Ділова гра з педагогами ЗДО«Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дошкільників»

ДІЛОВА ГРА

по типу телевізійної передачі «Таксі»

«Ярмарок педагогічних ідей»

Тема : «Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дошкільників»

Обладнання :  імітування маршрутного таксі, презентація «Шляхи створення розвивального мовленнєвого середовища в ДНЗ»

Хід :

Все, що живе на світі
Уміє розмовляти
Уміють говорити
Зайці і зайченята
Говорять навіть квіти
З блискучими зірками…
А як говорять діти?...

Здравствуйте , я вас вітаю , програма «Маршрутне таксі» і я її ведуча  Запорожець Ірина Володимирівна.

Нагадую правила гри : для того щоб потрапити на ярмарок нам необхідно відповісти на прості та складні питання. А за це ви отримаєте гроші – фішки, які потім можна буде обміняти. У вас – є два життя, дві підказки – «Дзвінок до завідуючої», «Допомога друга». Зараз прості питання ,ціна яких 200гривень на кожну відповідь – фішка

1. Що включає поняття «культура спілкування» дошкільників? Культура мовленнєвого спілкування – це дотримання на практиці сукупності вимог до правильного мовлення, що відповідає комунікативним цілям і водночас реалізує їх , а саме: а) актуальності, істинності, здатності зацікавити слухача:

б) підпорядкованості законам логіки та композиції, мовній нормі;

 в) доцільного вибору засобів мовлення тощо

2. Яким словесно-дидактичним іграм віддають перевагу? Словесні ігри для розвиткуй збагачення активного словника(доповни речення, закінчи речення); Словесні ігри на розпізнавання частин мови, з´ясування взаємозв´язку між ними(весела сімейка,великий – малий,) Словесні ігри для формування вміння висловлювати власну думку(так чи ні. Знайди за ознаками) Словесні ігри для вдосконалення правильної звуковимови, розвитку фонематичного слуху (назви звуки)

3. Коли вводять поняття «наголос»?

У другій молодшій групі дітей навчають правиль­но вимовляти всі голосні звуки та більшість приго­лосних (м, б, п, т, д, н, к, г, х, ф, в, л, с, з, ц).

У середній групі діти оволодівають артикуляцією шиплячих звуків (ш, ж, ч, щ), звуків р, дз, дж. їх навчають прийомів звукового аналізу слів, оз­найомлюють з тим, що слова складаються із звуків, звучать по-різному або подібно, що звуки в слові вимовляються в певній послідовності. Дітей вчать розрізняти на слух короткі й довгі слова, тверді й м'які приголосні (без називання термінів); визнача­ти та називати перший звук у слові.

Вихователь продовжує роботу над інтонаційною виразністю мовлення і вимовою.

У старшій групі закріплюються набуті в поперед­ніх групах навички звукової культури мовлення. Цю роботу здійснюють у таких напрямах: артикуляція та розрізнення на слух груп звуків: с—з, с—ц, ш—ж, ч—щ, с—щ, з—ж, дз—дж, ч—ц, с(сь)—ш, л—р; роз­виток фонематичного слуху; розвиток мовного дихан­ня; вироблення інтонаційної виразності мовлення (сила голосу, темп, ритм, тембр, дикція, логічні на­голоси, паузи).

4.Назвіть розділи через які конкретизується мовленнєве виховання.(звукова культура мовлення, граматична правильність мовлення, словникова робота, зв’язне діалогічне та монологічне мовлення)

5. Розвиток мови в ДНЗ здійснюється на:

а. спеціально організованих заняттях та в індивідуальній роботі

б. спеціально організованих заняттях і в повсякденному житті

в. заняттях та в режимних моментах

г. спеціально організованих заняттях та в самостійній діяльності дітей

Ви виграли 200гривень. І тепер переходимо до складних питань , ціна яких 1000 гривень:

1.Назвіть першочергове завдання становлення мовлення (виховання звукової культури мовлення ; першочерговість його зумовлюється тим, що звук – найменша одиниця  мови, а розвиток сприймання мовлення та формування правильної  звуковимови є   первинним завданням становлення мовлення. (слух. Мовне дихання, виховання ортопедичності мовлення, тембр, голос. Жест, міміка,поза))

2.Назвіть центральне завдання лексичного розвитку в дошкільному віці(розширення словникового запасу в процесі ознайомлення з довкіллям, активний словник, кількісне накопичення лексики, активізація словникового запасу.)

