Корекційно –терапевтична казка для роботи з дітьми ООП

Корекційно –терапевтична казка для роботи з дітьми ООП

Незнайко

 Жив собі маленький хлопчик Незнайко. Прийшовши в садочок він перетворювався на непосидючого, швидкого та неслухняного хлопчика. Дітки нераз плакали від нього, тай вихователі були стурбовані його поведінко, ніхто не хотів з ним гратися. Одного разу коли чарівниця-зима завітала до вікна в садочку, вона побачила все те, що витворяв незнайко: вихователів не слухав, залазив під стіл, відбирав у діток іграшки. І вирішила Зима розказати про все своєму давньому знайомому, Святому Миколаю. Святий Миколай був дуже мудрий та справедливий. На дворі саме був передсвятковий настрій, всі дітки та звірі чекали на Миколая чудотворця з подарунками. І вирішив Миколай відправити в садочок своїх помічників Ангелів. Та, то були не просто ангели, а ангели - невидимки, їх ніхто не бачив, а вони були всюди і слідкували за всіма. Цього разу їх завдання було слідкувати за Незнайкою. А до речі, чому його так назвали? А тому, що він нікого не слухав і нічого не знав.

 Одного разу спостерігаючи за Незнайком ангелу дуже сподобалася машинка, яку приніс в садочок Сашко, вона була нова і дуже гарна. І по секрету коли дітки не бачили ангел теж брав її трішечки погратися, і знову тихо, непомітно ставив на поличку. Сашко грався своєю машинкою, це була його улюблена іграшка, яку йому подарував татко. І тут Незнайко побачивши нову машинку, йому закортіло теж нею погратися. Він швиденько підскочив до Сашка і хутко вихватив машинку з рук і побіг тікати подалі. А Сашко гірко заплакав, тому, що був набагато меншим за Незнайку, це було не вперше ! Він був вихованим і знав, що треба ділитися, але йому було так прикро. Ангелу так шкода стало хлопчика, що він сам заплакав, представивши себе на його місці. А Незнайко нікого не слухав, бігав, ховався, не звертав увагу на вихователів, казав: це моя машинка! Все що відбувалося в садочку ангели розказали Святому Миколаю. Настало свято якого чекала вся дітвора, свято Святого Миколая. Завітав Миколай і у садочок де був Незнайко. Але подарунки отримали всі окрім Незнайки, бо він не знав ні віршиків, ні казочок, ні пісеньок. А мій де подарунок сказав Незнайко ? Не знаю сказав Миколай, подарунки отримує той хто гарно себе вів весь рік, ділився іграшками, вчився, слухався старших, а неслухам не має подарунків! Я був слухняним, сказав він!

І, тоді ангели підняли Незнайку до гори, та показали йому всі його вчинки з висоти, як фільм про його пригоди. Побачивши все це він зрозумів, що він помилявся, він вчиняв дуже погано. Соромно стало Незнайкові. Вибач мене Миколаю! Я теж хочу бути слухняним, і отримати подарунок! От виправишся на наступний рік прийду знову, і побачим! Весь наступний рік Незнайко так старався, виконував все, що казали вихователі, допомагав мамі, ділився іграшками, і став таким розумним, що всі тільки й хотіли з ним гратися. І навіть перезвали його із Незнайки у Всезнайку.  Настало свято, Миколай прийшов знову у садочок, та здивувався, що незнайки вже не було, а був Всезнайка. Найкращий подарунок отримав Всезнайка за свій труд і гарну поведінку.