Добірка порад для роботи з книгою "Читати - це модно! Книга - це круто!"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Погорєла Наталія Олексіївна,

учитель української мови та літератури

 

 

Корсунь – Шевченківський, 2011 рік

​Виховання, як відомо, – це цілеспрямоване і планомірне формування особистості дитини. 

Органічною частиною процесу виховання дітей являються навички читання, для підвищення розвитку культури, виховання. Від навичок читання залежить формування гармонійно розвинутої особистості, розширення знань, характеру, почуттів переконань людини майбутнього. Навчити учнів мистецтву читання, уміння черпати з книг знання про світ і людину, відчувати красоту художніх творів, правильно і принципово оцінювати прочитане, використовувати книги в житті, праці, навчанні, уміння користуватися бібліотекою - ось важливі завдання, що мають бути реалізовані у процесі формування та розвитку особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Якщо хочеш поговорити з кимось – відкрий книгу.
2.  Якщо ти занудьгував – візьми книгу.
3.  Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її в книзі.
4.  Якщо мрієш знайти друга – подружи з книгою.
5.  Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай  книги.
6.  Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй із книгою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Читачі мають право:

• отримувати у тимчасове користування на­укову, навчальну, художню, довідкову, методичну літературу на абонементі та в читальному залі;
• користуватися всіма видами довідково-бібліографічного обслуговування;
• брати участь в читацьких конференціях, літературно-музичних вечорах, диспутах та інших заходах, що їх проводить бібліотека.

2.   Перед записом у бібліотеку читач повинен ознайомитися з правилами користування біб­ліотекою і підтвердити своє зобов’язання їх неодмінного виконання підписом на читаць­кому формулярі.
3.   Художня література видається у кількості не більше трьох примірників строком на 15 днів.
4.   Рідкісні та цінні видання, альбоми, атласи, ен­циклопедії, інші додаткові видання, а також поодинокі примірники, книжки підвищеного попиту видаються лише в читальному залі.
5.   Бібліотекар має право продовжити термін ко­ристування літературою на прохання читача, якщо на неї нема попиту з боку інших читачів.
6.   Читач розписується у читацькому формулярі за кожний одержаний примірник, що засвід­чує факт видачі читачу літератури.
7.   Читачі зобов’язані дбайливо ставитися до книжок, одержаних із фондів бібліотеки, по­вертати їх у встановлені терміни, не робити в них ніяких поміток, не виривати і не загина­ти сторінок, не виймати картки із каталогів і картотек, не порушувати розстановку фондів з відкритим доступом.
8.   При отриманні літератури читач має ретель­но передивитися її, і якщо виявить якісь дефекти, – повідомити бібліотекаря, який зобов’язаний зробити на виданні відповідні службові позначки.

9.    Відповідальність за зіпсовану літературу несе читач, який користувався нею останній.
10.      Читачі, що завдали бібліотечному фонду збитків, несуть матеріальну, адміністратив­ну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
11.      Читачі, що втратили книжки з бібліотечного фонду або завдали їм непоправної шкоди, по­винні замінити їх відповідно такими ж або визнаними бібліотекою рівноцінними. Гро­шова компенсація встановлюється по ринко­вих цінах, що діють на день розрахунку.
12.      На час літніх канікул учні повинні поверну­ти до бібліотеки книжки та інші отримані матеріали.
13.      На початку кожного навчального року чи­тач повинен перереєструватися.
14.      Читачі, що закінчили школу до отримання свідоцтва повинні повністю розрахуватися з бібліотекою і підписати обхідний лист.
15.      Читачі повинні дотримуватися тиші в чи­тальному залі бібліотеки.
16.      За порушення правил користування бібліо­текою читач може бути позбавлений права користуватися всіма пунктами видачі літе­ратури на термін, що визначається адміні­страцією бібліотеки.

