АНОТАЦІЯ

Методика формування соціокультурної компетенції учнів старших класів на основі газетних текстів -Рукопис

Дипломну роботу присвячено вирішенню проблеми формування в учнів  соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей як жанрового різновиду текстів публіцистичного стилю. В роботі теоретично обґрунтовано й практично розроблено методику формування вказаної компетенції.

Досліджено соціально-психологічні, лінгвістичні та дидактичні передумови формування соціокультурної компетенції. Визначено поняття цієї компетенції, її структуру і зміст. Структура досліджуваної компетенції включає структурно-орієнтовний і лінгвокраїнознавчий компоненти, зміст яких визначають відповідні знання, навички та вміння. Виділено п'ять етапів формування соціокультурної компетенції.

Уточнено якісні та кількісний критерії відбору англомовних газетно-журнальних статей із автентичних джерел і відібрано навчальний матеріал. Теоретично обґрунтовано систему вправ для формування в учнів старших класівw соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей. Запропонована система вправ складається з двох підсистем, кожна з яких має на меті формування окремого компонента досліджуваної компетенції. На основі цієї системи вправ розроблено  модель формування соціокультурної компетенції та представлено комплекси вправ на матеріалі тем "Кіно". Ефективність представленої методики перевірено і підтверджено в ході  експериментального навчання.

 

 

Annotation

Methodology of Forming Pupils Socio-Cultural Competence While Reading English Mass Media Texts. – Manuscript.

The diploma focuses on the problem of forming pupils socio-cultural competence while reading English mass media texts (newspaper and magazine articles). The methodology has been theoretically substantiated. The sociopsychological, linguistic and didactic premises of forming socio-cultural competence were taken into consideration. The term "socio-cultural competence while reading English mass media texts" has been defined. The structure and content of this competence were determined. Five stages of forming the socio-cultural knowledge, habits and skills were offered. Criteria for selecting authentic English newspaper and magazine articles were specified. As a result of the research, a system of exercises to form socio-cultural competence while reading mass media texts has been worked out and theoretically substantiated. The effectiveness of the suggested methodology was verified and confirmed during two series of experimental teaching. Methodological recommendations concerning forming pupils socio-cultural competence while reading English newspaper and magazine articles have been developed and applied in practice in three higher educational establishments in Ukraine.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І .Теоретичне обґрунтування формування лінгвометодичних особливостей  соціокультурної компетенції на основі читання газетних статтей в учнів старших класів

1.1. Структура соціокультурної компетенції  та її компоненти

1.2. Особливості газетного стилю

1.3. Мета та зміст формування мовленнєвої компетенції в читанні газетних текстів

РОЗДІЛ  ІІ.  Методика формування соціокультурної компетенції учнів старших класів на основі газетних текстів

2.1.Труднощі формування соціокультурної компетенції на основі читання англомовних газетних текстів учнів старших класів

2.2. Комплекс вправ для формування соціокультурної компетенції учнів.

2.3. Експерементальна  перевірка  методики формування  соціокультурної компетенції учнів старших класів

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

ВСТУП

Однією з найактуальніших проблем методики іноземних мов є соціокультурна компетентність та способи її досягнення. Сучасна молода людина повинна володіти навичками толерантного ставлення до носіїв мови з різних країн, культур та стилів життя. Особливо складно здобути  соціокультурну компетентність поза мовним оточенням,тому для вчителя  важливим завданням на заняттях англійської мови у школах  є моделювання реальних ситуацій спілкування.

Аналіз наукових досліджень в області визначення поняття, сутності

та структури соціокультурної компетенції (І. Л. Бім, Е. М. Верещагін,

В. Г. Костомаров, В. В. Сафонова, П. В. Сисоєв, Є. М. Соловова, С. Г. Тер-

Мінасова, M. Byram, G. Neuner, S. Sauvignon та ін.) дозволяє нам уточнити сутність даного терміну. Під соціокультурною компетенцією ми розуміємо широкий комплекс соціокультурних знань та вмінь, а саме, країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, соціально-психологічні, культурологічні знання та соціокультурні рецептивні й продуктивні вміння.

Дослідження таких авторів, як М. В. Баришніков, Г. І. Вороніна,

О. М. Ігна, К. С. Кричевська, Р. П. Мільруд, Є. В. Носонович та ін.,

стверджують, що робота з газетними матеріалами наближає учнів

до реальних умов використання мови, знайомить їх з різними лінгвіс-

тичними засобами, готує до самостійного функціонально автентичного

використання цих засобів в мові, сприяє підвищенню комунікативно-

пізнавальної мотивації, позитивно впливає на особистісно-емоційний стан

учнів, забезпечує можливість одночасного звернення до мови і

культури.

Актуальність теми зумовлена необхідністю використання в навчальному процесі старшої школи  газетних статтей для формування соціокультурної компетенції учнів. Необхідність раціональної організації та застосування газетних статтей у процесі навчання англійської мови старших школярів вимагає ретельного й детального вивчення цього питання. Недостатня розробленість окресленої проблеми й обєктивна необхідність підвищення якісних показників навчання англійської мови в старших класах зумовили вибір теми дослідження: "Методика  формування соціокультурної компетенції в учнів старших класів на основі газетних текстів".

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, практично розробити та експериментально перевірити ефективність запропонованої методики формування соціокультурної компетенції учнів старшої школи у   навчанні читання  англомовних публіцистичних текстів.

Дoсягнення  поставленої  мети вимагає  вирішення таких завдань:

- визначення поняття СКК і її компонентів, типи і види, структура і зміст СКК;

-  визначення критеріїв відбору англомовних газетно-журнальних статей із автентичних джерел для навчання читання з метою формування вказаної компетенції;

-виявлення соціально-психологічних і дидактичних передумов формування СКК при навчанні читання англомовних газетних текстів;

-  створення системи вправ для формування СКК при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей;

-  проведення експериментальної перевірки ефективності запропонованої методики.

Об’єктом дослідження є  процес навчання учнів англомовних  газетних текстів.

Прeдметом дослідження є методика формування в учнів СКК при навчанні читання англомовних газетних текстів.

Методи дослідження:

•    синтез, порівняння, узагальнення та систематизація наукової літератури з дидактики, психології, психолінгвістики, мовознавства, методики навчання іноземних мов для підготовки наукового підґрунтя дослідження;
•    анкетування учнів старшої школи, спостереження, бесіди, тестування для забезпечення практичним матеріалом теоретичних тверджень;

- експеримент з метою перевірки ефективноcті запропонованої моделі процесу формування соціокультурної компетенції старшокласників;

 математична обробка та аналіз отриманих результатів експерименту.

 Практичне значення виконаного дослідження полягає у відборі мовного та мовленнєвого матеріалу для формування СКК при навчанні читання англомовних газетних статей , розробці комплексів вправ до цих тем, створенні відповідних методичних рекомендацій.

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми; формулюються мета і завдання роботи, обєкт і предмет, методи й етапи дослідження; визначено теоретичне і практичне значення одержаних результатів і можливості їх впровадження у шкільну практику.

У першому розділі розкривається  структура соціокультурної компетенції; подається характеристика газет, розглядаються вимоги до використання газет у школі.

У другому розділі висвітлюється організація та проведення  експерименту з проблеми дослідження, розкривається мета, завдання та вихідні положення експериментально-дослідного навчання, аналізуються результати навчання, доводиться ефективність експериментальної роботи.

У заключній частині подаються загальні висновки за результатами дослідження.

У списку використаних джерел  наведено перелік наукових і навчально-методичних робіт.

Складовою частиною дослідницької роботи є додатки, які містять газетні статті, анкети, тестові завдання для експерименту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. Теоретичне обґрунтування формування лінгвометодичних особливостей  соціокультурної компетенції

1. Структура соціокультурної компетенції  та її компоненти

Починаючи з 90-х років минулого століття особливої актуальності набула проблема формування соціокультурної компетенції (СКК), дослідженням якої займались такі науковці, як Л.П. Рудакова, Е.М. Ряховська, І.Н. Іванова, І.Ю. Щербина, О.В. Бірюк, О.М. Соловйова, Є.А. Орловa, Т.В. Починок, Т.М. Галушка, І.М. Рахмана та ін. З точки зору дослідників, соціокультурна компетенція являє собою знання учнями "елементів національної культури, національно-культурної специфіки мовної поведінки носіїв відповідної мови і здатність користуватися такими елементами соціокультурного контексту: звичаї, правила, норми, країнознавчі знання носія мови" [15, c.13]. Також було детально досліджено складові соціокультурної компетенції, до яких належать країнознавча (Н. Брукс, М. Бірам, Л.П. Голованчук, В.В. Сафонова та ін.), лінгвокраїнознавча (Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров, О.Г. Оберемко, Г.Д. Томахін) і соціолінгвістична компетенції (М. Адельман, Н.Ф. Бориско, Х.Б. Браун, Н.Б. Ішханян, Д. Левін). У змісті перелічених компетенцій відображено такі компоненти міжкультурного спілкування, як змістовний - країнознавча, культурознавча та міжкультурна інформація (країнознавча компетенція), мовний - лексика з національно-культурною семантикою, мовленнєвий етикет, техніко-комунікативні кліше (лінгвокраїнознавча компетенція), комунікативний - норми, сценарії, ритуали спілкування, техніка міжкультурного спілкування (соціолінгвістична компетенція).

Формування соціокультурної компетенції буде успішним при систематичному виконанні вправ, які передбачають розвиток таких умінь як:

•            проводити паралелі між двома культурами;
•            вибирати соціокультурні явища згідно завдання вчителя;
•            оцінювати соціокультурні події та відмінності;
•            висловлювати власну думку;
•            формувати асоціативні уміння та естетичні почуття;
•            висловлювати своє відношення до історичних подій іншомовної культури;
•            формувати позитивне відношення до культури мови, що вивчається;
•            інтерпретувати соціокультурну інформацію для формування вмінь критичного мислення;
•            коментувати іншомовний матеріал соціокультурного змісту;
•            вирішувати соціокультурні завдання в умовних комунікативних ситуаціях.

 

У сучасних педагогічних дослідженнях соціокультурна компетентність розглядається як:

•                             готовність особистості до соціокультурнoї діяльності (Т.А. Жукова);
•                             знаннєва обґрунтованість поведінкових актів (С.Е. Чехова);
•                             володіння учнями особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування (Оберемко О.Г.)
•                             поведінкова, етикетна, знання соціокультурного контексту; лінгвістичні маркери соціальних стосунків; правила ввічливості; вирази народної мудрості, діалект, акцент (Маслак Л.П.).

Соціокультурна компетенція передбачає “знайомство тих, хто навчається, з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю користуватися елементами соціокультурного контексту, релевантними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови. Ці елементи - звичаї, правила, норми, соціальні умовності, ритуали, соціальні стереотипи, країнознавчі знання та ін.” - підкреслює Є. Азимов [1, с.298].

Соціокультурна компетенція, як зазначає П. Сисоєв, дозволяє тим хто нею говорить почувати себе практично на рівні з носіями мови (відносно культури), що є кроком до адекватного володіння іноземною мовою (тобто здатністю оперувати вивченою мовою у повсякденних ситуаціях на рівні, максимально наближеному до рівня носіїв мови) [33

Сучасна концепція іншомовної освіти будується на інтегрованому навчанні мови та культури країн, мова яких вивчається та на використанні при цьому національного компонента, який базується на знаннях про рідну країну та країну, мова якої вивчається, її культуру, історію, традицій, звичаї тощо, тобто на діалозі рідної та іноземної культури. Головна мета такої освіти − навчання мови через культуру.

Знайомство з культурою країни, мова якої вивчається, було одним з головних завдань ще за часів античності. Викладання класичних мов, як трактування релігійних текстів, не мислилось без культурознавчого коментування. У викладанні живих мов з кінця XIV століття на перше місце поряд з усним мовленням висувається ознайомлення з реаліями країни, мова якої вивчається. У нашій країні різні відомості про державу, мова якої викладається, називають країнознавством, у Німеччині- культурознавством (kulturkunde), в Американських навчальних закладах існують курси мови та території (language and area), у Французькій методичній школі існує поняття "мова та цивілізація" (langue et civilisation). Англійськими колегами використовується теорія linguacultural studies − "лінгвокультурні дослідження". Вивчення мови та культури знайшли відображення в роботах зарубіжних вчених: Ш. Швейцера, Є.Сімано, О.Есперсена, у представників аудіо-лінгвального та аудіо-візуального методів.

Теоретичним підґрунтям лінгвокраїнознавства можна вважати відомі слова Вільгельма фон Гумбольдта про те, що «різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання і на почуття насправді є різним світобаченням». Говорячи про навчання іноземній мові, Гумбольдт вважав, що її адекватне засвоєння передбачає отримання нової точки зору, позиції у світосприйнятті, а не підхід до неї з іншої позиції, хай і рідної мови. «Мова окреслює навколо народу, якому вона належить, коло, за межі якого можна вийти, лише вивчив На формування соціокультурної компетенції впливає низка чинників загальний розвиток, навчання, спілкування, взаємовідношення культури та мови, взаєморозуміння, культура спілкування, соціальне середо­вище, історія, культурна спадщина, пам’ятки архітектури, світогляд, самооцінка, спрямованість. Більшою мі­рою ці чинники повинні спонукати учнів, які навчаються в масових школах, де вони менше володіють знання­ми про культуру країни, мову якої вивчають. Оскільки нашою метою є оволодіння національною культурою, це передбачає не тільки засвоєння культурологічних знань (фактів культури), але і формування здатності і готов­ності розуміти ментальність носіїв мови, яка вивчається, а також особливості поведінки народу цієї країни. Мо­вa має вивчатися як елемент культури, який дозволяє, застосовувавши досвід поколінь, здійснювати вплив на формування національної культурної ситуації[22,15].

