додатки до уроків з теми: "Чорне море"

Факти про Чорне море

Чорне море одне з найбільших внутрішніх континентальних морів у світі. Чорне море з’єднується зі Світовим океаном через протоку Босфор, Мармурове море та протоку Дарданелли,Егейське та Середземне моря.

Його площа, включаючи Азовське море,становить 461 000 км². Середня солоність 18 проміле. Це половина від рівня солоності світового океану.

Чорне море омиває береги шести країн: Болгарії, Грузії, Румунії, Росії, Туреччини та України. У нього стікається вода майже з третини всієї Європейської території. У Чорне море впадають такі основні європейські річки, як Дунай, Дніпро та Дон (через Азовське море).

Фізичні та біологічні характеристики. Води моря розподіляються на два нерівні шари: верхній( до 100м) та нижній (від 200 м до самого дна), що зумовлює унікальні особливості біології Чорного моря. Внаслідок цього на глибинах понад 150-200 м відсутній кисень, однак присутній сірководень.

Чорне море має багате біорізноманіття. Його населяють 180 видів риб та три види китоподібних. Тюлень-чернець,який перебуває під загрозою зникнення. Однак з 26 видів промислових риб на сьогодні економічне значення мають лише п’ять.

Основні екологічні  проблеми  Чорного моря

Серед основних типів забруднень вчені виділяють у Чорному морі:

• Хімічні забруднення(сирою нафтою і нафтопродуктами,мінеральними солями,важкими металами та токсичними речовинами)
• Явище «пластикової чуми»
• Забруднення твердими відходами та сміттям
• Біологічне забруднення живими організмами немісцевого походження
• Органічні забруднення,що надходять з каналізаційними стоками.

Перші ознаки погіршення екосистеми Чорного моря з’явилися в 60-х роках минулого століття. У наступні роки екологічна ситуація в регіоні погіршилася.

Крім судноплавства,рибальства і,в якійсь мірі,сільського господарства. Чорне море використовують також гірничодобувна промисловість, індустрія туризму та рекреації, військові.

Заходи, які були вжиті країнами для вирішення проблем Чорного моря

Чорне море відрізняється від інших морів на нашій планеті тим,що має відносно низький показник солоності води в порівнянні зі світовим океаном та наявності сірководневого шару. Захистом цього унікального моря від забруднення повинні займатися не тільки уряди і громадяни прибережних країн, але і всі держави,жителі яких споживають рибу,виловлену в Чорному морі

Розуміючи загрозу, з якою стикається море,країни Причорномор’я (Болгарія, Румунія, Росія, Україна, Грузія і Туреччина) у 1986 році уклали міжнародну угоду про поліпшення стану та охорони Чорного моря. Таким чином, в 1992 році в Бухаресті було підписано угоду Чорноморської комісії (BSC).

За останнє десятиліття були вжиті численні заходи для охорони Чорного моря та поліпшення його стану. Однак,важливішими є активне включення держав,громадських організацій та приватного сектору економіки в розвиток регіональних та міжнародних партнерських зв’язків. У 1999 році була створена Мережа громадських організацій країн Причорномор’я. були проведені і проводяться численні заходи,включаючи очищення прибережних зон,порятунок дельфінів,організацію пересувних виставок та відзначення Дня Чорного моря (31 жовтня).

Заходи, які можуть бути вжиті для збереження рибних ресурсів в Чорному морі

• Країни Причорномор’я повинні прийняти політику в галузі рибальства,беручи до уваги:вплив зміни клімату на рибальство;тиск на довкілля,що створюється рибальством,та руйнування місць існування морських організмів.
• Повинна бути розроблена регіональна система,яка визначить прийнятні рибальські квоти,умови заготівлі рибних запасів,періоди заборони на лов,а також мінімальний розмір риб,дозволених до вилову.
• Повинні бути заборонені екологічні небезпечні методи рибальства.
• Мають бути розроблені національні плани зі скорочення або ліквідації забруднення Чорного моря; слід також звести до мінімуму навантаження забруднюючих речовинах,використовуючи найефективніші сільськогосподарські методики та передові технології.
• При прийнятті рішень про розвиток прибережних зон в першу чергу необхідно керуватися інтересами екосистеми.
• Мають бути розроблені програми підвищення рівня інформованості громадськості щодо можливостей захисту Чорного моря,слід також чинити постійний тиск не відповідальних за це осіб.

Що ми можемо зробити, щоб захистити море, океан?

Захист Чорного моря від негативного впливу лежить у сфері відповідальності не лише тих країн, які розташовані на його узбережжі,а й усіх держав і громадян,які користуються благами цього світового океану.

Аспекти споживання водних ресурсів торкаються кожного громадянина і,таким чином, теж впливають на стан океану. Слід усвідомити,що:

• Більшість кинутого сміття заноситься в океан вітром або дощем. Отже, не можна кидати сміття на землю.
• Щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища,викликаного речовинами,які застосовуються в сільському господарстві,ми можемо більше цікавитися тим,як вирощуються продукти,а також вживати екологічно чисті продукти харчування,надавати перевагу продукції органічного землеробства,виробленого у нашому регіоні.
• Ми можемо купувати морепродукти передбаченого розміру,виловлені способом,що не викликає загрози винищення видів;стежити щоб продукція,яка купується,була виловлена в сезон,коли промисел дозволений.
• Можемо підтримувати політичні ініціативи,спрямовані на запобігання забруднення океану існуючої інфраструктурою господарювання людини.
• Принципово не купувати морепродукти та рибу,що належить до рідкісних і вимираючих видів наприклад,блакитного тунця).
• Для здійснення повсякденних покупок використовувати багаторазові сумки з тканини, тим самим оберігаючи океан від забруднення пластиковими відходами.
• Підтримувати неурядові організації,що займаються питаннями захисту океанів ,на добровольчій основі або як члени таких організацій.
• Вивчати види зникаючих організмів,що мешкають в водоймах, і робити свій внесок  в їх захист.