 

 

1.  Запис читачів проводиться на абонементі. Учні записуються – за списком класу, вчите­лів та працівників школи – в індивідуально­му порядку, батьків – за паспортом.
2.  На кожного читача заповнюється читацький формуляр згідно із встановленим зразком, який дає право на користування бібліотекою.
3.  Читачі повинні ознайомитися з правилами користування бібліотекою та підтвердити зобов’язання про їх виконання своїм підпи­сом на читацькому формулярі.

4.  Термін користування літературою:

•              для молодших читачів – 15 днів;
•              для старших читачів – 30 днів.

5.  Шкільна бібліотека визначає право читачів  на видання документів:

•              для молодших читачів – до 3-х видань;
•              для старших читачів – 5-11 (кількість не обмежується).

6.  Термін користування документами може бути продовженим, якщо немає підвищеного попи­ту серед інших користувачів або скороченим,
   якщо видання користується підвищеним по­питом чи є в єдиному примірнику.
7.  Користувачі (крім учнів 1-5 класів) розпи­суються в читацькому формулярі за кожний екземпляр видання, повернення документів фіксується відміткою бібліотекаря (в даному випадку ставиться дата повернення).
8.  З книгами поводитися обережно, щоб їх змог­ли прочитати більше дітей.

 

 

 

 

 

 

 

1.  Література, яка призначена для використан­ня в читальному залі, додому не видається.
2.  Література з читального залу видається вчи­телям для проведення уроку або учням для копіювання на  10-20 хвилин.
3.  Література з читального залу видається на нічний абонемент з 16.45 до 8.15 наступного робочого дня    (крім енциклопедій).
4.  Кількість друкованих видань та інших доку­ментів, що видаються в читальному залі, як правило, не обмежуються.
5.  Користувачі в читальному залі мають дотриму­ватися тиші, не заважаючи працювати іншим.
6.  Читачі у верхньому одязі, з портфелями до бібліотеки не допускаються.
7.  Якщо ви користуєтеся відкритим фондом, кни­ги потрібно ставити на те місце, де ти їх взяв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Книжки  як люди: народжуються, живуть, старіють. Як люди, можуть хворіти. Але будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Тому варто дотримуватися таких правил корис­тування книгою:

• бери книгу чистими руками;

 

• сторінки перегортай за верхній куток;

 

• не читай під час їди;

 

• не клади в книгу ручок, олівців та інших товстих предметів – від цього рветься палі­турка книги;

 

• не перегинай книжку, не загинай сторінок;

 

• зроби закладки для книг і користуйся ними;

 

• не виривай сторінок та ілюстрацій;

 

• не малюй і не пиши в книзі;

 

• дома відведи книгам окреме місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Не можна читати лежачи.
2. Не можна читати, коли погане освітлення.
3.  Промені світла повинні падати на книгу зліва або зверху.
4.  Книгу тримати не ближче ніж 30 см від очей.
5.  Не можна читати книгу і дивитися телевізор одночасно: це може 

     призвести до перенапру­ження очей.

6.  Кожну годину потрібно давати очам відпочи­ти 10-15 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У дитячій бібліотеці зазвичай два відділення: абонемент і читальний зал. Абонемент – це міс­це в бібліотеці, де видають книги додому. Книги із читального залу додому не дають. Вони мо­жуть знадобитися читачам у будь-який день. З ними працюють у читальному залі.

Головне у бібліотеці – каталог. У перекладі з давньогрецької мови це слово означає «перелік».

Каталог складається із карток. На кожній – прізвище автора книги, її назва, прізвище ху­дожника, місто, де книга видана, рік видання. На деяких картках є малюнок і коротка розпо­відь про книгу – анотація.

Є в каталозі також розподільники – картки вищі звичайних. Це для того щоб було легко знайти потрібну книгу. Шукаєш розподільник із потрібною тобі назвою, а потім вже перегля­даєш всі картки, які за ним стоять.  Каталоги бувають двох видів: систематич­ний та алфавітний. У систематичному катало­зі книги стоять у тому самому порядку, що й на полицях. На розподільниках написані назви розділів: історія, географія, література... В ал­фавітному каталозі всі картки розташовані за алфавітом. Тут можна знайти книгу, знаючи прізвище автора.