Розглянемо соціокультурну компетенцію детальніше.

Соціокультурна компетенція охоплює такі два види компетенцій, як країнознавча та лінгвокраїнознавча, тобто учні мають одержати певні країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання. Країнознавчі знання — це знання з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни. Лінгвокраїнознавчі знання — знання особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.

 

 

Відповідно до нової програми з іноземної мови для загальноосвітніх закладів України головною метою навчання іноземних мов є формування комунікативної компетенції учнів. Соціокультурна ж компетенція є одним з компонентів комунікативної компетенції і складає сукупність фонових і країнознавчих знань, моделей мовленнєвої та немовленнєвої комунікативної поведінки, володіння певним соціокультурним мінімумом, а також вмінням і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування в діалозі культур.

Соціокультурна компетенція – це “знання правил і соціальних норм поведінки носіїв мови, традицій, історії, культури та соціальної системи країни, мова якої вивчається” [21,c.328].

Схематично ії можна представити таким чином (додаток 1)

Соціокультурна компетенція є складoвою комунікативної компетенції, що складається з таких компетенцій: лінгвістичної (соціолінгвістичної), соціокультурної (країнознавчої, лінгвокраїнознавчої), стратегічної та дискурсивної, соціальної.

Отже, завдання нашого дослідження вимагало розгляду кожного компонента соціокультурної компетенції.

Країнознавча компетенція - сукупність знань про країну, мова якої вивчається, а також здатність використовувати національно-культурний компонент мови з метою спілкування, - зазначає М. Нефедова [20, с.320].

Помітне розходження культур у носіїв різних мов в основному визначається різними матеріальними й духовними умовами існування відповідних народів і країн, особливостями їх історії, культури, суспільно-політичного устрою, політичної системи тощо. Таким чином, загальновизнаним став висновок про необхідність глибоко знати специфіку країни, мова якої вивчається, а тим самим і про необхідність оволодіння країнознавчою компетенцією як однією з головних у навчанні іноземним мовам.

 Лінгвокраїнознавча компетенція. Аспект методики викладання ІМ, в якому досліджуються проблеми ознайомлення учнів з новою для них культурою, називається лінгвокультурознавство.

Лінгвокультурознавство має власний матеріал дослідження, на думку Г. Томахіна ця дисципліна є лінгвістичною, тому що предметом її є факти мови, які відбивають особливості національної культури, що вивчаються за допомогою мови.

Для формування лінгвокраїнознавчої компетенції потрібне не знання країнознавства як комплексу наукових дисциплін, а так звані фонові знання (background knowledge), тобто знання про країну та її культуру, відомі усім жителям даної країни (на відміну від загальнолюдських або регіональних).

Володіння фоновими знаннями мов би включає іноземця до іншомовної громади, дає йому "культурну письменність" (cultural literacy), і навпаки - відсутність культурної письменності робить його чужаком (outsider), який не може зрозуміти те, на що носії мови лише натякають в усному та писемному спілкуванні, - вказує Е. Hirsh [36,с.619].

Лінгвокраїнознавча компетенція містить у собі знання основних особливостей соціокультурного розвитку країни мова якої вивчається на даному етапі, уміння порівнювати їх з аналогічними явищами рідної культури і здійснювати свою мовну поведінку відповідно до них.

Соціолінгвістична компетенція - здатність використовувати правила делікатного та розмовного мовлення в спілкуванні.

В. Соколова стверджує, що у навчанні англійській мові потрібно приділити більшу увагу соціолінгвістичній компетенції, тобто розвивати здібності вивчаючих використовувати й перетворювати мовні форми відповідно до ситуації спілкування, володіти ситуативними варіантами володіння мовою.

Формування соціолінгвістичної компетенції припускає створення вмінь використовувати і дотримувати:

- маркери соціальних відносин, наприклад, студентський або так званий молодіжний сленг: No kidding - Серйозно. Правда. I bet so - Я впевнений. You blue it - Ти все зіпсував. I'm happening - Я щасливий. I flunk the exam - Я провалив іспит. Whatever - Однаково. I am positive - Я впевнений.

- правила ввічливості - на питання How are you? ніхто не очікує від вас почути про ваш головний біль, про проблеми в сім'ї та ін., тільки Good. Fine. Те ж саме з How is it going? What's going on? - Not much. Same old, same old.

- регістри спілкування: нейтральний - Shall we begin?, неофіційний - What aboutmaking a start?, розмовний (Colloquial) - OK. Let's get going [22, с.96].

Соціолінгвістична компетенція, як підкреслює В. Соколова, є найважливішим компонентом соціокультурної компетенції, необхідної для придбання професійної компетентності в цілому.

В сучасній методиці існують різні підходи до визначення змісту і структури СКК, хоча вони відрізняються один від одного не кардинально.

Формування СКК передбачає соціокультурну адаптацію, інтеграцію особистості в іншомовну культуру [9, с. 54].

При навчанні ІМ, учнів треба знайомити з мовними одиницями, що найбільш яскраво відображають національні особливості культури народу - носіїв мови й середовища їх існування.

Соціокультурна компетенція у навчання ІМ, на базі якої формуються знання про реалії, звичаї, традиції країни, мова якої вивчається; знання й навички комунікативної поведінки в актах мовної комунікації; навички й уміння вербальної і невербальної поведінки, входить у зміст національної культури.

Як зазначає Е. Пасов, соціокультурна компетенція змісту навчання ІМ має величезний потенціал у плані включення учнів у діалог культур, знайомства з досягненнями національної культури у розвитку загальнолюдської культури .

Інформація про культуру, мова якої вивчається, підкреслює І. Бім, є у змісті навчання у більшості провідних методистів й Імпліцитно є присутньою у таких компонентах як екстралінгвістичний і методичний [6, с.18].

Найбільше широко лінгвокультурознавчий матеріал представлений у Р. Миньяр-Белоручева, що включає в знання лексичний фон, національну культуру і національні реалії.

Основоположники лінгвокультурознавства Е. Верещагін і В. Костомаров стверджують, що всі рівні мови є культуроносні, тобто мають країнознавчий план.

Г.Томахін, називає фоновими знаннями (background knowledge) і ділить їх на знання про предмети і явища національної культури - реалії й знання про загальноприйняті в країні норми поведінки [4,с.86].

На думку Г. Томахіна, викладання культури ІМ має за мету передачу учням, мінімум фонових знань, якими володіє носій мови, що в якомусь ступені нагадує акультурацію .

Акультурація, за Е.Верещагіним, процес засвоєння особистістю, що виросла в умовах культури А, елементів культури Б. Однак засвоєння знань про культуру іншого народу у лінгвокраїнознавстві принципово відрізняється від акультурації.

Такі знання, що відносяться насамперед до географії, історії, громадського життя, мистецтва, культури, звичаїв і традиціям країни мова якої вивчається, можуть пропонуватися у вигляді коментарю на українській або англійській мовах.

Наприклад:

Mother's Day - День матері, Humpty-Dumpty - Шовтай-бовтай, коротун, людина-яйце, герой дитячих коміксів.

Зміст СКК може бути представлений у вигляді чотирьох складників:

а) соціокультурні знання (відомості про країну, мова якого вивчається; духовні цінності та культурні традиції; особливості національного менталітету);

б) досвід спілкування (вибір потрібного стилю спілкування, правильне трактування  явищ іншомовної культури);

в) особистісне ставлення до фактів іншомовної культури (в тому числі здатність вирішувати соціокультурні конфлікти в спілкуванні);

г) володіння способами використання мови (правильне використання соціально маркованих мовних одиниць в різних сферах міжкультурного спілкування, сприйнятливість до подібності і розбіжностей між соціокультурними явищами рідної культури та іншомовної) [3, с. 157].

Отже, розглядаючи сутність  компонентів СКК, слідом за Л.І. Бобильовою, можна виділити наступні знання, навички та вміння. По-перше, володіння соціокультурним планом функціонування мови, яка вивчається, передбачає наявність знань про відношення еквівалентності та без еквівалентності між одиницями рідної та іноземної мови; про носіїв та джерела етнічної, національно-культурної та соціальної інформації в мові; про лінгвокраїнознавчі та соціолінгвістичні напрямки в лексиці; про соціокультурні стереотипи мовної поведінки; ступінь сумісності такої поведінки рідною та іноземною мовами. По-друге, СКК являє собою навички впізнавання країнознавчо-маркованих мовних одиниць; "розподіл” соціокультурного змісту мовних реалій рідною та іноземною мовами; перекладу країнознавчо-маркованих мовних одиниць з рідної мови на іноземну та навпаки. По-третє, СКК передбачає вміння соціокультурного аналізу функціональних типів автентичного тексту, характерних для повсякденно-побутової, ділової, наукової, професійної сфер спілкування; вибору прийнятного в соціокультурному плані стилю мовленнєвої поведінки в умовах міжкультурної комунікації.

Об’єктами контролю при формуванні СКК у читанні англомовних газетних статей виступають знання, навички та вміння структурно-орієнтовного та лінгвокраїнознавчого компонентів згаданої компетентності.

Так, до структурно-орієнтовного компонента СКК входять:

1) структурно-функціональні знання про композиційну структуру тексту англомовної газетно-журнальної статті та комунікативні функції її структурних компонентів;

2) структурно-орієнтовні навички (виділяти структурні частини статті та визначати їхні комунікативні функції);

3) структурно-орієнтовні вміння (орієнтуватися в структурно-смисловій організації тексту статті; "читати" графічну й образну соціокультурну інформацію; прогнозувати соціокультурний зміст статті за її структурною/ими частиною/ами) [14, с. 24].

Лінгвокраїнознавчий компонент СКК включає:

1) соціокультурні лінгвістичні й екстралінгвістичні знання;

2) лінгвокраїнознавчі навички (розпізнавати в тексті та адекватно розуміти національно марковані мовні одиниці);

3) лінгвокраїнознавчі вміння пізнавального характеру (розуміти соціокультурні факти та соціальну оцінку фактів);

4) лінгвокраїнознавчі вміння інтерпретаційного характеру (створювати соціокультурний портрет англомовних народів і країн; порівнювати англомовну культуру з рідною культурою) [3, с. 61-62].

 Для перевірки рівня сформованості структурно-орієнтовних умінь СКК прийнятними вважаємо завдання на множинне зіставлення заголовків / ключових речень / ілюстративного матеріалу із текстами або частинами тексту та заповнення пропусків у тексті за допомогою абзаців / структурних частин тексту, які були вилучені з тексту і подані після нього у змішаному порядку.

При оцінюванні рівня сформованості лінгвокраїнознавчого компонента СКК ми користуємося критеріями для оцінки набутих соціокультурних знань, сформованих лінгвокраїнознавчих навичок і вмінь. Так, для оцінювання соціокультурних знань ми пропонуємо критерій соціокультурної обізнаності. За цим критерієм оцінюється рівень знань учнів з певної теми соціокультурного характеру, якими вони оволоділи при читанні спеціально відібраних англомовних газетних статей.

Рівень сформованості лінгвокраїнознавчих умінь ми пропонуємо оцінювати за такими критеріями, як: ступінь повноти розуміння, ступінь глибини розуміння, змістовність характеристики соціокультурного портрету та ступінь узгодженості загальних / відмінних рис із реальністю. Критерій "ступінь повноти розуміння" передбачає оцінювання здатності студентів розуміти соціокультурну змістовно-фактуальну інформацію (соціокультурні факти), що містить текст статті.

 Формування соціокультурної компетенції має свої певні особливості на кожному ступені навчання у школі, які проявляються вже при відборі лінгвокраїнознавчого матеріалу. Добір матеріалу з різних галузей іншомовної культури здійснюється не лише за критерієм мовленнєвої посильності, але передусім з урахуванням соціокультурних інтересів дітей певного віку.    

     В старшій школі навчання спрямоване на опанування широких культурних тем (спосіб/стиль життя) та освітніх традицій. Учні поглиблюють знання про правила етикету (проживання у сім’і закордоном, запрошення у гості, норми поведінки у гостях), про можливості отримання освіти та працевлаштування, про етнічні та релігійні особливости країни. Учні вчаться застосовувати у мовленні формули вираження власної думки, згоди або некатегоричної незгоди, аргументації. Старшокласники опановують мовні засоби, за допомогою яких можна представляти свою країну і культуру на міжкультурному рівні, бути гідом, консультувати і допомагати закордонним гостям у ситуаціях повсякденного спілкування [24, с. 44].  