3.Яким чином діти засвоюють мовні узагальнення? (Завдяки активній мовленнєвій практиці , власним продуктивним діям , засвоюючи граматичні правила практичним шляхом, дитина починає розуміти  смислові зв’язки , вчиться правильно будувати фрази  та об’єднувати їх у речення. Таким чином формування граматичної  будови мовлення  відбувається через засвоєння  дошкільниками морфології, що вивчає граматичне значення слова (відмінювання за родами , числами, відмінками), словоутворення (аспекти словотворення , функціонування  й будови похідних та складних слів), синтаксису(сполучення та порядок розташування слів, загальні властивості речення)

4.Назвіть найважливіший вид мовленнєвого розвитку у дошкільному дитинстві? (розвиток  зв’язного мовлення що передбачає формування діалогічного та монологічного  мовлення. При навчанні діалогічного мовлення  маємо реалізовувати такі завдання : 

* вчити дітей презентувати себе оточенню та розуміти  комунікативну поведінку співрозмовника, його стан, настрій, наміри за допомогою  мовних ,позамовних та інтонаційних засобів виразності;

* ознайомити дітей з основними правилами мовленнєвого етикету;

* розвивати вміння вести діалог: ставити запитання, відповідати, підтримувати розмову.

Розвиток зв’язного монологічного мовлення передбачає : навчання дітей переказу текстів; оволодіння різними типами  розповіді(опис, повідомлення, міркування); формування якостей самостійного зв’язного висловлювання : змістовності, логічної послідовності, образності) .

5.На що повинні спрямовуватися зусилля педагога?( Засвоєння мови дітьми – це  не просто ознайомлення із словами  чи закладання їх у пам'ять , а розвиток мовної здібності, здатність миттєво  актуалізувати потрібні слова, доречні саме в цій  конкретній ситуації. Робота з розвитку мовлення дітей повинна відбуватися на вищому рівні , тобто не зводитися тільки до наслідування дітьми мовленнєвого зразка педагога , а спрямовуватися на розвиток мовного чуття , мовної здібності дошкільника . Треба створювати умови  для самостійних спостережень дітей за мовою, для саморозвитку мовлення, здійснення контролю та самоконтролю  за висловлюваннями).

Я вас вітаю ви виграли і тепер переходимо до «Супер  гри». Два  питання -  по три варіанта відповіді і ваша сума здвоїться.  У вас залишилась підказка. І так питання. Які методи і прийоми  використовують в роботі з дошкільниками у становленні мовленнєвої особистості?

1. Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.

2. традиційні методи: бесіда за змістом картини і розповідання за картиною; читання літературних творів з подальшим літературно-художнім аналізом; екскурсії та спостереження; дидактичні ігри; мовленнєві завдання і вправи тощо.Водночас разом із традиційними з'явилося багато інноваційних методів і засобів розвитку мовлення дошкільників. Серед них — побудова заняття у вигляді словесних подорожей (у світ казки, фантазії, природи, мистецтва, звуків, фарб, книги тощо), які можна провести у формі як діалогу, так і полілогу.

3.Звукова культура мови, граматична правильність мовлення, словникова робота, зв’язне діалогічне та монологічне мовлення.

Провідною функцією мови є:

а. експресивна

б. комунікативна

в. контактно-мовленнєва

г. мисленнєво-творча

Я вас вітаю ви виграли , а ми  тим часом  ми приїхали на «Ярмарок  педагогічних ідей».

А зараз я вас запрошую на  обзорну екскурсію за темою «Шляхи створення розвивального мовленнєвого середовища в ДНЗ».  Презентація

І зараз за допомогою жеребкування ми визначимо , на який перший  майстер – клас ми потрапимо.(вихователі показують свої майстер - класи)

На адресу нашого педагогічного колективу надійшов лист-скарга від вельмишановної пані Дитячої Книги. Тож ознайомлю вас з цією скаргою та обговоримо її.

Скарга. 

«Шановні педагоги! Я пані Книга на прізвище Дитяча безпосередньо стосуюся навчання та виховання дошкільників, стверджую, що в сучасному житті, враховуючи шалені темпи та ритми розвитку інформаційного простору, мені приділяється неналежна увага. Дошкільнята вдома весь час перебувають у середовищі, де панують телевізори, комп’ютери, комп’ютерні ігри, плеєри та інша сучасна техніка. З усіх пристроїв діти здебільшого змушені чути і бачити більше погане чим гарне, зле чим добре, лицемірне чим щире. В міру свого віку, вони не можуть зробити правильні висновки. А коли вони в дитячому садку, то користуються мною як іграшкою – розмальовують, розглядають, будують, іноді рвуть. Тому, що або не знають, або їх  не вчать мною користуватися, пізнавати з мене знання та любити і шанувати мене.

Як на мене, то ви, педагоги-дошкільники, не на повну силу використовуєте мене у своїй роботі. Хочу сподіватися, що мої припущення неправильні. Прошу розглянути мою скаргу і дати відповідь.

З повагою до Вас Дитяча Книга!»

Ось такі звинувачення на нашу адресу.

Ведуча: – Отже, шановні колеги, висловлюйте свої думки щодо скарги.

(висловлювання вихователів)

Вправа «Методичне кафе»

Учасників семінару запрошують до «Методичного кафе» і пропонують обмінятися думками щодо корисності цього семінарського заняття.

 Вправа зворотній зв’язок . Методика «Чотири глечики»

На столах заздалегідь лежать ¼ аркуші формату А4 чотирьох кольорів по комплекту на кожного учасника. На окремому столі виставляються бутафорські глечики таких же кольорів.

