                                                            Підготувала:

вихователь /методист

                                                                                  Запорожець І.В.

 

 

 

 

 

 

 

м. Добропілля

2021р.

 

 

 

Девіз.Неможливо жити краще, ніж проводячи життя в прагненні стати досконалішим. Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе. (Сократ)

 

Мета:

• сприяти активізації творчого потенціалу кожного учасника педради;
• стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень;
• сприяти формуванню комунікативних умінь і навичок методичної діяльності.
• допомогти в організації професійного самовдосконалення й самоосвіти.
•  

Інтелектуальна розминка

 

Хто автор цих слів?

Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце. (В. Сухомлинський).

Щоб дати учням іскорку знань, учителю необхідно ввібрати в себе море світла. (В. Сухомлинський).

Учитель, який передає дитині лише знання, — це ремісник; той, хто виховує характер, — справжній митець у своїй справі. (С. Русова)

 Теоретичний аспект

• «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту»)
• Самоосвіта – це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного педагога та об’єктивних потреб дошкільного закладу.
• Організація самоосвіти педагогів – одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи та одна з форм підвищення їх кваліфікації. Тому основою роботи керівника ЗДО та вихователя-методиста з педагогами є вивчення та розвиток педагогічної майстерності кожного вихователя, стимулювання розвитку його творчого потенціалу, формування навичок самоаналізу, мотивації до самоосвіти, яка допомагає оновлювати зміст освітнього процесу в ЗДО, виходячи з вимог сьогодення.
• Основною формою удосконалення рівня професійної компетентності педагогічного працівника є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої і систематичної самоосвітньої діяльності.

 Вправа «Вислови думку» Що таке самоосвіта?

Самоосвіта - це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Професійна самоосвіта - свідома діяльність з удосконалення своєї особистості  як фахівця: адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

Вправа «Ієрархія» 

Ієрархія (від грецьк. — священний) — у широкому розумінні означає розташування частин або елементів цілого в певному порядку. Проранжуйте подані нижче життєві цінності за ступенем їх значущості для вас, як для вихователя:

• друзі;
• батьки;
• діти;
• робота;
• колеги;
• чоловік;
• хобі;
• собака, риби, кіт, черепахи, город.

Рефлексія

Яку життєву цінність ви поставили на перше місце? Чому?

Скільки часу на день ви приділяєте цим людям?

На що ви витрачаєте найбільше часу протягом дня?

А навіщо нам потрібна самоосвіта? В чому полягає її суть?

• оволодіння технікою й культурою розумової праці;
• уміння долати фахові інтелектуальні та практичні проблеми;
• уміння самостійно працювати як над особистісним самовдосконаленням, так і над професійним.

Мотиви для самоосвіти й професійного самовдосконалення

• Професійний успіх
• Подолання професійних труднощів
• Професійне визнання
• Підвищення якості освітнього процесу
• Підвищення кваліфікаційної категорії
• Покращення матеріального стану
• Кар’єрний ріст
• Інші.

Вправа  «Підвищення професійної майстерності – обов'язок кожного сучасного педагога»

•   Систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною та фаховою методичною літературою, збирати відповідну інформацію.
• Вивчати досвід колег, відвідувати їх заняття.
• Поглиблено працювати над певною індивідуальною темою, проблемою самоосвіти, освітнім проектом.
• Брати участь у різних формах методичної роботи.
• Активізувати експериментально-пошукову діяльність.
• Розробляти власні методики, системи, дидактичні матеріали тощо.
• Готувати статті, реферати, консультації, доповіді .
• Обмінюватися досвідом роботи на сайті ЗДО .
• Займатися видавничою діяльністю тощо.