Соціокультурна компетенція дoзволяє людям, що володіють іноземною мовою, почувати себе в культурному плані практично на одному рівні з носіями мови майже на рівних через спільну картину світу. І саме це і є кроком до адекватного опанування іноземною мовою. Таким чином, можна зробити висновок, що зміст та організацію навчання соціокультурної  компетенції необхідно насичувати лінгвокраїнознавчим матеріалом; процес оволодіння іноземною мовою стає творчим процесом пізнання країни мови, що вивчається, якщо в змісті навчання в повному обсязі реалізується соціокультурний та соціолінгвістичний компоненти оволодіння іншомовним матеріалом; соціокультурний та соціолінгвістичний компоненти розкривають величезний потенціал в досягненні якісних результатів в оволодінні іншомовним мовленням, в реалізації стратегічної мети навчання іноземних мов, як розвитку здатності учнів до міжкультурної комунікації.

 

Таким чином, можна зробити висновок, що зміст та організацію навчання соціокультурної  компетенції необхідно насичувати лінгвокраїнознавчим матеріалом; процес оволодіння іноземною мовою стає творчим процесом пізнання країни мови, що вивчається, якщо в змісті навчання в повному обсязі реалізується соціокультурний та соціолінгвістичний компоненти оволoдіння іншомовним матеріалом; соціокультурний та соціолінгвістичний компоненти розкривають величезний потенціал в досягненні якісних результатів в оволодінні іншомовним мовленням, в реалізації стратегічної мети навчання іноземних мов, як розвитку здатності учнів до міжкультурної комyнікації.

1.2.Особливості газетного стилю

Публіцистичний стиль мови являє собою функціональний різновид літературної мови і широко застосовується в різних сферах суспільного життя: в газетах і журналах, на телебаченні і радіо, у публічних політичних виступах, в діяльності партій та громадських об'єднань. 

У різних підручниках зі стилістики публіцистичний стиль іменувався також газетно-публіцистичним, газетним стилем, суспільно-політичним стилем. Назва "публіцистичний стиль"є більш точним, оскільки інші варіанти назви більш вузько визначають сферу його функціонування. Назва "газетний стиль" пояснюється історією становлення даного стилю: його мовні особливості оформилися саме в періодичних друкованих виданнях і перш за все в газетах.

Публіцистичний стиль покликаний інформувати та переконувати, формувати настрої в суспільстві та впливати на свідомість населення.

Проблему перекладу газетних матеріалів досліджували різні вчені-лінгвісти. Так, наприклад, особливості мови газет вивчали І.В. Арнольд, В.І. Коньков, М.А. Гвенцадзе та інші. Лексичні особливості перекладу газетних текстів досліджували І.С. Алєксєєва, А.С. Мікоян, В.Л. Наєр та інші. Стилістичний аспект перекладу газетних матеріалів розглядали у своїх наукових працях Н.О. Павленко, В.А. Чабаненко, Ч. Цзе та інші. Значна увага, що приділяється цій проблемі у науковій літературі, свідчить про те, що дана тема є досить актуальною і потребує подальшого вивчення фахівцями.

Особливості газетного стилю мoжна розподілити на дві групи: мовні та екстралінгвістичні. Виділення екстралінгвістичних факторів у окрему групу є необхідним через те, що характерною ознакою газетного стилю є його спрямованість на вплив, тобто не тільки точно, доступно i яскраво інформувати читача, але й викликати у нього певне ставлення до подій, спонукати до діяльності, до потреби зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. До основних екстралінгвістичних факторів ми  відносимо не лише форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також особливості аудиторії та невербальні комунікативні засоби [4, c.86].

До мовних особливостей  газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей .

 Граматика англійських газетних текстів має такі особливості, як певна своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму, а також широке використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка газетного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено-особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі  для перекладача.

Назви та імена досить часто використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Часто ці скорочення можуть бути невідомими широкому колу читачів і їх значення тут же розшифровуються. Але існує багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Велика кількість таких скорочень - це характерна риса газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови.

   Сюди належать:

·  назви партій, різних організацій та посад:ILM = Industrial Light & Magic (кінокомпанія, що створює цифрові та звукові ефекти);

·   прізвища відомих політичних діячів культури: RLS = Robert Louis Stevenson;

·  географічні назви: NJ. = New Jersey; SF = San Francisco.

При читанні газет читач може зустрітися з скороченнями, які він не знайде в словниках і довідниках, щo є наслідком появи нових понять, що виникають у зв'язку з швидкоплинністю політичних подій, розвитком науки і техніки. З'являються нові політичні партії, організації, навіть країни i, на жаль, нові види і системи сучасної зброї. Їх довгі назви стають настільки загальновiдомими, що допускають скорочення [3, с.248].

Абревіатура, тобто скорочення слів до однієї літери, здебільшого вимовляється по буквах: НО - Home Office. EU refuses Iran's nuclear tour offer-The European Union [12, 08.01.11], The Financial Services Authority (FSA),

У процесі вивчення англійської мови  учні зустрічають слова-  неологізми, які вже використовуються на сторіах газет та професійної літератури, але ще не ввійшл у словники. Наприклад: слова glocalization = global + local (глокалізація; від злиття двох слів глобальний та локальний), stagflation = stagnation + inflation(стагфляція; від злиття слів стагнація та інфляція), comptroller= computer control (комп’ютерний контроль), Spanglish =Spanish + English (той, хто розмовляє іспанською та англійською мовами), calcuholic = calculator + holic (людина,що в розрахунках не може обійтись без калькулятора),shopaholic (той, хто дуже любить ходити по магазинах).

Для учнів такі приклади цікаві ще й тим, що вони самі можуть здогадатись про їх значення; для вчителя це можливість звернути увагу  учня,будову мови, її гнучкість, функціональність та стислість. У педагогічному значенні така робота зі словом дуже важлива для утримання інтересу учнів до вивчення іноземної мови.

Характерною особливістю газетної та журнальної лексики  ввається велика кількість суспільно-політичних термінів (apartheid, by-election, per capita production), медичної термінології:"Star Fever" (The Day, 10.03.2004), термінів військової справи: "Dean's devices open new era in battle for votes" (Advertising Age, 19.01.2004), "Software Pact" (The Times,17.07.1997), політичних термінів: "Vote With Your Head, Not Heart " (The Day, 17.02 2004), термінів сфери мистецтва та літератури:"Trojan Horse of Architecture" (The Day, 02.03.2004), "Earth -Bound Comedians" (The Times, 26.07.97), спортивних термінів: "Names Win 561m award for losses" (The Times, 7.04.2006), імен та назв, неологізмів. [9, c.-2]

Таким чином, для ефективного використання газетного тексту в навчанні вчителю необхідний правильний підхід до подачі матеріалу, так як газетні статті володіють певною специфікою та  існують труднощі у розумінні газетного тексту. Тому, необхідний підготовчий   етап для роз'яснення всіх цих особливостей, і тільки після цього можлива ефективна робота з газетним текстом.

 1.4. Мета та зміст читання англомовних газетних текстів

Сучасний етап вивчення іноземних мов вимагає від учителя високого рівня підготовки: лише ґрунтовні знання не можуть бути основою для успішного навчання. Використання новітніх методів у поєднанні зі знанням дозволяє не лише покращити результат, але й сформувати стійкий пізнавальний інтерес до предмета. Оскільки соціокультурна компетенція поділяється на країнознавчу та лінгвокраїнознавчу, учні, по-перше, мають здобути відповідні країнознавчі знання з історії, географії та культури країн, мову яких вивчають у школі, по-друге, оволодіти особливостями вербальної та невербальної поведінки носіїв мови у тій чи іншій ситуації спілкування. Саме формуванню такої компетенції має сприяти автентичний текст, який, як зазначено в Рекомендаціях Ради Європи [2,c.63], є центром будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішньою предметною з'єднувальною ланкою між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає, спілкуються вони безпосередньо чи на відстані.

Згідно з вимогами чинної програми, учні загальноосвітньої школи мають розуміти нескладні автентичні тексти, що стосуються приватної, публічної, професійної та освітньої сфер спілкування, а також бути знайомими зі змістом соціокультурної інформації про країну, мову якої вивчають.

Тексти для читання та подальшого їх опрацювання мають добиратися таким чином, щоб за своїм змістом вони відтворювали реальні соціальні стосунки, містили доречні правила ввічливості та поведінки, включали основні відомості про культури народів, мoва яких вивчається, про їх повсякденне життя, міжособистісні відносини національну самобутність, історію та мистецтво соціальні відмінності того чи іншого народу.

Більшості сучасним чинним підручникам бракує саме автентичних текстів, які формують належну соціокультурну компетенцію учнів. Такі підручники містять невеликий процент автентичних текстів, що містять соціокультурну тематику, національні реалії, формули етикету, правила пристойної поведінки в іншомовному середовищі тощо.

Невідповідність таких текстів потребам шкільної програми [24,c.44] вимагає від учителя іноземнoї мови творчого підходу до шляхів формування належної соціокультурної компетенції учнів, самостійного пошуку автентичних текстів, які містять вербальні аспекти комунікації, малюнки та ілюстрації, аби надати навчально-виховному процeсу соціокультурного змісту та сприяти особистісному розвитку учня в контексті полілогу культур.

Плануючи урок та сприяючи формуванню соціокультурної свідомості учнів як необхідної складової комунікативної компетенції, вчитель має забезпечити урок інформативними автентичними текстами у вигляді  газетних статей, сучасної прози та поезій, аудіотекстів, , щоб кожен учень міг використати їх цілеспрямовано, аналізуючи соціокультурні проблемні ситуації через створення соціальних портретів та проектів, через спілкування та обговорення їх на уроці.

Так під час дебатів, які опираються на автентичний текст 'Volunteers Wanted' (додаток 2), учні дискутують та обмінюються набутим досвідом щодо проблем, які стосуються соціокультурної сфери спілкування, одночасно навчаючись працювати в так званому відкритому інтерактивному просторі, проявляючи волю та бажання зіставити власну точку зору та реальні культурні цінності.

Після читання такого та подібних текстів учитель створює ряд комунікативних ситуацій, які дають можливість кожному учневі спілкуватися, усвідомлюючи соціокультурні відмінності та виконуючи роль культурного посередника між власною та іноземною культурою.

Ефективними можуть бути такі ситуації для спілкування:

•             Is Volunteering good for young people who have just left school? Are you going to volunteer after school?
•             Imagine that you have a chance to work after school. Which job would you choose?
•             Create a project 'Volunteers are happy to help others' and present it to your classmates.
•             Working in small groups come to the conclusions what the best way to earn money is?
•             Prove, that schoolchildren in this country can have part-time jobs to earn extra money.

Таким чином, спираючись газетну статтю, учні не тільки знайомляться з цінностями культур інших народів, але і вчаться розуміти культуру власного народу, бути толерантними до інших культур, манер поведінки, звичаїв та традицій, формуючи власне бачення світу та своє місце в ньому.

Читання англійської газети розширює загальноосвітні цілі: кругозір учнів, вони звикають протиставляти та оцінювати факти й події, що відбуваються за кордоном та у нас в країні, знайомляться із країною досліджуваної мови.
Працюючи із пресою, учитель ставить і чисто практичні цілі: читаючи газету англійською мовою, учень вчиться витягати інформацію з англійського оригінального тексту, тобто навчається навичці, безперекладного розуміння. Читання газети сприяє закрiпленню й розширенню словника учнів й оволодінню граматичними структурами англійської мови, тобто є ефективним засобом для придбання й закріплення мовних навичок й умінь.
Учні охоче читають газету, цінують її за aктуальну інформацію, щo  вона пропонує. У середній школі використовується, головним чином «Daily News» і певною мірою «Mornіng Star», «Daіly World», «Canadіan Trіbune». Ці газети містять цікаву інформацію, доступну для школярів старших класів. Закордонні англійські газети викликають незмінний інтерес учнів.
Матеріали преси — уривки з газет «Тhe Times», «Mornіng Star» й «Daіly World» — використовуються в підручниках англійської мови для 9-го й 10-го класів середньої школи, а також у навчальних посібниках для факультативних занять.
Газета, використовувана на уроці англійської мови, доповнює матеріал підручника новими повідомленнями й фактами, які цікаві як по змісту, так і за формою, тому що містять схеми й ілюстрації, фотографії й карти. Учні використовують згодом матеріали з газет для стендів і стінгазет, на конференціях та зустрічах [5,с. 143].

Приступаючи до роботи з газетою, з учнями можна провести бесіду про газети, що видаються в іншомовних країнах, показати окремі номери з них. Необхідно познайомити дітей із загальною структурою газет, з розміщенням публікованих в них матеріалів, перерахувати рубрики, наявні в газетах, з якими їм належить працювати. Їх слід навчити переглядати газети, при цьому звернути увагу на заголовки статей і набрані виділеним шрифтом блоки тексту, щоб отримати загальне уявлення від номера. Спочатку рекомендується знайомити школярів з матеріалами, близькими їм за своєю тематикою, що розповідають про життя школи, навчання, побут та відпочинок молоді, про спорт і події культурного життя.

На початковій стадії роботи з газетою вчитель сам визначає статті, які підходять учням  для прочитання  і  їх обговорення. Такі статті повинні бути:

а) не надто великими за обсягом: 18-20 рядків газетного стовпчика;

б) доступними для розуміння за лексичним складом і тематиці;

в) цікавими за змістом;

г) актуальними з тематики, насиченими суспільно-політичної  чи  науковою інформацією;

д) мати виховне значення.