При виборі книг на полицях користуйся за­кладкою – спеціальною дощечкою, яку можна взяти у бібліотекаря. Перш, ніж узяти книгу з полиці, поклади поруч із нею закладку. Вона допоможе тобі повернути книгу на те місце, де вона стояла. Повертаючи книгу на полицю, став її корінцем назовні.

Якщо ти вибрав за каталогом книгу, а її не виявилося у бібліотеці, запиши на аркуші пріз­вище автора і назву книги. Коли книгу повернуть, її залишать для тебе.

 

 

 

Перше знайомство книги починається з обкладинки.

Перша сторінка за обкладинкою називається титульною або заглавною. Вона розповість вам про те, хто написав книгу, її назву, коли і де ви­дана, а також прізвище художника, перекладача, тощо. Ці відомості називають вихідними даними.

У деяких книгах на наступній, після титуль­ної, сторінці написано передмову.

Якщо в книжці є декілька творів, то слід по­дивитись зміст.

Дуже добре, коли книга має анотацію, що розміщується на зворотному боці титульної сто­рінки, або на останній сторінці книги.

Основними складовими частинами книги (з погляду дизайнера-верстальника) є:

• обкладинка або палітурка;
• форзаци;
• титульний аркуш;
• вихідні дані;
• зміст;
• допоміжні розділи й інший текст книги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Завести зошит за формою:

№ п/п

Дата

ПІБ

Зауваження

Відмітка про виправлення

Оцінка за збереження

2.  Перегорнути сторінки підручника.
3.  Стан обкладинки підручника.
4.  Стан обгортки.
5.  Паспорт підручника (таблиця повинна бути заповнена).
6.  Підручники в класі перевіряти раз на місяць і відображати в класному «екрані зберігання підручників».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Якщо на книзі чорна пляма: промити мар­ганцем або розчином лимонної кислоти, за­ржавілі плями виводяться аналогічно.
• Якщо жирна пляма: прогладьте через промо­кальний папір або протерти м'якушкою теп­лого хліба.
• Якщо книга змокла: між сторінками поклас­ти промокальний папір, а книгу покласти під прес.
• Якщо є сліди від пальців: потерти мильною ганчіркою.
• Якщо в книги відірвалася обкладинка чи оправа: потрібно з марлі або ситцю вирізати смужку завширшки 5 - 6 см на висоту книж­ки, намазавши тканину клеєм і класти до ро­зірваного місця.
• Якщо у сторінки відірвався кутик: акуратно підклейте трикутник білого паперу, а потім обрізати краї, які виступають.
• Якщо книга або сторінка розірвалася навпіл: заклейте прозорим папером або скотчем, щоб було видно текст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підручники, за якими вчаться в школі, по­винні бути у користуванні 5 років. Після ва­шої дитини ними буде користуватися ще хтось. Кожний батько чи мати хочуть, щоб у їхньої дитини всі речі щоденного користування були у належному стані. І цього хочете не тільки ви, але й інші батьки. Тому допоможіть своєму школярику навчитися берегти свої книги.

А для цього постійно цікавтеся станом підруч­ників ваших дочки чи сина.

 

Вивчіть з ними зо­лоті правила користування навчальною книгою:

 

•     книгу треба читати, сидячи за столом;
•     брати книгу потрібно чистими руками;
•     гортати сторінки потрібно за верхній куточок;
•     не можна закладати сторінки ручками, олівцями, чи іншими предметами: від цьо­го книжка псується, відриваються і мнуть­ся сторінки;
•     щоб швидко знайти потрібну сторінку, слід користуватися закладками;
•     неварто читати книжку під час їди, малю­вати в ній, підкреслювати слова;
•     під час читання не перегинати, бо випада­тимуть сторінки.