Основні завдання самоосвіти

• Вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності
• Оволодівання сучасними формами, методами       і прийомами навчання та виховання дошкільників
• Вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, сучасних досягнень, нових освітніх технологій
• Розвиток інноваційних процесів у ЗДО, узагальнення власного досвіду роботи

Мета самоосвіти :

•  Підвищення професійної майстерності
• Розширення        і поглиблення педагогічних знань
• Оволодіння досягненнями педагогічної науки
• Оволодіння досягненнями педагогічної практики
• Оволодіння новими освітніми технологіями
• Підвищення загально-культурного рівня  

Принципи професійного самовдосконалення:

• Неперервність
• Цілеспрямованість
• Інтегративність
• Єдність загальної         та професійної культури
• Взаємозв’язок і наступність
• Доступність
• Випереджувальний   характер

• Варіативність

 

Форми професійного самовдосконалення:

 

• Спеціальна освітня підготовка
• Підвищення кваліфікації
• Стажування, наставництво
• Засоби масової інформації
• Бібліотеки, музеї, виставки, театри
• Апробація ППД, навчально-методичних матеріалів
• Наукові, освітянські товариства
• Індивідуальна самоосвітня діяльність
• Дослідження, експерименти
• Спілкування зі спеціалістами
• Відео, аудіо інформація
• Телебачення
• Інтернет
• Майстер-класи
• Узагальнення власної практичної діяльності

Основні вимоги до самоосвіти педагогів:

• Створення в ЗДО певних умов, що спонукають звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактів перспективного педагогічного досвіду
• Індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи
• Комплексний підхід  до відбору змісту й організації обраної теми самоосвіти
• Систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм самоосвіти
• Зв'язок самоосвіти  з практичною діяльністю педагога
• Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі
• Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі; представлення результатів самоосвітньої діяльності педагогічному колективу ЗДО

 

 

Вправа «Без маски»

Кажуть: «Життя – театр, а всі ми в ньому актори». Актори завжди носять маски. Усе залежить від обставин – яку маску і в який час одягнути, але іноді так хочеться скинути її і відкрити свою душу. Я пропоную це зробити, на мить зняти звичні маски і відверто закінчити фрази, які написані на листочках.

 Я хочу навчитися краще…

 Мені особливо приємно, коли мене…

 По-справжньому мені хочеться…

 Єдине, що я хотів би змінити в собі, це…

 Що мені найбільше подобається в собі, то це…

 Мені дуже важко забути…, але я…

 Найбільше я люблю (вмію)…

 Мені добре, коли…

 Я виходжу з себе, коли…

 Я можу бути вітерцем, тому що…

 Я ніби пташка, тому що…

 Я ніколи не забуду день, коли…

 Мені подобається, коли оточуючі…

 Мені буває соромно, коли я…

 Я почуваюся ніяково, коли…

 Особливо мене дратує, що я…

 Я не дуже добре вмію…

 Мені краще помовчати, коли знаходжуся…

 У незнайомому товаристві я, як правило, почуваюся…

 Одного разу мене дуже злякало те…

 У товаристві чоловіків я, зазвичай, почуваюся…

 Я перетворююся в тигра, коли…

 Я ніби мурашка, коли…

Вправа виконується по колу.

Учасники діляться емоціями, які виникали під час виконання вправи.

Дійсно, нам дуже важко відверто говорити про себе. Але ми педагоги і для нашого професійного зростання ми маємо вчитися розуміти себе, не соромитися ділитися тим, в чому потребуємо допомоги, — тобто бути відвертими один з одним.

Шлях до професійного зростання, самовдосконалення педагога лежить через пізнання себе. 

Індивідуальна тема самоосвіти

 

• Має залежати від науково-методичної проблеми, над якою працює дошкільний навчальний заклад, з урахуванням індивідуального досвіду та професійної майстерності кожного педагога.
• Індивідуальна проблема самоосвіти має бути актуальною і пов’язуватися з очікуваним результатом та спрямовуватися на досягнення якісно нових результатів освітньої роботи з дошкільниками.
• Можна об’єднати двох і більше педагогічних працівників роботою над індивідуальною проблемою, близькою до змісту річного завдання ЗДО.  
• Отже, тематикою самоосвіти педагога може бути:

• одне з річних завданьЗДО;
• проблема, яка викликає у педагога труднощі;
• поповнення знань та практичних умінь з уже наявного досвіду;
• проблема, яка є предметом особливого інтересу педагога.

• Самоосвіта не повинна зводитися до ведення зошитів, написання доповідей та оформлення барвистих папок, стендів, а має бути стимулом як для підвищення професійної майстерності педагога і розвитку його особистості, так і для підвищення якості дошкільної освіти.

 

Як правильно формулювати індивідуальну тему самоосвіти?

