дітям про комах, практичний матеріал

Про матеріал

матеріал для ознайомлення дошкільників з комахами (хрущ, комар)- спостереження в природі, художнє слово, ілюстрація

Перегляд файлу

Мета : дати елементарні знання про комах рідного краю, зокрема хруща. Познайомити з зовнішнім виглядом жука, будовою, способом життя та харчування, стадіями життєвого циклу. Розвивати пізнавальний інтерес до природи рідного краю. Виховувати свідоме ставлення до живої природи.

Великий інтерес дітей викликають хрущі. В Україні найбільш поширені : хрущ мармуровий, хрущ травневий. Вони великі, гарні. Про хруща травневого дітям можна розповісти так.

Його називають травневим тому, що найчастіше він зустрічається в травні, ввечері, біля беріз , кленів та інших дерев.

Жуки гарні, рудуваті, з широкими вусиками. Зимують вони в землі, а навесні, коли пригріває сонечко і на деревах з'являється листя, жуки вилітають і починають його об'їдати. Якщо хрущів багато, вони можуть надати великої шкоди дереву, особливо березам, дубам, кленам, осикам, тополям. Шкодять лісу, особливо садам та городам, їх личинки. Вони великі, товсті, жовтувато – білі,з жовто – коричневою головою. Три роки вони живуть в землі і підгризають корінці дерев, багатьох інших рослин. Тільки на четвертий рік личинки перетворюються на лялечки. Проте ліс та сад мають і добрих наших друзів. Вночі хрущів ловлять сови, летючі миші, вдень – граки, шпаки. Личинками травневих жуків живляться кроти. Ось тому треба бережно ставитися до цих помічників людини у боротьбі з шкідниками лісу і саду.

Мета :уточнити за закріпити знання дітей про комах (ознаки, будова тіла); продовжувати ознайомлювати з представниками світу комах рідного краю; дати поняття про травневого жука – хруща. Учити уважно спостерігати за поведінкою хруща , про зовнішній вигляд; формувати у вихованців свідоме ставлення до представників живої природи; допомогти зрозуміти,що кожна істота має право на життя. Розвивати спостережливість, пізнавальний інтерес. Виховувати екологічну свідомість у малят.

Попередня робота : розгляд ілюстрацій, читання художніх творів, ознайомлення з інформацією дитячої енциклопедії.

Розглянути хруща. Запропонувати дітям описати його.

Хрущ великий, коричневий, із чорною голівкою та рудими пишними вусами.
Де ми знайшли цього хруща? (на гілочці дерева)
Як ви гадаєте, чому хрущі живуть на деревах? (вони живляться молодим листям)
Звісно, можна сказати, що хрущ – шкідник, адже він поїдає листочки дерева. Але який він гарний!
Який цей жук за розміром? (великий)
Яке в нього тільце? (довгасте,овальне)
Яке забарвлення в хруща? ( в нього коричнева спинка і чорна голівка)
Скільки ніжок у хруща? (шість)
Що він робить за допомогою ніжок? (повзає)
Де може повзати хрущ? (по траві, гілочках дерева чи куща)
На спинці хруща – цупкі крила, під ними є ще одні – тоненькі та прозорі.
Як ви гадаєте,навіщо вони потрібні жуку? (щоб літати)
Хрущі полюбляють літати ввечері та вночі.

Підійти до берези, вишні і послухати, як гудуть хрущі. Імітувати звук літаючого хруща.

Кому – небудь з вас доводилось бачити , як літає хрущ? Що він робить , літаючи?(розправляє крильця, піднімається в повітря,голосно гуде)
Хрущі прокидаються та вилазять із землі завжди в травні, тому о цій порі їх так багато. З цієї самої причини їх називають травневими або ж майськими.

Діти ще де – який час спостерігають за поведінкою хруща. Після цього розповідають про зовнішній вигляд хруща, його спосіб життя, живлення тощо

Як ви гадаєте, хто сильніший : цей жучок чи ми? Чи може хрущик нас образити? А ми – його? Як ми можемо допомогти цьому жукові?(не ловити,не заважати йому,не садити в неволю)

Прочитати вірш Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати...”

Навесні цей жук руденький

Любить зелень молоденьку,

А залізе в землю як —

Ненажерливий черв’як. (Хрущ)

Теплим днем,

Весною , в травні,

Кожен нас впізнає,

Я не муха, не павук,

Я жуджу!

Я травневий ….

Його пожива – це листочки,
Домівка – деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний …
(Хрущ)

Этот вестник тёплых дней
Стал любимцем у детей.
Знай, девчонка, мальчик знай –
Без него и май не май.
Для детей он как награда
И поймать его все рады.
Вот вечернею порой
Он летит над головой,
Издаёт гудящий звук
Наш любимец...(Майский жук)

В темноте летает кто-то,
издавая громкий звук.
Кто там спорит с самолётом?
Ну, конечно, майский... (Жук)

Я – малий веселий хрущ,
Мене знає кожен кущ.
Маю я красиві вуса
І нічого не боюся!

Як дощі, як дощі,
З вишні падають хрущі
У траву зелену
З яблуні і клена.
Правди нікуди подіти,
Ловлять їх коти і діти,
А хрущі гудуть-гудуть,
Весняний танок ведуть.