 

 

 

Коли вже так сталося, що книга…

 

а) забруднилася, то…

•     чорнило виводіть спеціально приготовленим розчино з використанням відбілювача;

•     олівець витирайте гумкою.

б) книжка порвалася, то…

•     склейте сторінки скотчем або смужкою бі­лого паперу;
•     при потребі прошийте відділи книги подіб­но до вже прошитих.

в) загинаються куточки сторінок, то…

•     розправте їх, при можливості розгладьте праскою;

•     пришийте або зробіть закладку.

 

У майбутньому навички дбайливого ставлен­ня до речей вашій дитині стануть у пригоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Маєш вільний час – не витрачай його дарем­но. Візьми в руки книгу, прочитай її, поринь у неповторний світ минулого, сучасного і майбут­нього. Водночас дізнайся про щось нове, цікаве, запам'ятай, навчись. Знання – важким багажем ще нікому не були.

Тож заходь в бібліотеку! Зупинись! Подумай:          

•     про щоб ти хотів почитати або з яким би
  автором хотів би зустрітися знову?

Якщо знаєш, де на поличках знайти те, що тобі потрібно, шукай сам(а), знаходь і читай, лети безмежним світом уяви.

Якщо ж не знаєш, де шукати той дорогий скарб, то згадай про:

•     виставки і рубрики в бібліотеці. Вони роз­кривають фонд і допоможуть дізнатися про місце знаходження потрібного твору;
•     каталогів (з грецької «каталог» означає перелік) - де перелічені всі книги, які є в бібліотеці. Це посередник між книгою з читачем. Переглядаючи каталог, читач ді­знається, чи є в бібліотеці потрібна йому книга, які книги є в бібліотеці з даної йому теми, які книги конкретного автора мож­на прочитати в цій бібліотеці. Залежно від читацького призначення каталоги бувають

алфавітними і систематичними. До якого звернутися, залежить від того, що ти зна­єш про книгу;

•       бібліографічні показники. Це книги про книги. У них ти знайдеш анотації - корот­кі розповіді про хороші книги і поради що читати;
•       енциклопедії і словники. Вони уточнять твій запит, а можливо, запалять бажання прочитати певну книгу. Довідкова літера­тура - це весь всесвіт, упорядкований в ал­фавітному або тематичному порядку;
•       бібліотекаря. Він допоможе знайти твою єдину книгу, твій скарб.

 

 

 

 

1.  Поміркуй, про що (про кого) може йтися у творі.
2.  Згадай, що ти вже знаєш з цієї теми.
3.  Постав запитання, на які, на твою думку, у тексті твору буде дано відповідь.
4.  Спробуй, якщо це можливо, відповісти на ці запитання щодо читання тексту.
5.  Починай читати. При читанні зіставляй свої припущення зі змістом тексту.

 

 

 

 

Варіант 1.

1.  Пам'ятай: читання - одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього тре­ба серйозно.
2.  Внутрішньо налаштуйся на читання. Не по­спішай, не «ковтай» зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайтеся запам'ятати прочитане.
3.  Зміст треба осмислювати. Не можна допускати  

  механічного фіксування  тексту.

4.  Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй цілі фрази, речення.
5.  Для свідомого сприймання прочитай передмову; перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.
6.  Коли щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй само­стійно розібратися.
7.  Роби помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).
8.  Найцікавіше запам'ятай. Порівняй прочита­не з уже відомими фактами, знайди йому міс­це в системі знань.
9.  Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки.

10. Порівняй власну думку про книжку з відгу­ками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний - краще.
11. Зроби відповідні записи про книжку у чи­тацькому щоденнику.

 

 

Варіант 2 (для молодших читачів).