Як правило, у кожній газеті є ряд рубрик: місцеві та міжнародні новини, спорт, бізнес, мистецтво, дозвілля та подорожжі, коментарі, реклама.

Учитель може використовувати матеріали з будь-якої рубрики для роботи на уроці. Надзвичайно цікавою  є робота з рекламними матеріалам.  Працюючи з рекламними матеріалами, учитель не лише формує мовну та мовленнєву складову іншомовної компетенції, але й створює невимушену атмосферу класі. Як правило, рекламні девізи лаконічні та жартівливі, що дозволяє знайомити учнів з особливостями гумору англомовних країн і містять ілюстративний матеріал, за допомогою якого учні можуть розвивати монологічне мовлення.(додаток 3).

Проте робота з рекламoю – не єдине, що вчитель може використовувати на уроці. Рубрики, на які поділена кожна газета, дозволяють доповнити автентичними матеріалами будь-якої теми й урізноманітнити матеріал. Автори статей розкривають найактуальніші проблеми сьогодення та висловлюють свої думки, з якими учні погоджуються чи запeречують їх, вивчаючи нові граматичні структури та лексичні одиниці.

Газетні публікації містять не тільки велику кількість лексичних одиниць по заданій тематиці, а й певні кліше, стійкі лексичні поєднання, точно виражають досить складні концепції. Вони так само містять велику кількість фразеологічних та ідіоматичних виразів .

Таким чином, використовуючи газетні матеріали, вчитель може оновити свої доробки автентичними матеріалами та сформувати стійкий інтерес учнів до новизни.

Висновок  до розділу  І

У першому розділі досліджуються тeоретичні засади формування у старшокласників  СКК при навчанні читання англомовних газетних текстів. Визначається поняття цієї компетенції, її структура і зміст.

У межах нашого дослідження СКК розглядається як система соціокультурних знань, навичок і вмінь, яка забезпечує здатність учнів орієнтуватися в структурно-смисловій організації тексту англомовної газетної  статті, розпізнавати, адекватно розуміти та критично інтерпретувати експліцитну й імпліцитну соціокультурну інформацію, що він містить.

Структура досліджуваної компетенції включає два компоненти: структурно-орієнтовний і лінгвокраїнознавчий, кожен з яких має свою цільову домінанту. Зміст цих компонентів складають відповідні знання, навички та вміння.

У даній роботі ми  довели важливість формування соціокультурної компетенції у старшокласників у читанні англомовних газетних текстів, розглянули їх функції та роль в процесі навчання. Газетні статті є ефективним засобом засвоєння учнями того чи іншого мовного матеріалу.

Газета є частиною культури англомовних країн  і з її допомогою учні не тільки вдосконалюють мову, а й приходять до розуміння особливостей життя англомовних країн.

 Вчителю необхідно не лише відображати відповідний соціолінгвістичний матеріал, але й організовувати його опрацювання так, щоб формувати в учнів позитивне ставлення до іншомовної культури, навчити їх бачити спільне і різне у своїй і чужій культурах, поважати традиції, культуру, звичаї країн мов, що вивчаються, сприймати їх як рівноправно існуючі поняття поряд з їхньою рідною культурою. Формування таких соціолінгвістичних умінь учнів дозволить їм, без побоювання зазнати «культурного шоку», брати участи у дебатах, обговореннях соціолінгвістичних проблем, висловлювати свою думку у формі, прийнятній для носія іншомовної культури.

Формування соціокультурної компетенції є актуальним тому, що Україна зміцнює стосунки й зв’язки з європейськими й світовими державами, а для того, щоб наша країна сприймалася іншими націями як культурна високорозвинена держава, треба формувати в старшокласників знання про країни світу, уміння спілкуватися іноземними мовами й навички самостійної роботи, отже, проблема формування зазначеної компетенції є дуже важливою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Методика формування соціокультурної компетенції учнів старших класів на основі газетних текстів

2.1. Труднощі формування соціокультурної компетенції на основі читання англомовних газетних текстів.

Читання тексту повинна передувати робота по зняттю лексико -граматичних труднощів, які виникають при читанні оригінальних газетних текстів. Правильному розумінню тексту може перешкоджати не знання політичної обстановки, реалій країни, де відбулася подія.

Оскільки основною формою читання газетних текстів є читання просебе, то не мають рацію ті вчителі, які захоплюються читанням вголос. Однак читання вголос при роботі з газетою повністю виключити не можна. Наприклад, під час попередньої  роботи зі зняття труднощів навіть рекомендується прочитувати вголос і перекладати деякі пропозиції, а іноді й цілі абзаци, які представляються найбільш важкими для розуміння.

 Основна мета роботи з газетними текстами – навчити учнів читати про себе з безперекладним розумінням, тому що тільки такий вид читання дає можливість учням зосередитися на смисловий стороні тексту; навчити їх використовувати з тексту інформацію. 
Тому, особливо на початковому етапі, слід підбирати такі нескладні газетні статті, які б переконували учнів у тому, що можна зрозуміти текст без знання всіх слів, вдаючись до мовної здогадки, нефіксуючи уваги на відомих словах, тобто - без перекладу.

Не слід дробити текст на частини, тому що це руйнує його композиціюі не сприяє вилученню інформації [13,c.46] .

Однак коли текст надмірно великий, учитель може порекомендувати учням опустити окремі абзаци за умови, якщо це не порушує основний зміст.

Провівши попередню роботу, корисно запропонувати учням переглянути текст, щоб виявити індивідуальні труднощі в первинному сприйнятті змісту.

Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою різних вправ.

Закінчується робота над текстом його інтерпретацією. Це може бути пояснення причин і мотивів, суспільного значення події, вчинків людей, узагальнений висновок про прочитане, думка учня по газетному повідомленні. 
Виходячи з вищевикладеного вчитель використовує такі етапи роботи з газетними текстами.

До читання: 
1. Ознайомлення учнів із загальним змістом тексту і визначення мети роботи. 
2. Роз'яснення окремих слів, граматичних ідей, словосполучень для зняття труднощів лексичного та граматичного характеру.

Після читання (про себе): 
3. Виконання вправ, спрямованих на контроль розуміння прочитаного і більш повне осмислення змісту тексту. 
4. Виконання завдань творчого характеру на основі прочитаного тексту.

Зупинимося на окремих етапах докладніше, а потім проілюструємо їх на прикладах роботи з газетними жанрами і рубриками.

1. Перший етап проходить у вигляді бесіди. Учитель задає ряд попередніх питань, які націлюють на тематику тексту і полегшують наступне сприйняття його змісту.

2. Друге завдання вчителя - допомогти учням розібратися в тексті, зняти труднощі лексичного та граматичного характеру.

Зняття труднощів до читання тексту - доцільний методичний прийом,тому що інакше читання замітки в газеті може перетворитися на нуднее розшифрування. Але, з іншого боку, повна попередня обробка тексту знижує можливості розвитку мовної здогадки учнів на більш пізньому ступені навчання, коли учні засвоїли певну кількість специфічних для газети слів, словосполучень і структур.

3. Головним етапом для досягнення безпосереднього розуміння є вправи, спрямовані на більш повне осмислення змісту тексту. 
Навчаючи газетній лексиці, необхідно працювати з словосполученнями, а не з ізольованими словами.

Наприклад, слова supreme soviet, supreme court, power в поєднаннях greatpower, state power.

Якщо вчитель буде вести роботу з накопичення газетних типових фраз систематично, учні легко будуть дізнаватися їх у процесі читання газети. 
В якості необхідних можуть бути рекомендовані такі сполучення слів --champion of peace, peace-loving countries, foreign office, state secretary,foreign minister та багато інших.

Словосполучення можуть бути зрозумілі в тексті, але загальний зміст неясний. Для цього корисно варіювати тексти. Вчитель може складати їх сам на базі газетних статей, текст повинен зберігати основний зміст статті.

Після знайомства учнів з першого текстом другий такий варійованого текст буде сприйматися на рівні сенсу, без перекодування в знаки рідної мови. Ще легше сприйматимуться третій, четвертий і т. д. тексти. Для контролю розуміння варіантів учням можуть бути задані питання:

1. Що змінилося в тексті в порівнянні з попереднім?

2. Що залишилося незмінним?

3. Чи змінився сенс?

Покажемо це на прикладі тексту, взятого зі статті "Unit to fight this evil", присвяченої расової дискримінації.

Black Britons are being made the scapegoats for all our troubles today. 
The racists play upon the fears of working people.

They are genuine fears; fears which are aggravated by the state of oureconomy. It is no coincidence that Mosley made him impact in the solidworking - class area of East London.

Last of jobs, lack of houses, lack of decent schools, an overstrain of health service and social services system - it is all too easy to blame allthis on blacks living next door, instead of international speculators forselling sterling, or British industry for failing to invest sufficiently.

Speculators, business tycoons and City whiz - kids do not on the whole,live in our inner city areas which, when it comes to the crunch, are thebreading ground of racial tensions.

На базі подібного тексту вчитель може складати такі варіанти:

1. The racists make black Britons quietly of all the troubles in the country. The troubles are really great lack of jobs, lack of houses, lack of schools, bad state of economy, bad health service and social services system. It is easy to blame the blacks living next door instead of blaming speculators and business tycoons.

2. The racists accuse the black people in Great Britain of all the evils of capitalist system, of all the fears. The are: lack of jobs, lack of houses, lack of decent school. The fears aggravated by the state of economy. It is easier to accuse the innocent people - the black people living in the neighborhood, than to find those who are quietly: international speculators, business tycoons, Coty Whiz – kids [34,c.6].

Учні зрозуміють, що сенс не змінився і що в кожномум з текстів мова йде про те, що у всіх негараздах в країні (в Англії) расисти звинувачують чорне населення, замість того, щоб шукати істинних винуватців:спекулянтів, біржовиків і т. д. Важливо, що кожний наступний текст буде сприйматися на рівні сенсу. Фінальним елементом ланцюга може бути сам газетний текст, що послужив відправною точкою для роботи.

Контроль розуміння здійснюється за допомогою вправ, наприклад, таких як:a) зробіть переказ - резюме;b) зробіть переказ - реферат;c) перекажіть текст близько до оригіналу в дещо скороченому вигляді;d) складіть план прочитаного тексту;e) складіть питання до тексту.

4. Крім вправ на більш глибоке осмислення прочитаного тексту,вчитель при роботі з газетою повинен використовувати завдання творчого характеру.

5. При роботі з газетою учням слід рекомендувати різні кліше,що допомагають оформити висловлювання. Це можуть бути запропоновані підстановки таблиці наступних найбільш уживаних кліше: is devoted to ... is dedicated to ... deals with ... describes ... opens with the description of ... gives the descriptions of ... contains the description of ... points out that ... is concerned with ... dwells of ... draws the reader's attention to ... comments on ... discusses the events ... reviewed the events ... stresses ...

The article

The editorial

The issue

 Отже, формування відповідного рівня соціокультурної компетенції у навчанні читання газетних текстів відбувається за наявності сприятливих дидактичних умов. Сприятливими дидактичними умовами вважаємо доцільним визначити: врахування вікових особливостей учнів; успішну соціалізацію та сприятливі соціальні умови; педагогічну майстерність вчителя; стимулювання учнів до вивчення мови; впровадження прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів; забезпечення учнів газетними матеріалами, що містять необхідну інформацію для комплексного формування соціокультурної компетенції; розвиток пізнавальної діяльності учня [26,c.12].

Таким, на нашу думку соціокультурний підхід до вивчення мов є необхідним в умовах сьогодення для успішного досягнення цілей у реальних життєвих ситуаціях.

Учителі середньої школи використовують газету іноземною мовою на навчальних і факультативних уроках. У школах з вивченням ряду предметів англійською мовою сітка годин дозволяє планувати окремі заняття, присвячені роботі з газетою.

Робота з газетою включає кілька етапів:

•    читання і переклад заголовків статей газети;
•    читання і переклад підписів, тексту під фотоматеріалами та політичними карикатурами;
•    короткий виклад змісту газетної статті російською або іноземною мовою, залежно від рівня підготовленості учнів;
•    короткий огляд ряду статей;
•    короткий огляд усього номера газети в цілому.

Робота над кожною темою будується таким чином:

•    введення суспільно-політичної лексики  з теми;
•    первинна активізація мовного матеріалу за допомогою вправ;
•    робота зі статтями за схемою: від первинного ознайомлення - до читання і говоріння;
•    розвиток мовленнєвих умінь: монологічного та діалогічного мовлення [26,с.17] У ході нашого дослідження формування соціокультурної компетенції учнів старших класів  на основі англійських газет  здійснювалось у процесі знайомства з узагальненими національними характеристиками представників різних культур, вивчення звичаїв, традицій, вірувань, цінностей, стилів життя, моральних пріоритетів та норм комунікативної поведінки народів англомовних країн.

