Діти і квіти - окраса життя

Про матеріал
Мета познайомити учнів із різноманіттям клубових та кімнатних квітів, їхніми назвами, способами розмноження та вирощування, хворобами, шкідниками і засобами боротьби з ними, видовими особливостями і сприятливими умовами для їхнього росту; познайомити їх з роллю квітів у творах митців (письменників, поетів, художників, музикантів); привчати дітей до праці і самостійності; розвивати естетичний смак; вчити любові до квітів нашого краю. Обладнання: вирощені дітьми квіти у горщиках, насіння, фотографії квітів, що ростуть із насінин; виставка: український віночок, вишиті вироби із квітів; узори на сорочках, рушниках, книги про квіти, витвори декоративно-ужиткового мистецтва, картини із зображенням квітів, різноманітні композиції; вислови з усної народної творчості: «Хто вирощує квіти, той приносить радість собі і людям», «Діти і квіти – прикраса життя».
Перегляд файлу

ДІТИ І КВІТИ -  ПРИКРАСА ЖИТТЯ

 

Мета познайомити учнів із різноманіттям клубових та кімнатних квітів, їхніми назвами, способами розмноження та вирощування, хворобами, шкідниками і засобами боротьби з ними, видовими особливостями і сприятливими умовами для їхнього росту; познайомити їх з роллю квітів у творах митців (письменників, поетів, художників, музикантів); привчати дітей до праці і самостійності; розвивати естетичний смак; вчити любові до квітів нашого краю.

Обладнання: вирощені дітьми квіти у горщиках, насіння, фотографії квітів, що ростуть із насінин; виставка: український віночок, вишиті вироби із квітів; узори на сорочках, рушниках, книги про квіти, витвори декоративно-ужиткового мистецтва, картини із зображенням квітів, різноманітні композиції; вислови з усної народної творчості: «Хто вирощує квіти, той приносить радість собі і людям», «Діти і квіти – прикраса життя».

 

Учитель. Доброго дня усім тим, хто присутній сьогодні на нашому святі. Так, саме на святі квітів і святі дітей, адже вони й справді є прикрасою нашого життя. Жодне свято не обходиться без квітів. А подивіться як їх багато в нас сьогодні.

Краса і затишок кожної оселі – квіти, найбільша радість і багатство кожної сімї – діти. Як тісно переплітаються і  поєднуються в єдине ціле ці поняття.

«Краса врятує світ», дійсно, це так. Краса навколо нас, вона поряд, але чи кожен здатен помічати її, бачити, а можливо, й творити сам?

Тільки справжня людина, людина красива душею , здатна на це.

Нас оточує смарагдовий океан рослин. Однак, ми не завжди уявляємо, наскільки добробут кожного з нас залежить від отих дарунків нашої землі.

Чудовий і розмаїтий світ наших відданих друзів -  рослин. Неможливо переоцінити їх естетичну насолоду. Яке розмаїття форм та барв, яка дивовижна щедрість та казкове багатство квітів! І його треба берегти і плекати, не порушувати тієї чарівної гармонії, котру дарує нам життя.

До нашого саду сьогодні також завітають чудові квіти.

Звучить «Вальс квітів» П.І. Чайковського. В сад входять юнаки і дівчата з емблемами квітів.

 

  1.  Квітами зустрічають новонароджених, квітами вітають іменинників, наречену, переможця, їх дарують артистам. Словом, не буває події веселої чи сумної, що обійшлася б без них.
  2. Життя сучасної людини стало занадто напруженим. Нервові стреси, фізичні та розумові перевантаження стали буденним явищем. Перенапруга і перевтома виникають скрізь – у школі, на роботі, на вулицях. Наше вміння відпочивати та правильно працювати призводить до спроб підбадьорити нервову систему. У цій ситуації близькість до природи, до рослин з їхнім квітучим розмаїттям – дієвий засіб емоційного розвантаження, відпочинку нервової системи, відновлення фізичних сил.
  3. Споглядання рослин та їхнього квітування, їхньої неповторної, досконалої та витонченої краси у осуває стресовий стан, нервове напруження, заспокоює і пом’якшує душу. А випромінювані квітами і зеленим листям пахощі, легкі іони, що виділяються ними, - фітонциди, не лише приємні для людини. Вони оздоровлюють організм, вливають у нього енергію, бадьорість, підвищують м’язів тонус, поліпшують настрій. Учені довели, що рослини, особливо квіти, впливаючи на органи чуття людини, подовжують період високої творчої активності, зберігають і підтримують організм в оптимальному стані, стимулюють політ фантазії, творче натхнення.
  4. Протягом віків квіти надихали поетів і письменників. Скільки пов’язано з ними різних цікавих легенд, різних історичних оповідей та переказів, яке важливе значення вони мали в домашньому і громадському житті як окремих осіб так і цілих народів – навіть уявити собі важко. 