1.  Читати треба уважно, вдумливо.
2.  Спочатку подивися титульну сторінку. Ти ді­знаєшся прізвище автора, назву книги, де і коли вона видана.
3.  Пояснення невідомих слів знайди у словни­ку, енциклопедії.
4.  Щоб краще розуміти книгу - читай перед­мову. Вона розповість багато про автора і його книгу, порадить, як читати.
5.  Не пропускай у книзі описів природи, описи інтер'єру, що оточує героїв. Вони допоможуть краще зрозуміти характер героя, хід подій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Читай газету кожного дня. Це дасть тобі змо­гу бути у курсі подій, які відбуваються у на­шій країні, області, районі та за рубежем.
2.  Перш ніж розпочати читати газету, переди­вися назви всіх статей, що повною мірою до­поможе тобі вибрати найбільш цікавий і важ­ливий матеріал.
3.  Обов'язково уважно ознайомся з передовою статтею, де формуються в стислому вигляді найактуальніші сьогоденні завдання.
4.  Читай вміщені в номери матеріали вдумливо, проаналізуй, які головні положення тієї чи іншої статті, чого нового вона вчить.
5.  Звертай увагу на незрозумілі слова, обов'яз­ково з'ясуй їхнє значення у словнику або за­питай у вчителя, бібліотекаря.
6.  Читаючи газету, користуйся картою, зна­ходь на ній місця, про які розповідається в номері.
7.  Роби вирізки з проблем, що особливо тебе ці­кавлять, складай їх у спеціальну папку. Ор­ганізуй у класі бесіду чи виступ на основі зіб­раних тобою матеріалів.
8.  Візьми книгу про те, що тебе особливо заці­кавило при читанні газети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Прочитай увесь заданий текст, глибоко вду­муючись у його зміст. Пам'ятай, що читання підручника без напруження думки - марна трата часу.
2.  Працюй завжди з ручкою або олівцем у руках.
3.  Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.

4.  Поділи в думці текст на частини й знайди основну думку.
5.  Читаючи текст, пов'язуй його з часом, картою, графіками, схемами підручника. Пам'ятай, що без хронології та карти немає історії.
6.  Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, фак­ти, явища з іншими.
7.  Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного.
8.  Намагайтеся в тексті знайти відповідь на кож­не запитання, наведене в кінці параграфа.
9. Привчай себе до самоконтролю: обов'язково перекажи вголос або про себе заданий мате­ріал, спочатку

по частинах, а потім у цілому весь

параграф. Роби це так, щоб словам

було тісно, а думкам - просто.

10.  Виконуй завжди домашні завдання.
11.  Долай труднощі, а не тікай
12. від них. Працюй над книжкою систе-

матично і наполегливо.

 

 

 

 

 

 

 

Навіть найрозумніша людина в світі не може пам'ятати всі великі події сучасного та минуло­го, численні дати, цифри, факти.

Доповнюють пам'ять людини книги, які все знають – словники, довідники, енциклопедії. Як же ці книги побудовані? Як ними користу­ватися у роботі?

Найпростіші з них – словники. У них зібра­ні слова, розташовані в словниковому порядку. Найбільшим попитом користується орфографіч­ний словник. Майже всі ми ним користуємося, коли не знаємо, як писати те чи інше слово. Коли ж вас цікавитиме значення слова та істо­рія його походження, - користуйтеся «тлумач­ним словником». При читанні газет та журналів ви часто зустрічаєтесь зі словами, які прийшли з інших мов народів світу, - тут вам допоможе «словник іншомовних слів».

Уважно переглядайте передмову до словни­ків, знайомтеся з умовними позначками.

Нашим добрим помічником є енциклопе­дія. Саме слово взяте з грецької мови і означає «коло знань». У наш час енциклопедіями нази­вають книги, в яких коротко викладено у пев­ній системі дані про науку, техніку, культуру, природу, мистецтво та ін. Більшість матеріалу розмішено за алфавітом. Винятком із цього є дитячі енциклопедії. У них матеріал розміщено за системою знань і мають зміст.

Всі повідомлення в енциклопедіях виклада­ються в статтях-довідниках. Статті не мають спеціальних назв, замість назв дається слово, значення якого треба вияснити. На сторінці кожного тому написані літери, склади або слова, з яких починається і яким закінчується. Тексти супроводжуються вдало підібраним візуальним матеріалом - малюнками, фотогра­фіями, діаграмами та схемами.

