До 211 річниці з дня народження Т.Г.Шевченка

Я сьогодні прийду до Тараса, Як колись у дитинстві моїм. Підійду, притулюсь і одразу Стану знову хлопчиськом малим. Як тоді, я вдивлятимусь в небо, Мій Тарас непохитно стоїть, Притискаючи руку до серця, Наче хоче сказать, що болить, Що збулися пророцтва Кобзарські – Чорна хмара з московії йде, Знов оголені шаблі козацькі, Знов орда на шляху нищить все – Людські долі, містечка і села, Наче лава повзе по землі, Горе й сльози з собою привела, Мій народе повстав в боротьбі За щасливе майбутнє країни, Вільний вітер нових поколінь, Рух підтримки Європою плине, Допомога іде звідусіль… Ми сьогодні Тараса згадаєм, Його слово нас знов надихне, Ми ворожу навалу здолаєм, Україно, ти понад усе. /Віктор Саленко. м.Дніпро, гімназія №93/Я сьогодні прийду до Тараса, Як колись у дитинстві моїм. Підійду, притулюсь і одразу Стану знову хлопчиськом малим. Як тоді, я вдивлятимусь в небо, Мій Тарас непохитно стоїть, Притискаючи руку до серця, Наче хоче сказать, що болить, Що збулися пророцтва Кобзарські – Чорна хмара з московії йде, Знов оголені шаблі козацькі, Знов орда на шляху нищить все – Людські долі, містечка і села, Наче лава повзе по землі, Горе й сльози з собою привела, Мій народе повстав в боротьбі За щасливе майбутнє країни, Вільний вітер нових поколінь, Рух підтримки Європою плине, Допомога іде звідусіль… Ми сьогодні Тараса згадаєм, Його слово нас знов надихне, Ми ворожу навалу здолаєм, Україно, ти понад усе. /Віктор Саленко. м.Дніпро, гімназія №93/Я сьогодні прийду до Тараса, Як колись у дитинстві моїм. Підійду, притулюсь і одразу Стану знову хлопчиськом малим. Як тоді, я вдивлятимусь в небо, Мій Тарас непохитно стоїть, Притискаючи руку до серця, Наче хоче сказать, що болить, Що збулися пророцтва Кобзарські – Чорна хмара з московії йде, Знов оголені шаблі козацькі, Знов орда на шляху нищить все – Людські долі, містечка і села, Наче лава повзе по землі, Горе й сльози з собою привела, Мій народе повстав в боротьбі За щасливе майбутнє країни, Вільний вітер нових поколінь, Рух підтримки Європою плине, Допомога іде звідусіль… Ми сьогодні Тараса згадаєм, Його слово нас знов надихне, Ми ворожу навалу здолаєм, Україно, ти понад усе. /Віктор Саленко. м.Дніпро, гімназія №93/ Я сьогодні прийду до Тараса, Як колись у дитинстві моїм. Підійду, притулюсь і одразу Стану знову хлопчиськом малим. Як тоді, я вдивлятимусь в небо, Мій Тарас непохитно стоїть, Притискаючи руку до серця, Наче хоче сказать, що болить, Що збулися пророцтва Кобзарські – Чорна хмара з московії йде, Знов оголені шаблі козацькі, Знов орда на шляху нищить все – Людські долі, містечка і села, Наче лава повзе по землі, Горе й сльози з собою привела, Мій народе повстав в боротьбі За щасливе майбутнє країни, Вільний вітер нових поколінь, Рух підтримки Європою плине, Допомога іде звідусіль… Ми сьогодні Тараса згадаєм, Його слово нас знов надихне, Ми ворожу навалу здолаєм, Україно, ти понад усе. /Віктор Саленко. м.Дніпро, гімназія №93/