 

Учитель. Декілька легенд про квіти ми сьогодні почуємо.

  Тюльпан

 Перші відомості про цю чарівну квітку ми зустрічаємо в перських джерелах.   Тюльпан оспіваний багатьма перськими поетами й особливо знаменитим Гафізом, котрий стверджує, що із чарівністю тюльпана не може зрівнятися навіть троянда.

А Олександр Дюма написав роман «Чарівний тюльпан», у якому йдеться про роль цієї квітки в Голландії.

Із сивої давнини прийшла до нас легенда про нього. В золотистому бутоні жовтого тюльпана ховалося щастя. До цього щастя ніхто не міг дістатися, адже не було такої сили, яка змогла б відкрити його бутон. Але одного разу галявиною йшла жінка з дитиною. Хлопчик вирвався із рук матері і з дзвінким сміхом підбіг до квітки, і бутон розкрився. Безтурботний дитячий сміх зробив те, чого не могла зробити жодна людська сила. З тих часів і повелося дарувати тюльпани тим, хто зазнає щастя.

Але німецькі письменники дивляться на тюльпан, як на бездушну квітку, емблему пустопорожньої жінки, котру цікавить лише розкішний наряд.

По етичніше ставляться до тюльпана в Англії, де у казках він є колискою для маленьких ельфів та інших крихітних істот.

Ось так по-різному ставилися до тюльпана колись, але більшість людей полюбили цю чарівну квітку.

Фіалка                                                                                                

Дивовижний, незрівняний за своєю ніжністю запах фіалки й приємне поєднання лілового забарвлення зробили маленьку фіалку улюбленицею людини.

Як оповідає легенда, фіалка виникла із вдячних сліз Адама, коли Архангел Гавриїл приніс йому на острів Цейлон радісну звістку, що Господь простив йому гріхи.

Інша легенда свідчить: одного разу Бог сонця Аполлон  переслідував своїми пекучими променями чарівну дочку Атласа, нещасна дівчина звернулася до Зевса, благаючи захистити її. І ось великий громовержець почув її благання, перетворив дівчину на чарівну фіалку і сховав у затінку кущів.

Тут, може, ця прекрасна квітка залишилася б назавжди і ніколи не потрапила б до нас на землю, якби Прозерпіну, дочку Зевса й Цербери, не викрав несподівано Плутон якраз тієї хвилини, коли вона в небесному гаю збирала фіалки. З переляку вона пустила зірвані нею квіти на землю… Ось із цих фіалок і народились ті, що ростуть у нас донині.

Це тільки дві з багатьох легенд про ніжну й гарну фіалку.

Існує багато різновидів фіалок і так само багато їхніх назв.

Нарцис

 Хто не обожнює чарівну Афродиту, хто відхиляє її дари, хто противиться її владі, того немилосердно карає богиня кохання. Так покарала вона сина річкового бога прекрасного, але холодного, гордовитого Нарциса. Нікого не любив він крім себе, лиш себе вважаючи гідним любові. Одного разу, коли він заблукав у лісі під час полювання, його побачила німфа Ехо. Німфа не змогла сама заговорити з Нарцисом. Із захопленням дивилася Ехо на стрункого красеня юнака, схована від нього у лісовій гущавині. Нарцис озирнувся навкруги і голосно вигукнув: «Гей, хто тут?»; «Тут» - пролунала гучна відповідь Ехо.

«Йди сюди» - гукнув Нарцис

«Сюди» - Обізвалася Ехо.

Простягаючи руки, до Нарциса поспішила з лісу Німфа, але прекрасний юнак гнівно відштовхнув її. Він швидко пішов від неї і зник у темному лісі.