 

ЩОСЬ як умова розвитку  ЧОГОСЬ

ЩОСЬ як засіб формування  ЧОГОСЬ

Використання ЧОГОСЬ  як засіб (умова) розвитку (формування, виховання, становлення) ЧОГОСЬ

Засіб – якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; те, що слугує знаряддям у якій-небудь дії, справі (рухливі ігри, народні ігри, дидактичні ігри, художня література, праця, навчання на заняттях, музейна педагогіка, твори образотворчого мистецтва, іграшки, народна іграшка, наочні посібники, казка, бесіда, картина, СХД, природа, ДПД, свята і розваги, обряди і звичаї, музичні твори, телебачення, Інтернет, інтерактивні технології, гуртки, творчі студії, заняття…)

 

Алгоритм роботи над проблемою самоосвіти,     фахового самовдосконалення педагогів

 

1. Вибір індивідуальної теми самоосвіти, пов’язаної з науково-методичною проблемою ЗДО. Визначення термінів, мети і завдання.
2. Складання плану роботи з підвищення професійного рівня з індивідуальної теми самоосвіти на навчальний рік. Ведення щоденника з підвищення професійного рівня. 
3. Систематичне вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної теми самоосвіти (робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями).
4. Ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.
5. Активна участь педагога в роботі науково-практичних конференцій, семінарів, методичних об’єднань, творчих груп, педрад, дискусій тощо.
6. Збір, накопичення й зберігання відомостей, фактів, висновків; підготовка виступів, відкритих заходів. Створення теки з матеріалами самоосвіти.
7. Ведення поглибленої роботи з дітьми за обраною темою самоосвіти. Вибір і розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності. Впровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.
8. Аналіз та оцінювання результатів індивідуального досвіду роботи над індивідуальною темою (проблемою), формування висновків і пропозицій.
9. Створення портфоліо за темою самоосвіти.
10. Творчий звіт педагога з проблеми самоосвіти (на засіданні педагогічної ради, на методичному об’єднанні тощо).

План роботи з підвищення професійного рівня з проблеми самоосвіти:

І. Вивчення нормативної бази, навчально-методичної літератури з проблеми.

ІІ. Вивчення перспективного педагогічного досвіду з проблеми.

 ІІІ. Інноваційно-професійна діяльність педагога.

ІV. Створення  навчально-методичних та ігрових посібників з проблеми.

 

Етапи роботи над проблемою	ЗМІСТ РОБОТИ	Термін
I. Діагностичний	1. Вивчення теми. Аналіз труднощів. 2.Вивчення нормативної бази, літератури з проблеми, ППД,    ведення каталогу. Ознайомлення з річним планом роботи ЗДО. 3. Діагностичне обстеження дітей. 4.  Постановка проблеми, мети і завдань.	1-й рік
II. Прогностичний	1.Добірка теоретичного матеріалу. Складання програми роботи. 2. Розробка системи заходів, спрямованих на розвязання     проблеми, методичного забезпечення. 3. Реалізація власної програми, методики, технології.	2-й рік
III. Практичний	1. Впровадження перспективного педагогічного досвіду,  системи заходів; апробування на практиці обраних методів; моніторинг, анкетування.               2. Формування методичного комплексу. 3. Відстеження освітнього процесу, поточних та проміжних результатів. 4. Коригування роботи. Створення портфоліо.	3-й рік
IV. Узагальнювальний	1. Створення особистих напрацювань з обраної теми з опорою на теоретичний матеріал, їх апробація, корекція. 2. Підведення підсумків, опис результатів. 3.Створення методичних рекомендацій. Презентація матеріалів.	4-й рік
V. Впроваджувальний	1. Використання досвіду педагогом у процесі подальшої роботи. 2. Розповсюдження даної технології, методики, ППД за умови запиту на неї. Видавнича діяльність. Творчий звіт.	5-й рік і в подальшій педагогічній діяльності

 

Узагальнення результатів самоосвіти:

Традиційні:   (Доповідь; виступ на семі-нарі, педагогічній раді, на засіданні методичного об’єднання;розробка пакету навчаль-но-плануючої документації; створення комплектів дидактичного, роздаваль-ного матеріалу з проблеми;створення памяток, порадників; створення збірників інструкційно-технологічних карток;  створення збірників практичних, контрольних занять тощо).