СОННИЙ ХРУЩ

Сонний хрущ упав із клена,

Равлику зламав антену,

Покалічив собі ніжку

Й у росі скупався трішки.

Насміхались перепілки:

«Хрущ зробив колиску з гілки-

Тож проспить усе на світі

У густім кленовім вітті».

(Світлана Штатська)

«Дорога для хрущів»

Не осипались вишні довго-довго.

А то ураз осипались і ждуть,

Щоб вивчили хрущі до них дорогу

Й на той рік не забулись повернуть

(Наталя Дзюбишина)

Мета : ознайомлювати дітей з представниками живої природи – світу комах – комарами. Дати цікаві факти з життя комахи, способу харчування, уподобаннями. Формувати пізнавальний інтерес до світу живої природи. Виховувати зацікавленість до представників живої природи.

На людей нападають тільки комарихи. Їм потрібно напитися крові, тільки тоді вони зможуть завести потомство. Комарі-чоловіки п'ють тільки нектар. Коли вони в'ються роєм над водою, комарихи вриваються в саму їх гущу і вилітають звідти вже з нареченим. А "вийшовши заміж, вони одразу ж летять на пошуки теплокровної їжі. Комарихи вловлюють запах жертви за три кілометри! Це може бути і кінь, і корова, і навіть ведмідь. Тільки після того, як комариха вип'є крові вона зможе відкласти яєчка. Іноді за ніч одна комариха може вкусити до 8 разів

Яйця комариха відкладає у воду: ставок, калюжу або ж просто в стару бляшанку з водою. Личинки комарів - головний корм риби. У житлових районах комарі віддають перевагу вологі і теплі приміщення, особливо в підвалах, де протікають труби або сочиться каналізація.

Не всі комарі - кровопивці. Іноді можна зустріти комара-долгоножку, якого діти через незнання називають "малярійним". Насправді цей комар, хоч і здається страшним, абсолютно нешкідливий - він вегетаріанець. Літає він мало, а ось по рослинам на своїх ногах бігає дуже швидко.
Малярійні ж комарі, тобто переносники захворювання, дійсно більші звичайних, але не набагато. Відрізнити від звичайних їх можна за характерною посадці під час їжі - задня частина, тобто черевце, сильно підняте вгору.

Серед людей комарі віддають перевагу дітей, (тонка шкіра), і сильно потіють дорослих (запаху молочної кислоти). Також люблять кров жінок, особливо блондинок.

Комарі населяють всі континенти, крім Антарктиди.

Самка відкладає до 280 яєць кожні два-три дні.

Швидкість польоту цієї комахи - 3,2 кілометра в годину.

«Могутній комар»

Борис Грінченко
Казка

Над ставком широководим,
Посеред очеретів,
Там комар, славетний лицар,
Під листом зеленим жив.
Грав у сурму голосную
І до бою викликав,
І в людей, і у звірини
Крові безліч випивав.
І його ніхто на світі
Ще й разу не подолів:
Наш комар уславивсь гучно
Серед мух і комарів.
Всі казали, що від нього
Світ ще дужчого не знав,
Сам комар тому повірив,
Сам щодня про те казав.
Довго б наш комар щасливо
У великій славі жив,
Якби він не чув про лева,
Що царем був у звірів.
Прилетіла муха жвава
І казала, що вона
Лева бачила і сили
В світі більшої не зна.
Запеклося коло серця,
Защеміло в комара,
І ніяк забуть не може
Він звірячого царя.
Мучить думка та проклята,
Що від нього дужчий є,
І у серці комаревім
Гордість лютая встає.
Ось випростує він крила,
Знявсь і лісом вже летить,
Аж туди, де лев могутній
Пообідавши лежить.
В сурму голосно ударив:
"Гей ти, леве, уставай!
Будем битися, аж поки
З нас комусь та прийде край.
Бо на цій землі широкій
Місця двом немає нам -
Хочу слави я придбати
І собі, і комарам!"
Ту ж хвилину вже кусає
Лева в ніс швидкий комар,
І відразу, ревонувши,
Скочив тут звірячий цар.
І запекла закипіла
В них баталія в ту мить:
В щоки, в ніс комар кусає,
Налітає і дзижчить.
Лев лютує! Ще ніколи

Так ніхто не дошкуляв!
Одбивавшися, всю морду
Вже він кігтями подрав.
Кров дзюрчить у лева з морди,
Зовсім збувся сили він,
Але поки ще держиться,
Б'ється кільки ще хвилин.
Та комар усе лютіше
Налітає, не вгава,
І царева похилилась
На дернину голова.
Закривавлений, безсилий
Впав на землю дужий цар,
І, зрадівши невимовно,
Задзижчав тоді комар:
"Той у світі є найдужчий,
Хто найдужчого здолів,
Світлом слави осіяний
Я вернусь до комарів!"
Він летить - великий лицар,
Ліс потроху вже минав...
А павук давно між листям
Павутиння хитро ткав.
І комар у хитрі сіті
Там заплутавсь і повис,
Скрики жалібні відразу
Тут почув зелений ліс:
"Так з великими буває!
Нащо ж, доле, ти така?
Подолати зміг я лева,
Гину я од павука!"
Так загинув лицар славний,
І павук його ізз'їв,
І про нього всі забули
Серед мух і комарів.