Розгнівана богиня кохання Афродіта, через те, що нарцис нехтує її дарами і покарала його. Одного разу під час полювання Нарцис підійшов до струмка, щоб напитися холодної води. Нахилився він до струмка і віддзеркалився у всій своїй красі. Ось тут і чекала його кара Афродіти. Зачарований дивився він на своє віддзеркалення у воді, і сильна любов сповнила його. Про все забув Нарцис. Не міг відійти від струмка, відірватися від того, що бачив. Милувався сам собою. Забув про сон, про їжу. Сили полишили Нарциса, він відчував, що приближається смерть. Він танув, як роса на гарячому сонці. Схилилася голова Нарциса на прибережну траву і морок смерті закрив його очі. Плакала німфа Ехо, вона приготувала йому могилу, але не знайшла його. На тому місці, де схилилася на траву голова юнака, виросла біла духмяна квітка – квітка смерті, яку називають нарцисом.

 

Яка сумна та повчальна історія.

 

  1. Якби не було квітів то, можливо, не з’явилися б світові унікальні витвори поетів Сходу – Омара Хайяма та Рудаві, поезія Шекспіра, казки Андерсена, романи Дюма, Гюго, філософські твори Сковороди та мудрий гумор Котляревського, поеми Пушкіна, гнівні і ніжні рядки Шевченка, пісенність Малишка, Сосюри, Лесі Українки.
  2. У нас на батьківщині в усі часи вирощували квіти біля хати й на городах. Образами квітів пронизаний пісенний фольклор: «Чорнобривці», «Червона рута». Квіти використовувались у народній творчості та декоративно прикладному мистецтві, у вишиванні та для лікування, у національному одязі українців – вишивані квіти на сорочці та гарний вінок із квітів.
  3. Використовувалися квіти й у народних святах, наприклад, на Івана Купала, в якому квіти ставали обов’язковими учасниками танців иа ігор. Кульмінація свята – пошуки у нічному лісі таємничої квітки папороті, яка нібито розквітла в цю ніч.
  4. Квіти можна вирощувати скрізь – біля будинку, на балконі і в кімнаті. І снує дуже багато квітів, але кожна людина обирає собі квітку до душі, як друга.  

Учитель: Вирощування квітів приносить багато радості, привчає дитину до самостійної праці, розвиває її естетичний смак, вчить уважно і турботливо ставитися до живого організму. Адже для того, щоб виростити гарну рослинку, треба дуже багато знати про неї.

Давайте послухаємо ще декілька цікавих історій про квіти.

Мак

 Це найдавніша рослина, насіння його знаходили ще в залишках жител первісної людини. Багато обрядів пов’язано з маком  у слов’янських народів. Вони порівнювали його квіти із зорею та вірили, що макове насіння може захистити від злих духів. У Давній Греції ця квітка присвячена богу сну Гіпнозу та богу сновидінь Морфею, яких зображували з букетом макових голівок. Мак уособлював родючість, тому квітками маку почали прикрашати храми Гери – верховної богині та покровительки шлюбів.

Люди і сьогодні вірять у чудодійну силу маку, його освячують в церкві, сподіваючись, що насіння маку допоможе вигнати злих духів із житла..

Півонія

 В Китаї існує багато легенд , казок і цікавих історій про улюблену квітку – півонію. Ось одна з них. У пристрасного прихильника півоній Хочі в саду росли півонії всіх кольорів з пелюстками  гладенькими, закрученими, перистими, пухнастими. Деякі мали розміри з добрий кошик соняха. Коли на початку літа зацвітали півонії сад ставав чудовим і його називали «садом ста квіток». Одного разу повз сад проходив син мандарина Чанг-Ей. Він вбіг у сад і почав дрючком збивати квіти. Даремно просив його господар, той продовжував нищити сад. Тоді старий розсердився, побив його дрючком і виштовхав геть із саду. Коли Хочі сидів в саду і плакав до нього підійшла дівчина. «Принеси води і я оживлю твої квіти» - сказала вона. Коли Хочі повернувся з водою дівчини вже не було, але сад став ще кращим. Почув про таке диво Чанг-ей та й звинуватив старого хочі в чародійстві. Привели Хочі до в’язниці та й приговорили до страти. А Чанг-Ей знову пішов нищити квіти. Раптом здійнявся вітер і всі півонії перетворилися на красивих дівчат. Вони замахали рукавами і піднялася страшна буря. Підхоплений вітром Чанг-Ей піднявся так високо, що впавши на землю, розбився на смерть. Суддя, дізнавшись про це, скасував вирок Хочі. Старий повернувся додому, помолодів і ще багато років доглядав квіти.

У Давній Греції півонії славилися чудодійними властивостями. А у Франції садівники платили за неї шалені гроші.