Після того, як всі учасники зроблять свої записи складають у глечики з надписами:

•                                                             «мені сподобалось…»;
•                                                             «мені не сподобалось…….»;
•                                                             «я замислилась……….»;
•                                                             «наступного разу мені хотілося б….».

Анкета визначення очікувань учасників семінару.

Шановний колего!

Просимо Вас відповісти на кілька запитань (за бажанням – анонімно) стосовно участі в роботі семінару та оцінити власну роботу. Отримані результати будуть використані для поліпшення якості проведення семінарів.

1. Наскільки корисною для себе Ви вважаєте тему цього засідання?

___________________________________________________________

2. Чи вважаєте за потрібне переоцінити та вдосконалювати свою педагогічну діяльність _______________________________________
3. Які Ви використовуєте новітні форм роботи з педколективом _____

___________________________________________________________

4.  Мрію розпочати роботу з___________________________________
5. Чи є необхідність продовжувати роботу з даної теми ___________________________________________________________
6. Пропоную у наступних засіданнях розглянути питання_______________________________________________________________________________________________________________
7. Бажаю ознайомитись з досвідом роботи ___________________________________________________________
8. Додайте свій коментар: ______________________________________________________________________________________________________________________

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ

ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

 У ДНЗ  ВІДПРАЦЮВАННЯ

ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ПІЗНАВАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОЇ

 ДІЯЛЬНОСТІ.

Проблемою в мовному розвитку дітей дошкільного віку  є збіднена лексика, недосконала граматика та фонетика.

Розвиток мовлення та виховання культури мовлення вимагають особливої організації мовленнєвої роботи, спрямованої на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, розвиток чутливості до краси й точності художнього слова.

У практиці роботи дошкільних закладів головна увага приділяється виховному та пізнавальному значенню літературних творів. Незначне місце у повсякденному житті дітей відведено для художнього сприйняття творів, активного мовлення дітей. Дорослі надають дитині можливості бути слухачами і вдовольняються повторюванням дітьми мовленнєвих штампів.

Дуже важливо забезпечити високий рівень мовленнєвої культури наших вихованців, тобто:

•         багатство мовлення – великий обсяг словника, розуміння та доцільне використання слів та словосполучень;
•         розмаїтість мовних засобів виразності (інтонаційної і стильової);
•         точність мовлення, тобто оптимальне слововживання, вміння добирати слова, які найкраще передають зміст висловлювання.

З оглядом на це РЕКОМЕНДУЄМО:

Здійснювати розвиток образного мовлення в процесі сприйняття художніх творів та складання зв’язних висловлювань, використовуючи інноваційні підходи, засоби, методи розвитку мовлення, віддаючи перевагу тим, що забезпечують активну позицію дитини.

1.          У власній практиці роботи створювати і підтримувати умови, що стимулюють активність дітей, у тому числі пізнавально-мовленнєву. Активно використовувати методи та прийоми інтерактивного навчання.
2.          Опрацювати статтю Наталі Гавриш «Художня література в освітньому процесі: сучасні технології». Впорядкувати та надати системного характеру ознайомленню дітей з художньою літературою: читання та розповідання творів, переказ, декламування, творче розповідання, роботу з дитячою ілюстрацією тощо.
3.          Опрацювати розділи «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільних закладах», «Організація театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності» з посібника «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах». Автори Богуш А., Гавриш Н., Котик Т.
4.          Урізноманітнити розвивальне середовище групи компонентами, що сприятимуть ініціативній художньо-мовленнєвій діяльності дошкільників: дитячі ілюстровані книги, добірки ілюстрацій до дитячих творів, атрибути та елементи костюмів для розгортання театралізованої діяльності, різні види театрів тощо.
5.          У власній практиці роботи створювати і підтримувати умови, що стимулюють активність дітей, у тому числі художньо-мовленнєву та пізнавально-мовленнєву. Активно використовувати методи та прийоми інтерактивного навчання.
6.          Опрацювати та запровадити у практику роботи методичні прийоми навчання висловлюванню: закритий об’єкт, мовленнєві логічні задачі, метод розв’язання проблеми, прийом припущення.
7.          Практикувати надання мовленнєвій діяльності дошкільників «дослідницького» характеру, у тому числі діяльності дитини зі сприйняття та перетворення літературного твору.
8.          Активно застосовувати у мовленнєвій діяльності з дітьми методи та прийоми креативного розвитку, як то:

•         моделювання (Л.Венгер);
•         робота з казкою (ТРВЗ, Л.Б.Фесюкова);
•         творче проектування (Т.О.Піроженко);
•         мистецтво вигадування історій (Джанні Родарі).

9.          Напрацьовувати практичний досвід:

•         з мовленнєво-творчого розвитку дошкільників;
•         з ознайомлення дошкільників з літературними творами (авторськими творами, фольклором, казкою);
•         з організації театрально-мовленнєвої діяльності з дітьми.

10.     Опрацювати та запровадити у практику роботи методичні прийоми навчання висловлюванню: закритий об’єкт, мовленнєві логічні задачі, метод розв’язання проблеми, прийом припущення.