Інноваційні: (Портфоліо; освітній проект;розробка електронних занять, ігрових посібників; розробка пакету тестового матеріалу на електронних носіях;створення особистої web-сторінки; створення електронного каталогу літератури; створення слайдової презентації з проблеми ; створення електронного навчально-методичного посібника тощо) .

Науково-методичні: (Методичний посібник; авторська програма;  навчальний посібник; методичні рекомендації;  методичний чи діагностичний кейс; створення термінологіч-ного словника; творчий звіт;  видавнича діяльність (статті до фахових видань, публікації, обмін досвідом на сайті ЗДО)  науково-методична розробка).

Документація з проблеми самоосвіти педагога:

1. План роботи з проблеми самоосвіти. Щоденник з підвищення професійного рівня.
2. Короткий опис досвіду роботи з проблеми.
3. Виступи з проблеми самоосвіти.
4. Методичні напрацювання, пов’язані з темою самоосвіти.
5. Список літератури за темою самоосвіти.
6. Портфоліо.

 

Портрет сучасного вихователя ЗДО:

1. Ефективно (!) організовує освітній процес з дошкільниками. Розробляє таку систему навчання, щоб не тільки давати знання, але й навчати самостійно мислити (!), збуджувати інтерес вихованців до творчого пошуку.

2. Створює умови - сучасний освітній простір (!) для набуття кожною (!) дитиною життєво необхідних компетенцій; досягає високих (!) результатів в особистісному розвитку вихованців.

3. Вміє налагодити з кожною дитиною продуктивну (!)  й емоційно прийнятну для обох сторін взаємодію.

4. Володіє рефлексією (!), емпатією, проявляє доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість,  толерантність, людяність.

5. Володіє дослідницькими здібностями (!), відкритий до інновацій, постійного професійного навчання, самоосвіти (!), збагачення свого творчого фахового доробку. Має власні педагогічні напрацювання та відкриття (!), які в узагальненому вигляді становлять досвід роботи вихователя (Педагог опановує чи удосконалює фахові знання не тому, що треба чи хтось вимагає, а тому що це цікаво, корисно та ефективно у роботі).

6. Методично досконалий (!). Активно впроваджує нові підходи до організації освітньої діяльності, нові методи і технології, освітні подорожі та ситуації тощо.

7. Є носієм прогресивних ідей, не вижидає вказівок згори, а працює віддано і творчо на позитивний результат (!).

8. Активно використовує ІКТ-технології (!) в освітній процес, електронні засоби навчання, володіє основами комп'ютерної грамотності.

9. Займає активну життєву і громадську позицію, має добре сформовані національну самосвідомість і патріотичні почуття (!).

10. Має розвинуте позитивне ставлення до життя, внутрішнє психологічне налаштування на успіх, ігнорує негативні думки, нікого не підбурює, а лише підтримує, направляє, допомагає в досягненні успіху.

11. Завжди усміхається та випромінює щирість і доброту.

Найактуальніша вимога для сучасного вихователя: постійно оновлювати свої вже сформовані професійні знання, уміння й навички

 

Вправа «Проблемні люди»

 

Кожному учаснику роздають аркуш паперу та пропонують:

скласти аркуш паперу навпіл і відірвати правий кутик;

ще раз скласти аркуш і знову відірвати правий кутик;

повторити це втретє;

розглянути витинанки, роздивитися, що вийшло в інших.

 

Запитання

Чи є дві абсолютно подібні витинанки?

Чи є ті, хто виконав вправу правильно?

Кого можна вважати поганим виконавцем завдання? Чому?

 

Висновок:усі вихователі, як і витинанки, різні, і до кожного потрібен свій підхід.

Показником ефективності самоосвіти є якість організованого вихователем навчально-виховного процесу й особисте самовдосконалення. Етапи саморозвитку та самовдосконалення педагога можна представити у вигляді спіралі. Не існує меж саморозвитку особистості. Виток спіралі представляє рівень саморозвитку на кожному етапі, що призводить до самокорекції та стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток. Стрижнем цієї спіралі є системна особистісно зорієнтована самоосвіта педагога.

 

Вправа «Побажання»

Намалювати свою долоньку.

Передайте свою долоньку сусіду( по черзі всі напишуть один одному побажання і передадуть долоньки по колу).