Троянда

 Батьківщиною королеви квітів вважається Персія (Іран). Колись із шипшини було виведено першу троянду. Щоправда ніхто не може назвати імені садівника який це зробив. В Індії відкрили таємницю трояндової олії. Це зробила Нур Джаган – дружина правнука імператора  Джахангіра. Нур Джиган запросила імператора на гучний бенкет, який тривав 8 днів. Вона наказала залити всі водойми в саду та дворі трояндовою олією і заборонила будь-кому мити  в цій воді руки. Втомлена, вона заснула біля одного з басейнів. А, коли прокинулася, то виявила на поверхні води масляну плівку. Нур Джиган страшенно розгнівалася, вважаючи, що у воду кинули шматок жиру. Їй захотілося дізнатися, чим забруднена вода, і вона наказала служниці провести рукою по надводній плівці. Коли ж понюхала зібрану з поверхні олію, то відчула дуже приємний аромат. Задоволена тим, що в неї з’явилися такі чудові парфуми, вона розтерла олію на своєму одязі та й пішла до імператора. Імператор був у захоплені від чудового аромату. Так в Індії відкрили секрет трояндової олії.

Колір пелюсток троянди, за однією з легенд, - це крапля крові з ноги Афродіти, яка вкололася шипом троянди під час пошуків Адоніса. За іншими переказами троянда почервоніла через необережність Купідона, який зронив на неї краплю вина.

Перші християни ставилися до троянди як до «ганебного римського блуду та мерзоти». Але через кілька століть ця неприязнь забулася, святі отці почали називати троянду райською квіткою та присвячувати її Богородиці. Згідно з легендою архангел Гавриїл зробив для Богородиці три вінки: з білих, жовтих і червоних троянд. Вінок із білих троянд символізував її радість, із червоних – страждання, із жовтих – славу. Троянда за християнською міфологією втілює в собі милосердя, милість, любов, мучеництво та перемогу.

Волошка

 Образ волошки оспівується в багатьох українських піснях. Це улюблений елемент декору вишивальниць. Існує українська легенда про цю квітку. Молодий славний хлопець Василь орав поле. Наближався вечір. З останніх сил тяглася заморена конячка. В цей час хлопцем-орачем милувалася русалка. Коли Василь підійшов до річки умитися, русалка постала перед ним у всій своїй красі. Вони покохали одне-одного. В усьому в них був повний лад, вони лише не могли домовитися де їм краще жити разом. Русалка кликала Василя у рідну водну стихію, а він твердо наполягав на своєму: оселитися біля ріллі. Нарешті зрозумівши, що непоступливий Василь ніколи не підкориться її настійним вимогам, русалка перетворила юнака на скромну блакитну квітку.

Барвінок

Не менш цікавою є легенда про барвінок. Одного разу богиня Флора опустилася на землю, схилилася перед фіалкою і почала пестити її. Побачивши це,, барвінок почав просити Флору і його чимось відзначити, ну хоча б дати такий же, як у фіалки, запах. Флора відмовила. Тоді барвінок продовжував наполягати, щоб богиня дала йому хоч якийсь дар, який має фіалка. «Добре – відповіла Флора – ти будеш цвісти вічно, навіть коли відцвіте фіалка». «Але виконай ще одне моє прохання – попросив барвінок – зроби мою квітку більшою ніж у фіалки». «Добре. Я виконаю і це, але запам’ятай, що величина завжди була протилежністю глибини». Промовивши це, богиня хотіла вже піти, але барвінок насмілився просити її про третю ласку. «Дай мені імя, Флоро.» «От невгамовний! Ти хочеш будь-що перемогти свою скромну сусідку. Тож нехай твоє імя буде вираженням твого настирливого характеру. Віднині ти називатимешся «Переможець». Барвінок посідає помітне місце в українських святах та обрядах. Основна властивість за яку барвінок так величають – це його здатність не в’янути.

 

 

Учитель. Квіти. Ми зрозуміли, як багато вони значать у нашому житті, як облагороджують нас. Ще в епоху Відродження Данте Алігєрі сказав: «Я йшов уперед, але всюди вповільнювалися мої кроки, коли я кидав око на квіти…». Побажаємо й собі вповільнювати кроки під час зустрічі з квітами.

 

docx
Додав(-ла)
Дердюк Олена
Додано
24 лютого
Переглядів
151
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку