Дитиноцентризм на уроках в початкових класах

«Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без нього вона засушена квітка», – писав В. Сухомлинський.

Під дитиноцентризмом, у сучасному трактуванні цього терміну, можна розуміти особистісно-орієнтовану модель виховання дитини, призначення якої розширення її можливого життєвого шляху та саморозвитку на засадах гуманізації реального буття дитини, посилення уваги до системи її цінностей та інтересів задля формування в неї основ життєвої компетентності. Дитиноцентризм

Головне завдання сьогодення – не вкласти в людину максимум знань, а навчити її оперативно отримувати інформацію, яка потрібна їй у кожній конкретній ситуації, виховати її з інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури, здатною діяти креативно. Відповідно, навчання та виховання повинно бути максимально наближеним до здібностей і особливостей конкретної дитини. В цьому полягає головна думка концепції дитиноцентризму.

. Пріоритетом діяльності має бути не отримання учнями академічних знань, а надбання умінь життєво необхідних компетентностей: від комунікативних (знайти спільну мову з оточуючими, друзями, вчителями, однокласниками, батьками, зовсім не знайомими людьми) до творчих (в навчально-трудових справах).  Щаслива дитина, здатна до самореалізації, - мета Нової української школи.

Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушена обстановка в малій групі сприяє розвитку у сором'язливих учнів навичок міжособистісного спілкування.Тому на уроках використовую інтерактивні технології, а саме — робота в групах. 

Практика засвідчує, що вже з першого класу доцільними є елементи інтеграції на уроках з кількох навчальних предметів . Наприклад, на уроці математики ми і співаємо (музика), і стрибаємо (фізичне виховання). За допомогою цієї інтеграції учням цікаво і весело на уроці ,вони не так швидко втомлюються, краще запам’ятовують навчальний матеріал. Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігрова діяльність. Дитині потрібно створити психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому підтримую постійний контакт з батьками учнів.

Одним із методів створення ситуації успіху молодших школярів є комунікативна діяльність «розминка». Головна функція розминки - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Застосовую ,,розминку,, для того, щоб фізично об'єднати учнів; встановити довірливі стосунки між дітьми, включити всіх до спільної праці.  На початку уроку знайомлю учнів з його цілями (тими результатами, яких він очікує від учнів наприкінці). Учні чітко розуміють, що від них вимагається. Це дозволяє повернутись до результатів діяльності наприкінці уроку і проаналізувати разом з учнями рівень їх досягненя. Використовую  презентації (мультимедіа)– одна із форм сучасного уроку, що дає змогу зробити навчальний матеріал яскравим і переконливим.

У своїй педагогічній діяльності дотримуюсь ідей і принципів особистісно зорієнтованого навчання, покладених в основу концепції Василя Сухомлинського: навчання шляхом подолання труднощів. Дослідницький підхід  до предмета вивчення. Виявлення природних схильностей і здібностей. Урахування особливостей розумового розвитку дітей. Визнання неповторності особистості кожного учня. Людяність,чуйність і тактовність у ставленні до учнів.

Під час заняття “Дизайн і технології ,, ми вивчали настрій, створювали календар емоцій. Учні розмальовували свої емоції, які виникають, коли вони мріють, їдять смачні страви, мають хороший настрій, вивчають улюблені предмети. Переглядали мультфільм про емоції, обговорювали все в групах. Кожен учень виконував власну частину роботи, застосовуючи свої вміння, знання й таланти. Потім всі учасники об'єднувалися, домовлялися між собою і презентували результат.

Проєктні завдання втілюю на уроках літературного читання, «Я досліджую світ», Завдання в проєктах скеровую на те, щоб кожна дитина розкрила свій потенціал і в процесі роботи знайшла собі однодумця. Допомогаю учням розпізнати свої сильні та слабкі сторони, що дає позитивний вплив на навчання, а також на спілкування в родині та з друзями. Це розвиває важливі життєві компетенції учнів, вміло ними користуватися. Отже, створюю відповідне середовище та умови, які заохочують дітей до навчання, спілкування та пізнання світу.