Пам’ятайте, що вас люблять і цінять. Коли буде поганий настрій прочитайте побажання ваших друзів і не забувайте творити, щоб ваше життя було цікавим і неординарним.  Успіхів вам і наснаги.

 

 

Самоосвіта  +   саморозвиток   =  професіоналізм

• Організація самоосвіти в дошкільному закладі не повинна зводитися до формального ведення додаткової звітної документації – планів,  сценаріїв свят і розваг, родинних заходів, виступів на методичних заходах, виписок, конспектів занять, переписаних із преси статей чи відксерованих матеріалів за темою самоосвіти тощо.
• Результат самоосвіти педагога - вдосконалення освітньої роботи з дошкільниками, високі результати освітнього процесу та показники розвитку дошкільників, зростання професійної майстерності педагога.

«Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає ефект розвитку дітей, а не лише його власне самовдосконалення в особистому та професійному плані»(К.Крутій).

Висновки:

• Сьогодні збільшується цифровий розрив між учителем і учнем. Багато педагогів ще не вміють досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, працювати з великими масивами даних, робити і презентувати свої висновки, спільно працювати в он-лайн у навчальних, соціальних та наукових проектах тощо. (Л. Гриневич)   
• Отже, основним змістом самоосвіти є оновлення й удосконалення знань фахівця, його умінь і навичок для досягнення бажаного рівня професійної компетентності. Кожний педагог має розуміти, що самоосвіта - це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, вдосконалення будь-яких (як професійних, так і особистісних) якостей або навичок, постійний пошук, зростання та розвиток. До того ж потреба в самоосвіті завжди захищає особистість від інтелектуального зубожіння.
• Неформальна та інформальна освіта педагогів (самоосвіта) – це вимога науково-технічного прогресу, яка сприяє постійному опануванню новітніх технологій, заснованих на інноваційних знаннях, це вимога інформаційного суспільства, головною ознакою якого є постійні оновлювальні знання.

Педагог нової формації – це передусім особистість, яка неперервно працює над своїм розвитком, самовдосконаленням, відкрита для всього нового, має власні творчі здобутки, вміє добирати найбільш ефективні прийоми, засоби, технології навчання та виховання для реалізації поставлених завдань, легко відмовляється від штампів і стереотипів в освітній роботі і в житті загалом

 

 

Методичні рекомендації

Самоосвіта – це перший щабель для вдосконалення професійної майстерності; це самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб дошкільного навчального закладу з різних джерел – додатково до тих, що здобуті в базових навчальних закладах.

Під індивідуальним освітнім маршрутом педагога ДНЗ розуміємо унікальну, тільки для цієї особистості, лінію саморозвитку в освітньому просторі, що реалізується на засадах свідомого вибору основних компонентів своєї освіти – смислу, мети, завдань, темпів, форм і методів навчання, особистісного змісту освіти.

Виходячи з вищезазначеного, рекомендуємо:

1. Змістом самоосвіти вважати:

1.1. Систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури,

1.2. Участь у роботі дошкільних та районних методичних об’єднань,

1.3. Конференцій, педагогічних читань, семінарів,

1.4. Розробку проблем, пов’язаних з удосконаленням освітнього процесу,

1.5. Проведення експериментальних досліджень,

1.6. Огляд педагогічних та методичних журналів тощо.

2. Всім педагогам організовувати самоосвіту,яка буде ґрунтуватись на таких принципах:

2.1. Систематичність і послідовність;

2.2. Зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;

2.3. Взаємозв’язок наукових і методичних знань у самоосвітній підготовці вихователя;

2.4. Комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних проблем, лінгводидактичних засад навчання дошкільників;

2.5. Відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересам і нахилам.

3. Започаткувати ведення щоденники з самоосвіти відповідно до запропонованої форми.

4. Всім педагогам постійно вдосконалювати зміст і форму роботи над собою, забезпечити конкретність її результатів,бути послідовними у своєму прагненні до вдосконалення.

Пам'ятка

для ведення щоденника з підвищення професійного рівня вихователя ДНЗ

Титульна сторінка:

 

Щоденник

із підвищення професійного рівня вихователя

закладу дошкільної освіти №15 «Малятко» м.Білицьке

ПІБ