Дитячі енциклопедії містять систему перехрес­них посилань, що привертають увагу до суміж­них тем та системопокажчиків, які полегшують користування ними: алфавітні, хронологічні, те­матичні, бібліографічні, біографічні, предметні.

Довідники – видання, що містять короткі відомості з певного питання. Відомості в до­відниках розміщують в алфавітному, систе­матичному, хронологічному порядку. Багато з них мають допоміжні покажчики: алфавіт­ний, предметний, іменний та інші. Алфавітний покажчик дає змогу швидко знайти потрібне слово. Предметні покажчики орієнтують у тер­мінах і поняттях, вжитих у довіднику. Іменні покажчики допомагають знаходити ті сторінки, де йдеться про певних людей, іноді в них на­водяться їхні імена та по батькові, дати життя, важливі факти біографії, назви основних тво­рів тощо. Бувають ще покажчики географічних назв, періодичних видань, ілюстрацій, псевдо­німів тощо. Довідники розраховані на широку читацьку аудиторію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Прочитавши книгу, подумай над її змістом і як слід розберися у ній.

2.  Запиши у щоденник автора, назву книги.

3.  Коротко напиши, про що говориться у ній, хто головний герой.
4.  Напиши, хто з дійових осіб тобі найбільше сподобався і чому.

5.  Чого вчить ця книга?

 

 

 

 

Варіант 1.

 

Відгук - це ваша власна думка про зміст кни­ги, оцінка її позитивних і негативних якостей.

Дуже уважно прочитай книгу. Обдумай її зміст, з'ясуй:

•    про що говориться в книзі;

•      хто головний герой;
•      чи подобаються тобі характери героїв та їхні вчинки;
•      які питання виникли під час читання;
•      що тобі в книзі не сподобалося.

Про науково-популярну книгу відгук пишеть­ся по-іншому.

Подумай над такими питаннями:

•      чи зацікавила тебе книга;
•      про що нове ти дізнався з неї;
•      чи хочеш продовжувати читання на таку ж тему;
•      чи не важка книга за змістом і за формою викладення;
•      що не подобається тобі в книзі.

Варіант 2.

1.  Обов'язково вкажіть автора і назву книги.
2.  Тема і основна думка твору.
3.  Де і коли відбуваються зображені у ньому події.
4.  Запишіть, які епізоди викликали у вас най-сильніші враження.
5.  Вкажіть, що сподобалося, а що ні, і чому.
6.  Напишіть про героїв книги, їхні вчинки, ці­каві випадки.
7.  Зверніть увагу на мову твору, оформлення книги.
8.  Вкажіть чим збагатив вас твір, над яким пи­танням змусив задуматися, чи допомогли вам під час читання ілюстрації.
9.  Виберіть форму вашого відгуку (лист до то­вариша, до автора твору, лист у видавни­цтво, стаття у стінгазету).

10.  Визначте стиль вашого відгуку.
11.  Подбайте, щоб у заголовку було виражено основну думку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат (від лат. - «доповідаю»)                                                              

1. Корот­кий усний або письмовий виклад результатів на­укового дослідження, змісту статті, книги тощо.                                                                 2. Доповідь з певного питання на основі огля­ду джерел і спеціальної літератури.

 

Необхідно:

1.  Визначити тему;
2.  Підібрати літературу:

•        документи, першоджерела;
• довідники, збірники;
• газетні та журнальні матеріали.

3.  Ґрунтовно вивчити літературу.
4.  Скласти варіант плану майбутнього реферату.
5.  Виділити основні питання.
6.  Систематизувати (упорядкувати) опрацьова­ний матеріал.
7.  Остаточно продумати та уточнити план рефе­рату. Обов'язково включити в план актуальні теми та їх значення.
8.  Написати реферат.
9.  Для розкриття основних понять і визначень можна користуватися довідковою літературою.

