Дислексія у молодших школярів

Дислексія та дисграфія у молодших школярів: причини порушень та шляхи їх подолання. Лаврик Марина Павлівна, Асистент вчителя 4 – Г класу з інклюзивним навчанням

Дисграфія – це часткове порушення процесу письма, яке проявляється у стійких, повторюваних помилках, обумовлених несформованістю вищих психічних функцій, задіяних у процесі письма. Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання, обумовлене несформованістю (порушенням) вищих психічних функцій, яке проявляється у повторюваних помилках стійкого характеру.

Причини появи дисграфії та дислексії Спадковість. Як вже було зазначено, це основний привід для появи захворювання. Діти беруть від батьків незрілість головного мозку в певних відділах. З-за цього відбувається затримка у розвитку деяких функцій. Функціональні джерела. Тут маються на увазі різні тілесні захворювання. З цієї причини виникає порушення психомовного розвитку, а також дитина втрачає здатність до читання письма. Корекція дисграфії, дислексії у молодших школярів повинна бути спрямована, насамперед, на усунення причин появи захворювання. Недорозвинення головного мозку. Будь-які травми або ушкодження можуть викликати дисграфию. Причому поразка мозку могло статися в результаті патологій при вагітності, асфіксії або впливу інфекції. Соціально-психологічний вплив.

Як визначити ознаки дисграфії? Перше. Дитина починає рядок у будь-якому місці, де їй заманеться. Так через почерк проявляється диспраксія. Також може почати рядок внизу – і повести вгору, або вгорі – і повести вниз. Друге. Букви різного розміру. Великі, маленькі, круглі, гострі – це все в одному тексті. Третє. Відсутність пробілів між словами або, навпаки, пробіли між складами. Така дитина не розуміє, де починається і закінчується слово. Знову-таки – так мозок проектує диспраксію. Четверте. Розділові знаки – або їх відсутність, або після кожного слова. Дитина розуміє, що десь треба поставити кому і крапку, але не знає де. Тому ставить деінде. П’яте. Іноді бувають дзеркальні відображення букв. Практично в усіх дітей це буває, коли вони тільки вивчають букви. До 6 років – це нормально. Але дитина після 6-ти повинна запам’ятати. Шосте. Нелогічні помилки. Наприклад, дитина хоче написати “жаба”, а пише “бажа”. Або замість “домашня робота” пише “шадомня робота”.

Види дисграфіїАртикуляторно-акустична: дитина, яка має порушення звуковимови, пише, як промовляє. Акустична: заміна букв, які позначають звуки дзвінкі-глухі (Б-П; В-Ф; Д-Т; Ж-Ш і т.д.), свистячі-шиплячі (С-Ш; З-Ж и т.д.), африкати та їх компоненти (Ч-Щ; Ч-ТЬ; Ц-Т; Ц-С і т.д.). Також виявляється у в неправильному визначенні м’якості приголосних на письмі: «писмо», «лубит», «земла» т.д. Дисграфія внаслідок порушення звукового аналізу та синтезу слів пропуски букв та складів; перестановка букв, складів; недописування слів; написання зайвих букв у слові; повторення букв або складів; контомінація - в одном услові склади різних слів; злитне написання прийменників, окреме написання префіксів;Аграматична - пов'язана з недорозвитком граматичної будови мовлення. Дитина пише не за правилами граматики («красивий сумка», «весели день»). Оптична – недостатня сформованість зорово-просторових уявлень та зорового аналізу і синтезу.

Обстеження дітей на наявність дисграфії включає в себе: Перевірку усного мовлення. Особливу увагу потрібно приділити цьому аспекту, особливо вимові звуків, словниковому запасу, правильності побудови речень. Оцінку письмової промови. Після першого етапу необхідно перевірити лист. Для цього дитині пропонують виконати певні завдання. Найчастіше це переписування тексту, проведення диктанту і читання по буквах і складах. За результатами цих вправ визначається ступінь розвитку письмової промови. Дослідження слуху і зору дитини. А також спостереження за станом ручної і мовної моторики. Дуже важлива профілактика дисграфії у молодших школярів. Завдання для виявлення даного захворювання можуть бути різними. Найчастіше використовується метод визначення фонематических здібностей. Такі вправи дозволяють дитині продемонструвати свої навики:

 розрізняти конкретний звук у словах; виділяти картинки, назва яких починається з однакового звуку; повторювати кілька складів поспіль за вчителем; чути неправильну вимову і вказувати на помилки

Вправа «Опиши картинку»

Вправа «Лабіринт»

Вправа «Пропущені літери»

Гра «Допитливий»

Гра «Будь уважним»

Гра «Знайти слово»

Види дислексіїФонематична – недорозвиток функцій фонематичної системи. Дитина змішує на слух звуки (ц-с; с-ш; ж-ш, х-г, л-р тощо). Семантична – порушено розуміння прочитаних слів, речень, тексту при технично правильному читанні. Аграматична – заміни відмінкових закінчень та числа іменників; неправильне узгодження слів у роді, числі, відмінку («синя небо»); неправильне відмінювання дієслів. Оптична – труднощі у засвоєнні кінетично схожих графічно букв (В-З, Т-Г; Р-Ь; П-Н-И). Мнестична – трудноощі засвоєння букв. Дитина не знає, яка буква відповідає даному звуку.

Корекція дислексії

Вправи для корекції дислексії у молодших школярів У скоромовках використовуються схожі звуки, що стоять поруч. Їх читання і вимова по пам’яті добре позначається для корекції різних дислексії. Дитині потрібно на видиху вимовляти тільки приголосні, а на наступний раз – тільки голосні. У будь-якому порядку. Пізніше пропонується змішувати букви. Корисними будуть дихальні вправи. Наприклад: тривалий вдих – затримати – сильний видих. Часто використовують для розминки перед заняттями з фахівцем. Школяру дається в руки м’яч. Пропонують почитати по складах. Після кожного складу – стискати м’яч.

Дорослий одночасно з дитиною читає в голос текст. Після якогось абзацу – в умі. Повинні закінчити одночасно, намагаючись читати мовчки в тому темпі, в якому починали. Школяру дають читати твір. Дивляться, скільки встигне за 1 хвилину – ставлять позначку. Роблять невелику перерву, після якого дитина знову читає спочатку за 1 хвилину. Згодом повинна бути позитивна динаміка: більше прочитаного обсягу.

Для того, щоб тренувати артикуляцію, потрібно займатися спеціальною гімнастикою. До неї відносять такі вправи: Потрібно чітко вимовляти слова і звуки в кінці речення: «Їде машина: ж-ж-ж. Летить літак: у-у-у. Повзе змія: ш-ш-ш. Б’ється в вікно джміль: з-з-з. Скаче конячка: цок-цок-цок. » Читати тихо: «Арла Арцано; Арса арту; арча арту » Читати чітко, швидко, голосно: «Ведмедик – шишка – книжка; сон – сом – сік ». Читання самих різних скоромовок, які зможете знайти. На глибокому вдиху читати ряд приголосних: «ПТНРЛДЧФТЗДФЧТМ РДЦЗЧНБКВТДЩРКЛ »

 "Все можливо, на неможливе просто потрібно більше часу!"