 На початку вивчення дослідження учні опрацьовують тексти, що дають загальну характеристику англійців та американців як нації, зважаючи на

найбільш поширені риси національного характеру. Наведемо приклад  такої газетної статті та завдань до неї:

Almost every nation has a reputation of some kind. The French are supposed to be amorous, gay, fond of champagne; the Germans dull formal, efficient, fond of military uniforms and parades; Americans boastful energetic, gregarious and vulgar. The English are reputed to be cold, reserved, rather haughty people who

do not yell in the street, make love in public or change their governments as often as they change their underclothes. They are steady, easy-going, and fond of sport.

The English are a nation of stay-at-homes. There is no place like home, they say. The fire is the focus of the English home. What do other nations sit round? The answer is they don't. They go out to cafes or sit round the cocktail bar. For the English it is the open fire, the toasting fork and the ceremony of English tea. Even when central heating is installed it is kept so low in the English home that

Americans and Russians get chilblains (озноб), as the English get nervous headaches from stuffiness (задушливість) in theirs.

Apart from the conservatism on a grand scale, which the attitude to the monarchy typifies, England is full of small-scale and local conservatisms, some of them of a highly individual or particular character. Regiments in the army, municipal corporations, schools and societies have their own private traditions, which command strong loyalties. Such groups have customs of their own which they are very reluctant to change, and they like to think of their private customs as

differentiating them, as groups, from the rest of the world.

Speak on the differences of the English and the Ukrainians. Are there any differences between our two peoples in:

appearance – behaviour & manners

personality – skills & experience

beliefs & opinions – dreams & plans for the future

education – way of dressing

tastes – attitude towards other people

language & culture – in socializing & communication

Answer the questions:

1. What do such differences reflect?

2. Can such differences (if any) prevent people from mutual understanding?

3. What should be done to avoid misunderstanding among peoples?

4. What’s the role of governmental and non-governmental organizations in development of friendly relationships between countries with different state systems and economics?

5. We often speak about human values common for people of all nations and religions. What are these values? Why do we consider them to be equally important for everybody?[28,c.275]

Вивчаючи такі теми  як “Їжа”, “Одяг”, “Житло”,“Національні свята”, “Засоби масової інформації”, “Цінності та вірування”, “Транспорт”, “Подружнє життя та виховання дітей”, “Ставлення до роботи” англійців та американців, учні під керівництвом вчителя постійно звертаються до реалій власного життя в Україні, порівнюючи та зіставляючи риси національного характеру, систему пріоритетів, моральні засади, стилі поведінки в нашій країні, Великобританії та США. (Додаток 4 )

Для того, щоб виховати в особі учня постійного споживача інформації з англійських газет треба проводити систематичну й цілеспрямовану роботу з

урахуванням таких умов:

• актуальні матеріали ЗМІ повинні розглядатись у комплексі з іншими навчальними матеріалами, щоб забезпечити комплексність і циклічність у вивченні тієї чи іншої теми;

• до навчально-виховного процесу повинні залучатись матеріали з усіх доступних студентам учням ЗМІ ;

• у процесі навчання ІМ треба  рівень володіння мовою на кожному етапі її вивчення.

У нашому дослідженні ми виходили з того, що залучення до навчання іноземної мови газет підвищує мотивацію опанування соціокультурними знаннями,стимулює мовленнєву діяльність, спонукає студентів до розши-

рення власної іншомовної СКК та вивчення мови.

Структура уроку з використанням газет має бути адекватною його типу й відрізнятись від інших уроків  за методикою його проведення. Використання матеріалів газет  має носити системний характер і відповідати основним дидактичним та методичним принципам. Зміст роботи із ЗМІ на уроках з ІМ повинен сприяти формуванню й розвитку не тільки соціокультурної

компетенції, але й інших компетенцій (мовної, мовленнєвої,

загальнонавчальної) у комплексі [16, c.23]. Метою формування соціокультурної компетенції на основі читання газет  є порівняння норм комунікативної поведінки, правил етикету, прийнятих у різних спільнотах, рис національного характеру, менталітету, стилів життя, вірувань, уподобань, пріоритетів народів, мова яких вивчається, не для

того, щоб з’ясувати, чия культура чи менталітет краще. Наша мета – на прикладах показати учням, що, крім нашої рідної, існує багато інших культур, кожна з яких робить свій внесок у скарбницю світової культури, і всі вони мають рівні права на існування й розвиток. Засоби масової інформації, наближаючи нас до інших культур, допомагають позбавитись негативних стереотипів, упереджень, невиправданих підозр і в такий спосіб

сприяють усвідомленню несхожості, розбіжностей різних культур, які не повинні призводити до конфліктів. Нам належить жити, працювати й розвиватись у полікультурному просторі, і школярі мають бути готовими до цього.

Щодо видів роботи на уроках, то тут слід зауважити, що репродуктивні види (переказ змісту статті чи просто переклад) учням  не цікаві: вони віддають перевагу обговоренню, дискусії, рольовим іграм, презентаціям, проведенню пресконференцій  та іншим видам групової та інтерактивної діяльності (додаток 5). Робота з матеріалами ЗМІ створює умови для навчання учнів працювати в команді, що виявляється досить складно, коли школяр, який краще за інших знає мову, намагається відповідати “за всіх”, не даючи змоги слабкішим студентам озвучити свої думки, судження, спостереження і в такий спосіб покращити власну іншомовну компетенцію.

Наприклад, при вивченні тем “Конституція як основний закон держави” чи “Права людини” до уроків залучались головним чином саме матеріали періодичної преси, спеціально відібрані й структуровані вчителями: це допомагало зробити заняття цікавими, живими, корисними як з точки зору формування СКК [14,c.24].

 

Наведемо приклад роботи над темою “Жінка в сучасному суспільстві”. Цикл занять починався з опрацювання статті “The Trouble with Women” з журналу “English Express”[30,c.7] . Після її обговорення на наступному уроці учням запропонували статтю “10 помилок, які роблять жінки при працевлаштуванні” з українського видання “Комерсант”.

Зміст публікації викликав жваву дискусію: учні наводили приклади дискримінації жінок з інших ЗМІ, розповідали про свої сім’ї, аналізували рекламні оголошення щодо працевлаштування з місцевих газет .Для самостійної роботи вдома учні отримали публікацію з серії “Шлях до успіху” – “Margaret Thatcher: Per Aspera ad Astra.

 Домашнім завданням було написати творчу роботу на тему “Жінка в сучасному суспільстві»,учні приносили на заняття додаткові матеріали, знайдені ними в Інтернеті та вирізки з газет [25,c.9].

В рамках теми “Character and Personality” учні вивчають не тільки загальні (позитивні та негативні) риси характеру людини, а й працюють над газетними текстами, які відображають вірування та шкалу цінностей англійців: An Average Englishman, Home, A Friend in Need, чи американців: Freedom, Individualism, Idealizing what is Practical, Psychology of Abundance, Mobility, Equal Opportunities, Progress, American Dream. Ідіоми на зразок “a coach potato” (людина, яка мало рухається, марнує час на дивані перед телевізором) чи “a stuffed short (пихата нікчема)”, які наводяться у багатьох американських підручниках для характеристики негативних персонажів, також допомагають краще зрозуміти, що насправді американці цінують в людях [23,c.3]. Визначаючи пріоритети в житті англійців, учні роблять висновки, відповідаючи, наприклад, на питання: “Чому у британців так багато прислів’їв зі словом home?” (Home, sweet home; East or West, home is best; My home is my castle, There is no place like home etc.).

У ході роботи над темою “Holidays” учні знайомлять не тільки з офіційними державними святами країн, мова яких вивчається. Велику зацікавленість викликають у нашої молоді неформальні народні святкування: Hallowe’en, Bonfire Night, Thanksgiving day (додаток 6) .Учні за власною ініціативою виготовляють костюми, прикрашають приміщення традиційною атрибутикою. На нашу думку, це є підтвердженням та демонстрацією їхнього позитивного ставлення до культури народів, мову яких вони вивчають.

 

2.2. Комплекс вправ для формування соціокультурної компетенції учнів.

Розроблено комплекси вправ на матеріалі спеціально відібраних газетних статей до теми “Кіно”.

Система вправ складається з двох підсистем: вправи для формування структурно-орієнтовного компонента та лінгвокраїнознавчого компонента. Підсисистема вправ для формування структурно-орієнтовного компонента складається з  таких етапів: ознайомлювальний та орієнтований. Підсистема  вправ вправ для формування лінгвокраїнознавчого компонента складається з таких етапів: змістопізнавальний, інтерпретаційний, лінгвопізнавальний.

Представимо систему вправ для формування СКК при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей в табл. 1.

 

 

Таблиця 1

Система вправ для формування учнів соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних газетних статей

Етапи	Групи вправ	Типи вправ	Види вправ
Підсистема вправ для формування структурно-орієнтовного компонента
Ознайомлю-вальний	Вправи для формування та вдосконалення структурно-орієнтовних навичок	Некомунікативні, умовно-комунікативні; рецептивно-репродуктивні	Виділення структурних частин статті; визначення їхніх комунікативних функцій; аналіз композиційної структури статті
Орієнтовний	Вправи для формування та розвитку вмінь орієнтуватися в структурно-смисловій організації статті	Умовно-комунікативні, комунікативні; рецептивні, рецептивно-репродуктивні	Локалізування, ідентифікація, визначення, диференціація смислових компонентів тексту статті (теми та головної думки)

 

 

Продовження табл. 1

Орієнтовний	Вправи для формування та розвитку вмінь “читати” соціокультурну графічну й образну інформацію	Умовно-комунікативні, комунікативні; рецептивні, рецептивно-(ре)продуктивні	Співвіднесення змісту ілюстративного матеріалу з підписами, зі змістом тексту статті; диференціація, ідентифікація, коментування соціокультурної графічної / образної інформації тощо
	Вправи для формування та розвитку вмінь прогнозувати соціокультурний зміст статті	Умовно-комунікативні, комунікативні; рецептивно-(ре)продуктивні	Прогнозування наявності соціокультурної інформації, змісту соціокультурних фактів, соціальної оцінки статті за її структурними частинами
Підсистема вправ для формування лінгвокраїнознавчого компонента
Лінгвопізнавальний	Вправи для формування та вдосконалення лінгвокраїнознавчих навичок	Некомунікативні, умовно-комунікативні; рецептивні, рецептивно-репродуктивні	Впізнання, диференціація, класифікація національно маркованих мовних одиниць, співвіднесення їх з коментарями, виділення національно-специфічного компонента їхньої семантики, прогнозування соціокультурної лексики тексту тощо
Змістовнопізнавальний	Вправи для формування та розвитку вмінь розуміти соціокультурні факти	Умовно-комунікативні, комунікативні; рецептивні, рецептивно-(ре)продуктивні	Читання фрагментів і текстів з метою розуміння та оцінювання соціокультурних фактів і соціальної оцінки; відповіді на запитання; виділення лексичних і текстових маркерів соціальної оцінки
	Вправи для формування та розвитку вмінь розуміти соціальну оцінку фактів

 

 

 

 

 

Продовження табл. 1

Інтерпретаційний

Вправи для формування та розвитку вмінь створювати соціокультурний портрет англомовних народів і країн

Умовно-комунікативні, комунікативні; рецептивно-(ре)продуктивні

Читання фрагментів і текстів з метою співвіднесення, визначення, коментування характеристик соціокультурного портрету англомовних народів і країн та з метою порівняння вилученої соціокультурної інформації

 

 

 

Вправи для фоформування та ророзвитку вмінь попорівнювати анангломовну кукультуру з рідною

Наведемо приклади вправ для формування СКК при навчанні читання текстів газетно-журнальних статей на матеріалі теми “Кіно”.

Підсистема вправ для формування структурно-орієнтовного компонента соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей

Група вправ для формування та вдосконалення структурно-орієнтовних навичок

Приклад 1.

Мета вправи: навчити шкoлярів визначати структурні частини тексту англомовної газетнo-журнальної статті з опорою на пам’ятку.

Завдання: Look through the article. Divide it into six structural parts using the Memo given below. Put down number(s) of the paragraph(s) these parts consist of. (додаток 7).

MEMO

А newspaper / magazine article includes the following соmpulsory parts:

•                               Headline;
•                               Lead / Introduction (1 paragraph);
•                               Main Body (2 and more paragraphs);
•                               Conclusion (1–2 paragraphs);

and optional parts:

•                               Subheading(s) / subtitle(s);
•                               Photos, tables, charts, caricatures etc. with / without captions.

Приклад 2.

Мета вправи: вдосконалювати структурно-орієнтовні навички учнів.

Завдання: Your friend takes part in the University Journalism Contest. He / she is to write an article in English. Help him / her using the article taken from the English newspaper. Look it through and divide it into structural parts. Explain to your friend the author’s intentions realized in each structural part of the article.

Група вправ для формування та розвитку вмінь орієнтуватися в структурно-смисловій організації англомовної газетно-журнальної статті

Приклад 3.

Мета вправи: навчити учнів ідентифікувати предмет повідомлення статті з опорою на її структуру.

Завдання: You are responsible for editing the English Club Newspaper. You’ve decided to publish an article on a British film festival in its next issue. Look through the following article and explain to your colleagues whether you will choose it or not. To make the correct decision you should define its topic. Тake into consideration the structure of the article and the author’s intentions realized in its parts.

Приклад 4.

Мета вправи: розвивати вміння школярів орієнтуватися в структурно-смисловій організації англомовної газетно-журнальної статті.

Завдання: Your friend has asked you to give a summary of an English article. You are short of time but you can’t refuse her. Look though this article and make notes of its topic and its main idea.

Група вправ для формування та розвитку вмінь “читати” соціокультурну образну й графічну інформацію

Приклад 5.

Мета вправи: розвивати вміння учнів впізнавати образну соціокультурну інформацію.

Завдання: You’ve decided to have your article on Hollywood film stars published in the English Learner’s Digest. You want to supply your article with photos to attract the readers’ attention to it. Your friends have given you some photos from the English newspapers and magazines. Have a look at them and choose the photos which refer to the topic of your article. Ground your choice.

Група вправ для формування та розвитку вмінь прогнозувати соціокультурний зміст англомовної газетно-журнальної статті

Приклад 6.

Мета вправи: навчити школярів прогнозувати наявність соціокультурної інформації у тексті статті за її структурними частинами.

Завдання: You’d like to know more about the English-speaking peoples and their countries. Surfing the Internet you’ve come across a list of articles. There are only their headlines. You’ve chosen article seven, a lucky one. Read its headline. Define the topic of this article. Decide whether it may contain some information about the English-speaking countries. Say what country it may run about and what aspect of its life it may refer to. Share your point of view with your groupmates.

Підсистема впрaв для формування лінгвокраїнознавчого компонента соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей

Група вправ для фoрмування та вдосконалення лінгвокраїнознавчих навичок

Мета вправи: навчити учнів ідентифікувати слова-реалії.

Завдання: You’ve got a 14-year-old sister, a keen movie-goer. She is going to Great Britain. Read the dictionary article taken from Oxford Guide to British and American Culture. While reading it pay your attention to the British film certificates. Then read the sentences taken from the British newspapers and underline the categories that the films are granted. Explain to your sister which films she may see in British cinemas and which films she may not see (Додаток 8).

Приклад 8.

Мета вправи: навчити учнів виділяти національно-специфічні семантичні долі фонової лексики.

Завдання: You are working in the London travel agency. You are to prepare Guide to British Cinemas for Ukrainian Tourists. As you are a beginner your boss has given you the instructions how to do it. Read the extracts from the newspaper articles on this topic. Make list of the things that are characteristic of cinemas in the UK: kind of cinemas, ticket price, films on release, and norms of behaviour. Compare them with the Ukrainian reality and make notes of the facts which are not typical of cinemas in this country.

Група вправ для формування та розвитку вмінь розуміти соціокультурні факти

Приклад 9.

Мета вправи: навчити школярів виділяти соціокультурні факти на рівні абзацу.

Завдання: You are a Ukrainian film-maker. You are interested in ways of making films more lifelike. The extract taken from the American article may help you. Read it and underline the technical developments which were used by the Hollywood filmmaking industry to attract more audience. Define the time when they were popular. List the technical developments and the dates of their exploitation. Which one would you use to attract the Ukrainian audience?(Додаток 9)

Приклад 10.

Мета вправи: розвивати вміння учнів розуміти соціокультурні факти на рiвнi тексту.

Завдання: We can’t imagine cinema world without the Oscars. The article that appeared in the Independent newspaper shows the Oscars in the unexpected light. Read this article and explain its headline. What new facts have you learnt about the Oscars? Has the author of this article influenced your opinion on the Oscars awards ceremony? In what way?

2.5. Експерементальна  перевірка  методичного формування  соціокультурної      компетенції учнів.

В основу експериментального дoслідження рівня cформованості англомовної соціокультурної компетенції в старших  школярів покладено припущення, що ефективність процесу формування відповідних компонентів даної компетенції підвищиться завдяки використанню на уроках англійської мови газетних статтей.

Експериментом було охоплено 21 учень загальноосвітньої школи І-ІІІступеня № 1 м. Горохова, з них 11 – учнів контрольної  і 10 – експериментальної груп. За експериментальний і контрольний класи було обрано класи з приблизно однаковим рівнем успішності, дисципліни та загального розвитку школярів.

На  початковому етапі експерименту шляхoм тестування було з’ясовано рівень сформованості   соціокультурної компетенції учнів.

У ході дослідження практикувалось заповнення анкет для виявлення особистісного ставлення учнів до вивчення англійської мови,збагаченню знань учнів щодо стилів життя, норм поведінки, цінностей та життєвих пріоритетів населення англомовних країн.

Ціннісне ставлення учнів до соціокультурної інформації перевірялось за допомогою аналізу відповідей на питання анкети №1.

Анкета №1

1. Що б ви віднесли до реалій іншомовної культури? Для чого їх треба знати?

2. Чи усвідомлюєте ви розбіжності в манері комунікативної поведінки між англійцями, американцями та українцями?

3. Чи можуть такі розбіжності бути причиною непорозуміння? 

4. Що треба зробити, щоб уникнути непорозуміння між представниками різних культур?

5. Чи вважаєте ви, що у вас сформовані соціокультурні знання й комунікативні навички, необхідні для спільної  діяльності з іноземними партнерами? 

6. Чи відчуваєте ви власну готовність до професійного функціонування в іншомовному культурному соціумі?

7. Чи відчуваєте ви потребу в постійному розширенні власної іншомовної соціокультурної компетенції?

8. Як ви оцінюєте свій рівень знань щодо культури та манери комунікативної поведінки населення англомовних країн (низький, достатній, середній, високий)?

9. Як ви могли б розширювати свою соціокультурну компетенцію з іноземної мови?

10. Чи задоволені ви змістом соціокультурного компонента в процесі вивчення іноземної мови?

Аналіз результатів тестування дозволив зробити такі висновки: відповіді учнів експериментальних груп демонструють позитивну налаштованість на розширення власних соціокультурних знань, усвідомлення їхньої необхідності, в той час як у контрольних групах до реалій віднесено більше явища національної культури, ніж відмінності у соціальному житті, манері поведінки, етикеті; відсоток невизначеності щодо розширення власних соціокультурних знань складає в середньому 32% (у порівнянні з 5% в експериментальних групах).

Стійкість використання соціокультурних знань і навичок комунікативної поведінки у повсякденному, та професійному спілкуванні перевірялась під час проміжного контролю,який проводиться у формі письмового тестування,після опрацювання газетної статті.Разом із тестами для перевірки навичок читання, розуміння мови на слух та граматики використовували завдання на множинний вибір, складені для перевірки соціокультурних знань учнів. Наприклад:

Find the right variant (a, b, c, d) to complete the sentence:

1. The English are a nation of … .

a) open-hearted people;    b)  stay-at-homes;

c) people who prefer    d) people who spend time  bars & cafes.          in eating out;

2. The proverb “My home is my castle” is characteristic of … .

a) the English     b) Americans

c) the German     d) the French

3. In their rating of values Americans give the first place to … .

a) patriotism      b) mobility

c) freedom      d) individualism

4. In Great Britain people used to shake hands … .

a) every time they meet    b) at the first meeting only

c) every day willingly    d) never

5. People used to change their place of living very often during their lifetime in … 

a) Great Britain     b) Ukraine

c) the USA      d) Russia 

Перевіривши тест ми взнали, що правильних відповідей в експериментальних групах в 1,8 раза більше, ніж у контрольних групах.

Під час дослідження практикувалось також виконання тестів, після опрацюваня статті  для збагачення  знань учнів про звичаї і традиції англомовних країн  (Додаток 10).

Тести  використовувались  для визначення рівня усвідомлення учнями необхідності розширення соціокультурних знань та сформованості  практичних навичок комунікативної поведінки. Перевіривши тести, бачимо , що учні експериментальної  групи мають сформований стійкий інтерес до вивчення англійської мови та з цікавістю читають статтю і  відповіли правильно на 15 завдань із 17, а учні контрольної групи – 10, вони запам’ятали лише найголовнішу інформацію.

Правильність виконання завдань оцінювалась за спеціальною шкалою, де враховувався час, деталі поведінки, загальні культурологічні знання.  

В експериментальних групах результати поточного контролю  рівня сформованості СКК  на основі читання газетних статтей в учнів старших класів свідчать, що 83% з них свідомо й вільно використовують отримані знання в потрібних ситуаціях.

88% учнів продемонстрували здатність включатись у нові ситуації спілкування та функціонувати на новому мовленнєвому матеріалі, що свідчить про гнучкість сформованих навичок використання соціокультурних знань. У той же час в контрольній групі  72-76% учнів продемонстрували свідомість і гнучкість навичок використання соціокультурних знань. Стійкість отриманих на уроках з англійської мови соціокультурних знань складає 80%, тоді як автоматизованість навичок вживання соціокультурних термінів – лише 29%. Отримані в результаті проведеного контролю дані дають підстави для переосмислення підходів до навчання англійської мови та корекції плану занять для подальшого удосконалення навчально-виховного процесу.

Окрім поточного та підсумкового тестування, яке проводилося вчителями,  учням пропонується заповнити аркуш самоконтролю . Виходячи з того, що в нашому дослідженні учень розглядається як суб’єкт власної навчальної діяльності, самоконтроль виступає в ролі інструмента для перевірки здійснення самоосвіти і саморозвитку, досягнення певних цілей та прогресу у навчанні. Кожен учень може самостійно оцінити власні досягнення за допомогою такого аркуша самоперевірки.

Як показало наше дослідження, учні експериментальних груп із задоволення заповнюють такі аркуші, розцінюючи їх як свідчення власного прогресу в опануванні англійською мовою, інструмент для виявлення прогалин у знаннях та орієнтир для вдосконалення своєї іншомовної компетенції. В контрольних групах учні з недовірою ставляться до заповнення таких аркушів самоперевірки, не сприймаючи їх як інструмент самопізнання та самокорекції.

Аркуш самооцінювання  

Description of Achievement                                      Level Reached

 poor  fair                                                    good  excellent

I can read & understand texts concerning managerial styles in the UK, America & other countries                                                        

I’ve got to know more about the national differences in the USA & Europe                                           

I can better understand  British, American & other peoples’ priorities, values & beliefs                                                        

I can imagine & speak about everyday life of foreign people & their professional interests                                                        

I’ve got to know a lot of new things about doing business in different countries                                           

I’ve formed my own opinion concerning different holidays   

I know more about cinema& its role in the society                                 

I’m no longer afraid to communicate with English language native speakers

Під час проведення експерименту ми визначали рівень сформованості  учнями СКК - високий (10-12 балів), достатній (7-9 балів), середній (4-6 балів), низький (1-3 бали). Показники, за якими проводилося оцінювання відповідають структурним елементам СКК (країнознавчі знання лінгвокраїнознавчі знання і навички, які представлені нами в теоретичній частині дипломної роботи.

Аналізуючи результати проведених контрольних робіт та усні відповіді учнів ми спромоглися визначити рівень досягнень школярів.

Рівень досягнень учнів	I підгрупа експериментальна “Е” 10учнів	II підгрупа (контрольна “К”11 учнів)
ВИСОКИЙ	60 % (6 учні)	27 % (3 учні)
ДОСТАТНІЙ	30 % (3 учні)	36 % (4 учні)
СЕРЕДНІЙ	10 % (1 учні)	18 % (2 учні)
НИЗЬКИЙ	0 %	18 % (2 учні)

Наведені дані навчальних досягнень учнів експериментальної і контрольної груп переконливо свідчать, що використання газетних статтей, на яких відбувалося формування іншомовної соціокультурної компетенції, значною мірою впливають на підвищення ефективності засвоєння знань. Особливо помітним стали розбіжності в досягненнях високого рівня соціокультурної компетенції. Так, в експериментальній групі високого рівня досягли 60%, в контрольній групі на цей рівень вийшли лише 27 %. Достатнього рівня досягли 30 % учнів експериментальної групи і 36 % контрольної. На середній рівень вийшли 10 % учнів експериментальної групи і 18 % контрольної. У контрольній групі 18 % учнів мають низький рівень СКК, в той час як в експериментальній групі відсутні учні з таким рівнем сформованості соціокультурної компетенції.

 

Завдання дослідно-експериментальної роботи виконано: 

1. Надійність показників визначення рівня сформованості іншомовної СКК учнів було підтверджено в ході експериментального навчання англійської мови з урахуванням спеціальних інтересів учнів.

2. Початковий рівень сформованості іншомовної СКК  учнів старших класів було визначено за допомогою  анкетування та виконання тестового завдання на виявлення соціокультурних знань.

3. Перевірка змін рівня сформованості іншомовної СКК в учнів контрольних та експериментальних групах здійснювалась у процесі виконання  поточного, проміжного та підсумкового тестувань;

4. Ефективність процесу формування іншомовної СКК  в учнів старших класів з опорою на газетні статті перевірено у ході виявлення готовності школярів  до міжкультурного спілкування та  виконання творчих завдань з урахуванням соціокультурних розбіжностей.

 5. У ході експериментального етапу дослідження з’ясовано, що кожна з визначених нами педагогічних умов формування іншомовної СКК учнів у процесі навчання взаємопов’язана з іншими умовами.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ  ІІ

У другому розділі дипломної роботи розробляється методика формування у школярів старших класів  СКК при навчанні читання англомовних газетних статей: уточнюються критерії відбору текстового матеріалу, пропонується система вправ для формування досліджуваної компетенції та модель організації навчального процесу з використанням цієї системи вправ.

Для ефективного використання газетного тексту в навчанні вчителю необхідний правильний підхід до подачі матеріалу, так як газетні статті володіють певною специфікою та  існують труднощі у розумінні газетного тексту. Тому, необхідний підготовчий   етап для роз'яснення всіх цих особливостей, і тільки після цього можлива ефективна робота з газетним текстом.

Розроблена система вправ для формування у старшокласників СКК складається з двох підсистем відповідно до визначених компонентів указаної компетенції, а саме: 1) підсистеми вправ для формування структурно-орієнтовного компонента; 2) підсистеми вправ для формування лінгвокраїнознавчого компонента. Перша із запропонованих підсистем має на меті оволодіння учнями структурно-смисловою організацією тексту англомовної газетної статті. Друга підсистема вправ спрямована на навчання розпізнавання, розуміння й інтерпретації отриманої при читанні соціокультурної лінгвістичної та екстралінгвістичної інформації. Складовими підсистеми виступають групи вправ, спрямовані на формування окремих навичок і вмінь СКК при навчанні читання англомовних газетних статей. Зміст кожної групи вправ визначають відповідні типи й види вправ. При виконанні вправ системи учні отримують певні структурно-функціональні та соціокультурні знання, які розглядаються як складові досліджуваної компетенції.

У межах запропонованої системи вправ формування СКК складає п'ять етапів відповідно до знань, навичок і вмінь цієї компетенції, а саме: 1) ознайомлювальний етап; 2) орієнтовний етап; 3) лінгвопізнавальний етап; 4) змістовнопізнавальний етап; 5) інтерпретаційний етап.

На основі представленої системи вправ було розроблено комплекси вправ на матеріалі спеціально відібраних газетно-журнальних статей до тем "Кіно"

Отже, із  зростанням ролі газет в житті суспільства виникає потреба ширше використовувати їх матеріали як навчальні. ЗМІ як явище національної культури, як джерело краєзнавчих, лінгвокраїнознавчих та соціокультурних знань виступають мовними стимуляторами,сприяють розширенню мовної, культурологічної, професійної та соціокультурної компетенцій споживачів інформації з масовокомунікаційних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження засвідчило, що постановка обраної проблеми є правомірною, оскільки вона зумовлена потребами подальшої теоретичної та практичної розробки підходу до формування англомовної соціокультурної компетенції старших  школярів за допомогою газетних статтей. У результаті теоретичного аналізу прoблеми ми пересвідчились у тому, що газетна стаття  підвищує ефективність нaвчання іноземної мови в старшій  ланці освіти.

У процесі написання дипломної роботи  докладно вивчили проблему використання газетних статтей  нa уроках англійської мови в старшій школі, що дозволило нам прийти до наступних висновків:

1.Газетні статті  допомагають спілкуванню, сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, таких рис особистості, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність тощо.

2.Використання газетних матеріалів в практиці учнів старших класів  надає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості щодо англійської та української культур, підвищує працездатність, підтримує позитивний емоційний стан учнів, зміцнює їхню мотивацію щодо вивчення іноземної мови та значно підвищує якість оволодіння нею.

3.Впровадження газетних матеріалів  у навчально-виховний процес школи цілком відповідає дидактичним, психологічним і лінгвістичним вимогам та є важливою складовою процесу формування в школярів англомовної соціокультурної компетенції, проте не всі вчителі використовують газетні статті на уроках. Розглянута в такому аспекті стаття допомагає створити мовно-культурну ситуацію і дає можливість залучити учнів до активного тренування мовних навичок, допомагає їм зрозуміти особливості функціонування мови в новій для них культурі.

4. Систематичне використання газетних статтей  є чинником позитивних змін у мовленнєвій поведінці (підвищення ініціативності й емоційності мовлення учнів), підвищення мовної культури особистості (у даному разі йдеться про  знання культури мови, яка вивчається, правильність, доречність, точність, виразність мовлення).

3. Активне залучення до навчального процесу матеріалів газет іноземною мовою не лише стимулює мовлення й розширює межі культурної пам’яті учнів, а й допомагає долати мовний та психологічний бар’єри, орієнтуватись у суспільно-політичних процесах країни, мова якої вивчається.

4. У процесі роботи із газетами слід звертатись до таких видів комунікативної діяльності, які б сприяли не тільки накопиченню СКК знань, а й цілеспрямованому формуванню навичок використання отриманих знань у практиці іншомовного спілкування.

Необхідною умовою формування соціокультурної компетенції є оновлення програм та навчальних планів, створення нового покоління підручників та навчальних посібників, які базуються на культурологічному підході до вивчення іноземної мови та містять окремі блоки соціокультурної

інформації (розмовні формули, звороти, ідіоматичні вирази, короткі діалоги повсякденного характеру тощо). Цінною для учнів  буде також наявність у підручниках з іноземної мови країнознавчого словника-довідника, який містить пояснення іншомовних реалій, що робить їх доступними для тих, хто

вивчає дану мову, розширює їх світогляд та сприяє утриманню інтересу до вивчення мови. Найбільшу зацікавленість викликає у школярів стисла інформація, представлена у вигляді порівняльних таблиць, рисунків, схем.

Проведений педагогічний експеримент засвідчив, що формування в учнів соціокультурної компетенції в читанні на матеріалі англомовних газетних статтей не тільки підвищує якісний рівень сформованості комунікативних умінь і навичок учнів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу учнів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку позитивного світосприйняття.

Виходячи з результатів нашого дослідно-експериментального навчання, ми можемо стверджувати, що газетні статті, як метод формування соціокультурної компетенції дає можливість залучити учнів до активного тренування мовних навичок, допомагає створити мовно-культурну ситуацію, допомагає школярам усвідомити особливості функціонування мови в новій для них англійській культурі. Тaким чином, можна зробити висновок про позитивний вплив, який справляє впровадження газет у практику старшої школи: газетні статті урiзноманітнюють процес навчання, роблять його більш ефективним, сприяють успiшному формуванню англомовної соціокультурної компетенції учнів старших  класів.

Доведено, що використання газетних статтей під час проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмета, але й розвивати їх творчу самостійність, навчити роботі з різними джерелами знань. На таких уроках вдається досягти самих різних цілей методичного, педагогічного й психологічного характеру.

Формування соціокультурної компетенції учнів у навчанні іноземній мові - це розвиток умінь дізнаватися, розуміти, оцінювати комунікантів, у результаті чого відбувається краще розуміння себе й своєї рідної культури як складової світової культури.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айзікова Л.В. Соціокультурна підготовка вчителя в умовах формування загальноєвропейського культурного простору / Л.В. Айзікова// : зб. наук. ст. –К. 2000. – С. 298-308.
2. Бігич О.Б. Вправи для навчання читання на матеріалі американських автентичних підручників // Іноземні мови. – 1999. – №4. – С.60-63.
3.  Бирюк О.В.Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів засобами англомовних публіцистичних текстів // Вісник ЖДПУ. – Житомир: Вид. центр ЖДПУ, 2003. – Вип. 12. – С. 157-159.
4.  Бирюк О.В.Соціально-психологічні передумови формування у майбутніх учителів соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних публіцистичних текстів // Вісник КНЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – Вип. 7. – С. 86-94.
5. Бирюк О.В.Проблема оцінювання рівня сформованості соціокультурної компетенції при навчанні читання англомовних газетно-журнальних статей // Міжнародний форум "Мовна освіта: шлях до інтеграції": Тези доповідей / За ред. С.Ю.Ніколаєвої, К.І.Онищенко. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 143-144.
6. Гришкова Р.О. Соціокультурний компонент у навчанні іноземної мови // Вересень.– 2002. -  № 1. - С.18 - 22.
7. Жилко Н.М. The United States of America. Навчальний посібник до курсу “Країнознавства” – Ніжин: Видавництво НДПУ, 2003 – 250 с
8. Корейба І. В. Формування в учнів соціокультурної компетенції на матеріалі англомовних текстів / І. В. Корейба // Іноземні мови. – 2006. – № 1. – С. 60–63.

9. Колодько Т.М. Педагогічні умови ефективного формування соціокультурної компетенції учнів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки: Зб. наук. праць. - К.: НПУ, 2004. - Вип. 57. - С. 54-63.

10.Малявін Д. В. Робота з газетою англійською мовою в середній школі// М., 1988-57с.

11. Малявін Д.В. Анікіна В.М., Латушкина М.С. Робота з газетою англійською мовою в середній школі// М., 1981-125с.

12. Мінаєва Л. В. Мовна комунікація в сучасному суспільстві. М., 2001-287с.

13. Мусніцкого Є. В. Науково-популярний текст у навчанні іншомовної мов

леннєвої діяльності. / / Іноземні мови в школі., 2004-46с

14.Махінов В.М. Виховний та соціокультурний потенціал уроку іноземної мови в початковій школі /В.М. Махінов// Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: зб. наук. праць. – К.: НПУ, 2008. – Вип. 7. – С.24-39.

15.Махінов В.М. Іншомовна комунікативна компетенція в контексті сучасних соціокультурних проблем фахової підготовки майбутніх вчителів /В.М. Махінов// Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання. зб. наук. праць. – К.: НПУ, 2011. – Вип. 17. – С.13-23.

16.Новицька Т.М., Кучин Н.Д. Практична граматика англійської мови. / / Вища школа. М., 1983, с.25-30.

17.Ніколаєва С.Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісого підходу  // Іноземні мови. – 2010. − №2 – С. 13-14.

19.Ніколаєва С.Ю. Концепція підготовки вчителя іноземної мови // Іноземні мови. - 1995. - № 3-4. - С. 5-10.

20.Ніколаєва С.Ю       Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / /– К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

21.Ніколаєва С. Ю., Бігіч О.Б.  Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / /- К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

   22.Ніколаєва С.Ю. Сучасна технологія навчання іншомовного матеріалу в середніх навчальних закладах // - К.: Ленвіт, 1996. - 96 с. (Бібліотечка журналу «Іноземні мови», Вип. 2).

23.Ніколаєва С.Ю. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування // - К.: Ленвіт, 1997. - 96 с. (Бібліотечка журналу «Іноземні мови», Вип. 1(3)).

24.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова 2-12 класи. – К.: Шкільний світ, 2013. – 44 с.

25.Скляренко Н.К., Голованчук Л.П. Формування соціокультурної компетенції учнів за навчально-методичним комплексом серії English through Communication // Іноземні мови. – 2003. - №1. – С.9-10.

26.Шостак Т.Г. Газета на уроках англійської мови // Іноземні мови. – 2001. – №1. – С.12-18

27.Шукліна С. І. Контроль рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції у майбутніх учителів / С. І. Шукліна // Вісник КНЛУ. Серія: Педагогіка і психологія. – 2006. – № 10. – С. 202–208.

28. Sanderson P. Using Newspapers in the Classroom. – Cambridge University Press,

1999, – c. 275

29.«Advertising Age», 19.01.2004-с.5

30.“English Express” , 15.01. 2005-с.8

31.«The Day», 17.02 2004 –с.4 

32.«The Day», 10.03.2004 –с.7

33.«The Times», 26.07.97 –с.6

34. «The Day»,10.03.2004 – с.2

35.Hirsh A. D. The Dictionary of Cultural Literacy: What Every American Needs to Know. Boston, 1988. – с.619

 

 

 

ДОДАТОК 4

What do you know about food  and meals in Ukraine and in Britain? Complete the questionnaire for yourself.

FOOD QUESTIONNAIRE

 

	Ukraine	Britain
Breakfast time
Usual breakfast
Lunch time
Usuallunch
Place where people buy food
Dinner time
Usual dinner
Other places to eat except home
Products teenagers like
Products teenagers dislike

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  5

Прес-конференція в 11 класі

«Mass Media in Great Britain»

Хід прес-конференції.

                                        IN FLEET STREET

 by Alexander Mitchell

           Let me introduce myself. I’m Alexander Mitchell. I’m in Fleet Street now. As you know it is one of the most famous highways of London. It is often called the center of the newspaper industry. It was known in the early 13^th century as Fleet Bridge Street; its west side was destroyed in the Great Fire of London in 1666. The street was noted for its coffeehouses and taverns and for the famous literary men living and working in it. Outstanding among these were Samuel Johnson, Ben Johnson, John Milton. Among the publications associated with Fleet Street are «Punch», the «Daily News», the «Daily Telegraph», «Evening Standard». During the 18^th and the 19^th centuries it became the headquarters of publishers and is still the journalistic street of London. The street and the immediate area are dominated by the offices of daily and provincial newspapers and all their related associations.

Today the conference on mass media is taking place in one of these buildings. It is the Press Centre.

My friends, journalists from different newspapers, radio and TV stations are working there just now.

• Ann, do you hear me?
• Yes, Alexander. I’m here. Hi, everybody.

I’m Ann Morgan. I’m in the Press Centre of London, where the conference on different problems of mass media is taking place now. As we known mass media are one of the most characteristic features of modern civilization. People are united in one global community with the help of mass media. People can learn about what is happening in the world very fast using mass media. The mass media include newspaper, magazines, radio and television.