10.  У деяких випадках кращому розкриттю те­ми сприяють схеми і таблиці. По можливос­ті створити їх.
11. У кінці реферату слід подати список вико­ристаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дітям.

1.  Читай текст, глибоко вдумуючись у його зміст.

2.  Працюй із ручкою або олівцем у руках.

3.               Виділяй у тексті основні думки.
4.               Порівнюй і співставляй прочитане з вивченим матеріалом, фактами, явищами, сучасністю.
5.               Складай короткий (усний чи письмовий) план прочитаного.
6.               Знаходь пояснення слів, які тобі ще невідомі, тоді текст стане зрозумілішим.
7.               Дотримуйся правил гігієни читання.
8.               Не уникай бібліографії книги та анотацій. Вони стануть тобі в пригоді при виборі кни­ги, при виконанні домашніх завдань, розви­тку твоїх читацьких інтересів та культури читання.
9.               Працюй над книгою систематично та напо­легливо. Результат буде відчутним.

 

Батькам.

Дитина розпочинає своє знайомство зі світом у колі своєї родини. І звісно, батьки посідають головне місце у вихованні своєї дитини. У сім'ї беруть початки світогляд ціннісні орієнтації, норми поведінки та трудові навички. Тож, ша­новні батьки, беріть активну участь у форму­ванні читацьких інтересів та культури читання вашої дитини:

1.  Як тільки ваша дитина навчиться читати, по­знайомте її з першою книжкою для самостій­ного читання.

2.  Поцікавтесь, чи зрозуміла дитина прочитане.
3.  Обговоріть з нею книжечку.

4.  Поясніть незнайомі слова і розкажіть про словники.
5.  Поясніть, що є ще багато цікавих книжечок і навіть цікавіших.
6.  Контролюйте тематику читання. Обговорюй­те з дитиною книги. Це допоможе вам стати щирими друзями.
7.  Коли радите дитині прочитати якусь книж­ку, то знайдіть час прочитати її самим - тоді ви зможете доторкнутися до внутрішнього світу вашої дитини.
8.  Наштовхніть дитину на думку, що треба са­мому пробувати щось творити. Це надасть ва­шій дитині впевненості у собі. А ще - це буде своєрідними уроками спілкування.
9.  При обговоренні прочитаного не наполягайте на своїй думці.

10.  Створіть власну домашню бібліотеку.
11.  Вчіть   дитину   бережливого   ставлення   до книги, як до безцінного скарбу.
12.  Вчіть поважати будь-яку книгу - цікаву чи нецікаву – це як повага до іншої думки.

 

Учителям.

Навчаючи дітей навичок читання, зверніть ува­гу, що читання має змістовну та технічну сторону читання.

Змістовний бік читання включає усвідомлен­ня і розуміння.

Це сукупне розумін­ня читачем:

1.  значень більшої частини слів, ужитих у тексті як у прямому,
2.  так і в перенос­ному значенні;
3.  змісту кожно­го речення, яке входить до скла­ду тексту, з'ясу­вання змістов­ного зв'язку між реченнями;
4.  предметного плану,  змісту окремих частин тексту та змісту

цих частин;

5. головного змісту всього тексту, усвідомлення
   його і свого ставлення до прочитаного.
    

  Предметний план - це опис обстановки, дію­чих осіб, діалоги, розмірковування, думки, ви­словлювання персонажів, значення слів, речень.                     
Технічна сторона читання (техніка читан­ня) охоплює всі інші компоненти навичок читання.

Спосіб читання може бути непродуктивним і продуктивним:

1.                    побуквенний;
2.                    відривчастий складовий;
3.                    плавний складовий;
4.                    плавний складовий із цілісним прочитанням окремих слів;
5.                    читання цілими словами і групами слів. Темп    (швидкість)    читання    знаходиться  у  прямій  залежності від  способу читання і розуміння.

Орієнтовним показником швидкості гарно­го виразного читання вголос вважається 80 - 120 слів за хвилину.

Правильність читання визначається вмінням зберігати вимовні норми української мови, уни­кати таких недоліків, як повторення, заміни, перестановки, додавання, перекручування.

Виразність читання проявляється в умінні обґрунтовано, виходячи зі змісту тексту, який читається, використовувати паузи ( логіко - граматичні, психологічні і ритмічні при читанні віршів); робити логічний наголос, знаходити потрібну інтонацію, яку частково підказують розділові знаки; читати достатньо голосно і виразно.

 

 

 

 

 

• Книжка мовчки все розкаже.
• Книжка розуму навчає.
• Книги – вірні друзі.
• Що книга, то розум.
• Книга, а не борода робить чоловіка мудрим.
• Книгу читати – не язиком чесати.
• Хто книгу читає, той і розум має.
• Хто багато читає, той багато знає.
• Мудрої книги мова – не полова.
• Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити.
• Гарна книга научить, а погана намучить.
• Книга – найкращий подарунок.
• Хто книгу читає, в того розум прибавляє.
• Книга – друг на все життя.
• Мудрим ніхто не родився, а навчився.
• Вчитись ніколи не пізно.
• Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь!
• Розум за гроші не купиш.
• Вік живи – вік учись.
• Здобудеш освіту – побачиш більше світу.
• За одного вченого дають десять невчених.
• Писати не язиком чесати
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• Ученому світ, а невченому — тьма.
• В умілого і долото рибу ловить, а невмілому — лоба ломить
• Людина без книги, як ліхтар без свічки.
• Ліпший розум, як готові гроші.
• Чого навчився, того за плечима не носить.
• Хто хоче більше знати, треба більше читати.
• Свій розум май і людей питай.
• Книга – морська глибина, то почерпни аж до дна.
• Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
• Потрібно учиться – завжди пригодиться.
• Читай змолоду – пригодиться на старість.
• Що книга, то розум.
• Книга – мудрий порадник.
• Книга вчить, як на світі жить.

 

 

 

 

• Бачить – не бачить,
  Чути – не чує,
  Мовчки говорить,
  Дуже мудрує.
  Часом захоче –
  Правди навчає,
  Часом жартує –
  Всіх звеселяє.
  Люба розмова, -
  Дай Боже, діти,
  З нею довіку
  Жити – дружити.
  Хто ж то такая
  В світі щаслива,
  Мудра, правдива
  І жартівлива?
  Як не вгадали,
  Стану в пригоді:
  Річ коротенька –
  Книжка та й годі.

 

• Школяре, школяре, я твоя подруга.
  Кращого ніколи не знайдеш ти друга.
  Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,
  Я тебе навчаю та ще й забавляю.

 

• Поле біле, неоране,
  Засій на нім зерно чорне.
  Хто вміє, той посіє,
  А хто знає – відгадає.

 

• Хоч не кущ, а листки маю;
  Хоч не свита, але міцно зшита,
  І зовусь я: …

 

• Біла білка плиг та плиг
  По чорному полі…
  Ми без неї не змогли б
  Вчитися у школі.
• Хто найдальше бачить?
• Що в світі найшвидше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Твій друг – книга – К.: Веселка, 1989.

2. Р.Тімаєв, Живи, книго! – К.: Молодь, 1980.

3. Библиотека и юный читатель – К.: Москва, 1987.

4. В.С. Бабич, Бібліотека і читач – К.: Мистецтво, 1983.

5. Г.Ситник, Шкільна бібліотека: бібліотека технологій – Рівне, 1997.

6. Джерело педагогічної майстерності, Шкільна бібліотека: науково-методичний бюлетень – Х.: 1999.

7. Газета: "Освіта України" №38 16 вересня 1998.

8. Газета: "Завуч" №1 січень 2001.

http://pleschool.ucoz.ua

https://biblhgpa.jimdo.com.

http://vyshneve-sch3-bibl.kiev.sch.in.ua/chitachevi/kniga_dzherelo_znanj/?pvi=pvi