The earliest kind of mass media was newspaper. The first newspaper was Roman handwritten newssheet called «Acta Diurna» started in 59 B. C. Magazines appeared in 1700s. They developed from newspapers and booksellers’ catalogues. Radio and TV appeared only in the 20^th century. Here, at the conference, you can see representatives of press, radio and television, famous announcers, psychologists, sociologists, and a great number of correspondents. The conference has just begun and I want you to listen to the debates there.

Sindy Brown, the director of BBC 1.

James Coldwell, the director of BBC 4.

Eliza Robin, the director of Channel 4.

Julia Roberts, an announcer of BBC.

Diana Ross, BBC Radio 1.

Jane Smith, a psychologist

Alex Gordon, the chairman of newspaper companies of Great Britain.

Mary Grey, mass media expert.

Julia Wilson, a film producer.

Alexander Malyshev, Russia. What information can people get from different sources of mass media? Thanks.

Alex Gordon. Let me answer this question. The reader turns to his newspaper for news and opinion, entertainment and the advertising it publishes. In the weekly the focus is upon the reader’s own community; in the daily the focus is upon the nation and the world as well. Magazines give him background information, entertainment, opinion, and the advertising; books offer longer range and more detailed examination of subjects as well as entertainment; pamphlets, direct mail pieces, and billboards bring the views of commercial and civic organizations. Films may inform and persuade as well as entertain. Television and radio offer entertainment, news and opinions and advertising messages and can bring direct coverage of public events into the listener’s home.

John Caxton, the USA. In the USA we have many important agencies of communication which are adjuncts of mass media. And what about Great Britain? Do you have them? And what are they?

Mary Grey. Let me answer this question. In Great Britain we have them as well. And they are:

• the press association which collect and distribute news and pictures to the newspapers, television and radio stations, and news magazines;
• the advertising agencies which serve their business, clients, on the one hand, and the mass media, on the other;
• the advertising departments of companies and institutions, which serve in merchandising roles; and the public relations departments, which  serve in information roles;
• the public relations counciling firms and publicity organizations, which offer information in behalf of their clients.

        Marina Timchenko, Ukraine. I have a question to Sindy Brown, the director of BBC 1. What can you say about the development of television in Great Britain? And what is BBC 1? Thank you.

         Sindy Brown. As everybody knows television is very popular media in Great Britain. There an ordinary person watches TV programmes during 25 hours per week.

      There are 4 main TV channels in Great Britain: BBC 1, BBC 4, ITV and Channel 4.

       As for BBC 1 it was started in 1936. The cannel show general interest programs, light entertainment, sport current affairs and children’s programs.

       Now I want representatives of other TV channels tell us about them. James Coldwell, BBC.

   James Coldwell. BBC 4 shows special interest programs, programs for national minorities, music, serious drama, travel programs, documentaries and foreign films in the original languages.

   I’m Nathalie Wood, ITV. Our each third program is informative (news, current affair, documentaries) and the rest programs are sport, entertainment and films. Advertisement or ‘ads’ are shown every 15 minutes.

    My name is Eliza Robin. I’m the director of Channel 4. It was started in 1982. the channel shows 15% educational programs. Besides, it demonstrates experimental programs.

     Ann Morgan. I want to ask people in the hall some questions. Excuse me, what is a ‘magazine programme’?

• How can you describe ‘a wild life program’?
• What do you know about ‘quiz programme’?
• What is a sitcom?
• I’m quite sure that you know that ‘soap opera-play’ means.
• Video clip is a short film, isn’t it?
• What is a ‘western’?

Bernard  Ben.

             - What is your attitude towards our mass media, especially towards television? 

- What is your opinion television?

- I’m sorry, would you tell us your attitude towards television?

- Some people say that television mares you its slave. What’s your opinion?

- What is your attitude towards radio?

Lorna Goldsmith. Now we have some notes to answer. The first one is to our famous announcer Julia Roberts.

   Lorna Goldsmith. Thanks a lot, Julia. One more note. It’s to Eliza Robin, the director of Channel 4.

(Читає записку) In Great Britain there are 8 main radio stations, aren’t they? What are they?

 Liana Ross. You are quite right. There 8.

BBC Radio 1 is very popular with young listeners. It’s Britain’s main pop and rock station.

 BBC 2 is popular with middle-aged listeners because it broadcasts a broad range of popular music and light entertainment.

 BBC 3 broadcasts mainly classical music, poetry, drama, short stories, news and cricket.

 BBC 4 broadcasts news, drama, comedy, current affairs, documentaries and parliamentary debates live.

 BBC 5 is a station for sport and education programs.

  Capital Radio broadcasts pop, rock, jazz, information on London transport and events.

     Lorna Goldsmith. I have a note with the request to describe press in our country.

  I should say that the British read more newspapers that any other people in the western world. More than 30 million copies of newspapers are printed in the country every day. There are periodicals on every choice: general interest, special interest, business.

  As for the articles, there are 2 main types of British newspapers: ‘quality’ and ‘popular’ papers. Quality papers publish serious, long, informative articles, few photos, national and international news, comments. They are the “Guardian”, the “Daily Telegraph”, the “Independent”, “Observer”, Sundy Times”, the  “Sundy Telegraph”.

   Nick Presley. A great number of people were asked to express their attitude towards mass media in our country and especially towards television, because television is one of the most important means of communication. It brings moving pictures and sounds from around the world into millions of homes.

 By the way, the name “television” comes from Greek word meaning “far” and Latin word meaning “to see”, so the word “television” means “to see far”.

     Lorna Goldsmith. Now, we have discussed all the questions. There are a great number of problems to solve. And soon it will be done. But now, ladies and gentlemen, I’d like to thank you for the participation in our conference.

   And I wish you love, happiness and success. Be lucky! Our conference is over. See you soon. Good bye.

   ДОДАТОК 2

Volunteers Wanted!

You've been studying hard for your final exams all year and finally they're over. It's time to start applying for your first job and earn money or apply to go to university, or is it? Some people decide to do something quite different before they settle down to a full-time job or education.

Every year, thousands of young adults from all over the world take part in a once-in-a-lifetime adventure. Voluntary organisations offer young adults the chance to live abroad, and work on projects which help the community or the environment. Volunteers can be founded in Greece helping to protect the falling numbers of black bears, working in residential homes in Portugal or even helping gorillas in Rwanda. There are no pre-conditions in terms of nationality, ability, qualifications or social background. Volunteers need only a passport, a reference, and enthusiasm.

Each volunteer is looked after by someone from the host project, and every participating country provides support. Most volunteers are not paid wages or salary, but are given accommodation and food, and sometimes receive an allowance. Training is usually offered to volunteers both before and during their time away – and they can get advice on finding other employment after their return to their own country.

Volunteering can help you develop skills which are attractive to employers and universities, such as independence, initiative and social skills. So what are you waiting for? Anyone who is interested in volunteering, or wants further information, can contact their nearest volunteer agency, or look for opportunities on the many volunteer websites on the Internet [29,c.5].

ДОДАТОК 7

British Film wins Prize at Pyongyang International Film Festival

Supporting UK prosperity and security in the Democratic People's Republic of Korea and North Korea

This world location news article was published under the2010 to 2015 Conservative and Liberal Democrat coalition government

Fast Girls (Metro International Films) won the prize for best photography at the 14th Pyongyang International Film Festival (PIFF)

Pyongyang International Film Festival

The British Ambassador to North Korea, Mike Gifford, accepted the award on behalf of the film’s producers.

PIFF took place between 17 and 24 September. Entries in this year’s festival came from several countries including, Germany, France, Italy, India, China, Russia, Iran and the UK. The British Embassy, Pyongyang, with the assistance of the British Council, arranged for five UK made films to be shown at the festival.

The aim of the festival was to give local audiences the chance to view a selection of modern British cinema and provide a rare opportunity to view creative influences from outside of North Korea [32, c.7].

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 7

History of  British  Film Certificates

The UK's film ratings are decided by the British Board of Film Classification and have been since 1912.^[1] Previously, there were no agreed rating standards, and local councils imposed their own - often differing - conditions or restrictions. For cinema releases, the BBFC has no legal power (technically, films do not even have to be submitted for classification), as it falls to councils to decide who should be admitted to a certain film, but they generally apply the BBFC's certificates, effectively making them legally-binding. In exceptional cases, councils may impose their own conditions, either raising or lowering the minimum entry age from the certificate, banning a certified film outright, or setting their own minimum entry age for films that have never been submitted for BBFC certification, or which have been refused a certificate by the Board.

Prior to 1985, there were no legally-binding ratings on video releases. The Video Recordings Act 1984 introduced new legal powers to certify video releases independently from any existing cinema certificate, with the BBFC being required to rate every new video release (except those exempted from classification) to determine the minimum age of people to whom the recording can be supplied, whether by sale or rental.^[2]

The following list chronicles the BBFC's ratings system from its inception to the present. Note that what is allowed in a film has greatly changed over time. A film rated 'A' in 1912 would probably be rated 'PG' now.^[3]

In each section, italics indicates when a certificate has changed since the previous system.

  1912–1932

At first, there were just two advisory certificates.^[4]

Symbol	Name	Definition/Notes
	Universal	Suitable for children
	Adult	Some councils ruled that children must be accompanied by an adult

2009–present

The Uc certificate was retired in 2009.^[11]

Symbol	Name	Definition/Notes
	Universal	Suitable for all
	Parental Guidance	General viewing, but some scenes may be unsuitable for young children
	12 Accompanied/Advisory	Suitable for those aged 12 and older (cinema only); under 12s admitted, but only if accompanied by an adult
	12	Suitable for those aged 12 and older (video and DVD only)
	15	Suitable for those aged 15 and older
	18	Suitable for those aged 18 and older
	Restricted 18	Restricted for those aged 18 and older and only available at licensed cinemas and sex shops

  Top 10 films in UK & Ireland in 2014:

1. The Lego Movie (Warner Bros): £34.3m

2. The Hobbit: The Battle Of The Five Armies (Warner Bros): £33.5m (still on release)

3. The Inbetweeners 2 (Entertainment Film Distributors): £33.3m

4. Dawn Of The Planet Of The Apes (20th Century Fox): £32.7m

5. The Hunger Games: Mockingjay, Part 1 (Lionsgate): £30.1m (still on release)

6. Guardians Of The Galaxy (Walt Disney): £28.5m

7. Paddington (StudioCanal): £27.9m (still on release)

8. X-Men: Days Of Future Past (20th Century Fox): £27.1m

9. How To Train Your Dragon 2 (20th Century Fox): £25.0m

10. The Amazing Spider-Man 2 (Sony Pictures): £24.0m [29,c.5]

 

 

 

 

ДОДАТОК 8

Is The Hollywood California Film Making Industrial Complex Pricing Itself Out of The Market?

  Hollywood needs to deal with its cost structure, or it will not be able to keep that industry in California. California is just too expensive a place to do business anymore.

So, did Hollywood California filmmaking industrial complex price itself out of the market? I dare to ask this question because of all the tea leaves I've been reading, and the changes in the industry. Face it, even if California reduces taxes on Hollywood filmmakers, there are just too many rules and regulations keeping the costs up, and the unions are increasing the cost of making movies by tens of millions of dollars, even for the "B-movies" and it doesn't take a rocket science, nor someone with their CPA license to see the obvious.

Are we going to lose another industry to China, and is Hollywood California going to lose its filmmaking industrial complex to folks in other parts of the country, or around the world? Yes, I dare to ask because everyone in Hollywood seems to think they can continue with business as usual and hold onto that gravy train for years and even decades to come. For those who think that, I highly disagree and I hope you will please consider all this and think on it [30,c.8].

ДОДАТОК 9

Films About Filmmaking: Is Hollywood Navel-gazing?

HOLLYWOOD: For the third time in four years, 2015’s Best Picture Oscar winner is a film about filmmaking or acting – raising questions about how a self-centered Hollywood chooses its top honorees.

Already under fire for a lack of racial diversity in its Oscar nominations, Tinseltown awoke Monday to a debate about another arguably inward-looking trend in its awards choices. While industry insiders argue it reflects a trend toward more personal and authentic filmmaking, at least one commentator saw it as part of a wider cultural pattern based on social media and TV reality shows.

“Narcissism is being celebrated today in our pop culture and now it is emerging at the Oscars,” Tom O’Neil of the Gold Derby awards-season ranking website told AFP.

The comments came after “Birdman,” about a washed-up cinema actor battling to revive his career on the stage, swept to victory at the 87th Academy Awards Sunday night.

Its best picture triumph follows that of 2012’s black-and-white “The Artist,” coincidentally also about a washed-up actor, in that case a silent movie star struggling to transition to the talkies.

The following year’s winner was the reality-based “Argo,” about aCIA mission to extricate U.S. diplomats from post-revolution Tehranby pretending to be a movie production crew.

“It is navel-gazing but it isn’t,” said Tim Gray, awards editor at industry journal Variety. “For decades the conventional wisdom in Hollywood was that movies about movies don’t make any money, so they didn’t make a lot of them.

“But I feel now filmmakers are reacting against the corporate mentality, which is always about chase films, about superheroes, about blockbusters, and they’re making more personal films.”

Ironically, “Birdman” is in part about superheroes – its main character, played by former “Batman” star Michael Keaton – struggles on screen with his demons in the form of elements from his former career [34,c.2].